Решение № 115518439, 08.12.2023, Оболонський районний суд міста Києва

08.12.2023 Справа № 756/7227/23

Унікальний номер 756/7227/23

Номер провадження 2/756/4823/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2023 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Доброванова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська комунальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

В червні 2023 року позивач ТОВ «Київська комунальна компанія» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 5698,58 грн, що складається з: 4600,17 грн - борг за оплату житлово - комунальних послуг; 307,83 грн - 3 % річних; 790,58 грн - інфляційні нарахування; стягнути з ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08 грудня 2014 року між ТОВ «Київська комунальна компанія» та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з управління, утримання будинків і споруд, прибудинкових територій, та сприяння у отриманні комунальних послуг № 14/02/04/490.

За умовами вказаного договору ТОВ «Київська комунальна компанія» зобов`язалось надавати ОСОБА_1 послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, а також забезпечувати отримання послуг з централізованого опалення, гарячого та холодного водопостачання та водовідведення, електропостачання, послуг з охорони за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 не своєчасно та не у повному обсязі сплачує за надані житлово-комунальні послуги, в результаті чого, утворилась заборгованість в розмірі 5698,58 грн.

Рух справи

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 29 червня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Київська комунальна компанія» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 4600,17 грн, 3 % річних у розмірі 307,83 грн та інфляційні втрати у розмірі 790,58 грн, що разом становить 5698,58 грн. Стягнуто ОСОБА_1 на користь ТОВ «Київська комунальна компанія» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн.

27 липня 2023 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду зі заявою про перегляд заочного рішення суду, в якій просить суд переглянути та скасувати заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 червня 2023 року у справі № 756/7227/23 та призначити справу до судового розгляду.

В обґрунтування поданої заяви зазначає, що не отримувала повідомлення про виклик до суду та про розгляд справи, про її розгляд дізналася зі сайту Судова влада України. Не отримувала позовну заяву, а тому не мала можливості надати до суду відзив. В судове засідання призначене на 29 червня 2023 року не могла з`явитися, оскільки перебувала за межами м. Києва, а тому засобами електронного зв`язку надіслала клопотання про перенесення розгляду справи. Зазначає, що повністю розрахувалася за надані житлово-комунальні послуги, які надавалися ТОВ «Київська комунальна компанія», хоча й вони надавалися неналежним чином.

08 грудня 2014 року між сторонами укладено договір про надання послуг з управління, утримання будинків і споруд, прибудинкових територій та сприяння у отриманні комунальних послуг», у якому не містяться послуги, які позивач намагається стягнути. Позивач намагається стягнути послуги з охорони та водопостачання, які не передбачені договором, тобто без законних підстав. Жодних договорів щодо надання послуг охорони не укладала і відповідні послуги не приймала. Щодо послуг з постачання холодної води вказує, що позивач нараховував показники без урахування показників лічильника, на усні звернення щодо перерахунку було відмовлено. Позивачем при нарахуванні платежів житлово-комунальні послуг не враховано пільги для багатодітніх сімей відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про охорону дитинства». Окрім того, зазначає, що позивач звернувся з позовом в червні 2023 року, в той час, як послуги припинено надавати в квітні 2020 року, що свідчить про порушення строків позовної давності.

На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27 липня 2023 року заяву передано на розгляд судді Шролик І.С.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 31 липня 2023 року заяву прийнято до провадження та призначено до судового розгляду на 05 вересня 2023 року.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 05 вересня 2023 року скасовано заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 29 червня 2023 року та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 21 вересня 2023 року.

21 вересня 2023 року від представника позивача надійшли пояснення, в яких не погоджувалися з запереченнями відповідача щодо позову та вказували наступні доводи для їх спростування. Щодо вимоги відповідача про застосування строку позовної давності, вказували, що позовна заява з вимогами про стягнення заборгованості за період з лютого 2019 року до квітня 2020 року, подана 09 червня 2023 року. При цьому строк позовної давності не був пропущений, з огляду на дії відповідно до вимог п. 12 розділу «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України щодо продовження на строк дії карантину та вимог пункту 19 розділу щодо продовження на період дї воєнного стану.

За обліковими даними з особового рахунку відповідача на момент подання позову, заборгованість становила 4600,17 грн та складалась з: заборгованість по компенсації за послуги охорони -2346,94 грн; заборгованість по компенсації за технічне обслуговування та ремонт системи контролю доступу та системи відео спостереження - 36,00 грн; заборгованість по компенсації за водовідведення холодної води - 1064,59 грн; заборгованість по компенсації за холодне водопостачання - 1152,64 грн. При цьому ОСОБА_1 не надано доказів - платіжних доручень про проведення оплати зазначених послуг за вказані періоди, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок.

Також позивач не погоджуючись із запереченням відповідача про відсутність обов`язку проводити оплату за послуги охорони та водопостачання і водовідведення холодної води, вказує на п. 2.2 договору, згідно якого ОСОБА_1 , як власник квартири, передала позивачу функції по здійсненню управління житловим комплексом та забезпечення надання житлово-комунальних послуг.

При цьому, п.2.3. договору передбачав, що вартість послуг, що сплачується за договором складається з відшкодування витрат управляючій компанії на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі визначеному встановленим законом порядку за 1 м.кв. займаної площі, та додаткових платежів за зовнішню охорону території та розрахунку за послуги консьєржів для здійснення охорони під`їздів, інших додаткових послуг мешканцям будинку, понесених відповідно до даного договору та Додатку № 1.

Виконуючи свої зобов`язання за договором, позивач 01 листопада 2017 року уклав договір з ТОВ «Оберіг-безпека». Протоколом узгодження договірної ціни від 01 липня 2017 року було визначено щомісячну вартість послуг з охорони будинку.

Відповідач не заперечує, що систематично оплачував забезпечені позивачем послуги з охорони за період з 2017-2020 років відповідно до виставлених рахунків, що відображено у довідці про оплату послуг.

Плата компенсації вартості послуг з охорони, що були забезпечені позивачем для відповідача на виконання умов договору № 14/02/04/490, є прямим грошовим зобов`язанням відповідача, що визначені умовами пункту 2.3 договору та є обов`язковими до виконання.

Вказують, що відповідач не подавала до позивача будь-яких претензій щодо якості та обсягу забезпечених послуг з охорони, натомість здійснювала їх оплату в попередні періоди, тим самим підтверджуючи , що приймає надані послуги.

Крім того вказують на положення п. 2.8 договору, якими передбачено, що плата за надані послуги холодного водопостачання , гарячого водопостачання за наявності засобів обліку води справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Щодо твердження відповідача про неврахування з боку позивача знижки на оплату житлово-комунальних послуг, передбаченої ст. 13 ЗУ «Про охорону дитинства» при нарахуванні платежів зазначали що відповідно до чинного законодавства позивач самостійно не розраховує суму пільги та не призначало її для відповідач, а також не було зобов`язане зменшувати нараховані місячні платежі на суму знижки, визначену ЗУ «Про охорону дитинства».

21 вересня 2023 року судове засіданні було відкладене на підставі заяви відповідача, до 16 жовтня 2023 року.

В судових засіданнях 16 жовтня 2023 року та 09 листопада 2023 року оголошувалися перерви для надання додаткових відомостей.

01 грудня 2023 року від представника позивача надійшли пояснення, в яких наведено детальний щомісячний розрахунки нарахування вартості послуг з холодного водопостачання.

Представник позивача в судове засідання 04 грудня 2023 року не з`явилася, про час та дату судового розгляду повідомлялися належним чином. В матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач та її представник в судове засідання, призначене на 04 грудня 2023 року не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи представник відповідача сповіщений належним чином, про що поставив підпис в розписці. Клопотання про відкладення розгляду справи, до суду відповідач не надіслала, інші заяви з процесуальних питань від неї до суду не надходили.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін у справі за наявними матеріалами справи та ухвалити рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

В зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Дослідивши письмові докази подані в обґрунтування позову, суд прийшов до висновку, про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Між сторонами виник спір, щодо неналежної оплати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що 08 грудня 2014 року між ТОВ «Київська комунальна компанія» та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з управління, утримання будинків і споруд, прибудинкових територій, комунальних послуг № 14/02/04/490, за яким відповідач як власник квартири передала позивачу як управляючій компанії функції по здійсненню управління житловим будинком і прибудинковою територією та забезпечення належної їх експлуатації відповідно до положень чинного законодавства, умов даного договору та додатків до нього, а також сприяння в забезпеченні якісного та своєчасного отримання житлово-комунальних послуг, визначних договором.

На підставі п. 2.2 договору, ОСОБА_1 , як власник квартири, передала позивачу функції по здійсненню управління житловим комплексом та забезпечення надання житлово-комунальних послуг.

Згідно п. 2.3 Договору, вартість послуг, що сплачуються за договором складається з відшкодування витрат Управляючій компанії на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі визначеному встановленим Законом порядком, за 1 м.кв. займаної площі, та додаткових платежів за зовнішню охорону території та розрахунків за послуги консьєржів для здійснення охорони під`їздів, інших додаткових послуг мешканцям будинку, понесених відповідно до даного Договору та Додатку № 1 (Положення). Вартість спожитої електроенергії сплачується за окремо укладеним договором з відповідним підрозділом ПАТ «Київенерго», який здійснює її постачання, за показниками приладів обліку.

Відповідно до п. 2.6 Договору, за несвоєчасне здійснення власником (користувачем) оплати на надані послуги, починаючи з 21 числа місяця, наступного за розрахунковим, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка буде діяти на момент прострочення оплати, за весь період прострочення. У випадку нарахування пені, кошти, що надійшли від власника (користувача)розділяються в наступному порядку: першочергово погашається сума нарахованої пені, в другу чергу погашається заборгованість. У випадку наявності у власника (користувача) заборгованості за декілька періодів, зарахування коштів здійснюється на погашення боргу, який виник раніше незалежно від зазначеного призначення платежу.

Згідно з п. 2.8 договору, плата за надані послуги холодного водопостачання, гарячого водопостачання за наявності засобів обліку води справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 Правил надання послуг централізованого опалення , постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

За приписами п. 3.1.4 договору управляюча компанія зобов`язана повідомляти власника (користувача) письмово про зміну діючих розцінок на відповідні послуги за 14 днів до початку їх застосування, але не пізніше початку їх застосування. Повідомлення власника (користувача) про зміну діючих розцінок вважається таким, що здійснене належним чином , якщо таке повідомлення не пізніше дня затвердження встановленим порядком відповідних розцінок, було розміщено на дошці для оголошень, розташованій у відведеному для цього місці на вході до будинку, або на сайті в компанії в мережі Інтернет.

Відповідно до п. 8.10 договору, зміни та доповнення до договору вносяться за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткових угод та додатків, Додаткові угоди та додатки до договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками, за виключенням випадків, передбачених п.3.1.4 та 8.7 договору.

Виконуючи свої зобов`язання за договором, ТОВ «Київська комунальна компанія» 01 листопада 2017 року уклало договір з ТОВ «Оберіг-безпека» (а.с.82-89)

Протоколом узгодження договірної ціни від 01 липня 2017 року було визначено щомісячну вартість послуг з охорони будинку АДРЕСА_2 , та відповідно вартість з послуг охорони для однієї квартири склала 186,84 грн на місяць.

В подальшому протоколом узгодження вартості ціни від 28 лютого 2020 року було зменшено вартість послуг з охорони.

За розрахунком заборгованості наданого до позову позивачем та згідно детального щомісячного розрахунку, наданого до письмових пояснень, заборгованість відповідача складається: 4600,17 грн - борг за оплату житлово - комунальних послуг; 307,83 грн - 3 % річних; 790,58 грн - інфляційні нарахування.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) та Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII (введений в дію з 01 травня 2019 року, крім: ст. 1, ч. 1 ст. 2, ст. ст. 3-7, 9, 11, 12, ч. 2 ст. 26, ст. 27 та 29 (в частині регулювання послуги з управління багатоквартирним будинком), ч. 2 ст. 2, ч. ч. 3 та 4 ст. 8, ч. ч. 2 та 3 ст. 10, ст. 15, ч. ч. 1, 3 та 5 ст. 16, ст. 18, ч. 5 ст. 28, які введені в дію 10 червня 2018 року).

Суб`єктами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення, балансоутримувач та управитель (ст. 1, ч. 2 ст. 3, ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV).

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

За положеннями п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV та ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно з зазначеними законодавчими нормами споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У поданій заяві про перегляд заочного рішення відповідач вказує на пропуск позивачем при поданні позову строку позовної давності.

Позовна заява з вимогами про стягнення заборгованості за період з лютого 2019 року до квітня 2020 року, подана ТОВ «Київська комунальна компанія» 09 червня 2023 року.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Стаття 257 ЦК України визначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Отже, враховуючи норми ст. 257 ЦК України, позовна давність щодо стягнення заборгованості за перший період формування заборгованості за надання послуг в лютому 2019 року із початком прострочення виконання зобов`язання - 21 березня 2019 року визначалася до 21 березня 2022 року.

Згідно із законом від 30 березня 2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантів у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 12, яким під час карантину строки. Визначені зокрема ст. 257,258 Кодексу. Продовжуються на період дії такого карантину.

Крім того, відповідно до п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України в період дії воєнного надзвичайного стану, строки визначені ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 1293 ЦК України продовжуються на строк його дії.

Таким чином позивачем при подачі позову не порушено вимоги ст. 257 ЦК України, а тому відсутні підстави для застосування ч. 4 ст. 267 ЦК України.

ОСОБА_1 не сплачувала за надані житлово-комунальні послуги, за період з лютого 2019 року по квітень 2022 року допустила заборгованість по сплаті послуг за охорону в розмірі 2346,94 грн, за квітень 2022 року допустила заборгованість за технічне обслуговування та ремонт системи контролю доступу та системи відео спостереження в розмірі 36,00 грн, за січень 2020 року допустила заборгованість за водовідведення холодної води в розмірі 1064,59 грн та заборгованість за холодне водопостачання в розмірі 1152,64 грн за січень 2020 року.

Щодо заперечення відповідача в частині відсутності обов`язку проводити оплату за послуги охорони та водопостачання і водовідведення холодної води, то такі твердження спростовуються умовами укладеного між нею та позивачем договору.

Так, саме на підставі п. 2.2 договору ОСОБА_1 , як власник квартири, передала позивачу функції по здійсненню управління житловим комплексом та забезпечення надання житлово-комунальних послуг.

При цьому, п.2.3. договору передбачав, що вартість послуг, що сплачується за договором складається з відшкодування витрат управляючій компанії на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі визначеному встановленим законом порядку за 1 м.кв. займаної площі, та додаткових платежів за зовнішню охорону території та розрахунку за послуги консьєржів для здійснення охорони під`їздів, інших додаткових послуг мешканцям будинку, понесених відповідно до даного договору та Додатку № 1.

Виконуючи свої зобов`язання за договором, позивач 01 листопада 2017 року уклав з ТОВ «Оберіг-безпека».

Слід зазначити, що ОСОБА_1 не заперечує, що систематично оплачувала забезпечені позивачем послуги з охорони за період з 2017-2020 років відповідно до виставлених рахунків, що відображено у довідці про оплату послуг.

Плата компенсації вартості послуг з охорони, що були забезпечені позивачем для відповідача на виконання умов договору № 14/02/04/490, є прямим грошовим зобов`язанням відповідача, що визначені умовами пункту 2.3 договору та є обов`язковими до виконання.

Щодо твердження відповідача в частині неврахування позивачем знижки на оплату житлово-комунальних послуг, слід вказати наступне.

Положення ст. 13 ЗУ «Про охорону дитинства» передбачає право багатодітної сім`ї на пільги з оплати житлово-комунальних послуг. При цьому відповідне посвідчення багатодітної сім`ї лише підтверджує право на пільгу. На підставі цього посвідчення багатодітна сім`я включається до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, та в подальшому звертається до підрозділів з питань соціального захисту населення відповідної районної державної адміністрації із відповідною заявою про надання пільги на оплату житлово-комунальних послуг.

Пільга на оплату житлово-комунальних послуг оформляється багатодітній сім`ї підрозділом з питань соціального захисту населення районної державної адміністрації після їх відповідного звернення, та на підставі розгляду поданих заявником документів.

Відповідно до Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного структурного доходу сім`ї, пільги передбачені ЗУ «Про охорону дитинства» надаються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів за умови дотримання вимог щодо величини доходу пільговика.

При цьому пільга на оплату житлово-комунальних послуг розраховується відповідним структурним підрозділом з питань соціального захисту населення, а не безпосередньо виконавцем послуги . Грошові кошти, в розмірі розрахованої уповноваженої органом пільги, перераховуються структурним підрозділом з питань соціального захисту населення на відповідні рахунки виконавців послуг. У визначених законодавством випадках надання пільг могло бути припинене, а сума перерахованої (виплаченої) пільги стягнута з пільговика.

Механізм реалізації пільги в даному випадку являв собою часткову оплату нарахованих споживачу-пільговику платежів за спожиті житлово-комунальні послуги за рахунок коштів державного чи місцевого бюджетів, які перераховувались структурним підрозділом з питань соціального захисту населення на відповідні рахунки виконавців послуг.

Твердження відповідача щодо повного розрахунок ним як споживачем за надані житлово-комунальні послуги не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи, зокрема ОСОБА_1 не надано доказів, платіжних доручень про проведення оплати послуг.

З огляду на вказане суд вважає слушними доводи представника позивача, в частині того, що ТОВ «Київська комунальна компанія» самостійно не розраховувало суму пільги та не призначало її для відповідача, а також не було зобов`язане зменшувати нараховані місячні платежі на суму знижки , визначеної ст. 13 ЗУ «Про охорону дитинства».

Твердження відповідача в частині неправильного розрахунку заборгованості з постачання холодної води, нарахування без урахування показників лічильників, відмови в проведенні перерахунку за усними зверненнями, а також відсутності обов`язку сплачувати за ці послуги саме позивачу, оскільки він не є надавачем відповідної послуги, спростовують наведеними детальними щомісячними даними щодо розрахунку вартості послуг з холодного водопостачання, наведеними представником позивача у поясненні від 01 грудня 2023 року.

Таким чином, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунок розміру заборгованості, враховуючи щомісячні детальні розрахунки вартості послуг з холодного водопостачання наведені у поданих представником позивача пояснення від 01 грудня 2023 року суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

У зв`язку з простроченням оплати спожитих відповідачем житлово-комунальних послуг заявлені позивачем до стягнення 3 % річних у розмірі 307,83 грн. та інфляційні витрати у розмірі 790,58 грн. є обґрунтованими та правомірними.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за спожиті житлово - комунальні послуги є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні з даною позовною заявою було сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 53 від 23 січня 2023 року.

Керуючись статтями 12, 76 - 81, 89, 141, 263-265, 279, 280 - 282, 284, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська комунальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська комунальна компанія» (код ЄДРПОУ - 38261519, адреса місцезнаходження: 04202, м. Київ, вул. Юрія Кондратюка, 1) заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 4600,17 грн, 3 % річних у розмірі 307,83 грн та інфляційні втрати у розмірі 790,58 грн, що разом становить 5698,58 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська комунальна компанія» (код ЄДРПОУ - 38261519, адреса місцезнаходження: 04202, м. Київ, вул. Юрія Кондратюка, 1) витрати по сплаті судового збору у сумі 2684,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08 грудня 2023 року.

Суддя І.С. Шролик