Решение № 115382173, 04.12.2023, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2023 року Чернігів Справа № 620/14720/23

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді БаргаміноїН.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, викладену у листі від 18.08.2023 № 2500-0213-8/54390 щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі з листопада 1981 року по квітень 1982 року (05 місяців), який підтверджується довідкою від 15.04.2010 № 12-3/403 та довідкою від 20.12.2017 № 12-3/805, періоду роботи на Шахті Комсомольська ВАТ Воркутауголь з вересня 1985 року по серпень 1994 року (10 років), який підтверджується довідкою від 17.05.2018 № 12-3/312 та довідкою від 20.12.2017 № 12-3/805, періоду роботи на ВАТ Московський суднобудівельний і судноремонтний завод з 01.07.2004 по 30.09.2004 (03 місяці), який підтверджується довідкою від 08.06.2011 № СП-18/-219; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі з листопада 1981 року по квітень 1982 року (05 місяців), який підтверджується довідкою від 15.04.2010 № 12-3/403 та довідкою від 20.12.2017 № 12-3/805, періоду роботи на Шахті Комсомольська ВАТ Воркутауголь з вересня 1985 року по серпень 1994 року (10 років), який підтверджується довідкою від 17.05.2018 № 12-3/312 та довідкою від 20.12.2017 № 12-3/805, періоду роботи на ВАТ Московський суднобудівельний і судноремонтний завод з 01.07.2004 по 30.09.2004 (03 місяці), який підтверджується довідкою від 08.06.2011 № СП-18/-219 із розрахунку один рік за один рік шість місяців, та призначити мені пенсію за віком з 09.08.2023 відповідно до статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено в призначенні пенсії, а період його роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, підтверджується наданими довідками.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, подало відзив на позов, в якому просило відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначило, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи 30 років. Вказує, що до страхового стажу не враховано період роботи на підприємствах, які знаходяться на території російської федерації, оскільки російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Також зазначає, що відповідальним за прийняте рішення є Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, подало відзив на позов, в якому просило відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначило про відсутність законних підстав для зарахування періодів роботи позивача з 04.11.1981 по 12.04.1982, з 02.09.1985 по 11.08.1994 та з 01.07.2004 по 18.02.2005, оскільки підприємства, на яких працював заявник знаходяться в російській федерації.

Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 02.11.2023 було здійснено перехід у розгляді справи зі спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, повторно витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області належним чином завірені копії заяви позивача про призначення пенсії з доданими до неї документами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 09.08.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з заявою та відповідними документами про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 62).

За принципом екстериторіальності заяву позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії № 253750000456 від 17.08.2023 (а.с. 51).

Підставою для відмови в призначенні пенсії слугувало те, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи позивача з 04.11.1981 по 12.04.1982, з 02.09.1985 по 11.08.1994 та з 01.07.2004 по 18.02.2005, на підприємствах, на яких працював заявник, оскільки вони знаходяться в російській федерації, яка припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

Листом від 18.08.2023 № 2500-0213-8/54390 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило позивача про прийняте рішення (а.с. 65).

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно пункту 1 частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Абзацом першим частини першої статті 24 Закону встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (абзац перший частини другої статті 24 Закону).

Частиною четвертою статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною третьою статті 44 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженоПостановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1(далі Порядок № 22-1).

Згідно підпункту 2 пункту 2.1 Порядку № 22-1 особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, передбаченіПорядком підтвердження наявного трудового стажу, а за періоди роботи після 01 січня 2004 року додатково надається інформація, отримана органами, що призначають пенсію, від відповідних фондів держав - учасниць міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення (в довільній формі) про сплату страхових внесків.

Відповідно до пункту 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Так, суд зазначає, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, який повинен бути підтверджений відповідними доказами, зокрема, трудовою книжкою.

В силу пунктів 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника (далі в редакції, чинній на час внесення спірних записів в трудову книжку).

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Таким чином, лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №291/99/17 (адміністративне провадження № К/9901/24469/18).

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.

Метою Угоди є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов`язань "відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди". Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов`язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.

Статтею 5 Угоди передбачається, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.

Частинами 2-3 статті 6 Угоди передбачено, що для встановлення права на пенсію громадянам держав-учасників Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь-якої з цих держав, а так само на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Таким чином, на громадяни держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, які працювали на територіях інших держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, які приєднались до вказаної Угоди, розповсюджувалась дія нормативних актів приймаючої Держави в галузі пенсійного забезпечення, у тому числі тих, які визначали порядок зарахування трудового стажу, його пільгового обчислення.

З огляду на викладене, цією Угодою визначено стаж, який підлягає врахуванню при визначенні розміру пенсії, а відтак і заробіток за відповідний період підлягає включенню при обчисленні пенсії.

Згідно пунктів 4.1, 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»,затвердженогопостановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1(далі по тексту - Порядок № 22-1), заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. При прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; з`ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію (пункт 4.7 Порядку № 22-1).

Як встановлено судом, згідно довідки ВАТ «Воркутауголь» від 15.04.2010 № 12-3/403 позивач працював на «Шахті Комсомольська» м. Воркута з 04.11.1981 по 12.04.1982 на посаді підземного гірничого робітника (а.с. 58).

Згідно довідки ВАТ «Воркутауголь» від 17.05.2018 № 12-3/312 позивач працював на «Шахті Комсомольська» м. Воркута з 02.09.1985 по 11.08.1994 (а.с. 60).

Також згідно довідки ВАТ «Московський суднобудівельний і судноремонтний завод» від 08.06.2018 № СП-18/-219 позивач працював малярем з 01.07.2004 по 30.09.2004 та з 01.10.2004 по 18.02.2005 (а.с. 56).

Суд зазначає, що неможливість проведення перевірки не ставить у залежність питання про призначення пенсії відповідній особі, оскільки це не може бути підставою для відмови у зарахуванні стажу та врахуванні заробітної плати.

Однак при цьому суд зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області були надані суду листи ВАТ «Воркутауголь» від 06.06.2018 № 12-3/341 та Управління Пенсійного фонду російської федерації в м. Воркута Республіки Коми від 09.06.2019 № 01-05/8279, надіслані на адресу Бобровицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо роботи позивача в ВАТ «Воркутауголь» (а.с. 53, 63).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023 строк дії режиму воєнного стану продовжувався.

Також постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1328 було постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. Москві.

Разом з тим, суд зазначає, що позивач набув трудовий стаж до введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Так, всі первинні документи не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії, що обчислена із заробітку, який вона отримувала на законних підставах, тільки з тих міркувань, що Україною у зв`язку з військовою агресією російської федерації припинено співробітництво та обмін поштою з країною-агресором та неможливістю надати запит на звірку достовірності видачі вищенаведених довідок.

У рішенні Європейського суду з прав людини Мозер проти Республіки Молдови та Росії від 23.02.2016 ЄСПЛ було констатовано, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що позивач не може бути позбавлений свого права щодо зарахування до страхового стажу періодів роботи з 04.11.1981 по 12.04.1982, з 02.09.1985 по 11.08.1994 та з 01.07.2004 по 18.02.2005.

Щодо зарахування позивачу в пільговому обчисленні трудовий стаж роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з розрахунку один рік фактичної роботи за один рік і шість місяців, то суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» період роботи до 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991. Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Підпунктом «д» пункту 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.

Згідно пункту 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Отже, з огляду на вищенаведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка, або письмовий трудовий договір, або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 10.01.2019 у справі № 352/1612/15а, від 10.09.2019 у справі № 348/2208/16-а та від 18.06.2020 у справі № 537/1415/17.

Як встановлено судом, згідно довідок ВАТ «Воркутауголь» від 15.04.2010 № 12-3/403, від 17.05.2018 № 12-3/312 позивач з 04.11.1981 по 12.04.1982 та з 02.09.1985 по 11.08.1994 працював на «Шахті Комсомольська» м. Воркута (а.с. 58, 60), який віднесений до районів Крайньої Півночі, а тому позивач з 04.11.1981 по 12.04.1982 та з 02.09.1985 по 31.12.1990 має право на зарахування вказаного періоду трудової діяльності з розрахунку один рік фактичної роботи за один рік і шість місяців.

Разом з тим, суд зазначає, що положення Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 19.01.1993 лише надає громадянам Сторін цієї угоди право на достроковий вихід на пенсію по старості (за віком) за вказаних у статті 1 угоди умов, а також визначає порядок реалізації цього права.

Проте, ні в зазначеній Тимчасовій угоді від 15.01.1993, ні в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, не передбачено пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Не передбачено пільг при обчисленні трудового стажу, відпрацьованого в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, після 01.01.1991 й нормами Законів України «Про пенсійне забезпечення» і «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За таких обставин, підстави для зарахування в пільговому обчисленні стажу роботи позивача після 01.01.1991 у районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях відсутні.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права висловлена Верховним Судом у постанові від 17.10.2022 у справі №592/5589/17.

Одночасно суд зазначає, що позивачем не надано доказів, що в період роботи позивача в ВАТ «Московський суднобудівельний і судноремонтний завод» малярем з 01.07.2004 по 30.09.2004 та з 01.10.2004 по 18.02.2005, у вказаний період він працював у районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях.

А отже відсутні підстави щодо зарахування у пільговому обчисленні стажу роботи позивача з 01.01.1991 по 11.08.1994, з 01.07.2004 по 18.02.2005.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно абзацу другого частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства Україниу випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням зазначеного, враховуючи принцип верховенства права, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, зважаючи, що рішення про відмову в призначенні пенсії прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області, суд, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області № 253750000456 від 17.08.2023; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 04.11.1981 по 12.04.1982, з 02.09.1985 по 11.08.1994 та з 01.07.2004 по 18.02.2005, в тому числі періоди роботи з 04.11.1981 по 12.04.1982, з 02.09.1985 по 31.12.1990 в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі в пільговому обчисленні з розрахунку один рік фактичної роботи за один рік і шість місяців.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, викладену у листі від 18.08.2023 № 2500-0213-8/54390 щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі з листопада 1981 року по квітень 1982 року (05 місяців), який підтверджується довідкою від 15.04.2010 № 12-3/403 та довідкою від 20.12.2017 № 12-3/805, періоду роботи на Шахті Комсомольська ВАТ Воркутауголь з вересня 1985 року по серпень 1994 року (10 років), який підтверджується довідкою від 17.05.2018 № 12-3/312 та довідкою від 20.12.2017 № 12-3/805, періоду роботи на ВАТ Московський суднобудівельний і судноремонтний завод з 01.07.2004 по 30.09.2004 (03 місяці), який підтверджується довідкою від 08.06.2011 № СП-18/-219; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 відповідні періоду роботи, то суд зазначає, що рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії та не зарахування спірного страхового стажу було прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області за принципом екстериторіальності, а Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області листом від 18.08.2023 № 2500-0213-8/54390 було повідомлено позивача про прийняте рішення, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Щодо позовних вимог про призначення позивачу пенсії за віком з 09.08.2023 відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», то суд звертає увагу, що ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на зарахування до страхового стажу відповідних періодів трудової діяльності, а тому питання призначення позивачу пенсії є похідним і повинно вирішуватись після вирішення питання про зарахування органом Пенсійного фонду відповідних періодів трудової діяльності до страхового стажу позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Частиною першоюстатті 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»визначено, зокрема, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Таким чином, в зв`язку з вищевикладеним суд приходить до висновку, що в даному випадку, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.08.2023 про призначення пенсії та прийняти відповідне рішення за результатами такого розгляду з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивачем при подачі позову також сплачено судовий збір в розмірі 1073,60грн, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 536,80 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83А, м.Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14005, код ЄДРПОУ 21390940), Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (вулиця Саєнка Андрія, будинок 10, місто Фастів(з), Київська область, 08500, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області № 253750000456 від 17.08.2023.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 04.11.1981 по 12.04.1982, з 02.09.1985 по 11.08.1994 та з 01.07.2004 по 18.02.2005, в тому числі періоди роботи з 04.11.1981 по 12.04.1982, з 02.09.1985 по 31.12.1990 в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі в пільговому обчисленні з розрахунку один рік фактичної роботи за один рік і шість місяців.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.08.2023 про призначення пенсії та прийняти відповідне рішення за результатами такого розгляду з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04.12.2023.

Суддя Наталія БАРГАМІНА