Єдиний державний реєстр судових рішень
печерський районний суд міста києва
Справа № 758/18258/21-ц
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2023 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Новака Р.В.
при секретарі судових засідань - Бурячок А.І.
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 28192,68 грн. В обґрунтування позову позивач вказував, що ТОВ «Перший український експертний центр» надає послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 згідно Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 02.03.2020. ОСОБА_1 згідно Інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 . Відповідач не здійснював системну оплату за надані позивачем послуги, у зв`язку з чим, у відповідача виникла заборгованість, на загальну суму 28192,68 грн., з яких основний борг за період з 25.03.2020 по 30.11.2021 у розмірі 24029,71 грн., 3 % річних від простроченої суми за період з березня 2020 року по листопад 2021 року у розмірі 1027,60 грн., інфляційні втрати за період з березня 2020 року по листопад 2021 року у розмірі 3135,37 грн. За наведених обставин Позивач був вимушений звернутися до суду з вказаним позовом та просив стягнути з Відповідача заборгованість на загальну суму 28192,68 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 25.05.2022 справу за вказаним позовом направлено за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.
Ухвалою суду від 01.02.2023 у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
06.04.2023 представник позивача подав до суду заяву про зменшення позовних вимог. У зв`язку із тим, що з моменту звернення до суду заборгованість за житлово-комунальні послуги зменшилась, оскільки відповідачем після відкриття провадження було сплачено суму основного боргу у розмірі 24029,71 грн., позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 4162,97 грн. (з яких: 3 % річних за період з березня 2020 року по листопад 2021 року у розмірі 1027,60 грн., інфляційні втрати за період з березня 2020 року по листопад 2021 року у розмірі 3135,37 грн.) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн.
28.07.2023 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутність сторони позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки, відповідачі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з`явились в судове засідання без повідомлення причин, відзив не подали. При цьому, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тобто належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є здійснення оплати за надані йому послуги, у розмірі та у валюті, визначеними договором.
Відповідно до змісту ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Крім того, згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.
Судом встановлено, що ТОВ «Перший український експертний центр» надає послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 згідно Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 02.03.2020.
ОСОБА_1 згідно Інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, серія та номер: 1433, виданий 25.03.2020, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Синиця Т.В..
Отже, як споживач житлово-комунальних послуг, згідно із ст. 156, 162 ЖК України, відповідач зобов`язаний не тільки брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, а й своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги.
Позивач надає послуги утримання вказаного будинку та прибудинкової території, нараховує та збирає квартирну плату з мешканців на обслуговуючій території й збір з власників квартир за відшкодування експлуатаційних втрат утримання будинку та прибудинкової території.
Підтвердженням того, що позивачем дійсно надавались житлово-комунальні послуги є копії договору №107-О на технічне обслуговування пожежної системи від 15.11.2012, договору № 2/1848-К-12 на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ) від 01.10.2012, підрядного договору №16-08-2013-го 01.08.2013; договору № 47 на комплекс робіт з технічного обслуговування ліфтів від 01.10.2012.
Згідно з розрахунком позивача, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, відповідач не сплачує за надані йому житлово-комунальні послуги, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість за період з 25.03.2020 по 30.11.2021, що становить 4162,97 грн., та складається з: 3 % річних від простроченої суми - 1027,60 грн., інфляційні втрати - 3135,37 грн.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Відповідно до ст. 179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків» затверджених Постановою КМУ № 45 від 24 січня 2006 року «Про внесення змін до постанови Кабміну від 08 жовтня 1992 року № 572», власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» врегульовані права та обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, якими є власник, споживач, виконавець та виробник, серед яких обов`язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості, згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладання із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за недотримання умов його виконання, згідно з типовим договором. Правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а його обов`язком - оплатити житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Крім того, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» відповідач є споживачем комунальних послуг.
Згідно зі ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом враховано, що відповідач дійсно мав заборгованість за вказаний позивачем у позові період з несплати за комунальні послуги, тому позивач має право вимагати від відповідача сплати інфляційних втрат та 3% річних.
Однак, суд не може погодитися в повній мірі з доданим з боку позивача розрахунком інфляційних нарахувань та 3% річних та приводить свій розрахунок, а саме 3% річних за період з 25.03.2020 по 31.03.2020.
Розраховується за формулою:
[Проценти] = [Сума боргу] * [Процентна ставка (%)] / 100% ? [Кількість днів] / [Кількість днів у році]
Період розрахунку: з 25.03.2020 по 31.03.2020 - 7 днів
1128,33 грн. (сума боргу) * 3,000% (процентна ставка) / 100% * 7 (кількість днів) / 366 (днів у році) = 0,64 грн.
Отже загальна сума 3% річних становить 1025,37 грн.
Крім того, суд зауважує, що інфляційні втрати розраховуються шляхом множення суми заборгованості на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка виникла з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу виникла з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права від 17.07.2012 № 01-06/928/2012).
Відповідач відповідно до інформації з реєстру став власником квартири 25.03.2020, тому, інфляція має нараховуватись з квітня 2020 року.
Інфляційні витрати за період з квітня 2020 року по листопад 2021 року становлять 3126,34 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 1025,37 грн. та інфляційних витрат у розмірі 3126,34 грн.
У зв`язку з цим, понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2263,87 грн. (99,73 % від 2270,00 грн.) відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 611, 625 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265,267,273,274,280,354,355 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» заборгованість за спожиті послуги по утриманню підземного паркінгу за період з 25.03.2020 по 30.11.2021 у розмірі 4151 (чотири тисячі сто п`ятдесят один) грн. 71 коп., з яких: 3 % річних за період з 25.03.2020 по 30.11.2021 у розмірі 1025 (одна тисяча двадцять п`ять) грн. 37 коп., інфляційні втрати за період з квітня 2020 по листопад 2021 у розмірі 3126 (три тисячі сто двадцять шість) грн. 34 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» витрати з оплати судового збору в розмірі 2263 (дві тисячі двісті шістдесят три) грн. 87 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр», 01042, м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 14/55, оф. 1004, код ЄДРПОУ 36844047.
відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 .
Суддя Р.В. Новак
Судебное решение № 115155457, Печерський районний суд міста Києва было принято 01.08.2023. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти ключевые данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить ключевые данные.
то решение относится к делу № 758/18258/21-ц. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: