№ 114944484, 14.11.2023, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/6143/23

Провадження № 3/577/2149/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" листопада 2023 р. м. Конотоп

Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Кравченко В.О. розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Конотоп, Сумської області, мешкає за адресою АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , одруженого, працює директором ТОВ «Сигмус»,-

за ч.1 ст. 163-1 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 08.11.2023 року, номер якого розібрати неможливо, ОСОБА_1 інкримінується вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП за наступних обставин.

Директор ТОВ «Сигмус» ОСОБА_1 допустив ведення податкового облік з порушенням в результаті чого занижено податок на прибуток в розмірі 149966 грн., у тому числі за І-ше півріччя 2019 року (ІІ квартал) у сумі 106960 грн., за 9 місяців 2019 року (ІІІ квартал) 37282 грн., за 2020 рік (4 квартал) 3561 грн., за 2022 рік (4 квартал) 2163 грн., у зв`язку з чим списання безнадійної заборгованості відбувається поза встановленим строком, на порушення пп. «а» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 2, 4, 10, 11 НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість, п. 20 НП(С)БО 16 «Витрати», п. 4 НП(С)БО 6 «Виправлення помилок та зміни у фінансових звітах», Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 р. №291.

ОСОБА_1 , який про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить особистий підпис у протоколі, у судове засідання не з`явився. Поважність причин неявки не сповістив, заяви про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

З урахування приписів частини 2 статті 268 КУпАП відсутність особи щодо якої складений розглядуваний адміністративний протокол не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши представлені докази суд дійшов такого висновку.

Положеннями частини першої статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі статтею 19 Основного Закону правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією Українита законами України.

Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Частина перша статті 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Частиною 1 статті 163-1 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

Разом з тим за правилами частини 2 статті 38 КУпАП якщо справи про адміністративне правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому ? не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.

Будь-якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень КУпАП не визначає.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчились строки, передбачені статтею 38 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема Акту про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Сигмус» від 02.10.2023 року № 6085/18-28-07-01-08/23050874/6 інкриміновані порушення відбулися ще у 2019, 2020, 2022 роках.

Виявлене порушення не має ознак триваючого, а відтак строк накладення стягнення, з урахуванням часу вчинення, вже минув. Закінчення строків накладення адміністративного стягнення є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії. Після виключення провадження втрачається можливість здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це дає підстави стверджувати про відсутність у судді необхідності з`ясовувати і встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття справи.

Наведене узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 11.07.2018 року (справа №308/8763/15-а, адміністративне провадження №К/9901/12342/18) та науково-консультативним висновком НКР при ВАСУ, відповідно до якого під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється.

Під час розгляду даного адміністративного матеріалу суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09.01.2013 у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, з вимогою, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого питання, порушує вимогу «якості закону». В разі, коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

На підставі наведеного провадження в справі підлягає закриттю відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись: ст.ст. 38, 247, 284 КпАП України,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП внаслідок закінчення строку накладення стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня винесення.

Суддя: В. О. Кравченко