Решение № 115509923, 07.12.2023, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 року ЛуцькСправа № 140/18186/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Волинської митниці (далі Волинська митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 02.06.2023 № UA 205030/2023/000122/2, № UA 205030/2023/000123/2, № UA 205030/2023/000124/2, № UA 205030/2023/000125/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на умовах зовнішньоекономічного контракту від 10.05.2023 №01/05-23 придбав у компанії SUWALA TRANSPORT LOGISTIC Sp. z о.о. sp.k. Польща, напівпричіпи для перевезення вантажів (товар) для подальшого імпорту в Україну. Декларантом для митного оформлення імпортованого товару до Волинської митниці було подано митні декларації (МД) № 23UA205030009209U6 від 31.05.2023, № 23UA205030009229U5 від 31.05.2023, № 23UA205030009219U0 від 31.05.2023 та № 23UA20503000921U9 від 31.05.2023, а разом із ними на виконання положень частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) - документи для підтвердження визначеної декларантом за першим методом митної вартості товару (за ціною договору (контракту)): контракт від 10.05.2023 №01/05-23, рахунки-фактури, підтвердження про країну виробництва товару, декларації країни-відправлення, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, довідки про зняття з обліку транспортних засобів, міжнародні транспортні накладні, довідки про транспортні витрати з додатками щодо проведення оплати, яких було цілком достатньо для завершення митного оформлення товару. Однак Волинською митницею були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів та митну вартість визначено за резервним методом.

На думку позивача, рішення про коригування митної вартості товарів відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень статті 55 МК України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових митної вартості. При цьому застосовані у рішеннях формулювання щодо розбіжностей у документах є надуманими. Зокрема, спірні рішення мотивовані наявністю розбіжностей щодо умови оплати товару та відсутністю підписів уповноважених осіб на видачу рахунків-фактур від 29.05.2023 № FS/8/05/2023/ST; № FS/7/05/2023/ST; № FS/5/05/2023/ST; № FS/6/05/2023/ST.

Позивач вважає, що подані документи не містили розбіжностей щодо вартісних та кількісних показників оцінюваного товару, також ознаки підробки документів відсутні й усі відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни, що сплачена за товар, у документах наявні, тому оцінка митним органом відомостей у поданих документах як таких, що містять розбіжності, не відповідає фактичним обставинам.

При цьому, митним органом не доведено зворотнього.

З урахуванням вищенаведеного, позивач вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) (а.с. 114).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с. 124-133). В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, встановлено розбіжності та неточності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару, оскільки контрактом від 10.05.2023 №01/05-23 передбачено оплату згідно рахунку фактури від 29.05.2023 №FS/6/05/2023/ST, що суперечить банківському платіжному документу виданому раніше, а саме 18.05.2023; рахунки-фактури від 29.05.2023 № FS/8/05/2023/ST; № FS/7/05/2023/ST; № FS/5/05/2023/ST; № FS/6/05/2023/ST не містять підписів уповноваженої особи на видачу такого документу та особи на отримання.

Такі розбіжності, на думку відповідача, є достатньою підставою для виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом заявленої митної вартості товару. Декларанту була надана можливість і право спростувати ці розбіжності, однак декларант цього не зробив.

Додатково відповідач зазначив, що під час опрацювання вказаних документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару за № 23UA205030009209U6 від 31.05.2023, № 23UA205030009229U5 від 31.05.2023, № 23UA205030009219U0 від 31.05.2023 та № 23UA20503000921U9 від 31.05.2023 відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР, які передбачали необхідність проведення більш детальної перевірки поданих декларантом документів на предмет можливого зниження митної вартості товару.

Враховуючи ненадання декларантом витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості, митницею повідомлено декларанта про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару та після проведення консультацій із декларантом, зважаючи на неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 МК України визначено за резервним методом. Відповідно до цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (ЄАІС) митна вартість товару за МД №UA205030/2023/009209 від 31.05.2023 визначена на рівні 11 663 євро за МД №UA205050/23/27485 від 12.04.2023; по МД №UA205030/2023/009210 від 31.05.2023 визначена на рівні 25 000 євро за МД №UA204060/23/1072 від 13.02.2023; по МД №UA205030/2023/009219 від 31.05.2023 визначена на рівні 24 200 євро за МД №UA205140/23/41469 від 26.05.2023; по МД №UA205030/2023/009229 від 31.05.2023 визначена на рівні 18 102 євро за МД №UA110130/23/10933 від 01.06.2023.

Відповідач вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару є такими, що відповідають вимогам митного законодавства, а тому є законними та обґрунтованими.

У відповіді на відзив позивач не погодився з аргументами відповідача та просив позов задовольнити повністю, з підстав, наведених у позовній заяві (а.с. 242-246).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 10.05.2023 між ФОП ОСОБА_1 (покупцем) та SUWALA TRANSPORT LOGISTIC Sp. z о.о. sp.k. (Польща) (продавцем) укладено контракт № 01/05-23, відповідно до умов якого продавець зобов`язався продати покупцю сідельні тягачі: марки Volvo FH-540, рік випуску 2016, vin № НОМЕР_1 ; марки Volvo FH-500, рік випуску 2015, vin № НОМЕР_2 ; вантажні напівпричіпи марки: SCHMITZ Cargobull SCB*S3T, рік випуску 2018, № НОМЕР_3 та SCHMITZ Cargobull SCB*S3T, рік випуску 2017, № НОМЕР_4 , а покупець прийняти та сплатити за нього на умовах, визначених у контракті.

Вартість та кількість товару, що поставляється, вказана в рахунках-фактурах. Загальна сума контракту складає 43000 євро; валюта платежу у євро.

Оплата за цим контрактом здійснюється шляхом перерахування суми в євро на рахунок продавця простим банківським переказом (п.3.1).

Підпунктом 3.2.1 пункту 3.2 контракту визначено, що передоплата проводиться протягом 30 банківських днів з моменту виставлення рахунків-фактур на товар покупцю продавцем, або післяоплата протягом 90 днів з моменту поставки товару.

Покупець здійснює оплату товару на основі та умовах зазначених в рахунках-фактурах (п.3.3 контракту).

Товар постачається на умовах FCA 36-206 Humniska згідно Інкотермс-2010 (п. 4.1 контракту).

Поставка товару може виконуватись згідно з Інкотермс-2010 на інших умовах поставки у випадку, якщо це вказано в рахунках-фактурах до даного контракту або інших товаросупровідних документах. Вид транспорту: власний транспорт (п.4.2, 4.3 контракту).

31.05.2023 для митного оформлення ввезеного на територію України товару «Напівпричіп для перевезення вантажів марки SCHMITZ, модель SCB*S3T, трьохвісний, рік випуску 2017, шасі № НОМЕР_4 , такий, що був у використанні, колір шасі сірий, виробник: SCHMITZ Cargobull (Німеччина) декларант позивача подав МД № 23UA205030009209U6 (а.с. 23). Митна вартість товару становить 5300 євро (еквівалентно 211694,44 грн), яку визначено за першим методом за курсом валюти 39,2802 грн за 1 євро, з урахуванням вартості доставки товару до місця ввезення в Україну. До митної декларації додано: контракт №01/05-23 від 10.05.2023; рахунок-проформа № FPF/13/2023/ від 10.05.2023, рахунок-фактура № FS/8/05/2023/ST від 29.05.2023, підтвердження про країну виробництва товару від 09.05.2023, експортна митна декларація MRN 23PL402010E0801166, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , протокол оплати від 18.05.2023; міжнародна транспортна накладна (CMR) 149065; довідка про транспорті витрати №9 від 31.05.2023 з додатками.

Крім цього, 31.05.2023 для митного оформлення ввезеного на територію України товару «Напівпричіп для перевезення вантажів марки SCHMITZ, модель SCB*S3T, трьохвісний, рік випуску 2018, шасі № НОМЕР_3 , такий, що був у використанні, колір шасі сірий, виробник: SCHMITZ Cargobull (Німеччина) декларант позивача подав МД № 23UA205030009229U5 (а.с. 48). Митна вартість товару становить 6100 євро (еквівалентно 243118,60 грн), яку визначено за першим методом за курсом валюти 39,2802 грн за 1 євро, з урахуванням вартості доставки товару до місця ввезення в Україну. До митної декларації додано: контракт №01/05-23 від 10.05.2023; рахунок-проформа № FPF/13/2023 від 10.05.2023, рахунок-фактура № FS/7/05/2023/ST від 29.05.2023, підтвердження про країну виробництва товару від 09.05.2023, експортна митна декларація MRN 23PL402010E0801330, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , протокол оплати від 18.05.2023; міжнародна транспортна накладна (CMR) 149046; довідка про транспорті витрати №9 від 31.05.2023 з додатками.

31.05.2023 декларант позивача подав МД № 23UA205030009219U0 для митного оформлення ввезеного на територію України товару «сідельний тягач марки Volvo FH-500, рік випуску 2015, vin № НОМЕР_2 , такий, що був у використанні, колір кабіни- синій; виробник Volvo Truk Corporation (Швеція) (а.с. 64). Митна вартість товару становить 15200 євро (еквівалентно 600568,42 грн), яку визначено за першим методом за курсом валюти 39,2802 грн за 1 євро, з урахуванням вартості доставки товару до місця ввезення в Україну. До митної декларації додано: контракт №01/05-23 від 10.05.2023; рахунок-проформа № FPF/10/2023 від 10.05.2023, рахунок-фактура № FS/5/05/2023/ST від 29.05.2023, експортна митна декларація MRN 23PL402010E0801158, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 , протокол оплати від 18.05.2023; платіжна інструкція № 19; міжнародна транспортна накладна (CMR) 149046; довідка про транспорті витрати №9 від 31.05.2023 з додатками.

Також 31.05.2023 декларант позивача подав МД № 23UA205030009210U9 для митного оформлення ввезеного на територію України товару «сідельний тягач марки Volvo FH-540, рік випуску 2016, vin № НОМЕР_1 , такий, що був у використанні, колір кабіни - білий; виробник Volvo Truk Corporation (Швеція) (а.с. 77). Митна вартість товару становить 16400 євро (еквівалентно 647704,66 грн), яку визначено за першим методом за курсом валюти 39,2802 грн за 1 євро, з урахуванням вартості доставки товару до місця ввезення в Україну. До митної декларації додано: контракт №01/05-23 від 10.05.2023; рахунок-проформа № FPF/11/2023 від 10.05.2023, рахунок-фактура № FS/6/05/2023/ST від 29.05.2023, експортна митна декларація MRN 23PL402010E0801040, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 , протокол оплати від 18.05.2023; платіжна інструкція № 19 від 17.05.2023; міжнародна транспортна накладна (CMR) 149065; довідка про транспорті витрати №9 від 31.05.2023 з додатками.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею в електронних повідомленнях з посиланням на розбіжності у поданих документах декларанту по вищевказаних митних деклараціях було запропоновано подати такі документи: 1) договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою їх продажу; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару (а.с. 154 зворот, 184, 207 зворот, 232).

При цьому, вимога митного органу про надання документів обґрунтована виявленням розбіжностей і неточностей у поданих документах.

На електронні повідомлення митниці декларант позивача проінформував відповідною заявою від 02.06.2023 про те, що інші документи відсутні та просив прийняти рішення без врахування термінів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України (т.1 а.с. 109 125, 143, 160, 179, 194, 210, 230).

Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 26.08.2021 № UA205030/2021/000044/2 (а.с. 97).

02.06.2023 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA205030/2023/000122/2 (а.с. 16), № UA205030/2023/000123/2 (а.с. 17), № UA205030/2023/000124/2 (а.с. 18) та № UA205030/2023/000125/2 (а.с. 19), а також сформувала картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (картка відмови) №UA205030/2023/000323 (а.с. 98), №UA205030/2023/000324 (а.с. 99), №UA205030/2023/000327 (а.с. 100) та №UA205030/2023/000326 (а.с. 101).

У графі 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів зазначено що документи, які подані для підтвердження митної вартості товару містять розбіжності. Такими розбіжностями відповідач визначив:

1) за МД № 23UA205030009209U6 пунктом 3.2.1 та пунктом 3.3 контракту від 10.05.2023 № 01/05-23 передбачено оплату згідно фактури від 29.05.2023 № FS/8/05/2023/ST, що суперечить банківському платіжному документу, виданому раніше, а саме 18.05.2023 № б/н; рахунок фактура від 29.05.2023 № FS/8/05/2023/ST не містить підписів уповноваженої особи на видачу такого документу та особи на отримання;

2) за МД № 23UA205030009210U9 пунктом 3.2.1 та пунктом 3.3 контракту від 10.05.2023 № 01/05-23 передбачено оплату згідно фактури від 29.05.2023 № FS/6/05/2023/ST, що суперечить банківському платіжному документу, виданому раніше, а саме 18.05.2023 № б/н, до того ж суперечить умовам рахунку-проформи, де зазначений термін оплати 11.05.2023; рахунок фактура від 29.05.2023 № FS/6/05/2023/ST не містить підписів уповноваженої особи на видачу такого документу та особи на отримання;

3) за МД № 23UA205030009219U0 пунктом 3.2.1 та пунктом 3.3 контракту від 10.05.2023 № 01/05-23 передбачено оплату згідно фактури від 29.05.2023 № FS/5/05/2023/ST, що суперечить банківському платіжному документу, виданому раніше, а саме 18.05.2023 № б/н, до того ж суперечить умовам рахунку-проформи, де зазначений термін оплати 11.05.2023; рахунок фактура від 29.05.2023 № FS/5/05/2023/ST не містить підписів уповноваженої особи на видачу такого документу та особи на отримання;

4) за МД № 23UA205030009229U5 пунктом 3.2.1 та пунктом 3.3 контракту від 10.05.2023 № 01/05-23 передбачено оплату згідно фактури від 29.05.2023 № FS/7/05/2023/ST, що суперечить банківському платіжному документу, виданому раніше, а саме 18.05.2023 № б/н, до того ж суперечить умовам рахунку-проформи, де зазначений термін оплати 11.05.2023; рахунок фактура від 29.05.2023 № FS/7/05/2023/ST не містить підписів уповноваженої особи на видачу такого документу та особи на отримання;

В оскаржуваних рішеннях також вказано, що зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари, інформація про які міститься в ЄАІС, а саме: МД №UA205050/23/27485 від 12.04.2023 на рівні 11663 євро (оскаржуване рішення №UA205030/2023/000122/2 від 02.06.2023); МД №UA204060/23/1072 від 13.02.2023 на рівні 25000 євро (оскаржуване рішення №UA205030/2023/000123/2 від 02.06.2023); МД №UA205140/23/41469 від 26.05.2023 на рівні 24200 євро (оскаржуване рішення №UA205030/2023/000124/2 від 02.06.2023) та МД №UA110130/23/10933 від 01.06.2023 на рівні 18102 євро (оскаржуване рішення №UA205030/2023/000125/2 від 02.06.2023).

Також в оскаржуваних рішення зазначається, що митницею відповідно до положень статей 55, 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.

Товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205030009424U4 від 02.06.2023 (а.с. 102), МД №23UA205030009432U0 від 02.06.2023 (а.с. 103), МД №23UA205030009425U3 від 02.06.2023 (а.с. 104), МД №23UA205030009420U8 від 02.06.2023 (а.с. 105) відповідно шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

За приписами частини третьої статті 53 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Таким чином, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визнається правильність визначення митної вартості декларантом, якщо не доведено інше.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

З наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У даному випадку оскаржувані рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митними деклараціями документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України: контракт від 10.05.2023 №01/05-23, рахунки-фактури (інвойси) на кожен товар, рахунки-проформи, експортні митні декларації, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, протоколи оплати; платіжні інструкції; міжнародні транспортні накладні (CMR); довідки про транспорті витрати з додатками.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, оскільки згідно з договором від 10.05.2023 №01/05-23 вартість та кількість товару узгоджується в рахунках (інвойсах);загальна сума контракту 43000 євро.

Визначені пунктом 4.1 контракту №01/05-23 умови поставки товару на умовах FCA 36-206 Humniska згідно Інкотермс-2010, означають, що відповідальність знімається з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики за транспортування вантажу покупець несе самостійно. При цьому всі експортні формальності і мита повинен здійснити і оплатити продавець, а витрати на доставку та митне оформлення для імпорту залишається на покупцеві.

Відповідно до рахунку-фактури від 29.05.2023 № FS/8/05/2023/ST ціна товару становить 5300 євро (а.с. 26, 27 переклад), така ж фактурна ціна вказана і в МД № 23UA205030009209U6 від 31.05.2023 (а.с. 23). Так само вартість товару в рахунку-фактурі від 29.05.2023 № FS/5/05/2023/ST становить 15200 євро (а.с. 67, 68 переклад), що відповідає фактурній вартості зазначеній в МД № 23UA205030009219U0 від 31.05.2023 (а.с. 64). Відсутні розбіжності між фактурною вартістю товару в рахунку-фактурі від 29.05.2023 № FS/6/05/2023/ST (а.с. 80, 81 переклад) та в МД № 23UA205030009210U9 (а.с. 77) 16400 євро. Крім того, відповідно до рахунку-фактури від 29.05.2023 № FS/7/05/2023/ST фактурна вартість товару становить 6100 євро (а.с. 51, 52 переклад) і така ж ціна вказана в МД № 23UA205030009229U5 від 31.05.2023 (а.с.48).

Пунктом 6 частини другої статті 53 МК України передбачено, що декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару).

Судом встановлено, що транспортні витрати на транспортування товару до кордону України за МД № 23UA205030009209U6 від 31.05.2023 у розмірі 3509,38 грн, за МД № 23UA205030009210U9 від 31.05.2023 у розмірі 3509,38 грн, за МД № 23UA205030009219U0 від 31.05.2023 у розмірі 3509,38 грн та за МД № 23UA205030009229U5 від 31.05.2023 у розмірі 3509,38 грн були включені до митної вартості товару відповідно до пункту 10 статті 58 МК України.

При цьому, на підтвердження понесених таких витрат разом з МД було надано довідку про витрати на транспортування № 9 від 31.05.2023, відповідно до якої витрати на транспортування транспортних засобів сідельних тягачів марки Volvo FH-540, vin № НОМЕР_1 , марки Volvo FH-500, vin № НОМЕР_2 ; напівпричіпів марки SCHMITZ Cargobull SCB*S3T, номер кузова № НОМЕР_3 та SCHMITZ Cargobull SCB* НОМЕР_9 , номер кузова № НОМЕР_4 , зокрема, по маршруту від місця знаходження 36-206 Humniska 372 В (Польща) п/п Шегині (Україна) становлять 14037,54 грн (а.с. 39).

Транспортні витрати та вартість товару оплачено позивачем у повному обсязі.

Відтак, суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Стосовно наявності у відповідача сумнівів щодо умов оплати імпортованого товару, то суд зазначає, що згідно з пунктом 3.2.1 контракту від 10.05.2023 №01/05-23 оплата товару проводиться шляхом перерахування суми в євро на рахунок продавця; передоплата проводиться протягом 30 банківських днів з моменту виставлення рахунків-фактур на товар покупцю продавцем, або післяоплата протягом 90 днів з моменту поставки товару. Пунктом 3.3 контракту обумовлено, що покупець здійснює оплату товару на основі та умовах зазначених в рахунках-фактурах.

Отже, умовами договору передбачено оплату товару банківським переказом у вигляді передоплати або післяоплати протягом 90 днів з моменту поставки товару.

Судом встановлено, що продавцем товару 10.05.2023 були виставлені покупцю фактури-проформи № FPF/12/2023 на суму 6100 євро (а.с. 49, 50 переклад), № FPF/10/2023 на суму 15200 євро (а.с. 65, 66 переклад), № FPF/11/2023 на суму 16400 євро (а.с. 78, 79 переклад) та № FPF/13/2023 на суму 5300 євро (а.с. 24, 25 переклад).

Позивач надав платіжну інструкцію № 19JBKLN5 від 17.05.2023 на суму 43000 євро та банківську виписку АТ «ПриватБанк» (а.с. 92-96).

Тобто, позивачем здійснено попередню оплату за товар в межах 30-денного терміну з дня виставлення попередніх фактур-проформ.

В банківських платіжних документах міститься чіткий запис, що оплата здійснюється у відповідності до контракту від 10.05.2023 №01/05-23 між позивачем ФОП ОСОБА_1 та компанією "SUWALA TRANSPORT LOGISTIC Sp. z о.o.. sp.k." (Польща), а предметом контракту є виключно купівля продаж конкретних транспортних засобів - причепів сідельних тягачів марки Volvo FH-540, vin № НОМЕР_1 , марки Volvo FH-500, vin № НОМЕР_2 ; напівпричіпів марки SCHMITZ Cargobull SCB*S3T, номер кузова № НОМЕР_3 та SCHMITZ Cargobull SCB* НОМЕР_9 , номер кузова № НОМЕР_4 .

Відтак проведення передплати відбулося саме за поставку конкретних транспортних засобів у терміни на умовах, визначених контрактом від 10.05.2023 №01/05-23.

Тому, посилання митного органу на порушення умов контракту є безпідставним.

Також однією із підстав, якою відповідач обґрунтовує рішення про коригування митної вартості товарів, є та обставина, що рахунки-фактури від 29.05.2023 № FS/8/05/2023/ST, від 29.05.2023 № FS/5/05/2023/ST, від 29.05.2023 № FS/6/05/2023/ST, від 29.05.2023 № FS/7/05/2023/ST не містять підписів уповноваженої особи на видачу такого документу та особи на отримання.

З такими твердженнями відповідача суд не погоджується та зазначає, що рахунки-фактури від 29.05.2023 № FS/8/05/2023/ST, від 29.05.2023 № FS/5/05/2023/ST, від 29.05.2023 № FS/6/05/2023/ST, від 29.05.2023 № FS/7/05/2023/ST містять найменування продавця та покупця, найменування товарних позицій, їх кількість, ціну, загальну вартість рахунку, що відповідає інформації наведеній у контракті від 10.05.2023 № 01/05-23.

При цьому, як вбачається з перекладу вказаних рахунків-фактур такі містять підпис, однак нечитальний.

З врахуванням наведеного, суд зазначає, що навіть відсутність підписів у рахунках-фактурах не являється ціноутворюючим фактором та не впливає на числове значення складових митної вартості, тому твердження відповідача з даного приводу є безпідставними.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд наголошує, що вимога про надання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця (якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом)); рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписки з бухгалтерської документації продавця щодо формування відпускної ціни товарів на заявлених комерційних умовах поставки товару; ліцензійного чи авторського договору покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталогу, специфікації, прейскурантів (прайс-листа) виробника товару; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

При цьому суд вважає безпідставною вимогу митного органу надати договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), оскільки доказів того, що позивач вступав у договірні відносини із третіми особами матеріали справи не містять.

Аналогічно безпідставною є вимога митного органу надати рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), оскільки доказів про понесення позивачем таких витрат матеріали справи не містять.

Так само ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.

Не має логічного обґрунтування вимога відповідача надати ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів, оскільки з жодних документів не випливає, що такий документ є умовою продажу оцінюваних товарів.

Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є і вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт (додаткові угоди до нього) та рахунок-фактура (інвойс).

З урахуванням наведеного висновки у спірних рішеннях про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначених у митних деклараціях, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Крім того, враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частин третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Щодо митних декларацій №UA205050/23/27485 від 12.04.2023 рівень митної вартості 11663 євро, №UA204060/23/1072 від 13.02.2023 рівень митної вартості 25000 євро, №UA205140/23/41469 від 26.05.2023 рівень митної вартості 24200 євро №UA110130/23/10933 від 01.06.2023 рівень митної вартості 18102 євро, які були використані відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірних рішень, то суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірних рішень відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а опирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.

Разом з тим, суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Також, Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те,що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Крім цього, суд зазначає, що будь-яка інформація, отримана від юридичних осіб носить виключно інформативний характер та не є безумовною рекомендацією митному органу визначати митну вартість інших аналогічних/подібних товарів саме за такою вартістю. Кожна зовнішньоекономічна угода містить свої умови, які погоджуються сторонами. Принцип свободи договорів чітко передбачає, що сторони можуть самостійно визначити вартість товару.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числове значення митної вартості товару.

Стосовно спрацювання системи управління ризиками, то суд зазначає, що це є підставою для контролюючого органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції і не може бути безумовною підставою для відмови в митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Різниця між митною вартістю товару, задекларованого особою, та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30.06.2022 по справі №280/1824/19, які в силу положень частини 5 статті 242 КАС України мають бути враховані при розгляді цієї справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна довести законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Отже, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості товарів за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваних рішень.

Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 02.06.2023 № UA 205030/2023/000122/2, № UA 205030/2023/000123/2, № UA 205030/2023/000124/2, № UA 205030/2023/000125/2 є необґрунтованими та безпідставними, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, тому їх слід визнати протиправними та скасувати, а позов задовольнити.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 3626,91 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 487 від 26.06.2023 (а.с. 12). Відтак на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 3626,91 грн.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 02.06.2023 № UA 205030/2023/000122/2, № UA 205030/2023/000123/2, № UA 205030/2023/000124/2, № UA 205030/2023/000125/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3626,91 грн (три тисячі шістсот двадцять шість гривень 91 копійка).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_10 ).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя Р.С. Денисюк