Решение № 115311911, 30.11.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/26275/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 рокум. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПотоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання призначити пенсію,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому позивач просить:

визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Рівненській області від 14 квітня 2023 року №155850003592 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Одеській області, як територіального органу Пенсійного Фонду України за зареєстрованим в установленому законом порядку місцем проживання позивача, врахувати до складу страхового стажу під час призначення пенсії за віком наступні періоди трудової діяльності ОСОБА_1 згідно належної їй трудової книжки серії НОМЕР_1 від 29 серпня 1981 року, зокрема:

роботу у військовій частині НОМЕР_2 в період з 05 жовтня 1992 року по 15 квітня 1993 року;

роботу у військовій частині НОМЕР_3 в період з 12 жовтня 1993 року по 10 листопада 1993 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відмовляючи позивачу в призначенні пенсії за віком з мотиву того, що з 01 січня 2023 року російська федерація припиняє участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, відповідач не врахував наступного.

Із змісту копії доданої до цієї позовної заяви належної позивачу трудової книжки серії НОМЕР_1 від 29 серпня 1981 року вбачається, що згідно записів за порядковими номерами 12 і 13 позивач в період з 05 жовтня 1992 року по 15 квітня 1993 року працювала в військовій частині НОМЕР_2 , а відповідно до записів в цій же трудовій книжці за порядковими номерами 14 і 15 з 12 жовтня 1993 року по 10 листопада 1993 року позивач працювала в військовій частині НОМЕР_3 .

Вищезгадані записи в вищезазначеній трудовій книжці вчинені в період дії Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, а тому позивач вважає, що ці періоди її трудової діяльності підлягають зарахуванню до складу страхового стажу.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 04.10.2023 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 18.10.2023 року витребувано з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином завірені копії матеріалів звернення 03.04.2023 року ОСОБА_1 із заявою про призначення пенсії за віком та усіх доданих до неї матеріалів.

20.10.2023 року за вхід.№ЕП/42508/23 (24.10.2023 р. за №36389/23) надійшов відзив на позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому, зокрема, наголошено на необґрунтованості вимог позивача. Рішенням №155850003592 від 14.04.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду в Рівненській області відмовлено в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки відсутній належним чином підтверджений страховий стаж. У позивача в наявності із необхідних 29 років на дату звернення було підтверджено лише 26 років 01 місяць 17 днів.

Повідомлено, що за доданими до заяви про призначення пенсії документами до страхового стажу не зараховані періоди роботи в росії з 05.10.1992-15.04.1993, 12.10.1993-10.11.1993, згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 29.08.1981, оскільки починаючи з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та відсутня довідка сплату страхових внесків від відповідних фондів держав-учасниць міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення.

31.10.2023 р. за вхід.№37639/23 до суду надійшла копія пенсійної справи ОСОБА_1 на 60 аркушах.

08.11.2023 року за вхід.№ЕС/14215/23 надійшов відзив на позов ГУ ПФУ в Рівненській області, в якому зазначено про правомірність прийнятого рішення, оскільки з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, то з 01.01.2023 Угода залишається чинною та обов`язковою до виконання між іншими її підписантами, окрім російської федерації.

Україна, в свою чергу, постановою КМУ від 29.11.2022 №1328, яка набрала чинності 02.12.2022, анонсувала свій вихід з Угоди. У зв`язку з цим, пенсії громадянам, які проживали/працювали на території російської федерації, призначаються на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», при цьому, до страхового стажу зараховується періоди роботи на території російської федерації по 31.12.1991.

Після зупинення дії, Конвенція 1993 року не застосовується у відносинах з російською федерацією щодо будь-яких документів, виданих, посвідчених у російській федерації, незалежно від дати їх видачі, посвідчення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Як вбачається з копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається із пенсійної справи, ОСОБА_1 28.11.2022 року звернулась із заявою №4766 про призначення пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

На підставі заяви та наданих документів Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 07.12.2022 винесено рішення №155850003592 про відмову в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви, страховий стаж ОСОБА_1 на дату звернення для визначення права становить 18 років 11 місяців 06 днів.

До страхового стажу не зараховано:

період роботи в колгоспі з 05.1985 відповідно довідки № 501 від 03.11.2022;

періоди роботи з 01.01.2004 по 31.08.2012, з 01.10.2012 по 31.10.2012.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.07.2023 р. у справі №420/12137/23 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 07.12.2022 року №155850003592 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи у колгоспі імені Карла Маркса (СВК ім. Шевченка) відповідно до довідки №501 від 03.11.2022 року, періоди роботи з 01.01.2004 року по 31.08.2012 року, з 01.01.2012 року по 31.10.2012 року та повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 28.11.2022 року.

Рішення набрало законної сили 25.09.2023 р. (постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду).

22.12.2022 року ОСОБА_1 звернулась із заявою №5168 про призначення пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

На підставі заяви та наданих документів Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 26.12.2022 винесено рішення №155850003592 про відмову в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 р. у справі №420/13332/23 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.12.2022 року №155850003592 щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 за призначенням/перерахунком пенсії №5168 від 22.12.2022 року з доданими до неї документами та прийняти рішення за результатами її розгляду, з урахуванням висновків суду.

Рішення набрало законної сили 23.10.2023 року.

01.02.2023 року ОСОБА_1 звернулась із заявою №450 про призначення пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

На підставі заяви та наданих документів Головним управління Пенсійного фонду України у Львівській області 07.02.2023 р. винесено рішення №155850003592 про відмову в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

До страхового стажу не зараховано:

період навчання з 01.09.1980 по 23.07.1981 р., згідно диплому НОМЕР_5 від 23.07.1981 р.;

періоди згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 29.08.1981 р.

Інформації про оскарження вказаного рішення матеріали справи не містять.

07.04.2023 року ОСОБА_1 звернулась із заявою №1542 про призначення пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

На підставі заяви та наданих документів Головним управління Пенсійного фонду України в Рівненській області 14.04.2023 р. винесено рішення №155850003592 про відмову в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Вказаним рішенням встановлено, що вік заявниці 60 років 05 місяців 28 днів, страховий стаж заявниці становить 26 років 01 місяць 17 днів.

До страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності роботи в росії з 05.10.1992 15.04.1993, 12.10.1993 10.11.1993, згідно трудової книжки НОМЕР_6 від 29.08.1981 р.

Не зараховано також до страхового стажу позивача період догляду за дитиною до трирічного віку ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), оскільки відсутня відмітка у свідоцтві про народження щодо видачі паспорта та/або документ про місце проживання (реєстрації) особи.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV (далі - Закон №1058-ІV).

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» і статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058) викладеного у новій редакції, згідно якого особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років та за наявності не менше ніж 29 років страхового стажу роботи.

Частиною 1 статті 24 Закон №1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону №1058-IV).

Підставою для відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, відповідно до Закону №1058-IV, слугувало припинення 01.01.2023 російською федерацією участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про міжнародні договори України" 29.06.2004 №1906-IV укладені й належним чином ратифіковані міжнародні договори України є невід`ємною частиною національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, укладання якого відбулось у формі закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України.

Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, зобов`язання за якою взяли на себе дев`ять держав - учасниць СНД, в тому числі Україна та російська федерація (далі - Угода).

Згідно з частиною 2 статті 6 Угоди "Про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення" від 13.03.1992, укладеної між Україною і росією, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди.

Відповідно до абзацу 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом рф "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14.01.1993 трудовий стаж, включаючи стаж який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації. Згідно зі статтею 12 Угоди вона набуває чинності з моменту її підписання сторонами (з 14.01.1993).

Частиною 2 статті 4 Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів" від 15.04.1994, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, рф, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

Отже, відповідно до Угоди, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність, стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою.

Постановою від 29.11.2022 №1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення" Кабінет Міністрів України ухвалив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. москві. Вказана постанова набрала чинності 02.12.2022.

Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

В Рішенні Конституційного Суду № 1-рп/99 від 09.02.1999 щодо тлумачення частини першої вказаної статті 58 Конституції України зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія нормативно-правових актів у часі раніше визначалась тільки в окремих законах України (стаття 6 Кримінального кодексу України, стаття 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стаття 3 Цивільного процесуального кодексу України. Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом`якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.

За нормами статті 151-1 Конституції України, рішення Конституційного Суду України є обов`язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.

Отже, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022 Україна, як держава - учасниця Угоди виконує зобов`язання, взяті згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

Таким чином підставою для відмови в оскаржуваному рішенні є вихід російської федерації, а не України. Тому припинення участі російської федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення з 01.01.2023 не може слугувати підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV.

Відтак, до складу страхового стажу під час призначення пенси за віком слід врахувати періоди трудової діяльності ОСОБА_1 , згідно належної їй трудової книжки серії НОМЕР_1 від 29 серпня 1981 року, зокрема, роботу в військовій частині НОМЕР_2 в період з 05 жовтня 1992 року по 15 квітня 1993 року та роботу в військовій частині НОМЕР_3 в період з 12 жовтня 1993 року по 10 листопада 1993 року.

У рішенні Європейського суд з прав людини у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04, рішення від 20.10.2011 року) підкреслено особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

У постанові від 18 лютого 2020 року у справі №1840/3344/18 Верховний Суд зазначив, що «пенсія за віком» - це свого роду «державний депозит» (примусовий та індивідуальний) кожної особи, який залежить від праці такої особи, та підлягає безумовному поверненню з боку держави у встановленому розмірі протягом всього життя пенсіонера після досягнення певного віку.

Також ГУ РФУ в Рівненській області зазначено, що не зараховано також до страхового стажу позивача період догляду за дитиною до трирічного віку ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), оскільки відсутня відмітка у свідоцтві про народження щодо видачі паспорта та/або документ про місце проживання (реєстрації) особи.

Так, матеріали справи містять копію свідоцтва про народження (повторно) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_7 , видане 22.08.2007 року.

На час видачі свідоцтва про народження діяла постанова Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2002 р. №1367 «Про затвердження зразків книг реєстрації актів цивільного стану та описів бланків свідоцтв, що видаються державними органами реєстрації актів цивільного стану», якою затверджено бланк свідоцтва про народження.

«Опис бланка свідоцтва про народження»

Свідоцтво про народження являє собою аркуш спеціального тонованого паперу блакитного кольору розміром 180х250 міліметрів, оформлений згідно з додатком.

У верхній частині зроблено напис "Україна", нижче - зображення Державного Герба України, під ним одним рядком напис "Свідоцтво про народження".

Нижче зазначаються прізвище, ім`я, по батькові, дата (цифрами і словами) та місце народження дитини, дата і номер відповідного актового запису в Книзі реєстрації народжень, прізвище, ім`я, по батькові, громадянство батька та матері новонародженого, а також місце реєстрації, найменування державного органу реєстрації актів цивільного стану, що видав свідоцтво, і дата видачі.

У нижній частині праворуч - підпис керівника державного органу реєстрації актів цивільного стану, що засвідчується гербовою мастиковою печаткою, місце для розшифрування його ініціалів та прізвища, нижче у центрі - серія і номер свідоцтва.

Усі записи у свідоцтві виконуються українською мовою.

Бланк свідоцтва про народження є документом суворої звітності.

Відтак, свідоцтво про народження, відповідно до Постанови КМУ №1367, не повинно містити відмітки щодо видачі паспорта, оскільки це не передбачено нормативно-правовим актом.

В подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 10 листопада 2010 р. №1025 «Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану», яка також не містить вимоги щодо проставлення відмітки у свідоцтві про народження щодо видачі паспорта та/або документу про місце проживання (реєстрації) особи.

Суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком, відповідач не врахував всі фактичні обставини справи та вдався до «надмірного формалізму» через занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог.

В адміністративному судочинстві добросовісність (несвавільність, розумність, справедливість) рішення суб`єкта владних повноважень означає, що при його прийнятті повинен бути застосований певний стандарт поведінки посадових осіб такого суб`єкта, що характеризується законністю, транспарентністю та повагою до прав та інтересів суб`єкта приватного права (від лат. uberrima fides - найбільш добросовісний).

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 9 КАС України).

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню з виходом за межі позовних вимог та відповідно зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу, крім роботи у військовій частині НОМЕР_2 в період з 05 жовтня 1992 року по 15 квітня 1993 року; роботи у військовій частині НОМЕР_3 в період з 12 жовтня 1993 року по 10 листопада 1993 року і період догляду за дитиною до трирічного віку ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Відповідно до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки право позивача порушено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області прийняттям оскаржуваного рішення, то і судові витрати підлягають стягненню саме з останнього.

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати ОСОБА_1 у загальній сумі 1073,60 грн., сплачені згідно квитанції №18 від 20.09.2023 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Керуючись ст. ст. 2-9, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання призначити пенсію задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Рівненській області від 14 квітня 2023 року №155850003592 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу під час призначення пенсії за віком наступні періоди трудової діяльності ОСОБА_1 згідно належної їй трудової книжки серії НОМЕР_1 від 29 серпня 1981 року, зокрема:

роботу у військовій частині НОМЕР_2 в період з 05 жовтня 1992 року по 15 квітня 1993 року;

роботу у військовій частині НОМЕР_3 в період з 12 жовтня 1993 року по 10 листопада 1993 року;

період догляду за дитиною до трирічного віку ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три гривні) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (адреса: 33028, м. Рівне, вул. Борисенка Олександра, 7, код ЄДРПОУ 21084076).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 )

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385, електронна пошта: upr@od.pfu.gov.ua)

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (адреса: 33028, м. Рівне, вул. Борисенка Олександра, 7, код ЄДРПОУ 21084076, електронна пошта: info@rv.pfu.gov.ua)

Головуючий суддяН.В. Потоцька