Постановление суда № 115015433, 20.11.2023, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

пр. № 2/759/4911/23

ун. № 759/17326/23

20 листопада 2023 року Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Ключника А.С., за участю секретаря судового засідання Марченко В.В., розглянувши спільну заяву позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі, подану в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ПАТ «ЗНВКІФ «ЕВЕРЕСТ», ТОВ «ІСКО» про поділ спільного сумісного майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ПАТ «ЗНВКІФ «ЕВЕРЕСТ», ТОВ «ІСКО» про поділ спільного сумісного майна подружжя.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2023 року відкрито провадження в даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с. 106).

20 листопада 2023 року до суду подано спільну заяву позивача та відповідача про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі, до якої долучено підписану сторонами мирову угоду у цивільній справі ун.№759/17326/23 від 14 листопада 2023 року.

У підготовче судове засідання сторони не з`явились та подали заяви про розгляд справи без їх участі.

Суд, вивчивши подану сторонами заяву та мирову угоду, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 7 ст. 49 ЦПК України передбачено, що сторони можуть примиритися, у тому числі шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу.

Результат домовленості сторін може бути оформлений мировою угодою.

Виходячи з положень ч. 1, 2, 5 ст. 207 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Мирова угода - це досягнута між сторонами в ході судового розгляду і під контролем суду заснована на взаємних поступках угода, яка по новому визначає їх суб`єктивні права та обов`язки.

Метою такої угоди є врегулювання спору між самими сторонами, а її умови можуть стосуватися лише прав та обов`язків сторін та предмету спору. Не може визнаватися судом мирова угода, в якій нічого не вирішено про долю заявлених позивачем вимог і умови якої не пов`язані зі спірними правовідносинами, так як така угода не приведе до усунення конфлікту.

При затвердженні мирової угоди цивільний процесуальний закон покладає на суд обов`язок перевірити чи не суперечать умови мирової угоди закону, чи не порушують такі умови права, свободи та інтереси інших осіб, чи не суперечать дії законного представника однієї із сторін мирової угоди інтересам особи, яку він представляє, чи мають представники сторін відповідні повноваження на укладення мирової угоди та роз`яснити сторонам наслідки визнання мирової угоди.

Отже, вирішуючи питання щодо затвердження мирової угоди, суд має з`ясувати чи не суперечать умови мирової угоди, зокрема, вимогам закону.

Відповідно до предмету позову, ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ПАТ «ЗНВКІФ «ЕВЕРЕСТ», ТОВ «ІСКО» в якому позивач просить суд про поділ спільного сумісного майна подружжя.

Суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана відповідно до її умов, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору.

За змістом мирової угоди, сторони домовились про: поділ спільного сумісного майна подружжя, однак, майно яке просять поділити сторони не належить їм у повній мірі на час розгляду справи судом, що може бути наслідком порушенням прав третіх осіб.

Тобто, зазначена мирова угода суперечить нормам чинного законодавства та є невиконуваною.

Так, в ухвалі про затвердження мирової угоди, у резолютивній частині, докладно й чітко викладаються її умови і зазначається про припинення провадження у справі, а також вирішуються питання, пов`язані з судовими витратами у справі.

Затвердження судом мирової угоди з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розглядатися як два самостійних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження.

Отже, мирову угоду не можна розглядати як договір у цивільно-правовому розумінні і визнавати недійсною у позовному провадженні, оскільки порядок її укладання та затвердження регламентовано відповідними положеннями ЦПК України.

Отже у разі невиконання затвердженої судом мирової угоди, при виконанні в примусовому порядку суперечливі умови цієї угоди унеможливлять виконання відповідної ухвали суду.

З огляду на викладене, надавши правову оцінку умовам мирової угоди, суд вважає, що положення мирової угоди суперечать вимогам чинного законодавства та порушують права третіх осіб, а отже приходить до висновку про наявність підстав для відмови в затвердженні мирової угоди, оскільки її затвердження судом суперечить положенням цивільного процесуального законодавства, враховуючи також, що ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 5 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що умови мирової угоди від 14 листопада 2023 року не відповідають нормам ст. 207 ЦПК України, а тому підстави для її затвердження у суду відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 207, 208, 258 - 260, 353, 355 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у затверджені мирової угоди, укладеної 14 листопада 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є сторонами у справі ун.№759/17326/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ПАТ «ЗНВКІФ «ЕВЕРЕСТ», ТОВ «ІСКО» про поділ спільного сумісного майна подружжя та продовжити судовий розгляд.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: Ключник А.С.