Постановление суда № 115328051, 01.12.2023, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 717/1572/23 Провадження № 2-з/724/13/23

У Х В А Л А

01 грудня 2023 року м.Хотин

Суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Скрипник С.М., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Хотинського районного суду перебуває цивільна справа за позовом Релігійної організації «Релігійна громада Чернівецько-Хотинської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Бабин Дністровського району Чернівецької області», інтереси якої представляє адвокат Степаненко Артем Тарасович, до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження нерухомим майном.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 26 жовтня 2023 року прийнято до свого провадження вказану справу, та з урахуванням того, що провадження у даній справі ухвалою Кельменецького районного суду Чернівецької області відкрито та розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

30 листопада 2023 року до канцелярії суду від представника відповідача надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Релігійної організації «Релігійна громада Чернівецько-Хотинської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Бабин Дністровського району Чернівецької області» про стягнення кошторисної вартості будівельних робіт і будівельних матеріалів, які використовувались при будівництві (ремонту, реконструкції) житлового будинку.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 30.11.2023 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви.

Разом із вищевказаною позовною заявою до суду направлена заява про забезпечення позову, в якій ОСОБА_1 , просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони відповідачу - Релігійної організації «Релігійна громада Чернівецько-Хотинської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Бабин Дністровського району Чернівецької області» та/або іншим особам вчиняти будь-які дії щодо примусового його виселення з житлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 .

Суддя, вивчивши матеріали заяви, приходить до висновку, що вимога про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред"явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюються для забезпечення морської вимоги, мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з"ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Разом з тим, в заяві про забезпечення позову заявником не доведено, що його права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову та невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також не надано підтвердження наміру відповідача по справі навмисно ухилитися від виконання рішення суду.

Відповідно до ст.150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Фактично зміст заяви про забезпечення позову тотожній з позовною вимогою щодо усунення перешкод в користування майном, отже суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову, є необґрунтованою та в її задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ч.ч. 7, 11ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Керуючись ст.ст. 149-153, 353, 354 ЦПК України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було поставлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії.

Суддя: Сергій Миколайович СКРИПНИК