Постановление суда № 115181439, 21.11.2023, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/6928/20

Провадження №1-кс/463/8032/23

У Х В А Л А

щодо скасування арешту майна

21 листопада 2023 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , в режимі відеоконференції представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою від 25.09.2020 в рамках кримінального провадження №62019140000000805 від 09.08.2019, просить скасувати арешт, заборону на його відчуження, автомобіля VOLVO, 2001 року випуску, д.р.н. НОМЕР_1 , шассі № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , власник ОСОБА_3 .

Клопотання обґрунтовує тим, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 25.09.2020 в рамках кримінального провадження 62019140000000805 від 09.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, було накладено арешт, заборону на його відчуження, розпорядження та користування, зокрема на належний заявнику автомобіль VOLVO 2001 року випуску державний реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Про існування арешту заявник дізнався у 2023 році при отриманні тимчасового технічного паспорта на автомобіль, який він використовує з 2019 року, випадково у сервісному центрі МВС.

Відомості про причетність заявника до злочину, як власника автомобіля не внесені у ЄРДР, про підозру йому не оголошено, а тому вважає, що відсутні підстави для такого тривалого застосування заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт, так і підстави для подальшого втручання у право власності особи на майно.

Заявник користується автомобілем з 10.05.2019, тобто задовго до накладення арешту, для перевозки нафтопродуктів по всій Україні, водій автомобіля повинен мати при собі тимчасовий технічний паспорт, який йому не видають за умови наявності арешту, таким чином арешт вже не є тимчасовою мірою, оскільки за чотири роки з дня реєстрації кримінального провадження автомобіль ніхто не оглядав, не проводив експертиз, не вилучав його, а наявність арешту перешкоджає заявнику у повному обсязі користуватися правами власника автомобіля, обмежує його гарантоване право на майно, вільне розпоряджання ним, тому просить клопотання задовольнити.

Представник заявника в судовому засіданні дала пояснення аналогічні викладеним у клопотанні та просила арешт майна скасувати.

Прокурор в судове засідання не з`явився, разом з тим подав письмові заперечення, у яких просить в задоволенні клопотання відмовити. Зазначив, що першим слідчим відділом (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №62019140000000805 від 09 серпня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, щодо дій працівників Держаної митної служби при ввезенні на територію України вантажних транспортних засобів в кількості 32 штук та подальшого ухилення від сплати митних платежів. Щодо 5 транспортних засобів матеріали кримінальних проваджень виділено в окремі провадження та обвинувальні акти скеровано до Мостиського районного суду Львівської області у кримінальних провадженнях №62021140010000260 та №62021140010000262 від 30.06.2021, №62021140010000657 від 22.12.2021, №62022140110000057 від 21.06.2022 та №62022140110000303 від 30.12.2022 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Автомобіль, VOLVO д.н.з. НОМЕР_1 № кузова НОМЕР_2 , НОМЕР_3 відповідає критеріям речового доказу, оскільки саме він був завезений через митний пункт пропуску «Краківець» зі зміненим номером кузова в системі АСМО ІНСПЕКТОР - 2006, та в подальшому здійснено його перереєстрацію, в зв`язку з нібито його переобладнанням, що дало змогу уникнути сплати митних платежів до Державного бюджету України, та спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Крім того, вказаний автомобіль необхідно оглянути для подальшого проведення комплексної трасологічно-автотоварознавчо-автотехнічної експертизи, з метою встановлення його вартості, та факту відсутності його переобладнання.

Крім того, арештований транспортний засіб визнано речовим доказом у кримінальному провадженні постановою прокурора від 23.09.2020, та дослідження вказаного речового доказу може відбутися тільки на стадії судового розгляду. На даний час судом не досліджено зазначені речові докази та інші пов`язані з ними докази. За таких обставин вважає неможливим зняття арешту з майна, яке визнано речовим доказом.

На даний час по вказаному епізоді нікому про підозру не повідомлено, однак необхідність арешту на вищевказаний автомобіль зумовлена також і тим, що це унеможливить виїзд за межі України до моменту судового розгляду та будь-яких інших змін юридичного статусу транспортного засобу.

Вказаний транспортний засіб відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та є речовим доказом, оскільки було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, та зберегло на собі його сліди. Завданням накладення арешту у даному випадку є запобігання можливості знищення майна.

Розгляд кримінального провадження №62019140000000805 від 09.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.364 КК України на теперішній час не завершений, а саме провадження перебуває на стадії досудового розслідування і власником майна не доведено, що в подальшому застосування цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Обмеження можливості розпоряджатися та володіти майном носить тимчасовий характер та прямо передбачено кримінальним процесуальним законом на час, необхідний для розгляду кримінального провадження.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив наступне.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 25.09.2020 в рамках кримінального провадження №62019140000000805 від 09.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, накладено арешт, зокрема на вантажний автомобіль VOLVO д.н.з. при ввезенні на територію України НОМЕР_5 (№ кузова НОМЕР_3 ), д.н.з. на даний час НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_3 .

При цьому, як вбачається зі змісту вказаної ухвали та долучених до заперечення на клопотання про скасування арешту майна документів, постановою прокурора у кримінальному провадженні від 23.09.2020, зокрема і вказаний транспортний засіб визнано речовим доказом.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Разом з тим, відповідно до ч.1-3 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, оскільки арешт на транспортний засіб накладено з метою забезпечення збереження речових доказів, досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, у зв`язку з чим потреба в арешті майна продовжує існувати, тому слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту майна є передчасним, а тому підстави для його задоволення відсутні.

При цьому, як вбачається зі змісту клопотання та наданих в судовому засіданні пояснень представника заявника вищевказаний транспортний засіб перебуває у користуванні заявника, а про накладення арешту на такий останньому стало відомо лише у 2023 році, що свідчить про необґрунтованість посилань заявника на порушення його права власності та свідчить про дотримання балансу між втручанням у права та свободи останнього і потребами досудового розслідування.

Керуючись ст.174, 309, 376 КПК України,-

п о с т а н о в и в :

в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 24.11.2023.

Суддя ОСОБА_1