Решение № 115479621, 06.12.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2023 року 320/28285/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство "Черкаське хімволокно" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову НКРЕКП від 25.04.2023 №734 "Про накладення штрафу на ПрАТ "Черкаське хімволокно" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушень Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії";

- визнати протиправним та скасувати розпорядження НКРЕКП від 25.04.2023 №110-р "Про усунення порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії ПрАТ "Черкаське хімволокно".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані постанова та розпорядження прийняті з порушенням вимог законодавства та без урахування всіх обставин, що деякі порушення були усунуті, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що під час проведення планової перевірки позивача було встановлено недотримання останнім вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та порушення Ліцензійних умов. А тому вважає, що ним правомірно прийняті оскаржувані рішення та з дотриманням вимог чинного законодавства.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.08.2023 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на підставі Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2023 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 23 листопада 2022 року № 1550, постанови НКРЕКП від 22 березня 2023 року № 510 «Про збільшення строку проведення планової перевірки ПРАТ «ЧЕРКАСЬКЕ ХІМВОЛОКНО» з виробництва електричної енергії» та посвідчення на проведення планової виїзної перевірки від 21 лютого 2023 року № 134 починаючи з 09.03.2023 року по 05.04.2023 рік проведено планову виїзну перевірку дотримання Приватним акціонерним товариством «Черкаське хімволокно» вимог законодавства та ліцензійних умов з виробництва електричної енергії за період з 01.01.2021 по 31.12.2022 рр.

За результатом проведення планової перевірки було складено акт від 05.04.2023 №179 (далі акт №179).

За результатами розгляду акту №179 на засіданні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 25 квітня 2023 року прийнято постанову № 734 «Про накладення штрафу на ПРАТ «Черкаське хімволокно» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушень Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії» (далі - постанова №734) та розпорядження № 110-р «Про усунення порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії ПРАТ «Черкаське хімволокно» (далі розпорядження № 110-р).

Постановою №734 на ПРАТ «Черкаське хімволокно» накладено штраф у розмірі 85000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та порушення Ліцензійних умов, а саме:

- пункту 2.12 глави 2 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності», затвердженої постановою НКРЕКП від 28 лютого 2019 року № 282, щодо розподілення фактичних витрат (крім витрат на паливо) між видами виробництва пропорційно фактичним витратам умовного палива на виробництво електричної енергії та теплової енергії у разі неможливості віднесення окремих видів витрат безпосередньо до певного виду господарської діяльності та визначення фактичних витрат на паливо для виробництва електричної та теплової енергії виходячи з розрахунків фактичних питомих витрат умовного палива, визначених відповідно до нормативних документів, згідно з якими були здійснені розрахунки питомих витрат умовного палива під час формування та встановлення НКРЕКП відповідних тарифів;

- пункту 2.12 глави 2 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків», затвердженої постановою НКРЕКП від 28 лютого 2019 року № 282, щодо визначення фактичних витрат на паливо для виробництва електричної та теплової енергії виходячи з розрахунків фактичних питомих витрат умовного палива, визначених відповідно до нормативних документів, згідно з якими були здійснені розрахунки питомих витрат умовного палива під час формування та встановлення НКРЕКП відповідних тарифів;

- підпунктів 5, 6, 8 та 9 пункту 3.1 глави 3 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 6-НКРЕКП-моніторинг-виробництво (місячна) «Звіт про участь на балансуючому ринку», затвердженої постановою НКРЕКП від 29 березня 2019 року № 450, щодо зазначення обсягів та вартості послуг з точністю до п`яти знаків після коми;

- пункту 10.10 розділу Х Правил ринку (у редакціях, що діяли з 17 лютого 2021 року до 06 травня 2022 року) та пункту 10.9 розділу Х Правил ринку (у редакціях, що діяли з 07 травня 2022 року) у частині обов`язкового подання виробниками електричної енергії, крім мікро-, міні-, малих гідроелектростанцій та електричних станцій, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, та імпортерів, заявки на продаж електричної енергії на РДН не менше 10 % від сумарного обсягу відпуску електричної енергії всіма одиницями відпуску електричної енергії у кожному розрахунковому періоді доби постачання;

- пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов, а саме:

- підпункту 5 щодо виконання рішень НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та чинним законодавством, а саме:

- підпункту 1 пункту 2 постанови НКРЕКП від 17 листопада 2021 року № 2213 «Про накладення штрафу на ПРАТ «ЧЕРКАСЬКЕ ХІМВОЛОКНО» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання»,

- пункту 2 постанови НКРЕКП від 19 серпня 2020 року № 1571 «Про затвердження Змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії» щодо подання до НКРЕКП інформації згідно з додатком 3 до Ліцензійних умов протягом трьох місяців з дня набрання чинності цією постановою,

- підпункту 8 у частині надання до НКРЕКП інформації (даних, відомостей, звітності), необхідної для виконання НКРЕКП своїх повноважень та функцій, в обсягах та у строки (не менше десяти робочих днів для надання копій документів, пояснень тощо), встановлені НКРЕКП,

- підпункту 16 у частині здійснення купівлі-продажу електричної енергії за двосторонніми договорами відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії, а саме пункту 1 наказу Міністерства енергетики України від 31 березня 2022 року № 143 «Про врегулювання питань продажу електричної енергії виробниками електричної енергії за двосторонніми договорами» у частині продажу електричної енергії за двосторонніми договорами виключно на електронних аукціонах, порядок проведення яких затверджено Кабінетом Міністрів України,

- підпункту 33 щодо здійснення своєчасної оплати в повному обсязі за електричну енергію, куплену на ринку електричної енергії, та за послуги, що надаються на ринку електричної енергії,

- підпункту 40 щодо обов`язку ліцензіатів, які виробляють електричну енергію з використанням вуглеводнів, мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії згідно із правилами безпеки постачання та відповідними рішеннями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.

Розпорядженням № 110-р зобов`язано ПРАТ «Черкаське хімволокно» у термін до 01 червня 2023 року усунути порушення:

- підпункту 8 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1467, у частині надання ліцензіатом до НКРЕКП звітності, необхідної для виконання НКРЕКП своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені НКРЕКП, а саме подати до НКРЕКП виправлені форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності» та № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків» за період 2021 2022 років, у яких врахувати пропорційність розподілу фактичних витрат відповідно до методики, яку було застосовано при встановлені тарифів на виробництво теплової енергії;

- пункту 2.12 глави 2 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності», затвердженої постановою НКРЕКП від 28 лютого 2019 року № 282, щодо розподілення фактичних витрат (крім витрат на паливо) між видами виробництва пропорційно фактичним витратам умовного палива на виробництво електричної енергії та теплової енергії у разі неможливості віднесення окремих видів витрат безпосередньо до певного виду господарської діяльності та визначення фактичних витрат на паливо для виробництва електричної та теплової енергії виходячи з розрахунків фактичних питомих витрат умовного палива, визначених відповідно до нормативних документів, згідно з якими були здійснені розрахунки питомих витрат умовного палива під час формування та встановлення НКРЕКП відповідних тарифів, а саме подати форму звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності» за IV квартал 2022 року;

- пункту 2.12 глави 2 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП- виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків», затвердженої постановою НКРЕКП від 28 лютого 2019 року № 282, щодо визначення фактичних витрат на паливо для виробництва електричної та теплової енергії виходячи з розрахунків фактичних питомих витрат умовного палива, визначених відповідно до нормативних документів, згідно з якими були здійснені розрахунки питомих витрат умовного палива під час формування та встановлення НКРЕКП відповідних тарифів, а саме подати форму звітності № 4а-НКРЕКП- виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків» за грудень 2022 року.

Не погоджуючись з оскаржуваними постановою та розпорядженням та вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (в редакції, що була чинною на момент прийняття оскаржуваних рішень) (тут і далі Закон №1540-VIII) регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 19 Закону №1540-VIII регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.

Згідно з ч. 4 ст. 19 Закону №1540-VIII під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону №1540-VIII суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.

У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні регулятора.

Відповідно до ст. 22 Закону №1540-VIII суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України «Про природні монополії», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про ринок електричної енергії», «Про ринок природного газу», «Про трубопровідний транспорт», «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання».

Згідно з частинами першою - третьою статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» (в редакції, що була чинною на момент прийняття оскаржуваних рішень) (тут і далі Закон №2019-VIII) учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності та недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (підпункти 1 та 2 ч. 2 ст. 77 Закону №2019-VIII).

У разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

Відповідно до положень пункту 4 частини четвертої статті 77 Закону №2019-VIII регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у таких розмірах від 5 тисяч (85000 грн) до 100 тисяч (1700000 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єкт господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню, зокрема за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Згідно з частиною п`ятою статті 77 Закону №2019-VIII при визначенні санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, враховують серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини.

Поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення, негайне припинення правопорушення після його виявлення, сприяння виявленню правопорушення Регулятором та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, під час перевірки вважаються пом`якшуючими обставинами.

Частиною шостою зазначеної статті визначено, що рішення Регулятора про застосування санкцій за правопорушення, передбачені цією статтею, може бути прийнято протягом 30-денного строку з дня складення акта перевірки.

Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями (ч. 5 ст. 14 Закону № 1540-VIII).

З приводу порушень, за які спірною постановою №734 накладено штраф, суд зазначає таке.

Постановою №734 встановлено порушення підпункту 8 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов в частині надання до НКРЕКП інформації (дані, відомості, звітність), необхідних для виконання НКРЕКП своїх повноважень та функцій, в обсягах та у строки (не менше десяти робочих днів для надання копій документів, пояснень тощо), встановлені НКРЕКП, а саме встановлено порушення термінів подання звітності за окремі періоди 2021 та 2022 років.

Позивач посилається на незалежні від його волі обставини, які зумовили пропуск строків подання звітності.

Зокрема, позивач зазначає, що у зв`язку із запровадженням заходів щодо запобігання виникненню та поширенню короновірусної хвороби (СОVID-19), передбачених карантином, встановленим постановами Кабінету Міністрів України, збільшенням кількості хворих та дотриманням режиму самоізоляції, звітність було подано до НКРЕКП шляхом розміщення у скриньку для зберігання документів, що не унеможливило відслідковування дати виїмки звітності та її реєстрації.

При цьому матеріали справи не містять, а позивачем не надано доказів на спростування порушення позивачем термінів подання звітності. Позивачем також не надано доказів, які б свідчили, що запровадженні заходи щодо запобігання виникненню та поширенню короновірусної хвороби (СОVID-19) об`єктивно унеможливили вчасне виконання позивачем своїх обов`язків щодо подання звітності.

Крім того, позивач посилається на те, що починаючи з 25 лютого 2022 р. через військову агресію російської федерації проти України та введення в Україні воєнного стану згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2101-IX, ПРАТ «Черкаське хімволокно» перейшло в особливий режим роботи. Істотній вплив на виконання позивачем своїх обов`язків щодо надання звітності мали постійні повітряні тривоги, перебування працівників у бомбосховищах, часовий обмежений доступ до електроенергії, мережі інтернет та засобів електронного зв`язку, відбувалися перебої у роботі громадського транспорту, обмеження постачання електричної енергії у відділах зв`язку АТ «Укрпошта», скорочені години роботи та перерви у зв`язку з повітряними тривогами, які є загальновідомими обставинами.

Суд враховує, що в результаті збройної агресії російської федерації проти України, зокрема, систематичне відключення світла в зимовий період, постійні повітряні тривоги та ракетні обстріли, є обставинами, що значно ускладнюють роботу представників фізичних та юридичних осіб.

Проте, позивачем не надано доказів, на підтвердження того, коли саме (у які дні та години) тривала повітряна тривога, відбувалися відключення електроенергії упродовж того періоду часу, який був відведений законом на подання звітності, а також не надано відомостей про робочі години позивача у ці періоди часу.

За таких обставин суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови в цій частині.

Окрім того, оскаржуваною постановою встановлено недотримання позивачем вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії в частині порушення:

- пункту 2.12 глави 2 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності», затвердженої постановою НКРЕКП від 28 лютого 2019 року № 282, щодо розподілення фактичних витрат (крім витрат на паливо) між видами виробництва пропорційно фактичним витратам умовного палива на виробництво електричної енергії та теплової енергії у разі неможливості віднесення окремих видів витрат безпосередньо до певного виду господарської діяльності та визначення фактичних витрат на паливо для виробництва електричної та теплової енергії виходячи з розрахунків фактичних питомих витрат умовного палива, визначених відповідно до нормативних документів, згідно з якими були здійснені розрахунки питомих витрат умовного палива під час формування та встановлення НКРЕКП відповідних тарифів;

- пункту 2.12 глави 2 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків», затвердженої постановою НКРЕКП від 28 лютого 2019 року № 282, щодо визначення фактичних витрат на паливо для виробництва електричної та теплової енергії виходячи з розрахунків фактичних питомих витрат умовного палива, визначених відповідно до нормативних документів, згідно з якими були здійснені розрахунки питомих витрат умовного палива під час формування та встановлення НКРЕКП відповідних тарифів.

З акту перевірки № 179 та обґрунтування до проекту постанови №734 вбачається, що при наданні форми звітності № 4-НКРЕКП за IV квартал 2022 року та № 4а НКРЕКП за грудень 2022 року не дотримано вимог постанови НКРЕКП від 28.02.2019 № 282 із змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 17.01.2023 №102, а саме при визначені та розподіленні фактичних витрат між видами виробництва електричної та теплової енергії виходячи з розрахунків фактичних питомих витрат умовного палива, визначених відповідно до нормативних документів, згідно з якими були здійснені розрахунки питомих витрат умовного палива під час формування та встановлення НКРЕКП відповідних тарифів.

Відповідно до п. 2.10 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності», затвердженої постановою НКРЕКП від 28 лютого 2019 року № 282, усі показники форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) мають ґрунтуватися на достовірних даних первинного (бухгалтерського) обліку, що забезпечує можливість порівняння і контролю даних.

Згідно з пунктом 2.10 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків», затвердженої постановою НКРЕКП від 28 лютого 2019 року № 282, усі показники форми звітності № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) мають ґрунтуватися на достовірних даних первинного (бухгалтерського) та управлінського обліку.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем у грудні 2021 року запроваджено Стандарт підприємства «Питомі витрати палива на відпущену електричну енергію та теплоту при їх комбінованому виробництві при спалюванні природного газу, вугілля та змішаного палива (вугілля-газ)». Розробником стандарту виступило Приватне акціонерне товариство по пуску, налагодженню, удосконаленню технології та експлуатації електростанцій і мереж ЛЬВІВОРГРЕС (ПрАТ «ЛЬВІВОРГРЕС»).

З метою підтвердження правильності та обґрунтованості розрахунків витрат умовного палива, наведених у стандарті підприємства, їх відповідності Першому закону термодинаміки, а також відповідності методики розрахунку розподілу палива між виробництвом електричної та теплової енергії на ТЕЦ при їх комбінованому виробництві, наведеної в стандарті підприємства, вимогам Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» позивач звернувся до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз щодо проведення експертного дослідження.

Висновком експертів за результатами проведення комплексного електротехнічного та економічного дослідження від 18.08.2022 № 10764/22-46/10765/22-72 встановлено обґрунтованість та правильність розрахунків, наведених у стандарті підприємства, а також відповідність методики розрахунку розподілу палива між виробництвом електричної та теплової енергії на ТЕЦ при їх комбінованому виробництві Міжнародним стандартам бухгалтерського обліку, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та нормативно-правовим актам НКРЕКП (в тому числі вимогам щодо складання звітності суб`єктом ліцензійної діяльності).

Відповідно до підпункту 7 пункту 3.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 22.03.2017 №308, при провадженні господарської діяльності з виробництва теплової енергії ліцензіат повинен вести бухгалтерський облік господарської діяльності відповідно до національних положень (стандартів)/міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та окремий облік доходів і витрат з виробництва теплової енергії відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та/або порядку, затвердженого НКРЕКП (залежно від органу, що здійснює ліцензування).

Згідно з пунктом 1.10 Порядку (правил) організації та ведення обліку за ліцензованими видами діяльності суб`єктами господарювання у сфері теплопостачання, затвердженого Постановою НКРЕКП від 10.10.2017 №1223, облік за ліцензованими видами діяльності ґрунтується на даних бухгалтерського та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку та є способом деталізації фінансової інформації відповідно до вимог, що визначені цим Порядком (правилами), і обмежень НКРЕКП у частині ліцензованих видів діяльності. Забезпечення окремих регуляторних вимог досягається засобами внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, тобто шляхом застосування методик калькулювання, алгоритмів, розрахунків та розподілів.

Пунктом 1.11 зазначеного порядку передбачено, що положення цього Порядку (правил) не змінюють і не відміняють бухгалтерський облік, а також вимоги до формування фінансової та податкової звітності.

З урахуванням п. 2.10 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності» та пункту 2.10 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків», затверджених постановою НКРЕКП від 28 лютого 2019 року № 282, визначальним для формування показників звітності є їх відповідність достовірним даним бухгалтерського обліку.

Пунктом 2.12 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності» та пункту 2.12 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків», затверджених постановою НКРЕКП від 28 лютого 2019 року № 282, визначено, що у формах звітності фактичні витрати (крім витрат на паливо) розподіляються між видами виробництва пропорційно фактичним витратам умовного палива на виробництво електричної енергії та теплової енергії у разі неможливості віднесення окремих видів витрат безпосередньо до певного виду господарської діяльності. Фактичні витрати на паливо для виробництва електричної та (або) теплової енергії у формі звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) визначаються виходячи з розрахунків фактичних питомих витрат умовного палива, визначених відповідно до нормативних документів, згідно з якими були здійснені розрахунки питомих витрат умовного палива під час формування та встановлення НКРЕКП відповідних тарифів.

Зазначені інструкції були доповнені пунктами 2.12 на підставі постанови НКРЕКП від 17.01.2023 № 102, тобто після впровадження позивачем стандарту підприємства. При цьому, пункти 2.10 інструкцій не зазнали змін. Відповідно, вимога щодо формування звітності на підставі достовірних даних первинного (бухгалтерського) обліку, що забезпечує можливість порівняння і контролю даних, була чинною на час виникнення спірних правовідносин.

Законами України не передбачено повноважень НКРЕКП щодо встановлення правил (стандартів) ведення бухгалтерського обліку. Постанова НКРЕКП від 17.01.2023 № 102 не є актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку у розумінні частини 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність» та не є актом, який впроваджує, змінює або тлумачить національні або міжнародні стандарти фінансової звітності та бухгалтерського обліку.

Постанова НКРЕКП від 17.01.2023 № 102 не є підставою для внесення змін до облікової політики позивача та до зміни методів та правил обліку використаного палива та/або інших активів при комбінованому виробництві теплової та електричної енергії, складання та подання фінансової (бухгалтерської) звітності.

За правилами абзацу першого частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Акт № 179 та обґрунтування до постанови № 734 не місять висновків щодо ведення позивачем бухгалтерського обліку з порушенням установлених правил.

Отже, суд відхиляє посилання відповідача на докази, складені до впровадження позивачем стандарту підприємства.

За таких обставин, постанова № 734 в цій частині є необґрунтованою, прийнятою без з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Також, постановою № 734 встановлено недотримання підпунктів 5, 6, 8, 9 пункту 3.1 глави 3 Інструкції щодо заповнення форми звітності форми № 6- НКРЕКП-моніторингвиробництво (місячна) «Звіт про участь на балансуючому ринку», затвердженої Постановою № 450, а саме порушення щодо зазначення обсягів та вартості послуг з точністю до п`яти знаків після коми.

Позивач в позовній заяві визнає допущені при формуванні звітності № 6- НКРЕКП технічні помилки та посилається на те, що виправлені звіти були направлені відповідачу під час проведення перевірки.

Згідно з частиною п`ятою статті 77 Закону № 2019-VIII негайне припинення правопорушення після його виявлення під час перевірки вважається пом`якшуючою обставиною, але не звільняє від відповідальності.

Крім того, доказів направлення відповідачу виправлених звітів позивачем не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відсутні підстави вважати, що оскаржувана постанова є протиправною в цій частині.

Окрім того, постановою № 734 встановлено недотримання позивачем підпункту 5 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов в частині порушення щодо виконання рішень НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та чинним законодавством а саме:

- підпункту 1 пункту 2 постанови НКРЕКП від 17.11.2021 № 2213 «Про накладення штрафу на ПРАТ «ЧЕРКАСЬКЕ ХІМВОЛОКНО за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання»;

- пункту 2 постанови НКРЕКП від 19.08.2020 № 1571 «Про затвердження змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії» щодо надання до НКРЕКП інформації у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України» згідно з додатком до Постанови НКРЕКП № 1571.

Матеріалами справи підтверджуєтеся, що на виконання вимог підпункту 1 пункту 2 Постанови № 2213 ПРАТ «ЧЕРКАСЬКЕ ХІМВОЛОКНО» листом від 14.01.2022 № 50 надіслало до НКРЕКП Додаткову Інвестиційну програму ПРАТ «ЧЕРКАСЬКЕ ХІМВОЛОКНО» на 2022 рік (проект) з урахуванням в ній статті «Додатково отриманий дохід за результатом діяльності у 2019 році» на загальну суму додатково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з виробництва електричної енергії у розмірі 54 312,49 тис. грн (без ПДВ). Листом Відповідача № 1068/17.3.3/7-22 від 01.02.2022 матеріали щодо додаткової інвестиційної програми ПРАТ «Черкаське хімволокно» на 2022 рік були повернуті позивачу на доопрацювання. Доказів направлення позивачем доопрацьованої додаткової інвестиційної програми на 2022 рік позивачем не надано.

Стосовно виконання пункту 2 постанови НКРЕКП від 19.08.2020 № 1571 «Про затвердження змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії» позивач зазначає, що листом від 20.03.2023 № 251 було надіслало до НКРЕКП Інформацію про підтвердження відсутності здійснення контролю за діяльністю суб`єкта господарювання у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України». Зазначене підтверджується Актом № 179.

Відповідно до частини п`ятої статті 77 Закону № 2019-VIII негайне припинення правопорушення після його виявлення під час перевірки вважається пом`якшуючою обставиною, але не звільняє від відповідальності.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відсутні підстави вважати, що оскаржувана постанова є протиправною в цій частині.

Також, постановою № 734 встановлено недотримання позивачем підпункту 33 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення своєчасної оплати в повному обсязі за електричну енергію, куплену на ринку електричної енергії, та за послуги, що надаються на ринку електричної енергії.

Відповідно до обґрунтування до проекту постанови № 734 порушення полягає в недотриманні вимоги пункту 5.7 договору від 12 січня 2021 року № БГ-02/0102/21, укладеного з ТОВ «НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ 3000». За даними бухгалтерського обліку, заборгованість позивача перед ТОВ «НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ 3000» за куплену позивачем електричну енергію для врегулювання небалансів станом на 31.12.2022 становила 22 006,45 тис. грн (з ПДВ).

Позивачем до позовної заяви долучено платіжне доручення № 6270 від 31.03.2023 року про сплату заборгованості.

Відповідно до частини п`ятої статті 77 Закону № 2019-VIII негайне припинення правопорушення після його виявлення під час перевірки вважається пом`якшуючою обставиною, але не звільняє від відповідальності.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що оскаржувана постанова є протиправною в цій частині.

Також, постановою № 734 встановлено недотримання позивачем підпункту 16 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення купівлі-продажу електричної енергії за двосторонніми договорами відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії, а саме пункту 1 наказу Міністерства енергетики України від 31 березня 2022 року № 143 «Про врегулювання питань продажу електричної енергії виробниками електричної енергії за двосторонніми договорами» у частині продажу електричної енергії за двосторонніми договорами виключно на електронних аукціонах, порядок проведення яких затверджено Кабінетом Міністрів України.

Законом України від 14 липня 2021 року № 1639-IX п. 9 Розділу ХVII ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону № 2019-VIII доповнено новим абзацом, згідно з яким «З метою забезпечення прозорості та рівних умов для виробників електричної енергії державної, комунальної та приватної форм власності на ринку електричної енергії, тимчасово, до 1 квітня 2023 року, виробники електричної енергії (крім тих виробників, яким встановлено "зелений" тариф, та виробників електричної енергії, які за результатами аукціону набули право на підтримку) здійснюють продаж електричної енергії за двосторонніми договорами виключно на електронних аукціонах, порядок проведення яких затверджується Кабінетом Міністрів України. У період з 1 вересня 2021 року до 1 квітня 2023 року відпуск електричної енергії відповідно до укладених виробниками електричної енергії двосторонніх договорів (крім тих виробників, яким встановлено "зелений" тариф та виробників електричної енергії, які за результатами аукціону набули право на підтримку) може здійснюватися виключно у разі, якщо такі двосторонні договори були укладені за результатом проведення електронних аукціонів, порядок проведення яких затверджується Кабінетом Міністрів України.».

Законом України від 29.07.2022 № 2479-IX до зазначеного абзацу четвертого п. 9 Розділу ХVII ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону № 2019-VIII внесено зміни, а саме цифри і слова « 1 квітня 2022 року» замінено цифрами і словами « 1 квітня 2023 року». Законом України від 29.07.2022 № 2479-IX набрав чинності 19.08.2022 року.

Таким чином, з 2 квітня 2023 року до 18.08.2022 року вимога закону щодо продажу електричної енергії за двосторонніми договорами виключно на електронних аукціонах не діяла.

Згідно п. 2 рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 по справі №1-7/99 у справі за конституційним зверненням НБУ щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотню дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), визначено, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом`якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначалися поняття правопорушення і відповідальність за нього.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності.

Таким чином, з 2 квітня 2023 року до 18.08.2022 року продаж електричної енергії за двосторонніми договорами не на електронних аукціонах не могла кваліфікуватися як порушення Закону № 2019-VIII.

В обґрунтування порушення позивачем вимог нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії відповідачем до відзиву додано копію наказу Міністерства енергетики України від 31 березня 2022 року № 143 «Про врегулювання питань продажу електричної енергії виробниками електричної енергії за двосторонніми договорами». Зазначеним наказом для виробників електричної енергії державної, комунальної та приватної форми власності (крім виробників, яким встановлено «зелений» тариф, та виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку, а також крім державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго») встановлено вимогу продаж електричної енергії за двосторонніми договорами виключно на електронних аукціонах, порядок проведення яких затверджено Кабінетом Міністрів України.

Зазначений наказ встановлює загальне правило регулювання однотипних відносин та розповсюджується на осіб, що не входять до сфери управління суб`єкта нормотворення, а отже має ознаки нормативно-правового акту.

Згідно із п. 8 Положення про Міністерство енергетики України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 507 Міненерго у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання. Накази Міненерго, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Нормативно-правові акти Міненерго підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку. Накази Міненерго, видані в межах повноважень, передбачених законом, обов`язкові для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

Статтею 15 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17 березня 2011 року № 3166-VI передбачено, що Міністерство у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, які підписує міністр. Накази міністерства, видані в межах його повноважень, є обов`язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами. Накази міністерства нормативно-правового змісту підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Накази міністерства, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Накази міністерства, які є нормативно-правовими актами, після включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів опубліковуються державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Всі накази міністерства оприлюднюються державною мовою на офіційному сайті міністерства в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації». Проекти наказів міністерства, які мають нормативно-правовий характер, оприлюднюються на офіційному веб-сайті міністерства відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки. Накази міністерства, які є нормативно-правовими актами і пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування. Накази міністерства або їх окремі частини можуть бути оскаржені фізичними та юридичними особами до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Згідно з п. 15 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані. При направленні на виконання та опублікуванні нормативно-правового акта посилання на дату і номер державної реєстрації акта є обов`язковим.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11 вересня 2003 року № 1160-IV регуляторні акти, прийняті Верховною Радою України, Президентом України та Кабінетом Міністрів України, офіційно оприлюднюються відповідно до Конституції України та інших законодавчих актів. Регуляторні акти, прийняті Національним банком України, Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, іншими державними органами, центральними органами виконавчої влади, державними спеціалізованими установами та організаціями, некомерційними самоврядними організаціями, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також їх посадовими особами, офіційно оприлюднюються в «Офіційному віснику» та у газеті «Урядовий кур`єр» не пізніш як у десятиденний строк після їх державної реєстрації або прийняття та підписання, у випадку, якщо ці регуляторні акти не підлягають державній реєстрації.

Відповідачем не надано доказів державної реєстрації чи опублікування наказу Міністерства енергетики України від 31 березня 2022 року № 143 «Про врегулювання питань продажу електричної енергії виробниками електричної енергії за двосторонніми договорами».

Суд також враховує, що як вбачається з Акту № 179 та обґрунтування до проекту постанови № 734, порушення підпункту 16 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов встановлено відповідачем за результатами здійсненого оперативного моніторингу купівлі-продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на електронних аукціонах ТОВ «Українська енергетична біржа» та даних НЕК «Укренерго» щодо номінованих обсягів купівлі-продажу електричної енергії за двосторонніми договорами.

В зауваженнях позивач зазначає, що у березні 2022 року ПРАТ «Черкаське хімволокно» за двосторонніми договорами здійснювало продаж електричної енергії виключно згідно договору №ЧХВ/УЕБ/21/02/22 від 21.02.2022 р., що був укладений з ТОВ «НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ 3000» на електронному аукціоні з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами № EP-210222-16, що відбувся 21.02.2022 року у м. Києві на товарній біржі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська енергетична біржа". Обсяг продажу електричної енергії за результатами аукціону склав - 29 720 (двадцять дев`ять тисяч сімсот двадцять) МВт.г, за середньозваженою ціною 2 250,00 грн. (дві тисячі двісті п`ятдесят грн. 00 коп.) (без ПДВ) за 1 МВт.г, загальною вартістю 66 870 000,00 грн. (шістдесят шість мільйонів вісімсот сімдесят тисяч грн. 00 коп.) (без ПДВ), з періодом відпуску/відбору: 01.03.2022 року - 31.03.2022 року.

Обґрунтування до проекту оскаржуваної постанови не містить оцінки зауваженням позивача на Акт № 179 в цій частині.

За правилами абзацу першого частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, постанова № 734 в частині встановлення порушення позивачем підпункту 16 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов є необґрунтованою.

Також, постановою № 734 встановлено недотримання пункту 10.10 розділу Х Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 307 (далі Правила ринку), (у редакціях, що діяли з 17 лютого 2021 року до 06 травня 2022 року) та пункту 10.9 розділу Х Правил ринку (у редакціях, що діяли з 07 травня 2022 року) у частині обов`язкового подання виробниками електричної енергії, крім мікро-, міні-, малих гідроелектростанцій та електричних станцій, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, та імпортерів, заявки на продаж електричної енергії на РДН не менше 10 % від сумарного обсягу відпуску електричної енергії всіма одиницями відпуску електричної енергії у кожному розрахунковому періоді доби постачання.

Відповідно до п. 10.10 (з 07.05.2022 п 10.9) Правил ринку для виробників електричної енергії, крім мікро-, міні-, малих гідроелектростанцій та електричних станцій, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, та імпортерів у кожному розрахунковому періоді доби постачання гранична нижня межа обов`язкової заявки щодо продажу електричної енергії на РДН становить 10 відсотків від сумарного обсягу відпуску електричної енергії всіма одиницями відпуску такого виробника в цьому розрахунковому періоді. ОСП забезпечує щодекадну перевірку дотримання учасниками ринку вимоги цього абзацу та повідомляє Регулятору про випадки її порушення учасниками ринку.

Позивач наполягає, що невідповідність обсягу заявок за вказані періоди виникли з незалежних від позивача причин, а саме, через те, що обсяг продажу на добу дорівнював нулю через невідповідність планованого та фактичного відпуску електричної енергії, проведення гідравлічних випробувань, відключення споживачів та неможливість наперед спрогнозувати електричне навантаження тощо. На підтвердження своїх вимог позивачем надано скриншоти з сайту XMTrade.

Разом з тим, позивач визнає, що порушення вимог Правил ринку відбувалося, в тому числі, через анулювання кваліфікованого електронного підпису відповідальної особи та «людський фактор».

Таким чином, матеріалами справи підтверджується порушення позивачем у спірному періоді п. 10.10 (з 07.05.2022 п 10.9) Правил ринку.

Окрім того, постановою № 734 встановлено недотримання позивачем пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов, а саме, підпункту 40 щодо обов`язку ліцензіатів, які виробляють електричну енергію з використанням вуглеводнів, мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії згідно із правилами безпеки постачання та відповідними рішеннями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.

Згідно із пунктом 1.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії ці ліцензійні умови встановлюють вичерпний перелік документів, які додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії (далі - ліцензована діяльність), а також визначають вичерпний перелік вимог, обов`язкових для виконання під час провадження ліцензованої діяльності.

Відповідно до підпункту 40 пункту 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії ліцензіати, які виробляють електричну енергію з використанням вуглеводнів, зобов`язані мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії згідно із правилами безпеки постачання та відповідними рішеннями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.

Отже, положеннями наведених норм права на виробників, які виробляють електричну енергію з використанням вуглеводнів законодавством покладено обов`язок мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії.

У той же час наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 26.10.2018 №539 затверджено Порядок формування прогнозного балансу електричної енергії об`єднаної енергетичної системи України на розрахунковий рік, пунктами 1, 2 якого встановлено, що він визначає основні організаційні положення, принципи та вимоги, а також методологічні засади щодо формування прогнозного балансу електричної енергії об`єднаної енергетичної системи України на розрахунковий рік з метою підготовки рекомендацій щодо забезпечення безпеки постачання електричної енергії та надання інформації учасникам ринку електричної енергії про режими функціонування об`єднаної енергетичної системи України, загальну потребу в паливі для виробників електричної енергії, що в своєму складі мають теплові електричні станції та теплові електроцентралі, для прогнозування своєї виробничо-фінансової діяльності на розрахунковий рік. Формування прогнозного балансу електричної енергії об`єднаної енергетичної системи України на розрахунковий рік здійснюється щороку на постійній основі і є складовим елементом системи прогнозування та планування розвитку об`єднаної енергетичної системи України на короткострокову, середньострокову та довгострокову перспективу, що здійснюють Міненерговугілля та оператор системи передачі для забезпечення вимог Правил про безпеку постачання електричної енергії, затверджених наказом Міненерговугілля від 27 серпня 2018 року № 448, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 19 вересня 2018 року за № 1076/32528 (далі - Правила про безпеку постачання електричної енергії), та створення передумов для ефективної роботи нового ринку електричної енергії.

Принципи та вимоги до формування прогнозного балансу електричної енергії об`єднаної енергетичної системи України на розрахунковий рік регламентовані підрозділом 1 розділу ІІ «Формування прогнозного балансу електричної енергії об`єднаної енергетичної системи України на розрахунковий рік» Порядку формування прогнозного балансу електричної енергії об`єднаної енергетичної системи України на розрахунковий рік, пунктом «й» якого визначено, що прогнозний баланс електричної енергії об`єднаної енергетичної системи України на розрахунковий рік (далі - прогнозний баланс електроенергії) формується на принципах прозорості і недискримінації з урахуванням вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Кодексу системи передачі, Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 1 розділу ІІ Порядку формування прогнозного балансу електричної енергії об`єднаної енергетичної системи України на розрахунковий рік прогнозний баланс електроенергії розраховується за такими варіантами:

базовий прогнозний баланс електроенергії - на основі статистичних даних щодо прогнозних середньомісячних температур навколишнього середовища та темпів приросту/спаду обсягів споживання електричної енергії за останні п`ять років, найбільш вірогідних умов функціонування ОЕС України у розрахунковому році;

граничні прогнозні баланси електроенергії - на сценарній основі через неможливість однозначного визначення умов функціонування ОЕС України в розрахунковому році з урахуванням прогнозів критичних умов функціонування ОЕС України, зокрема аномальних температур навколишнього середовища, та/або відхилення від показників базового прогнозного балансу електроенергії обсягу електроспоживання більше ніж на 3 %, та/або виробництва електроенергії АЕС на 5 %, та/або виробництва електроенергії ГЕС на 20 %, та/або інших факторів, які ОСП обґрунтовано вважає такими, що вплинуть на функціонування ОЕС України.

Відповідно до пункту 16 підрозділу 2 розділу ІІ Порядку формування прогнозного балансу електричної енергії об`єднаної енергетичної системи України на розрахунковий рік під час розроблення прогнозної структури палива ТЕЦ зобов`язані забезпечити: 1) утворення гарантованих запасів вугілля для роботи не менш як 20 діб із середньодобовими витратами вугілля, необхідними для забезпечення графіка теплового навантаження відповідно до укладених договорів на теплопостачання в прогнозному місяці, на електростанціях, для яких основним паливом є вугілля; 2) утворення 10-денного запасу резервного палива (мазуту) на електростанціях, для яких основним паливом є вугілля, для пусків блоків та можливого підсвічування; 3) утворення 10-денного запасу резервного палива (мазуту) на електростанціях, для яких основним паливом є природний газ, для забезпечення живучості ТЕЦ і тепломереж в умовах повного припинення постачання природного газу.

Пунктом 17 підрозділу 2 розділу ІІ Порядку формування прогнозного балансу електричної енергії об`єднаної енергетичної системи України на розрахунковий рік передбачено, що зниження обсягів гарантованих запасів вугілля виробниками електричної енергії відносно обсягів, зазначених у пунктах 15, 16 цієї глави, допускається у разі: форс-мажорних для виробника електричної енергії обставин у постачанні вугілля; погодження з Міненерговугілля, але не більше ніж на 15 % від визначених у пунктах 15, 16 цієї глави обсягів на період до 20 днів. Обсяги гарантованих запасів вугілля мають бути відновлені протягом 20 днів з останнього дня місяця, коли почалося зниження цих обсягів.

За твердженням позивача, обставинами, які зумовили недотримання графіків накопичення гарантованих запасів вугілля у 2021 році були значний дефіцит проектних видів палива, пов`язаний з окупацією Донецького регіону (основного постачальника такого вугілля), зменшення використання і видобування у світі твердого палива, закриття існуючих підприємств з видобутку вугілля, оголошення компанією ДТЕК-Трейдінг про зупинку постачання вугілля ПРАТ «Черкаське хімволокно» у зв`язку з низькими запасами вугілля на складах ТЕС ДТЕК. На підтвердження зазначених обставин позивачем надані копії звернень з метою вирішення цієї ситуації до Міністра енергетики України (лист від 28.07.2021 № 1258), Прем`єр-міністра України (листи від 08.07.2021 № 265 та від 06.07.2021 № 270).

Як вбачається із графіку накопичення вугілля у 2021 та 2022 роках, викладеного в Акті № 179, і не спростовано позивачем, просідання гарантованих запасів вугілля розпочалося у лютому 2021 року.

При цьому, відповідно до підпункту 5 пункту 4 розділу V Правил про безпеку постачання електричної енергії учасники ринку електричної енергії зобов`язані, зокрема, невідкладно повідомляти Міненерговугілля, Регулятора та оператора системи передачі про факти або обставини, що можуть спричинити загрозу для безпеки постачання електричної енергії.

Положеннями Правил про безпеку постачання електричної енергії не визначено строку та форми такого невідкладного повідомлення Міненерговугілля, Регулятора та оператора системи передачі про факти або обставини, що можуть спричинити загрозу для безпеки постачання електричної енергії, пов`язані із накопиченням вугілля.

Як визначив Верховний Суд у постанові від 26 липня 2023 року у справі №200/3265/21-а, термін «невідкладно» слід розуміти, як зобов`язання вчинити дії у найкоротший строк. «Невідкладно повідомляти» слід тлумачити, як вчинити активні термінові дії, що мають бути здійснені негайно. Таким чином, Верховний Суд констатував, що невідкладне повідомлення Міненерговугілля, Регулятора та оператора системи передачі про факти або обставини, що можуть спричинити загрозу для безпеки постачання електричної, пов`язані із накопиченням вугілля має відбуватись негайно з моменту просідання гарантованих запасів вугілля.

В свою чергу, невиконання цього обов`язку щодо негайного повідомлення утворює зміст правопорушення, за яке відповідачем може бути прийнято рішення про застосовування до учасників ринку санкцій.

За таких обставин постанова № 734 в цій частині не підлягає скасуванню.

Пунктом 4 частини четвертої статті 77 Закону № 2019-VIII передбачено, що регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у розмірі від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню.

Таким чином, якщо за результатом проведеної у встановленому порядку перевірки регулятором виявлено порушення у діяльності суб`єкта господарювання, то вирішення питання про визначення конкретного розміру санкцій у межах, встановлених частиною четвертою з урахуванням вимог частини п`ятої статті 77 Закону № 2019-VIII, є дискреційним повноваженням відповідача.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 21.04.2021 у справі № 480/2675/20.

Верховний Суд у постанові від 26 липня 2023 у справі 200/3265/21-а зазначив, що дискреція - це не обов`язок, а повноваження адміністративного органу, оскільки юридична концепція дискреції передбачає можливість вибору між альтернативними способами дій та/або бездіяльністю. У разі, якщо законодавство передбачає прийняття лише певного конкретного рішення, то це не є реалізацією дискреції (повноважень), а є виконанням обов`язку. Дискреція є необхідною та безальтернативною для управлінської діяльності адміністративного органу юридичною конструкцією, завдяки якій вирішується низка важливих завдань, центральними з яких є забезпечення справедливої, ефективної та орієнтованої на індивідуальні потреби приватної особи правозастосовної та правотворчої діяльності названих суб`єктів. Дискреція не є довільною; вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зв`язаність дискреції адміністративного органу законом (правом) робить можливим здійснення адміністративними судами перевірки рішень (дій), прийнятих адміністративним органом внаслідок реалізації дискреційних повноважень. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

З огляду на викладене, слід виходити з того, що НКРЕКП наділено дискреційними повноваженнями щодо оцінки тяжкості та серйозності вчиненого суб`єктом господарювання правопорушення. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 25 жовтня 2023 року у справі №440/3192/20.

Пунктом 4 частини четвертої статті 77 Закону № 2019-VIII встановлено можливість застосування штрафних санкцій в розмірі від 85000,00 грн до 1700000,00 грн.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем не дотримано вимоги:

- підпунктів 5, 6, 8 та 9 пункту 3.1 глави 3 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 6-НКРЕКП-моніторинг-виробництво (місячна) «Звіт про участь на балансуючому ринку», затвердженої постановою НКРЕКП від 29 березня 2019 року № 450, щодо зазначення обсягів та вартості послуг з точністю до п`яти знаків після коми;

- пункту 10.10 розділу Х Правил ринку (у редакціях, що діяли з 17 лютого 2021 року до 06 травня 2022 року) та пункту 10.9 розділу Х Правил ринку (у редакціях, що діяли з 07 травня 2022 року) у частині обов`язкового подання виробниками електричної енергії, крім мікро-, міні-, малих гідроелектростанцій та електричних станцій, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, та імпортерів, заявки на продаж електричної енергії на РДН не менше 10 % від сумарного обсягу відпуску електричної енергії всіма одиницями відпуску електричної енергії у кожному розрахунковому періоді доби постачання;

- пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов, а саме:

- підпункту 5 щодо виконання рішень НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та чинним законодавством, а саме: підпункту 1 пункту 2 постанови НКРЕКП від 17 листопада 2021 року № 2213 «Про накладення штрафу на ПРАТ «ЧЕРКАСЬКЕ ХІМВОЛОКНО» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання»; пункту 2 постанови НКРЕКП від 19 серпня 2020 року № 1571 «Про затвердження Змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії» щодо подання до НКРЕКП інформації згідно з додатком 3 до Ліцензійних умов протягом трьох місяців з дня набрання чинності цією постановою,

- підпункту 8 у частині надання до НКРЕКП інформації (даних, відомостей, звітності), необхідної для виконання НКРЕКП своїх повноважень та функцій, в обсягах та у строки (не менше десяти робочих днів для надання копій документів, пояснень тощо), встановлені НКРЕКП,

- підпункту 33 щодо здійснення своєчасної оплати в повному обсязі за електричну енергію, куплену на ринку електричної енергії, та за послуги, що надаються на ринку електричної енергії,

- підпункту 40 щодо обов`язку ліцензіатів, які виробляють електричну енергію з використанням вуглеводнів, мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії згідно із правилами безпеки постачання та відповідними рішеннями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.

Суд враховує, що відповідно до оскаржуваної постанови відповідачем до позивача було застосовано штраф у мінімальному розмірі. За таких обставин постанова №734 скасуванню не підлягає.

Стосовно оскаржуваного розпорядження №110-р, то суд виходить з того, що відповідачем не було надано належних та допустимих доказів порушення позивачем правил ведення бухгалтерського обліку.

З урахуванням пунктів 2.10 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності», затвердженої постановою НКРЕКП від 28 лютого 2019 року № 282, та Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків», затвердженої постановою НКРЕКП від 28 лютого 2019 року № 282, усі показники форми звітності № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна), визначальним для формування показників звітності є їх відповідність достовірним даним бухгалтерського обліку

За таких обставин оскаржуване розпорядження №110-р не відповідає критеріям, наведеним у статті 2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач, як суб`єкт владних повноважень, повністю не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак не довів правомірності розпорядження №110-р.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 5368,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 08.08.2023 №4783.

Відтак, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2684,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження НКРЕКП від 25.04.2023 №110-р "Про усунення порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії ПрАТ "Черкаське хімволокно".

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" (ідентифікаційний код 00204033) судовий збір у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (ідентифікаційний код 39369133).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Балаклицький А. І.