Решение № 115105191, 30.10.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2023 рокуСправа №160/21477/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нанокабель" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НАНОКАБЕЛЬ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Дніпровської митниці, в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110020/2023/600005/1 від 21.02.2023 р.;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110020/2023/000033.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за ціною договору, що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/21477/23 та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

За ч. 5ст. 262 КАС Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

15.09.2023 через систему «Електронний суд» від Дніпровської митницідо суду надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Декларантом не було дотримано вимог МК України при заявлені митної вартості товару, а саме не підтверджено повноту заявлених відомостей.

Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару, відсутність документального підтвердження повноти включення витрат відповідно до положень ч. 10 ст. 58 МК України, відсутності документального підтвердження заявленого рівня вартості як ціни, що фактично сплачена, а також розбіжності у наданих документах щодо рівня складових митної вартості, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п. 2 ст. 58 МК України, п. 6 ст. 54 МК України.

Митниця звертає увагу на те, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення видана відповідачем виключно у зв`язку з тим, що заявлену митну вартість товару скориговано за рішенням про коригування митної вартості товарів, що вказує на процедурну неможливість митного оформлення товару за заявленою декларантом у МД митною вартістю.

Прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є індивідуальними актами, які лише у сукупності позбавляють права позивача оформити товар за основним методом визначення митної вартості та породжують обов`язок позивача задекларувати товар за визначеною відповідачем митною вартістю товару.

Отже, скасування зазначених актів відповідача є способом захисту позивачем лише одного права -права оформити товар за заявленою ним митною вартістю товару, що вказує на те, що це є однією позовною вимогою.

20.09.2023 через систему «Електронний суд» позивачем подано відповідь на відзив.

Позивач вказує, що митний орган, зазначаючи, що надані документи, які підтверджують вартість перевезення не достатні для їх підтвердження, а також має відносно них сумніви, використовує їх для визначення митної вартості за застосованим ним методом.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі,які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

08.06.2018 року між Фірмою CNP Polimer Gmbn, Германія (Продавець) і ТО «Нанокабель» (Покупець) був укладений контракт №08.06.2018 на поставку товару на умовах DAP Україна, якщо інші умови не обумовлено у Додатках на кожне відвантаження у відповідності до ІНКОТЕРМС 2010.

Загальна вартість контракту складає 400000,00 евро. Валюта контракту EURO (п.2.1, 2.2 контракту).

Відповідно до погоджених сторонами пунктів 3.1,3.4 контракту Умовою оплати по даному контракту є 100% передоплата на рахунок Продавця. Ціна товару вказується у Додатках до контракту, які підписуються сторонами при кожному відвантажені Покупцю.

За п. 4.1. контракту поставка товару здійснюється Продавцем у погоджений в Додатках строк.

Ціна товару включає вартість пакування і маркування (п. 7.4. контракту).

Додатковою угодою №7 від 03.01.2023 сторони погодили, що контракт вступає в силу з моменту його підписання і дійсний до 31.12.2023.

Сторонами складено і підписано до контракту Додаток №21 від 03.02.2023 на поставку СЄБС полімер YH503Т у кількості 12870 кг на загальну суму 38996,10 євро на умовах 100% передоплати перед відвантаженням товару.

Умови поставки FCA Гамбург, відповідно ІНКОТЕРМС 2010.Граничний строк доставки товару в Україну складає 30 календарних днів. Країна походження полімера YH503Т Китай.

14.02.2023 сторонами укладено до контракту Додаткову угоду №8 ,за якою сторони дійшли згоди змінити кількість відвантаженого товару відповідно Додатку №21 від 03.02.2023 до договору у зв`язку з остаточним товаром, який є у наявності, а саме полімера YH503Т у кількості 12805,00 кг.

На виконання умов контракту покупцю був поставлений товар, вартість якого у сумі 38996.10 євро була сплачена покупцем, через міжнародну міжбанківську систему передачі інформації та здійснення платежів SWIFT що вбачається з платіжної інструкції в іноземній валюті №151 від 10.02.2023.

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів Товариством 21.02.2023 до Дніпровській митниці було подано митну декларацію №23UA110020000580U0.

Митна вартість товару була зазначена у графі 42 декларації за ціною контракту 38799,1500 євро.

На підтвердження митної вартості товарів за митною декларацією до митного органу окрім вищевказаного контракту №08.06.2018 від 08.06.2018, додатків і додаткових угод до нього було надано наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) від 14.02.2023, рахунок-проформа від 03.02.2023, пакувальний лист від 14.02.2023, платіжна інструкція в іноземній валюті №51 від 10.02.2023, прайс-лист, тощо.

Вартість транспортування і експедиторських послуг, понесених позивачем, підтверджується наступними документами: договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №11261-01 від 24.03.2021, рахунок №16/02/01 від 16.02.2023, довідка про транспортно-експедиційні витрати від 16.02.2023.

Вартість перевезення була включена декларантом до митної вартості у митній декларації.

Митний орган, за результатом розгляду наданих документів дійшов висновку про неможливість визначення митної вартості товарів, посилаючись на відсутність у документах усіх даних необхідних для визначення митної вартості і розбіжності у документах.

Дніпровською митницею було вказано, що у відповідності до наданого сертифікату якості неможливо однозначно ідентифікувати товар, не надано документів, які підтверджують взаємозв`язок між експедитором позивача -ТОВ «Юніс-Теп» та безпосереднім перевізником Аркадієм Мельконяном, в тому числі і відсутня заявка на перевезення.

Посилаючись на норми частин 2, 3 ст. 53 МК України, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано було протягом 10 календарних днів надати (за наявності) наступні додаткові документи:

-договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товарів;

-рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються;

-транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

-виписку з бухгалтерської документації;

-каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

-висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

21.02.2023 митним органом був отриманий лист від ТОВ «НАНОКАБЕЛЬ» від 21.02.2021 №2102/1 про неможливість надати додаткові документи, які зазначені в запиті для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МК України.

21.02.2023 Дніпровською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110020/2023/ 600005/1, яким відкоригована розрахована декларантом митна вартість товару у загальному розмірі 40681,57 EUR до 42730,29 EUR.

Додатково було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110020/2023/000033.

Позивач вважає, що зазначені вище рішення про коригування митної вартості товару і картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, є протиправними та підлягають скасуванню у зв`язку з чим подав позовну заяву до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу, встановлені ч. 1ст. 7 Митного кодексу України.

Згідно п. 24. ч. 1ст. 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Пунктами 23, 24 ч. 1ст. 4 МК Українивизначено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цьогоКодексу, законівта інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів ст.ст.49,50 МК України).

За частинами 1, 2ст. 51 МК Українимитна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цьогоКодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно доглави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 54 МК Україниконтроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1статті 58 цього Кодексу.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.24 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За змістом вищенаведених норм митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті (ч. 3ст. 54 МК України).

Згідноч. 1ст. 55 МК Українирішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цьогоКодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2ст. 55 МК Українивизначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьоюстатті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до ч.1ст. 57 МК Українивизначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2ст. 57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу(ч. 3ст. 57 МК України).

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6ст. 57 МК України).

Відповідно до п. 4ст. 57 МК Україниу разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1ст. 57Митного кодексу України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей59та60цьогоКодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно ч. 8ст. 57 МК Україниу разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цьогоКодексу.

Частиною 1ст. 58 МК Українипередбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2ст. 58 МК Україниметод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідачем митна вартість товарів була визначена за резервним методом -2а) за ціною договору щодо ідентичних товарів, згідно з положеннями ст. 59 МК України.

З урахуванням наявної у митного органу інформації щодо рівня фактурної вартості товару задекларованих за ЕМД від 16.12.2022 №UA209230/2022/023099 митна вартість товару обчислена (3190 євро/т та додаються транспортні витрати згідно рахунку транспортних витрат від 16.02.2023 №16/02/01) та складає 3,337 євро/кг.

При цьому, в рішенні про коригування митної вартості товару не зазначено найменування товару, загальну кількість партії раніше оформленого товару, загальну вартість товарної партії, вагу одиниці товару, розрахунок митної вартості. Митним органом не зазначено торгову марку, технічні характеристикитовару, метод за яким скориговано митну вартість, умови поставки, що є важливим, оскільки ціна товару встановлюєтьсявиходячи з його характеристик. Тобто, детальне дослідження митних декларацій, на підставі яких скориговано митну вартість товарів і обрано метод для визначення вартості, відповідачем проведено не було.

Сумніви митного органу з приводу включення до митної вартості ціни перевезення є необґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до митної декларації від 21.02.2023 №23UA110020000580U0 вартість товару у національній валюті складала 38799.15 (вартість товару у євро за рахунком та іншими документами) х39,0242 (курс валют)=1514105,79 грн.

Митна вартість товару (графа 45 та 47 декларації) складала 1587565,79 грн.

Згідно наданих до митного органу документів, а саме договору №11261-01 від 24.03.2021 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 16.02.2023 №16/02/01, документу, що підтверджує вартість перевезення від 16.02.2023, вартість перевезення від місця завантаження товару до прикордонного переходу складала 72460 грн., а вартість експедиторських послуг 1000 грн. Навантаження входить у вартість поставки, страхування не здійснювалось.

Таким чином, позивачем визначено митну вартість, як суму між вартістю товару та вартістю транспортування його до кордону, а саме: 1514105,79 грн. (вартість товару)+72460 грн. (вартість транспортування до прикордонного переходу)+1000 грн. (експедиторські послуги)=1587565,79 грн.

За правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10.07.2023 у справі №803/718/17 витребувані митницею інші документи (договір з третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, та рахунки на здійснення платежів третім особам на користь продавця) не були подані в силу їх відсутності у позивача та відсутності договірних взаємовідносин останнього з третіми особами. При цьому суди слушно зауважили, що подана декларантом довідка про витрати на транспортування товару є належним доказом, що підтверджує розмір витрат на перевезення товару і відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо цього.

З приводу зауважень відповідача, що позивачем не були наданівсі документи, витребувані митницею, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.2 контракту Продавець зобов`язаний надати Покупцю наступний пакет документів з кожною партією товарів: 1) рахунок-фактуру, із зазначенням країни походження товару; 2) CARNET-TIR або CMR; 3) пакувальний лист; 4) Сертифікат аналізу, 5) експортна декларація.

Отже, Товариство, відповідно до умов контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені контрактом.

Такі витребувані митним органом документи як страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; каталоги виробника товару; не передбачені умовами договору і відсутні у Товариства.

Надання їх відповідно до ч. 3ст. 53 МК Українивимагається у разі, якщо надані декларантом документи, передбачені ч. 2ст. 53 МК Українимістять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митним органом не зазначено конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви у документах, неточності або помилки, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів.

Матеріали справи підтверджують, що Товариством були надані митному органу банківські платіжні документи, транспортні перевізні документи щодо виконання умов поставки, рахунок на оплату транспортно-експедиторського обслуговування, довідку про транспортно-експедиційні витрати.

Згідно ч 3ст.53 МК Українинадання додаткових документів на вимогу митниці не є безумовним обов`язком декларанта. Умовою виконання вимоги митниці є наявність додаткових документів у підприємства. У декларанта відсутні каталоги виробника товару. Крім того, відповідно до ч.2ст.53 МК Україникаталог виробника товарів не відноситься до документів, які повинні надаватись декларантом для підтвердження митної вартості товарів, тому вимога митниці про його надання протирічить означеним правовим нормам.

Всі інші жвитребуваніДніпровською митницею документи, які відповідно до чинного законодавства відносяться додокументів, що підтверджують числові значення митної вартості, були надані Товариством.

За правовим висновком Верховного Суду в постанові від 12.11.2021 у справі№815/3976/16, органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішені про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у митній декларації було зазначено не всі складові числового значення задекларованої митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду у постановахвід 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17, від 11 червня 2020 року у справі №815/5597/17, що декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами (складовими), які входять до митної вартості товару відповідно до умов поставки. Натомість, у тому випадку, коли відповідач стверджує, що декларантом понесені додаткові витрати, що впливають на митну вартість товару, він повинен довести наявність цих фактів.

В даному випадку відповідачем наявність цих фактів не підтверджена.

Крім того, як зазначено вище, митний орган не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Наказом Міністерства фінансів України затверджено 30.05.2012за№ 631 Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2 Порядку (в редакції станом на час подання митної декларації) у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Оскаржувана картка відмови не містить обґрунтування причин відмови в митному оформленні. Митним органом не зазначено, які саме вартісні показники складових митної вартості товару є непідтвердженими та які відомості про митну вартість товару є неповними, не містить роз`яснення вимог, виконання яких могло б забезпечити можливість прийняття митної декларації за заявленим методом визначення митної вартості, а саме: не вказано з посиланням на відповідні норми закону, які відомості про митну вартість підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та в яких документах містяться, а також, які саме вартісні показники складових митної вартості та якими документами мають підтверджуватись за вимогами закону.

Частиною 1ст. 77 КАС Українизакріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

За ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5368,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №10303 від 23.08.2023.

Відповідач вважає, що визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів є однією позовною вимогою майнового характеру, оскільки є способом захисту позивачем лише одного права -права оформити товар за заявленою ним митною вартістю. Таким чином, позивач при зверненні до суду мав сплатити 2684,00 грн.

Суд відхиляє зауваження відповідача щодо неправильної сплати судового збору позивачем.

Спір у справі про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів носить майновий характер, тоді як визнання протиправною і скасування картки відмови в прийнятті митної декларації - немайновий спір.

Ціною позову є сума, яка складає різницю митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом в оскарженому рішенні, з якої і має бути обрахований належний до сплати судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову.

Вказана позиція відповідає правовій позиціїв постановах Верховного Суду у справі №1.380.2019.001962 від 16.03.2020 та у справі №821/3875/15-а від 09.12.2020.

Верховний Суд вказує на те, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлено судовий збір - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За позовні вимоги немайнового характеру, які полягають у визнанні протиправною та скасуванні картки відмови позивачем має бути сплачено судовий збір у сумі 2684,00 грн.

При цьому, абзацом 1 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Отже, позивачем правильно сплачено судовий збір у сумі 5368,00грн.

З врахуванням наведеного, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, сплачений судовий збір у сумі 5368,00 грн.

Керуючись ст.ст.139, 241-246, 255, 262, 293, 295, 297, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НАНОКАБЕЛЬ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110020/2023/600005/1 від 21.02.2023 р.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110020/2023/000033.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАНОКАБЕЛЬ» (вул. Широка, буд. 26Б, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51925, код ЄДРПОУ 36182074) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (вул. Ольги княгині, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона

М.В. Юрченко