Постановление суда № 115273458, 22.11.2023, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/13838/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2023 року м. Київ

Суддя Подільського районного суду міста Києва Ковбасюк О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, про встановлення факту перебування малолітньої дитини на утриманні,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 через представника - адвоката Богуш М.К. звернувся із вказаною заявою до суду.

Ознайомившись із поданою заявою та доданими до неї документами, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху із наступних причин.

У відповідності до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Заява про встановлення факту, що має юридичне значення, повинна відповідати як загальним вимогам, передбаченим у ст.175 ЦПК України, так і спеціальним, які містяться у ст. 318 ЦПК України.

Відповідно до ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до позиції Верховного Суду, наведеної у постанові від 15.09.2021 у справі №503/246/19, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, при цьому має бути з`ясована мета його встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо).

Як вбачається зі змісту поданої заяви, ОСОБА_1 просить встановити факт, що на його утриманні перебуває малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка разом з її матір`ю ОСОБА_4 з 24.02.2022 проживають за межами території України.

Метою встановлення вказаного юридичного факту заявник вказує забезпечення в подальшому в повній мірі в першу чергу інтересів дитини, а також виникнення відповідних прав на отримання соціальних та інших пільг, виплат, допомог, передбачених Податковим кодексом України, Сімейним кодексом України, Законами України «Про охорону дитинства», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» тощо.

Разом із цим, до заяви ним не додано жодних доказів на підтвердження наведених ним обставин щодо неможливості встановлення вказаного юридичного факту в позасудовому порядку, зокрема, доказів на підтвердження того, що до пред`явлення даної заяви до суду він зверталася до відповідних установ чи організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому у цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови, як і не надано доказів, які б вказували на те, що права, свободи та законні інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, кимось порушені, не визнаються або оспорюються.

При цьому судом також приймається до уваги позиція Верховного Суду, наведена у постанові від 17.03.2021 у справі №761/36415/18, згідно з якою для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Наведене свідчить про те, що подана заява не відповідає вимогам п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, згідно з якою позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до частин першої-третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Залишити без руху заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, про встановлення факту перебування малолітньої дитини на утриманні.

Надати заявникові строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків заяви відповідно до мотивувальної частини ухвали.

Роз`яснити заявникові, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається заявникові.

Копію ухвали надіслати заявникові та його представнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяОлена КОВБАСЮК