Решение № 115465331, 20.11.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/34928/23

Провадження № 2-а/761/732/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2023 року суддя Шевченківський районний суд м. Києва Пономаренко Н.В. розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа: поліцейський СРПП ВП №2 Білоцерківського РУП ГУ НП у Київській області старший сержант поліції Гороховський Руслан Сергійович про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в:

у вересні 2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа: поліцейський СРПП ВП №2 Білоцерківського РУП ГУ НП у Київській області старший сержант поліції Гороховський Руслан Сергійович про скасування постанови про адміністративне правопорушення, у якій позивач просить суд: скасувати постанову серії БАД №332380 від 13.09.2023 року, винесену поліцейським СРПП ВП №2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області старшим сержантом поліції Гороховським P.C., про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУПАП, а провадження по цій справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 13.09.2023 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поліцейським СРПП ВП №2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області старшим сержантом поліції Гороховським P.C. винесено, на переконання позивача, надуману та безпідставну постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №332380. Згідно вказаної постанови вбачається, що позивач 13.09.2023 року о 12 год. 36 хв. керував транспортним засобом MERSEDES SPRINTER НОМЕР_1 не виконав вимоги дорожньої розмітки 1.1 «суцільна лінія» та здійснив її перетин, чим порушив вимоги п.8.5.1 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП та за яке накладено штраф в сумі 340 грн.

Позивач вважає дану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки правила дорожнього руху України не порушував, транспортним засобом, зазначеним в постанові від 13.09.2023 року, не керував, участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення не приймав, відповідно не міг висловити свою позицію в день складання постанови, оскільки відповідач не вживав належних та встановлених законом заходів для забезпечення обґрунтованого розгляду справи. Фактично розгляду справи не було, не досліджувались жодні докази, не допитувалися свідки, йому не роз`яснювалися його права, не надавалася можливість заявити клопотання, скористатися послугами адвоката, також не надавалася можливості надати власні пояснення. Тому, жодних доказів того, що саме позивач порушив якийсь пункт правила дорожнього руху, поліцейський не надав. Лише було винесено постанову серії БАД №332380 від 13.09.2023 року та вручили йому погано нечитабельну її копію, спонукавши позивача поставити підпис про її отримання, зазначивши що це буде для нього найкращим варіантом.

Позовна заява обґрунтована тим, що в копії постанови серії БАД №332280 від 13.09.2023 року, зокрема в графі «до постанови додаються» відсутні будь-які відомості, щодо наявності додатків які можуть підтверджувати вину позивача, оскільки жодних доказів під час винесення постанови поліцейський СРПП ВП №2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області старший сержант поліції Гороховський P.C. не досліджував та не підтверджував винуватість позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП, а тому будь-які докази які можуть бути надані поліцейським після складання постанови мають вважатися нікчемними та неналежними.

Позивач зазначає, що він не погоджується із зазначеним рішенням інспектора, оскільки вважає себе невинним, постанову серія серії БАД №332380 від 13.09.2023 року необґрунтованою, незаконною та такою, що підлягає скасуванню в зв`язку з неповними з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків інспектора фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, а дії інспектора поліції вважає упередженими та такими, що суперечать Закону України «Про національну поліцію», а також відсутністю будь-яких доказів, що б підтверджували вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Відтак просить суд позовну заяву задовольнити.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 29 вересня 2023 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 261 КАС України.

У відповідності до ч.8 ст. 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ст.ст. 159,162 КАС України відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї. Як вбачається з матеріалів справи відповідач отримав копію позовної заяви та ухвалу суду від 29.09.2023 року - 30.10.2023 року, що підтверджується рекомендованим зворотні повідомленням про вручення.

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.6 ст. 162 КАС України.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі по тексту - ПДР).

Згідно пунктів 8,11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII, поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

У відповідності до пункту 1.3. ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.9. Розділу 1 ПДР визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з пункту 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 13.09.2023 року поліцейським СРПП ВП №2 Білоцерківського РУП ГУНП старшим сержантом поліції Гороховським P.C. винесено постанову серії БАД № 332380 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, згідно з якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.

При цьому, як зазначено у вказаній постанові, що 13.09.2023 о 12 год. 25 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом MERSEDES-BENZ SPRINTER державний номерний знак НОМЕР_1 не виконав вимоги дорожньої розмітки 1.1 «суцільна лінія» та здійснив її перетин, чим порушив вимоги п. 8.5.1 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Так, відповідно до частини 1 статті 122 КУпАП, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом п. 8.1 ПДР регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Відповідно до п. 8.5 ПДР дорожня розмітка (додаток 2) поділяється на горизонтальну та вертикальну і використовується окремо або разом з дорожніми знаками, вимоги яких вона підкреслює або уточнює.

Горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил (п. 8.5.1 ПДР).

За пп. 1 п.34 ПДР розмітка 1.3 поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху. При цьому, за загальним правилом, лінію 1.3 перетинати забороняється.

Таким чином, судом встановлено та обставини підтверджуються матеріалами справи, що позивач обґрунтовано не погоджувався з адміністративним порушенням та адміністративним стягненням та наполягав на тому, що він не порушував правил дорожнього руху.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Однак, не зважаючи на те, що згідно вищевказаної норми Закону, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у оскаржуваній постанові не надано будь-якої оцінки поясненням позивача, а також будь-яких доказів щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, порушення ПДР, за що передбачена відповідальність КУпАП, має підтверджуватися відповідними доказами, перелік яких наведений у ст. 251 КУпАП, який не є вичерпний.

Крім того, суду взагалі не надано доказів скоєння позивачем правопорушення, зазначеного у постанові від 13.09.2023 в порядку ст. 251 КУпАП, а саме щодо фіксування зазначених подій технічними приладами, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, чи інших документів.

З урахуванням наведеного, в даному випадку слід окремо зазначити, що відповідно до положень ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Крім того, відповідачем не надано доказів, що транспортним засобом MERSEDES-BENZ SPRINTER державний номерний знак НОМЕР_1 керував позивача та не виконав вимогу дорожньої розмітки 1.1 «суцільна лінія» та здійснив її перетин, чим порушив вимоги п. 8.5.1 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП

З огляду на вказане, суд прийшов до висновку, що відповідачем, в порушення вимог ст. 280 КУпАП, не було встановлено, чи було вчинено правопорушення, чи винний позивач в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Слід зазначити, що норми ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, за викладених у постанові обставин, на думку суду, є недоведеним та не тягне за собою відповідальність за визначеною частиною статті КУпАП.

У відповідності з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В той же час, в порушення вказаних вимог, інспектором не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином за таких підстав оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Стаття 62 Конституції України встановлює, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 зазначив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Посилання на оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності як на беззаперечний доказ вчинення ним правопорушення є помилковим, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Однак, відповідач, який отримав ухвалу про відкриття провадження у справі, не надав суду будь-яких доказів в обґрунтування правомірності своїх дій, також у встановлений строк відзив на позов, із викладенням заперечень проти нього, не подав.

В даному випадку, суду не надано доказів наявності в діях позивача усіх ознак складу правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, викладених в оскаржуваній постанові від 13.09.2023 року обставин, оскільки відсутні докази вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення.

За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, за викладених у постанові обставин, на думку суду, є недоведеним та не тягне за собою відповідальність за визначеною частиною ч. 1 статті 122 КУпАП.

Судом враховано, що до оскаржуваної постанови не було додано фото - та відеофіксації правопорушення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У зв`язку з чим судом надане обґрунтування рішення саме за конкретними обставинами справи та аргументами сторін, які мають правове значення для вирішення спору.

Частиною третьою ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: - залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; - скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); - скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій при складанні оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а тому вважає за необхідне скасувати постанову серії БАД № 332380 від 13.09.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП України. При цьому, з урахуванням вимог п.3 ч.3 ст.286 КАС України, суд приходить до висновку і про задоволення позовних вимог в частині закриття справи про адміністративне правопорушення відповідно до вимог п.1 ст.247 КУпАП України.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позивач при зверненні до суду не сплачував судовий збір, а тому не поніс судові витрати, а тому підстави для відшкодування таких витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 19, 25, 72, 77, 78, 90, 121, 139, 241-246, 250, 251, 286, 293, 295 КАС України; ст. ст. 38, 122, 251, 254, 280, 289 КУпАП, суд, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа: поліцейський СРПП ВП №2 Білоцерківського РУП ГУ НП у Київській області старший сержант поліції Гороховський Руслан Сергійович про скасування постанови про адміністративне правопорушення, - задовольнити.

Постанову від 13 вересня 2023 року серії БАД № 332380, винесену поліцейським СРПП ВП №2 Білоцерківського РУП ГУНП старшим сержантом поліції Гороховським P.C. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст.122 КУпАП - скасувати.

Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення згідно постанови від 13 вересня 2023 року серії БАД № 332380.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області (код ЄДРПОУ: 40108616, адреса: м. Київ, вул. Володимирська, 15), за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 536,80 грн.

З урахуванням ч.4 ст.286 КАС України, рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду на протязі десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Київській області, код ЄДРПОУ: 40108616, адреса: м. Київ, вул. Володимирська, 15.

Третя особа: поліцейський СРПП ВП №2 Білоцерківського РУП ГУ НП у Київській області старший сержант поліції Гороховський Руслан Сергійович, адреса: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Привокзальна, буд. 3.

Суддя: