Решение № 115448616, 06.12.2023, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2023 року справа № 340/9383/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брегея Р.І., розглянувши у м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі Управління) про визнання бездіяльності протиправною і зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду зі заявою до відповідача про визнання протиправною бездіяльності стосовно відмови у перерахунку пенсії на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань (далі Департамент) від 02 жовтня 2023 року.

Водночас просив суд зобов`язати Управління перерахувати пенсію з 01 лютого 2023 року і виплатити додаткові кошти.

Зазначає, що Департамент склав довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, і надіслав до відповідача, який відмовився її перерахувати.

Управління заперечило щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.18-19).

Стверджує, що до частини позовних вимог має бути застосовано 6-ти місячний строк звернення до суду.

Зазначає, що відсутній нормативно-правовий акт Уряду України, на підставі якого можна провести перерахунок пенсії.

Звертає увагу, що упродовж 2020-2023 років грошове забезпечення військовослужбовців не збільшували.

13 листопада 2023 року судом відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.13-14).

Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про відмову у задоволені позову з таких підстав.

Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.

Так, позивач з серпня 2016 року перебуває на обліку Управлінні, як пенсіонер по лінії Міністерства юстиції України, і отримує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон) (а.с.27, 41).

Вислуга років 23 календарних роки (а.с.27).

05 березня 2019 року набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1-2 постанови Уряду України від 21 лютого 2018 року №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Порядок), котрий затверджено постановою Уряду України від 13 лютого 2008 року №45.

17 грудня 2019 року Верховний Суд прийняв рішення у зразковій справі №160/8324/19.

Висновок Верховного Суду.

«Визнати протиправними дії Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії.

Зобов`язати Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1, станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії».

Департамент склав довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року для перерахунку пенсії з 01 квітня того ж року (а.с.29).

Управління не перерахувало пенсію на підставі цієї довідки (а.с.26).

02 жовтня 2023 року Департамент склав довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 01 січня того ж року (а.с.43).

Того ж дня довідку надіслали до Управління (а.с.42).

У довідці заначено, що нарахування відбулось з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2018 року (1762 грн), на підставі листа Міністерства юстиції України.

У довідці визначено такі складові грошового забезпечення: посадовий оклад; оклад за військовим (спеціальним) званням; надбавка за вислугу років (45%); надбавка за особливості проходження служби (43,70%); премія (130,40%).

25 жовтня 2023 року Управління повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав перерахунку пенсії (а.с.10).

Підстава грошове забезпечення військовослужбовців не збільшували з 01 січня 2018 року.

Призначаючи пенсію, враховували такі складі грошового забезпечення на день звільнення зі служби: посадовий оклад; оклад за військовим (спеціальним) званням; надбавка за вислугу років (35%); надбавка за виконання особливо важливих завдань (50%); премія (250%) (а.с.27, 41).

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Перш за все, несвоєчасність перерахунку пенсії з 01 січня 2023 року позивач обумовлює бездіяльністю Департаменту (несвоєчасна видача довідки), що вбачається з дати складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії (02 жовтня 2023 року).

Приписами частини 3 статті 51 Закону встановлено, що перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Перерахунок пенсії не проведено вчасно з вини органу, який видає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Отже, до спірних правовідносин не застосовується строк звернення до суду.

Довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії Департамент склав і надіслав до Управління.

У довідці не зазначено, що її склали на виконання рішення суду.

Тому відповідач мав перевірити її на правильність складання, що встановлено приписами пункту 9 Порядку.

Цією нормою права встановлено, що Пенсійний фонд України і його головні управління мають право перевіряти правильність складення довідок.

Приписами частини 4 статті 63 Закону встановлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Отже, підстава перерахунку підвищення грошового забезпечення цілої категорії військовослужбовців, а не осіб, які обіймають посаду, котру займав пенсіонер до звільнення, на підставі нормативно-правового акту Уряду України.

Підвищення може відбутись у таких площинах: збільшення посадового окладу і окладу за військове (спеціальне) звання, суми яких враховуються при обчисленні надбавок й премії; збільшення мінімального розміру надбавок і премії, якщо увійшли в грошове забезпечення, з якого обчислювалась пенсія вперше; встановлення нових обов`язкових видів складових грошового забезпечення; встановлення мінімального розміру надбавки і премії, що раніше не було визначено, якщо їх не виплачували.

Закон не дозволяє під час перерахунку пенсії виключати складові грошового забезпечення, які враховувались вперше, або зменшувати їх розмір.

Висновок суду щодо збільшення грошового забезпечення працівників Департаменту за період з 01 січня 2020 року по 01 січня 2023 року (включно).

Так, 30 серпня 2017 року Уряд України прийняв постанову «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 (далі Постанова), яка почала діяти з 01 березня 2018 року.

Приписами пункту 4 Постанови встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Приписами пункту 3 розділу 2 Прикінцеві і перехідні положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року (далі Закон 2) визначено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Закон 2 набрав чинності 01 січня 2017 року і така редакція діяла до 01 березня 2018 року.

Розуміючи невідповідність (розрахунок робився з урахуванням мінімальної заробітної плати) припису пункту 4 Постанови нормі Закону 2, Уряд України привів підзаконний акт у відповідність до закону.

Так, приписами пункту 6 постанови Уряду України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року №103 (далі Постанова 2) внесли зміни до припису пункту 4 Постанови:

«Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Постанова 2 набрала чинності 24 лютого 2018 року.

Отже, Постанова 2 набрала чинності до введення в дію Постанови.

Таким чином перша діюча редакція припису пункту 4 Постанови (з 01 березня 2018 року) така:

«Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

29 січня 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд прийняв постанову у справі №826/6453/18 за позовом пенсіонера, який отримує пенсію на підставі Закону.

Суд визнав протиправним і скасував припис пункту 6 Постанови 2.

Рішення апеляційного суду не відновлює дію припису пункту 4 Постанови в першій редакції.

Припис пункту 4 Постанови в першій редакції, який прийнято 30 серпня 2017 року, ніколи не діяв.

Тому неможливо відновити дію того, що не почало діяти.

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що з 29 січня 2020 року Постанова не містить пункту 4.

Постає запитання: як обчислювати розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу у 2020-2023 роках?

З урахуванням другої редакції припису пункту 4 Постанови, яка застосована державою, при обчисленні враховується величина прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на початок року.

Виникає наступне питання: величина якого року, оскільки прожитковий мінімум для працездатних осіб змінюється?

Преамбулою Закону України «Про державні соціальні стандарти і соціальні гарантії» (далі Закон 3) встановлено, що цей Закон визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій.

Приписами частини 1 статті 6 Закону 3 визначено, що базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти.

Отже, прожитковий мінімум встановлюється виключно законом на певний час.

Таким законом є закон про Державний бюджет на поточний рік.

Приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі Закон 4) встановлено, що у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2189 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні.

Приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі Закон 5) встановлено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2189 гривень, з 1 липня - 2294 гривні, з 1 грудня - 2393 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня - 2102 гривні.

Приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (далі Закон 6) встановлено, що у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2393 гривні, з 1 липня - 2508 гривень, з 1 грудня - 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: для працездатних осіб: з 1 січня - 2481 грн, а працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів: з 1 січня 2102 грн.

Приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі Закон 7) встановлено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: для працездатних осіб 2684 грн, а працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів: 2102 грн.

Працівники Державної кримінально-виконавчої служби отримують грошове забезпечення, яке відноситься до форми оплати праці.

Нарахування і форма оплати праці регулюється спеціальним законом.

Таким законом є Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України».

Посадовий оклад і оклад за військовими (спеціальними) званням обчислювався з урахуванням прожиткового мінімуму.

Суд не вбачає ознак невідповідності Конституції України у встановлені окремої величини (2102 грн) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, оскільки мова йде про встановлення розміру однієї складової грошового забезпечення, загальний розмір якої (складової) і якого (забезпечення) у рази перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб (2270 грн, 2481 грн, 2684 грн).

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що втрата чинності приписом пункту 4 Постанови не зупиняла правовідносини між сторонами у 2020-2023 роках, а зобов`язувала Управління застосувати сукупність приписів частини 1 статті 6 Закону 3, частини 1 статті 7 Закону 4, частини 1 статті 7 Закону 5, частини 1 статті 7 Закону 6 і частини 1 статті 7 Закону 7.

З урахуванням сукупності норм права розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму у сумі 2102 грн на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Тому у Департаменту виник обов`язок виготовити і надіслати до Управління довідку про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії за грошовим забезпеченням станом на 29 січня 2020 року для її перерахунку з 01 лютого того ж року.

Грошове забезпечення у 2021-2023 роках не зазнало змін по відношенню до 2020 року (прожитковий мінімум, який враховується для обчислення посадового окладу і окладу за звання, не збільшився).

Початок строку, з якого здійснюється перерахунок пенсії, встановлено приписами частини 2 статті 51 Закону.

Цією нормою права визначено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Правовий висновок суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, який міститься у постанові від 02 серпня 2022 року (справа №440/6017/21) в частині застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлено Законом 5.

Водночас Верховний Суд не зробив правовий висновок, який розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб треба застосовувати у 2021 році (2102 грн чи 2270 грн).

Правовий висновок суду не узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 12 квітня 2023 року у аналогічній справі (справа №380/14933/22) (а.с.35-37).

Верховний Суд зробив висновок, що до спірних правовідносин застосовується шестимісячний строк звернення до суду.

Касаційний суд не досліджував припис частини 3 статті 51 Закону, тому не врахував його сутнісний зміст.

У цьому полягає відмінність правових висновків суду і Верховного Суду.

Правовий висновок суду не узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у аналогічній справі (справа №340/3604/22).

Верховний Суд зробив висновок, що у 2022 році для обчислення посадових окладів і окладів за звання військовослужбовців треба застосовувати прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2481 грн.

Правовий висновок Верховного Суду пояснюється наступним.

« 32. Колегія суддів зазначає, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

33. У свою чергу, Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020, 2021 та 2022 роки, відповідно, не містять.»

За логікою Верховного Суду відсутність застережень у Законі 5 і Законі 6 щодо застосування окремої розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб при обчисленні посадових окладів працівників державних органів зобов`язує застосовувати прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумах 2270 грн і 2481 грн.

Однак такі застереження наявні у приписах статті 7 Закону 5 і Закону 6, про що суд зазначив у мотивувальній частині рішення.

Відповідно до приписів частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд переконаний, що під поняттям «суд має враховувати» треба розуміти ознайомлення і осмислення.

У разі непогодження з висновком Верховного Суду, яке ґрунтується на аналізі норм права, котрі не враховувались ним, суд вправі прийняти інше рішення, детально пояснивши мотиви незгоди.

Цим правом суд і скористався.

Отже, Департамент мав скласти довідку про розмір грошового забезпечення станом на 29 січня 2020 року для перерахунку пенсії з 01 лютого того ж року.

Посадовий оклад і оклад за військовим (спеціальним) званням мав визначити з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2102 грн, а не 1762 грн.

Водночас Департамент припустився і інших помилок.

Так, величина премії мала би відповідати величині, з урахуванням якої обчислили розмір пенсії вперше.

Отже, Департамент мав включити у довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, премію у розмірі 250%, а не 130,40%.

Величина надбавки за особливості проходження служби мала відповідати величині, з урахуванням якої обчислили розмір пенсії вперше.

Департамент мав включити у довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 50%, а не 43,70%.

Зміна назви надбавки зі «за виконання особливо важливих завдань» на «за особливості проходження служби» не впливає на її розмір, який має бути зазначений у довідці для перерахунку пенсії.

Що стосується надбавки за вислугу років, то суд зазначає наступне.

Так, при звільненні зі служби надбавка за вислугу років (23 календарних роки роки) становила 35% (а.с.27 (на звороті)).

Департамент у довідці про перерахунок пенсії зазначив, що надбавка за вислугу років становить 45%.

Приписи частини 4 статті 63 Закону допускають таке збільшення у випадку збільшення надбавки за вислугу років для військовослужбовців з такою ж величиною вислуги.

Додатком 16 до Постанови визначено, що якщо вислуга років від 20 25 років, то надбавка за вислугу років становить 45%.

Отже, Департамент правильно визначив розмір надбавки за вислугу років.

Спірні правовідносини не регулюються постановою Уряду України від 12 травня 2023 року №481, якою внесли зміни до Постанови, оскільки набрала чинності після 29 січня 2020 року (виникнення права на перерахунок пенсії).

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що Департамент неправильно склав довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Управління правомірно відмовило у перерахунку пенсії.

Тому у задоволені позову належить відмовити.

Судові витрати складаються зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн (а.с.4).

Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволені позову.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ