Решение № 115155442, 18.04.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/27336/20-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Новак Р.В.,

при секретарі судового засідання - Бурячок А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовною заявою приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову є вимога про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 5 527, 13 грн. основного боргу, 233,50 грн. - 3% річних, 485,52 грн. інфляційних витрат, а також 2 102,00 грн. судового збору.

Ухвалою суду від 17.06.2022 у справі за вказаним позовом відкрито провадження за правиами спрощеного (позовного) провадження, з викликом сторін.

30.11.2022 Представник позивача через канцелярію суду подав заяву про закриття провадження у справі, в частині стягнення основного боргу в розмірі - 5 527,13 грн.

01.12.2022 від відповідача було подано заяву про погашення основного боргу.

Ухвалою суду від 10.02.2023 провадження у справі за позовною заявою приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - закрито в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 5 527, 13 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Таким чином, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому розгляді справи, усвідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності належним чином повідомленого відповідача.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з відсутністю учасників справи.

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ПАТ «АК «Київводоканал», яке змінило найменування на ПрАТ «АК «Київводоканал», у якості пропозиції споживачам укласти договір опублікувало в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) від 5 серпня 2014 року повідомлення про публічний договір (оферту) щодо надання ПАТ «АК «Київводоканал» послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення про надання послуг з централізованого водопостачання і водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж)та опублікувало текст цього договору. Вказаним повідомленням визначено, що фізична особа - власник або наймач жилого приміщення у багатоквартирному будинку, що користується послугами водопостачання та водовідведення, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов цього договору, а відмова споживача від отримання цих послуг має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал» для оформлення припинення їх надання.

Відповідно до частини третьої статті 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» процедура погодження умов договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.

Оскільки протягом місяця з дня опублікування позивачем у засобі масової інформації повідомлення та договору відповідач про свою відмову укласти договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення у письмовому вигляді не направив, він вважається таким, що прийняв пропозицію позивача щодо укладення договору, а відтак можна дійти висновку про наявність договірних відносин між сторонами.

При розгляді такої категорії спорів слід також враховувати правовий висновок, викладений у постанові від 20 квітня 2016 року Верховного Суду України при розгляді справи № 6-2951цс15, предметом якої був спір про стягнення боргу за надані комунальні послуги, відповідно до якого, хоча у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначено, що відносини між учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 вказаного Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

В силу вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як свідчать матеріали справи, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання: ОСОБА_2 .

Таким чином, відповідач у період часу з 13.12.2019 по час подачі позову був споживачем послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) за адресою: : АДРЕСА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов`язання за договором про надання послуг виконував належним чином, надаючи відповідачу як власнику і мешканцю квартири у багатоквартирному житловому будинку послуги з централізованого постачання холодної води та послуги з водовідведення, втім відповідач належним чином, а саме повно і своєчасно не оплачував спожиті послуги, у зв`язку з чим станом на 31 січня 2020 року у нього по особовому рахунку виникла заборгованість у загальному розмірі 5 518,99, що підтверджується довідкою та розрахунком заборгованості.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, за якими споживач, зокрема, має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, та зобов`язаний оплачувати їх у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 32 цього Закону плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні положення містить уведений в дію 1 травня 2019 року Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року, згідно частини першої статті 9 споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно пункту 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць, а оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Пунктом 30 Правил передбачено що споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки та дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг.

Виходячи зі змісту статті 526 ЦК України, цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Отже, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якими вони фактично користувалися ними. При цьому наявність чи відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги.

У даному випадку, наявність відносин між сторонами, а, отже, і виникнення цивільних прав та обов`язків у кожної із сторін, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води (з використанням внутрішньобудинкових систем), надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату спожитих послуг, а особа, як споживач послуг чи власник житла, зобов`язана здійснювати оплату виставлених рахунків.

Однак згідно із заяви від 30.11.2022 Представника позивача, зазначається, що відповідач сплатив суму основного боргу в розмірі - 5 527,13 грн.. Таким чином, відповідачем після подачі позову до суду, повністю погашено основний борг у розмірі 5 527,13 грн., у зв`язку з чим спір в цій частині позову відсутній.

Проте, наявні зобов`язання у відповідача перед позивачем щодо виплати 3% річних та інфляційних втрат згідно наданих житлово-комунальних послуг.

За приписами статей 530, 610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Враховуючи, ОСОБА_1 є споживачем житлово-комунальних послуг за адресою: : АДРЕСА_1 , за вказаною адресою надавалися послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) їх виконавцем ПрАТ «АК «Київводоканал», в тому числі й позивачу на підставі публічних договорів про надання комунальних послуг, оплата в частині основного боргу у розмірі 5 527,13 грн. сплачена, проте оплата у зв`язку з простроченням спожитих комунальних послуг, не була сплачена споживачем у встановлений строк, тому наявні всі підстави для стягнення з відповідача на користь позивача: 233,50 грн. - 3 % річних, 485 грн. - інфляційні втрати.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 610-612, 625 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 12, 76-78, 81, 128, 131, 141, 178, 247, 259, 263, 264, 265, 280, 274, 275, 279, 352 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (м. Київ, вул. Лейпцизька, 1А, код ЄДРПОУ 03327664) 3 % річних у розмірі 223,50., інфляційні втрати у розмірі 485,52 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (м. Київ, вул. Лейпцизька, 1А, код ЄДРПОУ 03327664) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.В. Новак