Постановление суда № 115406590, 05.12.2023, Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 496/5088/21

Номер провадження: 1-кс/511/1633/23

05.12.2023 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 (дистанційно)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області заяву адвоката ОСОБА_4 про відвід головуючого судді ОСОБА_5 по кримінальному провадженню №12020165390000077, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.08.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадження Роздільнянського районного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження №12020165390000077, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.08.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Відповідно до протоколу повторно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2023 року, головуючим по вказаному кримінальному провадженню визначено суддю ОСОБА_5 .

В підготовчому судовому засіданні, 27.10.2023 року, захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 заявив заяву про відвід судді ОСОБА_5 , у зв`язку з тим, що у нього виникли сумніви в упередженості судді. Зазначив про те, що заяву про відвід судді буде направлено в письмовому вигляді до Роздільнянського районного суду Одеської області рекомендованим листом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2023 року, вищевказана заява адвоката ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 була розподілена в провадження судді ОСОБА_1 .

02.11.2023 року на адресу суду надійшла письмова заява адвоката ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 по кримінальному провадженню №12020165390000077, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.08.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України. Вказана заява мотивована тим, що 18.09.2023 року під час підготовчого засідання було з`ясовано, що разом з обвинувальним актом та реєстром матеріалів досудового розслідування до суду не було надано розписку обвинуваченого про отримання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування. Замість розписки обвинуваченого, суду надано розписку, яка виконана рукою прокурора Біляївської окружної прокуратури ОСОБА_7 про відмову в отриманні ОСОБА_6 в отриманні обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, без зазначення дати її складання, кількості аркушів обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування. Крім того, у вказаній вище розписці не зазначено місце відмови обвинуваченого від отримання вказаних процесуальних документів. При цьому, адвокат стверджує, що обвинуваченому не пропонували отримати вказані процесуальні документи. Однак, суддя ОСОБА_5 , фактично виконуючи замість прокурора вимоги процесуального закону, під час підготовчого судового засідання надала обвинуваченому фото копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, що в свою чергу викликало сумнів в її неупередженості. Крім того, в підготовчому судовому засіданні обвинуваченим було заявлено клопотання про повернення обвинувального акту, разом з реєстром матеріалів досудового розслідування, з підстав їх очевидної невідповідності вимогам ст.ст. 109,110, 291 КПК України. У задоволенні вказаного клопотання було відмовлено. Сторона захисту зазначила, що не оскаржує законність й обґрунтованість ухваленого суддею рішення, однак звертає увагу на очевидну невідповідність обвинувального акту вимогам офіційного документа. На аркуші третьому невірно зазначено по батько обвинуваченого, на останньому аркуші містяться рукописні закреслення та виправлення кульковою ручкою, відсутні відомості про витрати на залучення експерта. В реєстрі матеріалів досудового розслідування, який є невід`ємною частиною обвинувального акту, взагалі не зазначені дати відповідних процесуальних дій, відсутні відомості про завершення досудового розслідування. Вказані вище дії суду свідчать про недотримання законної процедури та викликають сумнів в неупередженості судді.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав заяву про відвід судді ОСОБА_5 , просив суд її задовольнити. Зазначив, що суддя ОСОБА_5 при виконанні своїх обов`язків демонструвала свою прихильність стороні обвинувачення та потерпілому.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Потерпілий ОСОБА_8 , його законний представник ОСОБА_9 та їх представник адвокат ОСОБА_10 про дату, час та місце розгляду заяви про відвід повідомлялись належним чином. Від представника потерпілого адвоката ОСОБА_10 на адресу суду надійшло клопотання про розгляд зазначеної заяви за відсутності потерпілого, законного представника та адвоката. Зазначив, що заперечує проти задоволення заяви ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 , оскільки вказана заява не вмотивована та надумана. На думку потерпілої сторони, адвокат ОСОБА_4 зловживає своїми права та знущається з інших учасників процесу. Крім того своїми діями шкоди обвинуваченому ОСОБА_6 .

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви адвоката ОСОБА_4 . Зазначив, що заява про відвід судді ОСОБА_5 необґрунтована, надумана, подана з метою затягування розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 .

Дослідивши матеріали судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що дійсно в провадженні Роздільнянського районного суду Одеської області (головуючий суддя ОСОБА_5 ) перебуває кримінальне провадження №12020165390000077, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.08.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

З розписки про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, складеної прокурором Біляївської окружної прокуратури ОСОБА_7 вбачається, що обвинувачений ОСОБА_6 в присутності понятих відмовився від отримання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.

З журналу судового засідання від 04.09.2023 року №1859742, слідує, що обвинувачений ОСОБА_6 отримав в підготовчому засіданні копію обвинувального акту та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 18.09.2023 року, у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту по кримінальному провадженню №12020165390000077, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.08.2020 року було відмовлено.

Відповідно до положень ст.80КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Разом з цим, ч. 1ст.81КПК України встановлено, що у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Суд враховує, що згідно з п. 4 ч. 1ст.75КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Водночас, ст.17Закону Українивід 23лютого 2006року «Провиконання рішеньта застосуванняпрактики Європейськогосуду зправ людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 1ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 01.11.1950 року, ратифікованою Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 року констатовано, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. 3 огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться».

Також, згідно з п. 5.2. Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, при виконанні своїх судових обов`язків суддя не повинен словами чи поведінкою демонструвати прихильність чи упередженість до будь-якої особи чи групи осіб, керуючись причинами, що не стосуються справи.

Аналіз наведених норм права, міжнародних стандартів, судової практики, яка є джерелом права та співставлення їх з встановленими обставинами, посиланнями та твердженнями захисника, викладеними у заяві про відвід, дають підстави вважати, що його доводи не доводять наявність упередженості головуючого у кримінальному провадженні судді. Оцінка певних процесуальних дій та рішень головуючого судді може бути надана виключно у встановленому процесуальному порядку судом вищої інстанції і не є підставою для відводу судді у справі.

Оцінюючі доводи адвоката ОСОБА_4 суд приходить до висновку, що вони зводяться до незадоволення заявника ходом розгляду справи, діями головуючого судді в судовому засіданні та відмовами в задоволенні клопотань, що не свідчить про необ`єктивність чи упередженість судді.

Таким чином, наведені заявником обставини не можуть бути підставою для відводу, оскільки випливають лише з особистих суб`єктивних оцінок заявника.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.75,80,81 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_4 про відвід головуючого судді ОСОБА_5 по кримінальному провадженню №12020165390000077, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.08.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1