Решение № 11532971, 28.09.2010, Господарський суд Чернігівської області

У К Р А Ї Н А

Г О С П О Д А Р С Ь К И Й С У Д

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів

проспект Миру , 20                                                                                           тел. 77-99-18

           Іменем України

РІШЕННЯ          

28 вересня 2010 р.                                                                                справа № 2/122

За позовом:          товариства з обмеженою відповідальністю „Карго-Транс-Сервіс”

                    91047, м. Луганськ, вул. Краснодонська, 7-в

до                    товариства з обмеженою відповідальністю „Агро Едвайзер”

                    м. Чернігів, вул. Слобідська, 79а, кв. 9

про          стягнення 6145,67грн.

                                        Суддя Михайлюк С.І.

Представники сторін:

від позивача: заступник директора Ковальов С.О.

          Заявлений позов про стягнення з відповідача 3700грн. боргу за договором № 29/1 від 01.10.2008р. на перевезення вантажу автомобільним транспортом, 1064,62грн.пені, 255,93грн. 3%річних, 1125,10 грн. інфляційних.

          У судовому засіданні позивач зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення боргу до 1700грн., 3%річних –до 247,31грн., інфляційних –до 1003,4грн.

          Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте представника в судове засідання не направив, відзиву, заперечень не подав, причин не повідомив. Заяв чи клопотань від нього не надходило.

          Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

          Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

          01.10.2008р. між сторонами підписана та скріплена печатками заявка № 29/1, яку суд розцінює в якості договору перевезення(ст. 181ч.1 ГК України).

          Згідно з ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

          З заявки вбачається, що перевізник (позивач) зобов’язався перевезти вантаж замовника (відповідач) за маршрутом Бергшенхук (Голландія)-Чернігів-Єнакієво(Донецької області). Вартість перевезення склала 11700грн., які відповідач зобов’язався сплатити в безготівковому порядку впродовж 3-х днів після розвантаження.

          11.10.2008р. позивач виставив для оплати відповідачеві рахунок-фактуру № КТ-0000847 на суму 11700грн., який одержаний відповідачем, на що вказують платіжні доручення відповідача про часткову оплату № 37 від 30.12.2008р., № 17 від 20.02.2009р.

          Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до вимог закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, за винятком випадків, передбачених законом (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

          Відповідач допустив порушення строків виконання грошового обов’язку, до 15.10.2008р. кошти ним не сплачені. Відповідачем здійснені лише часткові оплати - 3000грн. платіжним дорученням № 37 від 30.12.2008р. (одержано та проведено банком 05.01.2009р.), 5000грн. платіжним дорученням № 17 від 20.02.2009р. Згідно з банківською випискою відповідачем сплачено 2000грн. 29.10.2009р. Отже заборгованість відповідача складає 1700грн. та має бути стягнута з нього на користь позивача.

          Відповідно до ст. 625 ЦК України позивач нарахував до сплати відповідачеві 247,31грн. 3%річних за період з 15.10.2008р. по 20.09.2010р. та 1003,4грн. інфляційних за листопад2008р.-серпень 2010р. включно, які також підлягають стягненню.

          У стягненні пені слід відмовити, оскільки заявка № 29/1 від 01.10.2008р. не містить домовленості сторін щодо такої відповідальності. (ч. 1 ст. 547 ЦК України).

          Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

          Враховуючи викладене, а також керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Агро Едвайзер” (м. Чернігів, вул. Слобідська, 79-а, кв. 9, код 33904087) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Карго-Транс-Сервіс” (м. Луганськ, вул. Краснодонська, 7-в) 1700грн. боргу, 247,31грн. 3%річних 1003,4грн. інфляційних, 74,96грн. держмита. 173,43грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В решті позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                                 С.І. Михайлюк

28.09.10