Постановление суда № 114962944, 16.11.2023, Гусятинський районний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

"16" листопада 2023 р. Справа № 596/1820/23

Провадження № 2/596/443/2023

Суддя Гусятинського районного суду Тернопільської області Лисюк І.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гук Володимир Степанович до Васильковецької сільської ради Чортківського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимого щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Гусятинського районного нотаріального округу Лотовська Оксана Мар`янівна про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Гук Володимир Степанович звернувся до Гусятинського районного суду Тернопільської області з позовом до Васильковецької сільської ради Чортківського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимого щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Гусятинського районного нотаріального округу Лотовська Оксана Мар`янівна про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Частиною 4 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Цивільним процесуальним кодексом України (далі ЦПК України).

За правилами ЦПК України позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам зазначеним у ст. 175 ЦПК України.

Перевіривши позовну заяву та додані матеріали, приходжу до висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

За умовами п. 3 ч.3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

В порушення вказаних вимог закону, позивачем в позовній заяві не повному обсязі викладено обставини, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги, а також не зазначено та не надано доказів, що підтверджують такі обставини.

Зокрема, зі змісту позовної заяви незрозуміло якими діями відповідача Васильковецької сільської ради Чортківського району Тернопільської області порушене оспорене чи невизнане право позивача.

В позовній заяві містяться відомості про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка залишила заповіт посвідчений виконкомом Нижбірківської сільської ради Гусятинського району 29 вересня 2011 року за реєстровим №58, згідно якого заповіла земельну ділянку площею 1,07, що розташована на території Нижбірківської сільської ради в корить ОСОБА_3 , а все інше майно в рівних частках в користь ОСОБА_4 , який помер до відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 та в користь ОСОБА_1 , однак в позовній заяві та додатках до неї відсутня інформація про те, чи є інші спадкоємці які прийняли спадщину після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 або відмовились від прийняття спадщини.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. (ст.1233 ЦК України).Заповідачможе призначитисвоїми спадкоємцямиодну абокілька фізичнихосіб,незалежно віднаявності унього зцими особамисімейних,родинних відносин,а такожінших учасниківцивільних відносин. (ст.1235 ЦК України)

У разі смерті спадкоємця до відкриття спадщини, його родичі спадкують частку за правом представлення (ст. 1266 ЦК України).

До позовної заяви не додано доказів, які б підтверджували смерть ОСОБА_4 .

Як роз`яснено у п.24 Постанови Пленуму ВС України «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272ЦК (435-15). Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Верховний Суд України також роз`яснив, що відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до ч. 2, ч.4, ч.5 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

У разі виправлення недоліків, позовну заяву разом із додатками необхідно подати разом із копіями позовної заяви та додатками відповідно до кількості учасників процесу.

Таким чином, оскільки позовна заява містить ряд недоліків, то суддя відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України, передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Разом із тим, суд роз`яснює, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ,в інтересахякого дієадвокат ГукВолодимир Степановичдо Васильковецькоїсільської радиЧортківського районуТернопільської області,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимого щодопредмета споруна сторонівідповідача приватнийнотаріус Гусятинськогорайонного нотаріальногоокругу ЛотовськаОксана Мар`янівнапро визнанняправа власностіна спадковемайно - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення вказаних в ухвалі суду недоліків, у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною та повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Гусятинського районного суду

Тернопільської області Ірина ЛИСЮК