Решение № 115236295, 28.11.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 249-79-26, факс:249-79-28;

вул.Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 456-51-65; факс: 456-93-08

e-mail:inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

Код ЄДРПОУ: 02896762

_________________

Провадження 2-а/760/1593/23

В справі 760/21095/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І . Вступна частина

28 листопада 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.

ІІ. Описова частина

23 лютого 2019 позивач ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області, в якому просив визнати протокол №11 у справі про адміністративне правопорушення від 25.06.2019 складений уповноваженим представником відповідача неправомірним, таким, що за своїм змістом не відповідає вимогам законодавства; визнати неправомірною та скасувати постанову №140 від 27.06.2019, провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва Коробенка С.В. від 26 липня 2019 позивачу наданий строк для усунення недоліків.

19 травня 2020 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва Коробенка С.В. від 22 травня 2020 судом відкрите спрощене позовне провадження в справі.

Свої вимоги Позивач мотивує тим, що 25 червня 2019 його було ознайомлено із протоколом №11 у справі про адміністративне правопорушення законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричини втрату працездатності та/або загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності. Протокол був складений головним спеціалістом Ірпінського відділення управління виконавчої дирекції фонду у Київській області Сахнюк Н.П. за результатами планової перевірки на підприємстві. Підставою для складання протоколу був акт перевірки №14/2019 від 25 червня 2019.

Згідно з протоколом були виявлені порушення зі сторони КП «Ірпіньводоканал» в оформленні листків непрацездатності, виданих у період з січня 2015 - березень 2019 року, що на думку відповідача є порушенням ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

27.06.2019 року відносно позивача було винесено постанову №140, якою встановлено, що ОСОБА_1 порушив порядок використання коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування та притягнув позивача до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафу в сумі 255,00 грн. - 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Позивач не погоджується з висновками викладеними у оскаржуваній постанові, вважає їх безпідставними, незаконними та недоведеними.

Зі змісту протоколу №11 вбачається, що розгляд справи був призначений на 04.07.2019 року, при цьому розгляд справи відбувся 27.06.2019 року. Про зміну дати та часу розгляду адміністративної справи, позивача не повідомляли.

З оскаржуваної постанови вбачається, що відповідач під час розгляду справи без участі позивача не виконав вимог закону щодо всебічного та об`єктивного розгляду справи: не з`ясував чи мала місце подія правопорушення - яким чином дії або бездіяльність позивача безпосередньо пов`язані із порушенням порядку використання коштів Фонду в розумінні ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»; не з`ясував в чому саме полягає вина позивача при розгляді питання листків непрацездатності із порушенням; чи дійсно відбулося правопорушення та всупереч закону виніс постанову про накладення адміністративного стягнення стосовно особи, яка фактично це може бути притягнута до такої відповідальності. Порядок заповнення листка непрацездатності чи здійснення контролю за правильністю його заповнення не відноситься до компетенції начальника підприємства.

Також зазначив, що протокол не містить конкретних фактичних даних щодо часу скоєння позивачем правопорушення в розрізі окремо взятих лікарняних листків.

Враховуючи вищевикладене, Позивач просив позов задовольнити.

Відповідач (Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області) подав письмовий відзив на адміністративний позов, в якому проти задоволення позову заперечив, вважаючи, що твердження Позивача є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими. Зазначив, що встановити конкретний час вчинення позивачем адміністративного правопорушення не можливо, так як правопорушення слід віднести до триваючих. Відсутність часу вчинення правопорушення не спростовує наведені в оскаржуваній постанові твердження та не звільняє Позивача від адміністративної відповідальності.

08 лютого 2021 від Позивача надійшла заява в якій зазначено, що у судовій справі №320/4947/19 предметом розгляду були обставини, викладені в акті перевірки №14/19 від 25 червня 2019 та адміністративним судом було встановлено, що вказані в акті перевірки правопорушення є безпідставними та надуманими, а рішення відповідача винесене на підставі зазначеного акту скасоване як незаконне.

ІІІ. Мотивувальна частина

Розглянувши подані Позивачем документи суд встановив наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Комунальне підприємство «Ірпіньводоканал» (код ЄДРПОУ 03362471, місцезнаходження: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Соборна, буд. 1-А) зареєстроване в якості юридичної особи 25.02.1992, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.09.2019.

У період з 24.06.2019 по 25.06.2019 Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області проведена планова перевірка з питань дотримання Комунальним підприємством «Ірпіньводоканал» вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування, за результатами якої складено Акт перевірки дотримання страхувальником вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування від 25.06.2019 №14/2019.

Під час проведення перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме листки непрацездатності в кількості 83 шт. було оплачено із порушеннями в оформленні.

25 червня 2019 Позивача було ознайомлено із протоколом №11 у справі про адміністративне правопорушення законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричини втрату працездатності та/або загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності. Протокол був складений головним спеціалістом Ірпінського відділення управління виконавчої дирекції фонду у Київській області Сахнюк Н.П. за результатами планової перевірки на підприємстві. Підставою для складання протоколу був акт перевірки №14/2019 від 25 червня 2019.

27.06.2019 року відносно позивача було винесено постанову №140, якою встановлено, що ОСОБА_1 порушив порядок використання коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування та притягнув позивача до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафу в сумі 255,00 грн. - 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини 1 ст. 165-5 КУпАП порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами, які використовують найману працю, порядку використання коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування, несвоєчасне або неповне їх повернення, несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності, подання недостовірної звітності щодо використання страхових коштів тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначені Законом «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Частиною 2 ст. 15 Закону передбачений обов`язок роботодавця, зокрема, надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

Позивач є начальником КП «Ірпіньводоканал», що сторонами не заперечується.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах здійснює керівництво підприємства відповідно до законодавства та установчих документів.

Таким чином, позивач, як начальник підприємства, є відповідальною особою, відповідальною за фінансово-господарську діяльність підприємства, у тому числі за використання коштів, а отже, є суб`єктом адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-5 КУпАП.

В своїх запереченнях на позовну заяву Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Київській області області зазначає, що дане порушення є триваючим, оскільки може здійснюватися безперервно шляхом невиконання обов`язку, зокрема щодо неповернення (невідшкодування) Фонду сум неправомірних витрат або належних до сплати страхових коштів, що є помилковим, оскільки у відповідності до Постанови №140 про накладення адміністративного стягнення від 27 червня 2019 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення порядку використання коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування, а не за несвоєчасне або неповне їх повернення, як вказує представник відповідача.

Так, відповідно до ч. 1 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Враховуючи вимоги статті 38 КУпАП, адміністративні правопорушення поділяють на: триваючі правопорушення; правопорушення, що мають разовий характер. Обчислення строків адміністративного стягнення залежить від його виду. При цьому статтею 38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень. За цих обставин не може бути розпочато провадження в справі, а розпочате - підлягає закриттю. Таким чином, для більшості правопорушень перебіг строку притягнення до адміністративної відповідальності починається з дня вчинення правопорушення.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1988 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення», при перевірці додержання органом (посадовою особою) встановленого ст.38 КУпАП України двомісячного строку застосування адміністративного стягнення судам слід мати на увазі, що при правопорушеннях, які тривають (самоправне зайняття жилого приміщення - ст.151 КпАП України, порушення або невиконання встановлених правил пожежної безпеки - ст.175 КпАП України, невиконання обов`язків по вихованню і навчанню дітей - ст.184 КпАП України та ін.), зазначений строк обчислюється з дня виявлення правопорушення.

Разом з тим, КУпАП не містить визначення поняття "триваюче правопорушення". Проте, як зазначено у листі Міністерства юстиції України від 02 серпня 2013 року N 6802-0-4-13/11, в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.

Отже, з огляду на викладені вище обставини, суд не погоджується з доводами відповідача з приводу того, що зазначені в Акті планової перевірки від 25 червня 2019 та оскаржуваній Постанові про накладення адміністративного стягнення №140 від 27 червня 2019 порушення є триваючими, адже дію суб`єкта адміністративного правопорушення слід вважати закінченою моментом використання коштів фонду, що мало місце понад два місяці до накладення адміністративного стягнення.

Крім того, постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 визнано протиправним та скасовано рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 27.06.2019 №133.

Предметом розгляду вищевказаної справи були обставини, викладені в акті перевірки №14/2019 від 25 червня 2019, які не знайшли свого підтвердження при розгляді справи по суті.

Відповідно до ч. 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими, у зв`язку з чим необхідно визнати неправомірною та скасувати постанову №140 від 27 червня 2019, а провадження у справі закрити.

Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено вичерпний перелік рішень які має право прийняти місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладене, позов ОСОБА_1 в частині скасування постанови №140 від 27 червня 2019 підлягає задоволенню.

Стосовно вимог Позивача про визнання протоколу №11 у справі про адміністративне правопорушення від 25 червня 2019 неправомірним та таким, що за своїм змістом не відповідає вимогам закону, слід зазначити наступне.

10 травня 2018 року в своїй постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №760/9462/17 (адміністративне провадження №К/9901/12359/18) висловив правову позицію щодо можливості оскарження дій посадових осіб в частині складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Так, Верховний Суд звернув увагу на наступне.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими.

Таким чином, підставами для визнання протиправним дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов`язковою умовою для визнання таких дій/ бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Разом з тим, складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його незаконним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.

Разом з тим, розгляд питання правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, не відповідає завданням адміністративного судочинства та у подальшому може призвести до виникнення нових судових спорів.

За таких обставин, враховуючи, що за висновками Верховного Суду оскарження протоколу про адміністративне правопорушення не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову в частині визнання протоколу неправомірним.

IV. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 19, 20, 22, 242-246, 286 КАС України, суд вирішив:

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову №140 від 27 червня 2019 винесену заступником начальника управління - начальником юридичного відділу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області Ревою Петром Вікторовичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 165-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

2.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

3.Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області, адреса: м. Київ, вул. Т. Строкача, 2, код ЄДРПОУ 41316012.

Суддя: