Приговор № 115234875, 22.11.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/1202/23-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.11.2023 Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

провівши в приміщенні суду відкрите підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42022100000000103 від 11.02.2022, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, з повною вищою освітою, який не одружений, працює адвокатом (свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю № 9560/10 від 22.10.2020, видане Радою адвокатів Київської області), зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 1 ст. 368 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно висунутого обвинувачення, ОСОБА_5 обвинувачується в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища, за наступних обставин.

ОСОБА_5 обіймаючи посаду державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), згідно із ч. 2 ст. 7 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом, таким чином згідно з Приміткою 1 до ст. 364 КК України є службовою особою.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» державні виконавці, керівники та спеціалісти органів державної виконавчої служби є державними службовцями.

Відповідно до підпункту «в», п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_5 є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення. Згідно з ст. 22 вказаного Закону, особам, зазначеним ч. 1 ст. 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах. Відповідно до ст.ст. 23, 24 Закону України «Про запобігання корупції», особам, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої ст. 3 вказаного Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Статтею 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачено, що завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Незважаючи на свою обізнаність з вимогами вищевказаних нормативно- правових актів, усвідомлюючи обмеження, передбачені Законом України «Про запобігання корупції», які спрямовані на запобігання корупційним правопорушенням, ОСОБА_5 використав свої службові повноваження у злочинних цілях за наступних обставин.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва по справі № 757/33655/20-ц від 25.12.2020 позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання дитини задоволено та стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 06.08.2020 і до досягнення дитиною повноліття, у розмірі ? частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця.

З 23 лютого 2021 року, на виконання зазначеного судового рішення державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_5 здійснюється виконавче провадження № НОМЕР_4 за вказаним рішення суду.

Згідно з проведеним державним виконавцем розрахунком кожного місяця на користь ОСОБА_9 повинно відбуватись стягнення та здійснюватися оплата аліментів в розмірі 3 000 доларів США, що виплачувалася в національній валюті України - гривні, в еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ.

У жовтні 2021 року з метою реалізації кримінально-протиправного умислу, спрямованого на особисте протиправне збагачення, шляхом одержання від ОСОБА_9 неправомірної вигоди за вжиття заходів щодо стягнення та оплати аліментів, державний виконавець ОСОБА_5 попрохав у представника ОСОБА_9 - юриста ОСОБА_10 надавати йому грошові кошти у розмірі 20 % від суми отриманих нею аліментів на утримання малолітньої дитини.

Усвідомлюючи незаконність зазначених вимог, ОСОБА_9 прийняла рішення про відмову в задоволенні протиправного прохання ОСОБА_5 та через свого представника ОСОБА_10 10.02.2022 звернулась із заявою до правоохоронних органів з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_5 ..

В подальшому, з моменту вторгнення РФ на територію України спілкування між ОСОБА_5 , ОСОБА_10 і ОСОБА_9 тимчасово не відбувалось, виплати аліментів не здійснювались.

На початку жовтня 2022 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, під час зустрічі ОСОБА_9 з ОСОБА_5 поблизу приміщення Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) по вул. Саксаганській, 110 в м. Києві, останній, переслідуючи корисливі мотиви, з метою реалізації свого умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає дій з використанням службового становища, підтвердив своє прохання, раніше озвучене її представнику ОСОБА_10 про надання йому відсотків від суми перерахованих коштів, в якості сплати аліментів на виконання рішення Печерського районного суду м. Києва по справі № 757/33655/20-ц від 25.12.2020 на рахунок ОСОБА_9

18.10.2022 Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рахунок ОСОБА_9 перераховано 484 478,32 грн. в якості аліментів.

Після цього за допомогою месенджерів Telegram і WhatsApp, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_9 , що на її користь були перераховані вищезазначені грошові кошти та упродовж тижня, став домовлятись про особисту зустріч.

25.10.2022 близько 14 год, ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_9 поблизу ТЦ «Україна» на площі Перемоги, 3 в м. Києві та під час розмови нагадав про необхідність передачі йому грошових коштів у розмірі 100 тис. грн. за нарахування їй аліментів.

28.10.2022 близько 16 год 50 хв ОСОБА_9 , на виконання прохання ОСОБА_5 , прибула на зустріч з останнім поблизу супермаркету «Новус» по вул. Іоанна Павла ІІ, 5 в м. Києві, під час якої ОСОБА_5 , доводячи свій злочинний умисел до кінця, діючи з корисливих мотивів, маючи на меті особисте протиправне збагачення, отримав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду у вигляді 100 000 грн., після чого був затриманий працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразились в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 368 КК України.

06 січня 2023 року між прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участі захисника ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469, 470 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор, захисник та обвинувачений ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст.368 КК України, обвинувачений ОСОБА_5 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначених діяннях, щиро покаявся у скоєному, і зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 має понести за вчиненний злочин у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права обіймати посади в органах державної виконавчої служби на строк два роки.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в ній міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник в судовому засіданні також просили затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 1 ст. 368 КК України, за обставин, як вони викладені в обвинувальному акті, щиро розкаявся у вчиненому.

Таким чином, суд вважає, що обставини вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого 1 ст. 368 КК України, знайшли своє об`єктивне підтвердження під час підготовчого судового засідання.

Злочини, передбачений 1 ст. 368 КК України, згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином, від якого в даному випадку потерпілих немає.

Суд, шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому судом встановлено, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67, КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_5 обвинувачення, даних про його особу та обставин, що пом`якшують покарання (щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення), та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення з урахуванням особи винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується, відсутні заяви про відшкодування матерільних та моральних збитків.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 за участі його захисника відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні - на проведення експертизи у кримінальному провадженні №42022100000000103 від 11.02.2022 (висновок експерта №СЕ-19/111-22/47576-КТ від 16.11.2022) суд на підставі ч.2 ст. 124 КПК України вважає необхідним стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ч.9 ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у справі відсутній.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374 та 475 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

Затвердити угоду від 06 січня 2023 року між прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 про визнання винуватості.

ОСОБА_5 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 2000 /двох тисяч/ неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 /тридцять чотири тисячи/ гривень, з позбавленням права обіймати посади в органах державної виконавчої служби на строк 2 /два/ роки.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на проведення експертизи (висновок експерта №СЕ-19/111-22/47576-КТ від 16.11.2022) в розмірі 4530 грн. 72коп.

Речові докази, а саме:

- Портфель чорного кольору, упакований в сейфпакет Національної поліції України NPU 1304052 який знаходиться в камерi зберiгання речових доказів ГУНП у місті Києві - повернути ОСОБА_5 ;

- Службове посвідчення старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) ОСОБА_5 , яке зберігаються в матеріалах кримінального провадження - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- 4 купюри номіналом 500 гривень з номерами: ФДО346653, УИ0436591, ВХ2636967, ЗД1897934, упаковані в сейф пакет Національної поліції України WAR1331850, які перебувають на зберіганні в Солом`янському відділенні АБ «УкрГазБанк» розташованому за адресою: м. Київ, вул. Єреванська, 1 - повернути Фонду видатків спеціального призначення ДСР НП України;

- Iмiтацiйнi засоби у кількості 196 купюр номіналом 500 гривень з єдиним номером ГК7784501, упаковані в сейф пакет Національної поліції України KIV 4104996, які знаходиться в камері зберігання речових доказів ГУНП у місті Києві - знищити;

- 2 паперові смужки АТ «Райфайзен банк Аваль» від 18.10.2022, якими було перетягнуто вказані купюри, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, - знищити;

- Мобільний телефон Samsung SM-O531 Н (Imeil : НОМЕР_1 , Imei2: НОМЕР_2 ), упаковані в сейф пакет Національної поліції України KIV 138690, що вилучений 28.10.2022, за адресою: м.Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, 5 у ході огляду місця події в приміщенні кафе «Песто», який знаходиться в камері зберігання речових доказів ГУНП у місті Києві, - повернути ОСОБА_5 ;

- Мобільний телефон Iphone 6 з сiм-картою абонента НОМЕР_3 , вилучений під час особистого обшуку затриманого ОСОБА_5 по вул. Володимирській, 15 упаковані в сейф пакет Національної поліції України KIV 1138301, який знаходиться в камері зберігання речових доказів ГУНП у місті Києві, - повернути ОСОБА_5 .

Вирок набирає законної сили через тридцять днів після проголошення в разі не подачі на нього апеляції.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1