№ 115432479, 24.11.2023, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/2535/23

Провадження 3/190/999/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2023 року м. П`ятихатки

Суддя П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області Кудрявцева Ю.В., розглянувши в приміщенні суду адміністративний матеріал, що надійшов з ВП №7 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, не працює, до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався,

за ст.173 КпАП України

встановила :

03.11.2023 року о 16 год.15 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи біля буд. АДРЕСА_2 чіплявся до громадянки ОСОБА_2 , погрожував фізичною розправою, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та побив вінка в її будинку, чим порушив громадський порядок та спокій громадян, тобто скоїв правопорушення передбачене ст.173 КУпАП. По даному факту складений протокол серії ВАВ №194083 від 03.11.2023 року, з яким ОСОБА_1 ознайомлений під підпис.

Будучи належнимчином повідомленимпро датута часрозгляду справи, ОСОБА_1 до суду не з`явився.

Приймаючи до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, тому суд прийшов до висновку про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 , по наявних матеріалах справи.

Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Відповідно до положень ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з вимогами ч.1 ст.8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки особи, яка скоює хуліганські дії. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.

Отже, дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Тобто, дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок.

Зі змісту п.16 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про хуліганство» №10 від 22.12.2006 року слідує, що при накладенні адміністративних стягнень, передбаченихст.173 КУпАП, на осіб, які вчинили дрібне хуліганство, суддя повинен у кожному конкретному випадку враховувати характер учиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і інтересів підприємств, установ та організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі, гідності інших громадян, правил співжиття, виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Отже вчинення особою хоча би одного з вищевказаних діянь є грубим порушенням та тягне за собою передбачену законом адміністративну відповідальність.

За таких обставин, суд дійшов висновку про достовірність та достатність доказів для висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП і вважає, що в діях останнього мається склад цього правопорушення.

При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст.ст. 33-35 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який до адміністративної відповідальності притягується вперше, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, відсутність підстав для застосування іншого адміністративного стягнення, ніж передбаченого ст.173 КУпАП.

Отже суд приходить до висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Згідно із ст.40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір і порядок сплати встановлюється Законом.

Відповідно до ч.4 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями про стягнення судового збору стягувачем є Державна судова адміністрація України.

На підставі викладеного та керуючись ст.173, ст.ст.283,284, 40-1 КУпАП, Законом України «Про судовий збір»,суддя,-

постановила :

ОСОБА_1 визнати виннимв скоєнніправопорушення,передбаченого ст.173КпАП Українита накластина ньогоадміністративне стягненняу виглядіштрафу удохід державив розмірі3(трьох)неоподаткованих мінімумівдоходів громадян,що становить51 (п`ятдесят одна) гривня.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 коп.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Дніпровського апеляційного суду.

Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями посадовими особами і громадянами (ст.298 КУпАП).

Відповідно до ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Платіжні документи, що свідчать про сплату штрафу та судового збору, негайно подаються до суду.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Роз`яснити порушнику, що виконання постанови про накладення адміністративного стягнення може бути відстрочено судом за його заявою за наявності відповідних обставин, що утруднюють виконання рішення.

РЕКВІЗИТИ ДЛЯ СПЛАТИ ШТРАФУ:

Отримувач коштів - ГУК у Дн-кій обл./м. П`ятихатки/21081100, ЄДРПОУ 37988155, банк отримувач Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA408999980313030106000004623, код класифікації доходів 21081100 «Адміністративний штраф»).

Стягувач зарішенням вчастині стягненнясудового збору-Держава вособі Державноїсудової адміністраціїУкраїни,місцезнаходження:вул.Липська,18/5,м.Київ,01601,Україна.

РЕКВІЗИТИ ДЛЯ ЗАРАХУВАННЯ СУДОВОГО ЗБОРУ:

Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджету: 22030106

Копію постанови надіслати ОСОБА_1 ..

Суддя П`ятихатського районного суду

Дніпропетровської області Ю.В.Кудрявцева