Решение № 115242950, 28.11.2023, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2023 р. справа № 400/8876/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачівГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014,

провизнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі відповідач 1) та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі відповідач 2), в якому просить суд:

- визнати протиправним рішення відповідача 2 про відмову в призначенні пенсії № 142850005694 від 31.05.2023 року;

- зобов`язати відповідача 1 повторно розглянути заяву про призначенні пенсії за віком;

- зобов`язати відповідача 1 призначити пенсію з дати звернення із заявою про призначення пенсії, врахувати трудовий стаж та заробітну платню в усі періоди роботи.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що йому відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки до страхового стажу не зараховано період роботи з 10.2007 по 11.2010, з 01.2011 по 07.2019, з 04.2022 по 03.2023. Відмову зарахувати стаж обґрунтовано відсутністю інформації щодо сплати страхових внесків.

Відповідач 1 надав відзив, в якому просив в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що в індивідуальних відомостях позивача, що містяться у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, відсутня інформація про сплату страхових внесків комунальним підприємством Первомайської міської ради "Первомайський міський водоканал" за період з жовтня 2007 року по листопад 2010 року, з січня 2011 року по липень 2019 року, з квітня 2022 року по березень 2023. Отже, відсутні підстави для зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи в комунальному підприємстві Первомайської міської ради "Первомайський міський водоканал".

Відповідач 2 надав відзив, в якому просив в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що страховий стаж роботи позивача становить 26 років 4 місяці 24 дні, якого недостатньо для призначення пенсії за віком. Періоди з жовтня 2007 по листопад 2010, з січня 2011 по липень 2019, з квітня 2022 по березень 2023 не зараховано, оскільки відсутня сплата внесків відповідно до даних СПОВ. Період роботи з 24.03.1986 по 27.03.1986 не зараховано, оскільки наявне виправлення в даті звільнення та даті наказу про звільнення. Виходячи з вищевикладеного, відповідачем 2 правомірно прийнято рішення від 31.05.2023 року № 142850005694 про відмову у призначенні пенсії.

Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Суд розглянув справу відповідно до вимог ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) без проведення судового засідання, в порядку письмового провадження, на підставі матеріалів справи.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

24.05.2023 року позивач подав заяву про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058). До заяви додавалася трудова книжка серії НОМЕР_1 .

З урахуванням Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 (далі Порядок № 22-1), органом, що приймав рішення за заявою позивача, визначено відповідача 2.

Рішенням відповідача 2 від 31.05.2023 року № 142850005694 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком. У рішенні зазначено, що аналіз наданих документів показує, що страховий стаж позивача становить 26 років 4 місяці 24 дні, якого недостатньо для призначення пенсії за віком. Періоди з жовтня 2007 по листопад 2010, з січня 2011 по липень 2019, з квітня 2022 по березень 2023 не зараховано, оскільки відсутня сплата внесків відповідно до даних СПОВ. Період роботи з 24.03.1986 по 27.03.1986 не зараховано, оскільки наявне виправлення в даті звільнення та даті наказу про звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон № 1058 визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Статтею 8 Закону № 1058 закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частина 1 ст. 26 Закону № 1058 передбачає, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Таким чином, для призначення пенсії позивачу необхідно мати 30 років страхового стажу.

До страхового стажу не враховано періоди роботи з жовтня 2007 по листопад 2010, з січня 2011 по липень 2019, з квітня 2022 по березень 2023.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог нього Закону за даними, що містяться в системі, персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Закону № 1058 питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій регулювалися Законом України "Про пенсійне забезпечення" (надалі Закон № 1788), відповідно до ст. 56 якого до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв, при цьому зараховується робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Відповідно до ст. 62 Закону України № 1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 (далі Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Таким чином, необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_1 , позивач з 01.06.2005 року (запис № 20) працює у комунальному підприємстві "Первомайський міський водоканал".

Записи про періоди роботи позивача виконані у відповідності до правил ведення трудових книжок, містять дати та номери наказів.

Записи про прийняття позивача на роботу та звільнення засвідчені печаткою.

Відтак, суд дійшов висновку, що трудовою книжкою НОМЕР_1 підтверджується період роботи позивача з жовтня 2007 по листопад 2010, з січня 2011 по липень 2019, з квітня 2022 по березень 2023 року (запис 20-26 трудової книжки).

Разом з тим, відповідач 2 не зарахував до страхового стажу позивача вказані періоди, оскільки відсутня сплата внесків відповідно до даних СПОВ.

За визначенням ст. 1 Закону № 1058, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ст. 20 Закону № 1058, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до положень ст. 106 Закону № 1058, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Отже, за змістом вищезазначених норм вбачається, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Судом встановлено, що позивач з жовтня 2007 по листопад 2010, з січня 2011 по липень 2019, з квітня 2022 по березень 2023 отримував дохід від КП Первомайської міської ради "Первомайський міський водоканал", з яких страхувальником мали сплачуватись страхові внески. Факт ненадходження відрахувань із заробітної плати позивача до Пенсійного фонду України за спірні періоди, за відсутності вини позивача, не є підставою для відмови у зарахуванні стажу роботи.

Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи.

Враховуючи вищезазначене, період роботи позивача в КП "Первомайський міський водоканал" з жовтня 2007 по листопад 2010, з січня 2011 по липень 2019, з квітня 2022 по березень 2023 має бути зарахований до його страхового стажу.

Стосовно вимоги позивача про зобов`язання відповідача 1 призначити пенсію з дати звернення із заявою про призначення пенсії та врахувати заробітну платню в усі періоди роботи, суд зазначає наступне.

Згідно приписів частини першої ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

Втручання суду в повноваження суб`єкта публічної влади можливе лише тоді, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи законодавства, а суб`єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.

Згідно ч. 1 ст. 40 Закону № 1058, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Відтак, позовна вимога про призначення пенсії з урахуванням отриманої заробітної плати за ці періоди задоволенню не підлягає, оскільки зобов`язання відповідача зарахувати до стажу роботи спірні періоди матиме наслідком перерахунок пенсії з дотриманням вимог Закону № 1058.

Враховуючи вищевказані норми чинного законодавства, позовні вимоги не можуть бути задоволені у спосіб, обраний позивачем, тому суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача 1 повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Як визначено ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судовим витратами у справі є судовий збір, який позивач сплатив у розмірі 1073,60 грн., доказів понесення інших судових витрат учасники справи суду не подавали.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 16.06.2020 року у справі № 620/1116/20: "... Оскільки позов ОСОБА_1 містив декілька вимог (дві) немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат колегія суддів визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог".

Отже, судові витрати у виді судового збору присуджуються позивачу в розмірі 1073,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020 ЄДРПОУ 13844159) та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, ЄДРПОУ 13967927) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, ЄДРПОУ 13967927) від 31.05.2023 року № 142850005694 про відмову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) у призначенні пенсії за віком в частині відмови в зарахуванні до страхового стажу періодів роботи з жовтня 2007 по листопад 2010, з січня 2011 по липень 2019, з квітня 2022 по березень 2023.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) періоди роботи з жовтня 2007 по листопад 2010, з січня 2011 по липень 2019, з квітня 2022 по березень 2023.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) від 24.05.2023 року про призначення пенсії за віком.

5. У задоволенні позовної вимоги про зобов`язання призначити пенсію з дати звернення із заявою про призначення пенсії, врахувати заробітну платню в усі періоди роботи - відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

7. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз