Решение № 115437516, 08.11.2023, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 08.11.2023

Справа № 335/6353/23

Провадження № 2/334/2643/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Добрєва М.В.,

за участі секретаря Кириленко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

11 липня 2023 року до суду надійшла позовна заява АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 43196,14 гривень.

Ухвалою суду від 07 серпня 2023 року цивільну справу було прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позову вказує, що 15.12.2018 року з відповідачем було підписано заяву №б/н, на підставі якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.5 Договору, на підставі яких Відповідач при укладанні Договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua,складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Відповідач у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст.509,526,1054ЦК України зобов`язання за вказаним договором не виконав, не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором станом на 10.03.2023 року відповідач має заборгованість у сумі 43196,14 гривень, яка складається з: заборгованості за кредитом 35631,35 гривень, заборгованості за відсотками за користування кредитом 7564,79 гривень.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 43 196,14 гривень та витрати понесені по оплаті судового збору.

Ухвалою від 07.08.2023 року було відкрито провадження у вказаній цивільній справі і призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

26.10.2023 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позов визнав частково, а саме визнав суму заборгованості у розмірі 25408,08 грн. станом на 10.03.2023 року за тілом кредиту, надав розрахунок заборгованості. Згідно розрахунку заборгованості за тілом кредиту, відповідачкою здійснено витрати з її кредитної картки на загальну суму 345536,21 грн., та поповнення кредитної картки на загальну суму 320128,13 грн. Просив відмовити у задоволені позовних вимог в частині стягнення заборгованості за простроченими відсотками. На обґрунтування відзиву зазначив, що позивачем не доведено, що між ним та банком було обумовлено сплату відсотків. Крім того, вказує, що паспорт споживчого кредиту не є належним доказом на підтвердження правильності нарахування банком заборгованості за простроченими відсотками за кредитним договором.

08.11.2023 року представник позивача надав відповідь на відзив, у якій просив позовні вимоги задовольнити. На обґрунтування відповіді на відзив зазначив, що зміст кредитного договору був зафіксований у заяві позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах, тобто кредитний договір був укладений у письмовій формі, є дійсним та відповідає нормам чинного законодавства.

Представник позивача разом із позовною заявою подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, просив задовольнити позов повністю.

Відповідач надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, з урахуванням зазначених у відзиві обставин.

В порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Позивачем до позовної заяви додано клопотання про огляд веб-сайту в якому позивач просить здійснити огляд та фіксування змісту розділу 2.1.1 Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «Приватбанк» за посиланням https://privatbank.ua/terms та доступні за наступним шляхом: «Архів договорів», перейти за посиланням «більше», обрати сторінку №3. Повний текст за посиланням «Повний договір (актуальний на 01.12.2018 року)», розділ 2.1.1 знаходиться на сторінках 275-289 повного договору.

Відповідно до ч. 1ст.76ЦК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1ст. 85 ЦПК України письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Відповідно до ч. 7ст. 85 ЦПК України судза заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста.

В клопотанні про огляд веб-сайту представник позивача зазначає, що такий огляд надасть змогу підтвердити дійсність відповідної копії редакції Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк» на час укладення кредитного договору тобто станом 15.12.2018 року.

Огляд веб-сайту може бути проведений для фіксації лише тих даних, які можуть бути доказами у відповідній цивільній справі.

Сам по собі огляд веб-сайту за своєю суттю є фіксацією на час такого огляду певного стану речей, відповідної інформації тощо.

Отже, огляд веб-сайту не зможе спростувати чи підтвердити наявність станом на 15.12.2018 року тієї чи іншої редакції Умов та Правил.

Враховуючи викладене, огляд веб-сайту не зможе довести обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача, зокрема такий огляд не змінить тих обставин, що Умови неодноразово могли змінюватися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин, а саме з 15.12.2018 року до моменту звернення до суду із вказаним позовом. Також, огляд веб-сайту не змінить і тих обставин, що вони відповідачем не підписані, а отже й обставини щодо недоведеності, що саме ці Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку.

Таким чином, клопотання позивача про огляд веб-сайту, яким позивач просить здійснити огляд та фіксування змісту розділу 2.1.1 Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб - сайті АТ КБ «Приватбанк» слід відхилити.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст.ст.81,83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що відповідач звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 15.12.2018 року, відповідно до якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідно до Статуту АТ КБ «Приватбанк» в новій редакції, погодженої НБУ 06.09.2019 року, є державним банком та правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ КБ «Приватбанк», яке було правонаступником всіх прав та обов`язків ЗАТ КБ «Приватбанк», яке було правонаступником всіх прав та обов`язків ТОВ КБ «Приватбанк».

У порушення закону та умов договору відповідач свої зобов`язання по погашенню кредиту належним чином не виконав, не сплатив кошти для погашення заборгованості за кредитом. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості станом на 10.03.2023 року відповідач має заборгованість у сумі 43 196,14 гривень, яка складається з: заборгованості за кредитом 35 631,35 гривень, заборгованості за відсотками за користування кредитом 7 564,79 гривень.

Відповідно до частин 1, 2статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2ст. 1054 ЦК України, встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч.1ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст.633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими вона ознайомлена.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.1ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У заяві зазначено, що відповідач згодний з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді, і які розміщені на сайті банку www.privatbank.ua.

У Постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 583/3343/19 (провадження № 61-22778св19), від 21 жовтня 2020 року у справі № 194/1387/19 (провадження № 61-7416св20) у спорах між фізичною особою та банком, суди виходили з того, що матеріали справи містять паспорт споживчого кредиту, тобто інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма). Вказаний документ підписано позичальником, при цьому вказано, що він підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування. Тобто суди виходили з того, що паспорт споживчого кредиту є пропозицією укласти кредитний договір, коли особа, ознайомившись із паспортом споживчого кредиту, власним підписом підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, наданою виходячи із обраних ним умов кредитування.

Отже, потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеної в постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20).

Як вбачається з матеріалів справи, паспорт споживчого кредиту містить відомості щодо процентної ставки, що застосовується в разі невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту, а також підписаний відповідачем у електронному вигляді.

Доведеність факту отримання відповідачем кредитної картки із встановленим на ній кредитним лімітом, активне користування нею в сукупності є свідченням наявності між сторонами кредитно-договірних зобов`язань. Так, виписка за договором б/н за період 15.12.2018 15.03.2023 містить інформацію про рух коштів на балансі кредитної картки відповідача - баланс станом на дату укладання кредитного договору, всі операції за кредитною карткою (із зазначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після проведеної з коштами операції). Банківська виписка має статус первинного документа, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12 квітня 2012 року №578/5, згідно з яким до первинних документів, які фіксують факт виконання держоперації та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором та виписки по рахунку позичальника вбачається, що відповідач частково погашала заборгованість, сплачуючи банку грошові кошти в різних розмірах. Станом на 20.02.2022 року відповідач повністю використала кредитні кошти. При цьому банк здійснював автоматичне списання коштів на погашення відсотків за використання кредитного ліміту.

Звертаючись до суду з позовом, банк на підтвердження наявності заборгованості та її розміру подав до суду розрахунок заборгованості станом на 10.03.2023 року. Відповідно до виписки про рух коштів по карті всього за весь період користування карткою відповідачем було проведення поповнень карткового рахунку на суму 320628,13 грн. За весь час користування краткою боржником було проведено витрат по картці на суму 363824, 27 грн.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідач не виконав своїх зобов`язань за договором про надання банківських послуг, суд, перевіривши правильність розрахунків, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 43196,14 грн. заборгованості за кредитом.

Уклавши з позивачем договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності відповідач систематично порушував свої договірні зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості за користування кредитними коштами.

Таким чином, суд прийшов до висновку про доведеність тих обставин, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог до відповідача, тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору.

Керуючись статтями:12,13, 81,141, 259-265, 280-284, 354ЦПК України, статтями: 525, 526, 530, 546, 549, 554,610,612,625, 634, 638, 639, 1050, 1054 ЦК України,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»заборгованість за кредитним договором № б/н від 15.12.2018 року у розмірі 43196 (сорок три тисячі сто дев`яносто шість) гривень 14 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2684,00 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Добрєв М. В.