Решение № 115173131, 22.11.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2023 року № 320/230/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо не зарахування до стажу роботи, на які розповсюджується дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» періодів з 11.03.1992 р. по 03.04.1992 р., з 04.06.1993 р. по 10.11.1994 р., з 04.12.1995 р. по 16.09.2002 р. у ДП «Шахта «Новопавлівська», а також період перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві з 20.03.2006 р. по 01.04.2015 р. в пільговому обчисленні ОСОБА_1 ;

- зобов`язати відповідача зарахувати позивачу періоди стажу з 11.03.1992 р. по 03.04.1992 р., з 04.06.1993 р. по 10.11.1994 р., з 04.12.1995 р. по 16.09.2002 р. у ДП «Шахта «Новопавлівська», а також період перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві з 20.03.2006 р. по 01.04.2015 р. (Список №1) до стажу роботи, на які розповсюджується дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в пільговому обчисленні та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням положень статті 8 Закону України «Про престижність шахтарської праці» з належними доплатами, надбавками та допомога ми відповідно до чинного законодавства з 05.08.2020 р., тобто з дати звернення за призначенням пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю відмови відповідача у не зарахуванні до стажу роботи, на які розповсюджується дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» періодів з 11.03.1992 р. по 03.04.1992 р., з 04.06.1993 р. по 10.11.1994 р., з 04.12.1995 р. по 16.09.2002 р. у ДП «Шахта «Новопавлівська», а також період перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві з 20.03.2006 р. по 01.04.2015 р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Краснолуцьким МВ УМВС України в Луганській області 04.12.1995 р. Згідно довідки від 09.07.2020 р. № 3243-5000290156 позивач має статус внутрішньо-переміщеної особи.

05.08.2020 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Рішенням відповідача №104250005945 від 11.08.2020 р. відмовлено позивачу у призначенні пенсії, посилаючись відсутність документального підтвердження атестації робочих місць і як наслідок відсутності необхідного спеціального трудового стажу.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 р. у справі № 320/14350/20, яке набрало законної сили 06.09.2021 р., позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області задоволено. Визнано протиправним та скасовано Рішення №104250005945 від 11.08.2020 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , видане ГУ ПФУ в Київській області. Зобов`язано ГУ ПФУ у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах після досягнення 50 років відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду про необхідність зарахування періодів роботи з 11.03.1992 р. по 03.04.1992 р., з 04.06.1993 р. по 10.11.1994 р., з 04.12.1995 р. по 16.09.2002 р. у ДП Шахта Новопавлівська - до пільгового стажу за Списком № 1, а також період перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві з 20.03.2006 р. по 01.04.2015 р. до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах, тобто до пільгового стажу за Списком № 1.

На виконання вказаного рішення суду відповідачем було призначено пенсію відповідно до Закон № 1058-IV у розмірі 2 200,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача з заявою щодо роз`яснення причин призначення такого розміру пенсії, зокрема з урахуванням вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02 вересня 2008 року № 345-VI (далі Закон № 345-VI).

Листом відповідача від 10.11.2021 р. № 12242-19622/К-02/8-1000/21 повідомлено, що згідно матеріалів пенсійної справи до стажу роботи, на які розповсюджується дія Закону № 345-VI зараховано періоди з 01.01.1998 р. по 18.07.2021 р. (3 роки 6 місяців 18 днів).

Вважаючи протиправними такі дії відповідача щодо не зарахування до стажу роботи, на які розповсюджується дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» періодів з 11.03.1992 р. по 03.04.1992 р., з 04.06.1993 р. по 10.11.1994 р., з 04.12.1995 р. по 16.09.2002 р. у ДП «Шахта «Новопавлівська», а також період перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві з 20.03.2006 р. по 01.04.2015 р., позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону №345-VI дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей.

Згідно із абзацом 3 частини першої статті 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 8 Закону №345-VI визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за списком №1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (у тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону №345-VI) така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону №345-VI та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку №1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.12.2021 р. у справі № 280/281/17 та від 06.07.2023 р. у справі № 200/5813/20-а.

Як встановлено судом, згідно записів із трудової книжки серії НОМЕР_2 від 23.05.1988, ОСОБА_1 працював:

- з 11.03.1992 по 03.04.1992 на посаді гірника першого розряду у ДП «Шахта» Новопалівська» (Наказ №36к від 13.03.1992);

- з 03.04.1992 по 04.06.1993 - на посаді гірника третього розряду у ДП «Шахта» Новопалівська» (Наказ №47к від 03.04.1992);

- з 04.06.1993 по 10.11.1994 на посаді гірника четвертого розряду у ДП «Шахта» Новопалівська» (Наказ №97к від 04.06.1993);

- з 04.12.1995 по 16.09.2002 на посаді гірника четвертого розряду у ДП «Шахта» Новопалівська» (Наказ №97к від 04.06.1993).

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставах інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ та організацій або їх правонаступників, в яких має бути вказано період роботи, що зараховується до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, первинні документи за час виконання роботи.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

При вирішенні даної справи суд враховує рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 р. у справі № 320/14350/20, яким встановлено наступне. ГУ ПФУ у Київській області зобов`язано врахувати періоди роботи позивача з 11.03.1992 по 03.04.1992, з 04.06.1993 по 10.11.1994 та з 04.12.1995 по 16.09.2002 у ДП «Шахта «Новоповлівська» до стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1. Час перебування на інвалідності з 20.03.2006 по 01.04.2015 у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням підлягає до зарахуванню до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону №1788-ХІІ. Позивач, який на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії, досягнув 50 річного віку, має страховий стаж понад 30 років 03 місяці 20 днів, в тому числі стаж роботи за Списком №1 понад 18 років (за необхідних 10 років), мав право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, період роботи позивача на шахті ДП «Шахта «Новоповлівська» у період з 11.03.1992 р. - 10.11.1994 р. (2 роки, 8 місяців, 0 днів) та з 04.12.1995 р. по 16.09.2002 р. (6 років, 9 місяців, 13 днів) відноситься до стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, загальний стаж 9 років 5 місяців 13 днів.

Крім того, час перебування позивача на інвалідності з 20.03.2006 по 01.04.2015 (9 років 0 місяців 13 днів) у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням також підлягає до зарахуванню до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах, згідно рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 р. у справі № 320/14350/20.

9 років 5 місяців 13 днів + 9 років 0 місяців 13 днів = 18 років 5 місяців 25 днів.

Тобто позивач набув необхідного стажу (15 років) на підземних роботах, що дає право на призначення пенсії у розмірі, передбаченому статтею 8 Закону №345-VI.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо не зарахування до стажу роботи, на які розповсюджується дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» періодів з 11.03.1992 р. по 03.04.1992 р., з 04.06.1993 р. по 10.11.1994 р., з 04.12.1995 р. по 16.09.2002 р. у ДП «Шахта «Новопавлівська», а також період перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві з 20.03.2006 р. по 01.04.2015 р. в пільговому обчисленні ОСОБА_1 .

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача зарахувати позивачу періоди стажу з 11.03.1992 р. по 03.04.1992 р., з 04.06.1993 р. по 10.11.1994 р., з 04.12.1995 р. по 16.09.2002 р. у ДП «Шахта «Новопавлівська», а також період перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві з 20.03.2006 р. по 01.04.2015 р. (Список №1) до стажу роботи, на які розповсюджується дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» суд зазначає таке.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Водночас, згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

З урахуванням тієї обставини, що дії відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача, як суб`єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко зазначений законодавчо, у даному випадку задоволення позову в частині дій зобов`язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Як зазначено в пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року, засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача буде зобов`язати відповідача зарахувати позивачу періоди стажу з 11.03.1992 р. по 03.04.1992 р., з 04.06.1993 р. по 10.11.1994 р., з 04.12.1995 р. по 16.09.2002 р. у ДП «Шахта «Новопавлівська», а також період перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві з 20.03.2006 р. по 01.04.2015 р. (Список №1) до стажу роботи, на які розповсюджується дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку, з урахуванням вищенаведеного, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність прийняття спірного рішення, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії.

Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанції позивачем сплачено судовий збір на суму 908,00 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не зарахування до стажу роботи, на які розповсюджується дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» періодів з 11.03.1992 р. по 03.04.1992 р., з 04.06.1993 р. по 10.11.1994 р., з 04.12.1995 р. по 16.09.2002 р. у ДП «Шахта «Новопавлівська», а також період перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві з 20.03.2006 р. по 01.04.2015 р. в пільговому обчисленні ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, адреса: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) періоди стажу з 11.03.1992 р. по 03.04.1992 р., з 04.06.1993 р. по 10.11.1994 р., з 04.12.1995 р. по 16.09.2002 р. у ДП «Шахта «Новопавлівська», а також період перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві з 20.03.2006 р. по 01.04.2015 р. (Список №1) до стажу роботи, на які розповсюджується дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в пільговому обчисленні та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням положень статті 8 Закону України «Про престижність шахтарської праці» з належними доплатами, надбавками та допомога ми відповідно до чинного законодавства з 05.08.2020 р., тобто з дати звернення за призначенням пенсії.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, адреса: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.