Постановление суда № 115407706, 29.11.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.11.2023Справа № 910/12267/23за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

до відповідачів:

1. Міністерства юстиції України

2. Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві

про стягнення 3 518 600,31 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Божко А.І.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 позовні вимоги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" задоволено, стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 3 472 835 грн - безпідставно отриманих коштів; 17 982,63 грн - 3% річних, 27 782,68 грн - інфляційних втрат та 52 779 грн - витрат по сплаті судового збору.

10.11.2023 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про встановлення органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 у справі №910/12267/23, здійснювати нарахування 3% річних на суму заборгованості починаючи з 29.07.2023 і до моменту виконання рішення.

Ухвалою суду від 21.11.2023 призначено розгляд заяви на 29.11.2023.

28.11.2023 на електронну пошту суду від Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві надійшли заперечення на заяву, у яких відповідач зазначає, що органи Казначейства не є органами примусового виконання, та чинним законодавством не передбачено повноваження органів Казначейства визначати суми, що підлягають безспірному списанню з державного бюджету або здійснювати нарахування на суми, що підлягають безспірному списанню. Відповідач зазначає, що органи Казначейства в порядку виконання рішень судів щодо стягнення коштів проводять стягнення виключно тих сум коштів, які визначені у виконавчих документах.

У судовому засіданні 29.11.2023 представник позивача підтримала подану заяву, представник відповідача-2 заперечувала проти задоволення заяви; представник відповідача-1 у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, про місце, дату та час судового засідання був належним чином повідомлений.

Дослідивши матеріали справи та викладені у заяві обставини, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що при прийнятті рішення суду від 24.10.2023 судом не вирішено питання щодо вимоги про зазначення у судовому рішенні про встановлення органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 у справі №910/12267/23, здійснювати нарахування 3% річних на суму заборгованості починаючи з 29.07.2023 і до моменту виконання рішення.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 2 ст. 244 ГПК України, заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Як вбачається із рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 судом не вирішено питання щодо вимоги про зазначення про встановлення органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 у справі №910/12267/23, здійснювати нарахування 3% річних на суму заборгованості починаючи з 29.07.2023 і до моменту виконання рішення.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення боргу, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за час прострочення.

При цьому, з наведених норм чинного законодавства вбачається право суду, а не обов`язок зазначити про здійснення нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення суду.

За змістом частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 5 ГПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність доказів можливого ухилення відповідачів від виконання рішення суду, на переконання суду відсутні підстави для застосування положень ч. 10 ст. 238 ГПК України в даному випадку.

За таких обставин, у суду відсутні підстави для прийняття додаткового рішення на підставі ч. 1 ст. 244 ГПК України.

Керуючись ст. 236-244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про ухвалення додаткового рішення у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 05.12.2023.

Суддя Н.І. Зеленіна