№ 115334489, 24.11.2023, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/29147/23

Провадження № 3/947/7622/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2023 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Луняченко В.О., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий Біляївським РВ УМВС України в Одеській області 14.11.2000 року, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка працює головним бухгалтером ТОВ «СТ КЕПІТАЛ» за ч.1ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №87/15-32-07-05/42044265 від 05.09.2023 року, головний бухгалтер ТОВ «СТ КЕПІТАЛ» ОСОБА_1 порушила порядок ведення податкового обліку, а саме порушила: п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, ст.198 Податкового України №2755-Vl від 02 12.2010 року (зі змінами) в частині завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду внаслідок завищення показника рядка 17 (колонка Б) декларації, згідно з актом №24110/15- 32-07-05/42044265 від 05.09.2023 року.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Швець В.Ф. надіслав до суду письмові пояснення, в яких просить суд закрити провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи,письмові пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.163-1 КУпАП, зважаючи на таке.

Відповідно до ст. 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, як документа, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів. Зокрема, у протоколі зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.

Однак, складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення №87/15-32-07-05/42044265 від 05.09.2023 року не відповідає вищезазначеним вимогам закону, оскільки в ньому не зазначено конкретну суть адміністративного правопорушення, фактично не зазначено об`єктивної сторони правопорушення, яка б відповідала диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки її складові не розкриті.

Окрім того, посадовими особами ДПС не зазначено, які конкретно порушення ведення податкового обліку допустила головний бухгалтер ТОВ «СТ КЕПІТАЛ» не зазначені конкретні дії чи бездіяльність, які полягають в порушенні чи нездійсненні ним передбачених законодавством правил ведення податкового обліку, а лише перераховані пункти Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, які нібито було порушено.

Таким чином, за відсутності у протоколі відомостей щодо конкретних дій чи бездіяльності ОСОБА_1 у відповідності з його діяннями, які викладені у диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, з огляду на долучений до протоколу акт перевірки як доказ, неможливо встановити фактичні обставини вчиненого адміністративного правопорушення та наявність у її діях складу, а саме об`єктивної сторони інкримінованого правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є доказом, в якому містяться фактичні дані про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, який є підставою для висунутого обвинувачення.

Разом з тим, розгляд судом справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи, відносно якої складено протокол в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_1 повинен бути визнаний судом неналежним та недопустимим доказом по справі, оскільки він не відповідає вимогам ст. 256КУпАП, оскільки в ньому фактично не викладена суть адміністративного правопорушення, яка б відповідала диспозиції частини 1 статті 163-1 КУпАП.

Окрім того, єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП, є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки. Разом з тим, у протоколі відсутнє посилання на узгоджене податкове повідомлення-рішення.

Крім того, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини").

Так, диспозицією ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Норма частини 1 статті 163-1 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст.

Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП. Однак посадові особи ГУ ДПС в Одеській області при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 зазначеної норми не дотрималися.

Окрім того, відповідно до статті 14 КУпАП, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Тобто при зазначенні у протоколі про адміністративне правопорушення суті адміністративного правопорушення необхідно не лише вказувати факт порушення порядку ведення податкового обліку і його наслідки, але й зазначати, чи є відповідне порушення наслідком невиконання особою своїх службових обов`язків, встановивши, коли і ким такі службові обов`язки для неї були визначені.

За результатами перевірки посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області складено відповідний акт про результати документальної позапланової перевірки №24110/15-32-07- 05/42044265 від 05.09.2023 року загальним об`ємом на 50 аркушах.

Разом з тим, до матеріалів справи, наданих суду, представником ГУ ДПС в Одеській області долучено копію акту не в повному обсязі, а лише 1 сторінку та сторінки 49-50 з зальних 50 аркушів. На підставі цього суд фактично позбавлений можливості в повному обсязі дослідити складений під час перевірки акт, встановити на підставі яких саме документів було встановлено, що дії чи бездіяльність ОСОБА_1 призвели до інкримінованих їй порушень податкового законодавства, та взагалі встановити які саме дії чи бездіяльність останньої стали підставою для складання адміністративного протоколу.

Відповідно до п. 86.1. ст. 86 ПК України, акт перевірки - це документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає результати. Згідно з положень ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 ПК України, на підставі акту перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки.

Тобто, акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства. При цьому акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому не породжує, не змінює не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність.

Висновки, викладені у акті перевірки, є відображенням дій інспекторів та не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов`язків.

Таким чином, акт перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки в силу норм Податкового Кодексу, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

У своїй практиці Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність.

Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення №87/15-32-07-05/42044265 від 05.09.2023року за своїм змістом пов`язаний з актом про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №24110/15-32-07-05/42044265 від 05.09.2023 року, тому протокол про адміністративне правопорушення фактично втратив своє процесуальне підтвердження з вищевикладених підстав, тому сама наявність цього протоколу не доводить вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Отже протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог статті 256 КУпАП, акт перевірки не є беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 в порушенні вимог Податкового кодексу України та інших нормативних актів, а інші належні докази у справі відсутні.

Крім того, до матеріалів справи замість належних та допустимими доказів, представником ГУ ДПС в Одеській області долучено акти відмови ОСОБА_1 від підписання акту про результати перевірки та акт про відмову ОСОБА_1 від отримання примірнику акту про результати перевірки. На думку представника ОСОБА_1 зазначені акти не вказують на наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, а лише фіксують факт відмови особи від вчинення певних дій, що не заборонено жодною нормою закону..

Відповідно до усталеної практики Європейського суду неодноразово зазначалось, що, оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій (справи Кобець проти України, Берктай проти Туреччини Леванте проти Латвії ).

Отже, за відсутності у протоколі відомостей щодо конкретних дій чи бездіяльності ОСОБА_1 у відповідності їх з діяннями, які викладені у диспозиції ч.1ст.163-1 КУпАП, з огляду на долучений до протоколу акт перевірки як доказ, неможливо встановити фактичні обставини вчиненого адміністративного правопорушення та наявність у діях останньої складу, а саме об`єктивної сторони інкримінованого їй правопорушення.

Судом також приймається до уваги що постановою Київського районного суду м. Одеси від 24.10.2023 року було закрито провадження по справі №947/29151/23 щодо притягнення до адміністративне правопорушення по ч.1 ст. 163-1 КУпАП ОСОБА_2 , директора ТОВ « СТ Капітал» по обставинам визначеним у акті перевірки №24110/15-32-07-05/42044265 від 05.09.2023 року, у звязку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 2ст. 251 КУпАПобов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Відповідно дост. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Так, ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція ) передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).

Таким чином судом визнається обов`язкова відповідність судового процесу у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності таким засадам, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, безпосередність дослідження доказів.

Згідно із п.1 ч.1ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.163-1 КУпАП.

Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.283,284 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий Біляївським РВ УМВС України в Одеській області 14.11.2000 року, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка працює головним бухгалтером ТОВ «СТ КЕПІТАЛ» , за ч.1ст.163-1 КУпАПзакрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Луняченко В. О.