Постановление суда № 115242726, 27.11.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/20103/23

провадження № П/380/20264/23

У Х В А Л А

з питань ухвалення додаткового рішення

27 листопада 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальності «ДЖІ ЕЛ АР ЛЬВІВ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальності «ДЖІ ЕЛ АР ЛЬВІВ» (81130, Львівська область, с. Сокільники, вул. Стрийська, 32А; код ЄДРПОУ 44477518) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43968090), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальності «ДЖІ ЕЛ АР ЛЬВІВ» до Головного управління ДПС у Львівській області Державної податкової служби України про визнання протиправними рішення, зобов`язання вчинити дії задоволено повністю.

Як вбачається з матеріалів справи, копія рішення від 14.11.2023 була доставлена до електронної скриньки представника позивача (адвокат Проценко Д.В.) 15.11.2023 об 11 год. 30 хв., про що свідчить звіт про доставку електронного листа від 15.11.2023.

Крім цього, копія рішення від 14.11.2023 була доставлена до електронної скриньки позивача 15.11.2023 об 11 год. 30 хв., про що свідчить звіт про доставку електронного листа від 15.11.2023.

22.11.2023 за вх.№89867 від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення. Зазначив, що про ухвалене рішення дізнався 17.11.2023 з ЄДРСР. Вказав, що судом не було вирішене питання про судові витрати, які пов`язані з наданням позивачу правничої (правової) допомоги, так як в позовній заяві позивачем було повідомлено, що докази понесених позивачем судових витрат будуть надані після ухвалення рішення суду. Судові витрати ТОВ «ДЖІ ЕЛ АР ЛЬВІВ», які пов`язані з наданням позивачу правничої (правової) допомоги, складають 9600,00 грн. в суді першої інстанції, що підтверджується договором від 14.08.2023, актом від 21.11.2023, платіжним дорученням від 21.11.2023 (копії цих документів додані до заяви, оригінали наявні у позивача). Враховуючі те, що акт підписаний 21.11.2023 року та оплата гонорару здійснена 21.11.2023, просив поновити строк на подання цієї заяви та ухвалити додаткове рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ЕЛ АР ЛЬВІВ» понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4800,00 гривень, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ЕЛ АР ЛЬВІВ» понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4800,00 гривень.

Вирішуючи подане клопотання, суд враховує наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Таким чином, підставою для ухвалення додаткового рішення за правилами п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України є невирішення судом питання про судові витрати при прийнятті рішенні у справі.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У позовній заяві представник позивача просив стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені судові витрати.

До заяви про ухвалення додаткового рішення, представником позивача надано, платіжну інструкцію №1951 від 21.11.2023.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, однак, не зумовлює висновку про їх обов`язкову наявність у кожній справі.

За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви про це до закінчення судових дебатів.

Суд зазначає, що підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.

Аналогічні висновки містить постанова Верховного суду від 26.07.2023 по справі №160/16902/20, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Однак, суд зазначає, що представником позивача товариства з обмеженою відповідальності «ДЖІ ЕЛ АР ЛЬВІВ»- адвокатом Прощенком Д.В., не подано відповідних доказів щодо понесених витрат на правничу допомогу до завершення розгляду справи по суті.

Зазначення ж в описовій частині адміністративного позову узагальненої вимоги про стягнення судових витрат за результатами вирішення спору не може розцінюватись як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат (в тому числі на правову допомогу), адже за такого викладу, без наведення жодних мотивів та обґрунтувань суд фактично позбавлений можливості встановити склад таких витрат, факт їх понесення та розмір.

Відповідно до позиції об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №340/2823/21 від 07.07.2023, саме своєчасне звернення сторони із заявою про стягнення судових витрат є передумовою розгляду судом питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 139, 248, 252, 256 КАС України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника позивача позивача товариства з обмеженою відповідальності «ДЖІ ЕЛ АР ЛЬВІВ»- адвокатом Прощенка Д.В про ухвалення додаткового судового рішення по справі № 380/20103/23 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки визначені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку передбаченому ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України та у строки, визначені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяСподарик Наталія Іванівна