Решение № 11532579, 28.09.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2010 р. Справа № 17/199/10

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Колесниковій В.В.,

з участю представників сторін:

від позивача, не з'явився;

від відповідача, не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/199/10

За позовом: Дочірньої компанії “Газ України”Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”в особі Миколаївської філії Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”(54055, м.Миколаїв, вул.7 Слобідська, 70 В/1)

До відповідача : КП Первомаїської міської Ради “Тепло”(55200, м.Первомайськ, вул.Грушевського,1)

про: стягнення коштів у сумі 585 521 грн. 31 коп.

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”в особі Миколаївської філії Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (далі-позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з КП Первомаїської міської Ради “Тепло” (далі-відповідач) коштів у сумі 585 521,31, з яких 483 800 грн.- сума основного боргу, 51408,60 грн.- пеня, 15680,50 грн. –збитки від інфляції, 34632,21 грн.- 3 % річних.

Заявою від 21.09.2010 року позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача збитки від інфляції у розмірі 54 937,14 грн; 3% річних від суми боргу у розмірі 17 024, 70 грн.

На адресу суду від відповідача 20.09.2010р. надійшов відзив на позовну заяву за № 270-ю, в якому останній позов визнає частково, а саме: з сумою основного боргу відповідач погоджується, а проти нарахування 3% річних та збитків від інфляції заперечує.

В сумі стягнення пені за договором відповідач у відзиві на позовну заяву клопотав перед судом до зменшення її до 20 000 грн., мотивуючи це тяжким фінансовим станом підприємства, прийнятими заходами відповідача щодо погашення заборгованості, винятковістю ситуації, яка склалась у галузі та неможливістю застосування відповідачем санкцій щодо значної кількості своїх боржників.

Позивач клопотанням від 27.09.2010 р. № 358/05 просив відкласти розгляд справи,оскільки мав буди присутнім в господарському суді Одеської області в судовому засіданні. Суд не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання, оскільки вважає, що матеріалах справи достатньо документів необхідних для прийняття судового рішення.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, при цьому суд виходив з такого:

01 липня 2009 року між ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»в особі Миколаївської філії ( далі-позивач) та Комунальним підприємством Первомайської міської ради «Тепло»(далі-відповідач) було укладено договір переводу боргу № 7/1.

За договором переводу боргу № 7/1 від 01.07.2009р. відповідач здійснює погашення боргу перед позивачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ДК «Газ України»в особі Миколаївської філії в строк до 01.10.2009 р.

Згідно зі ст. 520 Цивільного кодексу України ОКП «Миколаївоблтеплоенерго»переводить на відповідача борг у сумі 1 434 928,00 грн., який виник у результаті неналежного виконання зобов'язань ОКП «Миколаївоблтеплоенерго»по договору постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів № 08-09/БО/-36 від 30.09.2008р., який уклали між собою ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» та ДК «Газ України»в особі Миколаївської філії.

Оплата по даному договору здійснена відповідачем частково, в сумі 951 125,00 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України: «Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутність таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення за гальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а згідно ч. 2 ст. 218 ГПК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином, сума боргу відповідача перед позивачем за договором переводу боргу № 7/1 від 01.07.2009 р. на момент подання заяви становить 483 800,00грн.

Згідно з п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 258, 549-551 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. За розрахунком позивач за період з 01.02.2009р. до 01.08.2010р. розмір пені складає 51 408,60 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків. За розрахунком позивача збитки від інфляції за період з вересня 2009р. по серпень 2010р. складають 15 680,50 грн., а 3% річних за період з 02.09.2009р. по 01.08.2010р. складають 34 632,21 грн.

Оскільки в ході розгляду справи позивач уточнив заявою від 21.09.2010 року позовні вимоги, в якій суму розрахунку 3% річних за період з 01.08.2009р. по 01.08.2010р. зменшив та просить стягнути з відповідача суму 3% у розмірі 17, 024 грн., а розрахунок суми збитків від інфляції за період з серпня 2009р. по серпень 2010р. збільшив, та просить стягнути суму збитків від інфляції у розмірі 54937,14грн.

Судом за власною ініціативою зроблено перерахунок пені, збитків від інфляції та 3% річних за допомогою програми «Законодавство»версія 2.7.8., згідно здійсненого розрахунку сума пені, 3% річних та збитків від інфляції відповідають дійсності.

У відповідності до ч. 3 статті 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи вказівку, що міститься в п. 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. № 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань". Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Арбітражного процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Виходячи з інтересів сторін, ступеня виконання зобов'язань, враховуючи тяжкий фінансовий стан відповідача, суд вважає за необхідне застосувати ч. 3 статті 83 ГПК України та відповідно зменшити розмір штрафних санкцій до 25 704,43 грн.

З огляду на викладене, суд вважає, що уточнені позовні вимоги позивача ґрунтуються на чинному законодавстві, матеріалами справи підтверджені отже, підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

                                                            ВИРІШИВ:

1. Уточнені позовні вимоги Дочірньої компанії “Газ України”Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”в особі Миколаївської філії Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” задовольнити частково.

2. Стягнути з КП Первомаїської міської Ради “Тепло”(55200, м.Первомайськ, вул.Грушевського,1код ЄДРПОУ 35964656) на користь Дочірньої компанії “Газ України”Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”в особі Миколаївської філії Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”(54055, м.Миколаїв, вул.7 Слобідська, 70 В/1; код 34002440), 483 800, 00 грн.- сума основної заборгованості; 54 937,14 грн. -збитки від інфляції; 25 704, 43 грн.-пені; 3% річних 17024,70 грн.; 5 815,29 грн. –держмита та 226 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити повному обсязі.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя