Постановление суда № 115106302, 22.11.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2023 року Справа № 280/7188/23 Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача адвоката Осипова Богдана Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної гвардії України

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала справа № 280/7188/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.11.2023 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено:

визнано протиправними дії Головного управління Національної гвардії України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області документів, передбачених Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, для призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «б» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

зобов`язано Головне управління Національної гвардії України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області документи, передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі пункту «б» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

13.11.2023 до суду надійшла заява представника позивача адвоката Осипова Богдана Володимировича (вх.№50127), в якій він просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № 280/7188/23, яким стягнути з Головного управління Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Ухвалою від 13.11.2023 суд призначив до розгляду вказану заяву в порядку письмового провадження та запропонував учасникам справи подати до суду заперечення (пояснення) щодо цієї заяви до 20.11.2023.

Відповідач про розгляд вказаної заяви повідомлений належним чином, жодних пояснень до суду не надходило.

Відповідно до частини третьої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За приписами частини третьої статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною дев`ятою статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз змісту вищевказаних норм дозволяє дійти висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Тобто питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, усі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору з огляду на такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 18.01.2022 у справі № 915/1473/20, від 18.01.2022 у справі № 910/2679/21, від 12.01.2022 у справі №918/548/21.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Представник позивача просить відшкодувати позивачу витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 6000,00 грн. В обґрунтування понесених витрат до суду надано такі письмові докази:

- договір № 1-55/1 про надання правової допомоги від 24.04.2023, укладений між адвокатським об`єднанням «ЩИТ» та Кузьміновим О.І. (далі - Договір);

- акт приймання-передачі наданих правових послуг від 08.11.2023.

Також в матеріалах справи наявний ордер на надання правничої (правової) допомоги, виданий 29.08.2023 адвокатським об`єднанням «ЩИТ» серії ВН № 1279077, на підставі якого адвокат Осипов Б.В. подав позовну заяву від імені клієнта позивача по справі.

Відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 24.04.2023, укладеного між адвокатським об`єднанням «ЩИТ» та ОСОБА_1 , АО «ЩИТ» приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту за плату правову допомогу з представництва його інтересів з питань призначення пенсії за вислугу років у суді першої інстанції. На підтвердження факту надання АО «Щит» клієнту правової допомоги відповідно до умов Договору складається відповідний акт.

Пунктом 4 Договору передбачений порядок здійснення розрахунків. Так, визначено, що за послуги, що надаються АО «Щит» в межах цього Договор клієнт сплачує грошові кошти в розрахунку вартості однієї години надання послуг 800 грн. Участь адвокатів АО «Щит» у судовому засіданні клієнтом оплачується окремо в розмірі 2000 грн за кожне судове засідання.

За змістом акта приймання-передачі наданих правових послуг від 08.11.2023 АО «Щит» були надані наступні послуги:

1) проведення усної консультації стосовно порядку оскарження дій Головного управління Національної гвардії України щодо відмови в оформленні та направленні необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області для призначення пенсії за вислугу років 30 хв. 400 грн;

2) підготовка та подання до Запорізького окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в тому числі, аналіз та дослідження наданих клієнтів документів, пошук та вивчення судової практики Верховного Суду з аналогічних правовідносин, копіювання та засвідчення документів, які долучаються до позову (справа № 280/7188/23) 7 год. 5600 грн. Клієнт зобов`язується здійснити оплату за даним актом протягом 30 днів.

Суд зазначає, що надання усної консультації (тлумачення спірних відносин, формування правової позиції, аналіз діючого законодавства, яке регулює спірні відносини) є складовими частинами підготовки позовної заяви, відтак, в даному випадку, не є окремими послугами з надання правової допомоги.

Також суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 29.10.2020 у справі № 686/5064/20, від 05.03.2021 у справі №200/10801/19-а, від 16.03.2021 у справі №520/12065/19, постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, відповідно до якої відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Разом з тим, суд бере до уваги позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 25.07.2023 у справі №340/4492/22, відповідно до якої наявність/відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення виключно для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу як це передбачено частиною сьомою статті 134 КАС України, однак, не впливає на обов`язок суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу застосовувати вимоги частин першої-четвертої статті 134 КАС України і перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

При цьому в матеріалах справи відсутні заперечення відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, що позбавляє суду можливості зменшувати заявлені витрати з підстав неспівмірності.

У контексті викладеного суд зазначає, що визначена адвокатом сума компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем, за результатами розгляду справи у розмірі 6000 грн не є належним чином обґрунтованою у розрізі дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи та кількості витраченого на ці послуги часу.

З огляду на викладене, виходячи з конкретних обставин справи, критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності, пропорційності, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу підлягають зменшенню до 2000,00 грн.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252, 255 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача адвоката Осипова Богдана Володимировича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної гвардії України.

В іншій частині заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач Головне управління Національної гвардії України, місцезнаходження: вул. Святослава Хороброго, буд.9-А, м. Київ, 03151; код ЄДРПОУ 08803498.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 22.11.2023.

Суддя К.В.Мінаєва