Постановление суда № 115168052, 23.11.2023, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Cправа №505/1406/23

Провадження №1-кс/505/1965/2023

УХВАЛА

Іменем України

23.11.2023 м. Подільськ

Слідчий суддя Котовський міськрайонний суд Одеської області ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

та сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцяс.Новоукраїнка, Володарського району, Кокчетавської області, Казахстан, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- обвинуваченого у кримінальному провадженні №-12023161180000370, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.04.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченихч.1ст.307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, щодо ОСОБА_5 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.

На обґрунтування клопотання зазначено, що у ОСОБА_5 , у невстановлений слідством час, але не пізніше 25.09.2023 виник злочинний умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичного засобу.

Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, ОСОБА_5 , у невстановлений слідством час, але не пізніше 25.09.2023, перебуваючи в м. Подільськ Одеської області, з корисливих мотивів, з метою подальшого збуту, придбав у невстановленої в ході досудового розслідування особи, наркотичних засіб метадон, та маючи умисел, спрямований на незаконне зберігання з метою збуту та збут, переслідуючи мету незаконного збагачення, розуміючи та усвідомлюючи в повній мірі протиправність та караність своїх дій, посягаючи на встановлені та охоронювані законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, діючи умисно приніс до будинку, де він проживає за адресою: АДРЕСА_1 , де почав незаконно зберігати вказану наркотичний засіб - метадон, для подальшого збуту третім особам.

В подальшому, продовжуючи свою незаконну діяльність, направлену на незаконний збут наркотичного засобу, 25.09.2023, ОСОБА_5 перебуваючи на вулиці, неподалік від домоволодіння, де він проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , з корисливих мотивів, умисно, збув ОСОБА_7 наркотичних засіб метадон, за що ОСОБА_7 сплатив 800 гривень за вказаний наркотичних засіб, після чого ОСОБА_7 добровільно видав працівникам поліції придбані у ОСОБА_5 паперовий згорток, в середині яких знаходиться наркотичних засіб - метадон

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбання, зберіганні з метою збуту та збуті наркотичного засобу.

ОСОБА_5 затримано 25.09.2023 о 17 годині 03 хвилини в порядкуст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

В подальшому, 26.09.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.

У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами у їх сукупності, а саме:

1.Протоколом отримання добровільно наданого предмету від 25.09.2023, в ході якого ОСОБА_7 добровільно видав придбаний у ОСОБА_5 паперовий згорток, в середині якого знаходилася наркотичний засіб - метадон;

2.Протоколом помітки та ідентифікації грошових коштів, в чого оглянуто та ідентифіковано грошові кошти, які отримано із кошторису видатків спеціального призначення НПУ в сумі 1000 гривень.

3.Протоколом проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 , в ході якого виявлено та вилучено: 1200 (тисячу двісті) гривень, які при освітлюванні люмінесцентною лампою (ліхтарю) марки «Expert»UV 365 nm висвітлювалися жовтим кольором з обох сторін.

4.Протоколом огляду закупника та вручення йому грошових котів від 25.09.2023, під час проведення якого йому вручені грошові кошти.

5. Протоколом допиту ОСОБА_7 , який повідомив, що 25.09.2023 він придбав у ОСОБА_5 наркотичний засіб метадон;

6. Протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України;

7. Висновками експертиз.

Згідностатті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятоюстатті 176 цього Кодексу.

Вирішуючи питання доцільності обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно враховувати вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно достатті 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.

На підставі викладеного, при вирішенні питання про наявність підстав для обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно враховувати у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному за інкримінований злочин, а також наявність ризиків визначених:

- передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає у тому, що ОСОБА_5 , може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від покарання, оскільки підозрювана усвідомлює, що санкціяч.1 ст.307 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років.

- передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Так у кримінальному провадженні можлива за датами та обставинами скоєння злочину ідентифікація закупника, який виступає під зміненими анкетними даними, що в разі впливу на нього, негативно відобразиться на матеріалах провадження.

- передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання або неналежного виконання обов`язків покладених на нього як на підозрюваного у кримінальному провадженні, не з`являтись для проведення слідчих та процесуальних дій, що негативно вплине на досудове розслідування.

- передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як, відносно ОСОБА_5 на даний час на розгляді в Котовському міськрайонному суді перебуває обвинувальний акт по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309КК України, належних висновків для себе не зробив,на шлях виправлення не стала та знову підозрюється у вчиненні інших кримінального правопорушення.

У зв`язку з вищенаведеними обставинами, враховуючи всі ризики в їх сукупності та взаємозв`язку, запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі у подальшому може вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та не забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Під час досудового слідства встановлено обставини, які слід врахувати при обрані запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, а саме:

- вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 тяжкого кримінального правопорушення;

- тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у скоєнні вказаного кримінального правопорушення;

Неможливість застосування запобіжного заходу до обвинуваченого

ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов`язання пов`язана з тим, що відносно останнього до Котовського міськрайонного суду Одеської області направлено обвинувальний акт за ч.1 ст. 309 КК України. Тобто, останній будучи обізнаним,розуміючи та усвідомлюючи в повній мірі протиправність та караність своїх дій, посягаючи на встановлені та охоронювані законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсоріввчинив злочин, а саме збут наркотичного засобу.

Неможливість застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що до органу досудового розслідування не надходило відповідних звернень із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.

Неможливість застосування запобіжного заходу до обвинуваченого

ОСОБА_5 у вигляді застави, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, пов`язана з тим, що у підозрюваного відсутній постійний заробіток.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту пов`язана з тим, що він може ухилитися від перебування в межах будинку де мешкає та вибути до іншого місця проживання, в тому числі і закордон як особа біженець у зв`язку введеним воєнним станом на території України, що може призвести до невиправданого затягування судового розгляду у зв`язку з неможливістю своєчасної явки підозрюваної (обвинуваченого) до органу досудового розслідування та суду.

Згідно з п.3 ст.5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно практики Суду, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх судових засідань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з підстав зазначених у ньому та просив його задовольнити - продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів із визначенням застави. Метою продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_5 є наявність уникнення ризиків передбачених п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України а саме: може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того вказав як альтернативу при обранні запобіжного заходу визначити заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник - адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, натомість просили обрати більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши додані до клопотання матеріали, прийшов до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №-12023161180000370, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.04.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченихч.1ст.307 КК України.

25.09.2023 о 17 годині 03 хвилини ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

26.09.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307 КК України.

28.09.2023 слідчим суддею Котовського міськрайонного суду винесено ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою з ОСОБА_5 строк якої закінчується 24.11.2023 року.

23.11.2023 Подільською окружною прокуратурою скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні №-12023161180000370, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.04.2023, відносно ОСОБА_5 обвинуваченого за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченихч.1ст.307 КК України до Котовського міськрайонного суду Одеської область, однак підготовче судове засідання наразі не призначено.

Відповідно до ч.6 ст.199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

Згідностатті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятоюстатті 176 цього Кодексу.

Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно враховувати вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно достатті 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, не допускається автоматичне продовження строків тримання під вартою (справи «Тейс проти Румунії», «Чанєв проти України»).

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.

Встановлюючи обґрунтованість підозри слід виходити з того, що «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин (справа «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

У справі «Летелье проти Франції» вказано, особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

У справі «Яблонський проти Польщі» №33492/96, пункт 83, від 21.12.2000 року, Суд зауважує, що відповідно до пункту 3 статті 5 органи влади, приймаючи рішення про те, чи слід звільняти чи затримувати особу, зобов`язані розглянути альтернативні заходи забезпечення його появи на суді. Дійсно, ця стаття передбачає не лише право на «судовий розгляд упродовж розумного строку або звільнення до розгляду», але також передбачає, що «звільнення може бути обумовлено гарантіями його явки до суду».

При цьому, відповідно до практики ЄСПЛ у справах «Штепа проти України» від 24.10.2019 за заявою №16349/17, «Войкін проти України» від 27.03.2018 за заявою №47889/08, ухвали про неприйнятність «Роман Іванович Гарєєв проти України» від 05.07.2018 повторне зазначення в ухвалі тих самих ризиків з обґрунтуванням продовження їх існування не становитиме порушення права на свободу та особисту недоторканність.

Обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_5 та причетність обвинуваченого до вчиненого, свідчать зазначені вище і долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити інші дії, вичерпний перелік яких визначений даною нормою процесуального права.

Суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України - слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст.177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваної під час досудового розслідування кримінального провадження, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів із визначенням розміру застави, як запобіжного заходу достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов`язків, передбачених Кримінально процесуальним кодексом України, у розмірі 80 (вісімдесяти) мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто станом на 23.11.2023 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень (80 х 2684 = 214 720).

За таких підстав, суд вважає, що клопотанняпрокурора Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а відносно обвинуваченого ОСОБА_5 необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 23.01.2024, включно.

Керуючись ст.ст.176-178, 186, 193, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходуу видітримання підвартою укримінальному проваджені внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №-12023161180000370, відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307 КК України задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 307 КК України - терміном на два місяці.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою закінчується 23.01.2024.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 - розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: отримувач ТУ ДСА України в Одеській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26302945, банк отримувача ДКСУ, м.Київ код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA418201720355249001000005435 - застава за підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по справі №505/1406/23 провадження №1-кс/505/1690/2023, кримінальне провадження №-12023161180000370 від 12.04.2023.

Обвинувачений або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, обвинувачений ОСОБА_5 підлягає негайному звільненню з-під варти.

Про внесення застави та звільнення підозрюваного з-під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов`язки, а саме:

-прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, слідчого судді, суду;

-не залишати місце постійного проживання, цілодобово - а саме житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;.

Визначити термін дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 у разі внесення застави, строком на два місяці з дня внесення застави, до 23.01.2024.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1