Постановление суда № 114899765, 14.11.2023, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"14" листопада 2023 р. Справа № 300/7703/23

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ПП «Скол» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу та актів опису майна, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Хоптій М.В. в інтересах ПП «Скол» звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу від 15.07.2016, акту опису майна від 19.07.2016 №35 та акту опису майна від 27.05.2015 №17.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ПП «Скол» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області у частині визнання протиправними та скасування акту опису майна від 19.07.2016 №35 та акту опису майна від 27.05.2015 №17.

Щодо решти позовних вимог, судом зазначається наступне.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно визначення, що міститься в п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України, відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Тобто, із вищевикладеного слід дійти висновку, що відповідачем у справі є та особа, до якої звернена позовна вимога.

Обов`язкове зазначення відповідача у справі та його основних реквізитів передбачено п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, відповідно до якої, в позовній заяві зазначаються, зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).

Водночас, позивач у вступній частині позовної заяви визначає відповідачем Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області. При цьому, вказаний представником позивача код ЄДРПОУ 43142559 належить припиненій юридичній особі.

Окрім того, згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом першим частини 2 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що предметом даного спору є визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу від 15.07.2016.

Суд констатує, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко розмежовувати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатись про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).

Як вбачається з позовної заяви, оскаржувані правовідносини виникли з 15.07.2016, а з позовною заявою до суду позивач звернувся 09.11.2023, тобто з пропуском встановленого законодавством строку.

Як встановлено судом, за змістом позовної заяви представник позивача посилається на те, що про підробку підпису керівника підприємства на актах опису майна ПП «Скол» стало відомо лише після внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне провадження №12021091010000994.

Водночас, відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України підтверджується, що ОСОБА_1 є незмінним директором ПП «Скол», була керівником даного підприємства у 2016 році та залишається його керівником і на теперішній час, отже суд критично ставить до посилань представника позивача про необізнаність ОСОБА_1 прийняття рішення про опис майна у податкову заставу від 15.07.2016.

Відтак суд зазначає, що внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне провадження №12021091010000994 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних гарантій Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 по справі №240/12017/19, яка є обов`язковою для суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зазначає, що позивачем не надано жодних пояснень з приводу того, які обставини непереборної сили заважали позивачеві після отримання рішення про опис майна у податкову заставу від 15.07.2016 звернутись до суду за захистом свої прав та інтересів у передбачений законодавством строк.

Слід зазначити, що строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

З огляду на те, що позивач пропустив 6-ти місячний строк звернення до суду та не подав обґрунтованого клопотання про його поновлення, суд вважає, що позовну заяву необхідно залишити без руху.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справі Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Суд роз`яснює, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку поважних причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин, вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив.

Окрім того, згідно із ч. 7 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування

Всупереч відповідній процесуальній вимозі позивачем не додано до позову копії оспорюваного рішення про опис майна у податкову заставу від 15.07.2016.

Крім цього, відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI Про судовий збір (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою підприємцем встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року № 2710-IX року установлено з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - 2684,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Зі змісту адміністративного позову та позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено позовну вимогу немайнового характеру, а отже ставка судового збору за звернення до суду з даним позовом становить за немайнову вимогу 2684,00 грн.

Таким чином, при зверненні до суду із цим адміністративним позовом, позивачеві необхідно було сплатити 2684,00 грн.

Водночас, до позовної заяви документу, що підтверджує сплату судового збору у сумі 2684,00 грн., не додано.

Також згідно із п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до ч. 6 ст. 160 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Так, судом встановлено, що дана позовна заява підписана представником ПП «Скол» адвокатом Хоптієм М.В., водночас у порушення вище вказаних норм, адвокатом Хоптієм М.В. не зазначено власного реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номеру і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), а також відомих номерів засобів зв`язку.

При цьому, згідно із абз. 1 ч. 6 ст. 18 КАС України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Суд зважає на те, що адвокатом Хоптієм М.В. вказано про наявність у нього електронного кабінету у ЄСІТС, зареєстрованого за електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1

Водночас, відомостями з системи «Діловодство спеціалізованого суду» підтверджується, що за даною електронною адресою, зокрема в ОСОБА_2 , електронний кабінет не обліковується.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 18 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини 2 статті 169 Кодексу в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку із вищевикладеним, відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення вищевказаних недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до встановлених частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України вимог.

На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 171, частинами 1, 2 статті 169 та статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

позовну заяву ПП «Скол» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу - залишити без руху.

Надати позивачу (його представнику) десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом:

1) приведення суб`єктного складу позовної заяви у відповідність з вимогами КАС України;

2) надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням вагомих і переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин об`єктивного і непереборного, характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації позивачем належного йому права на звернення до адміністративного суду упродовж строку, встановленого для цього законодавством, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права;

3) надання копії оскаржуваного рішення (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи та один для суду);

4) надання оригіналу документа про сплату 2684,00 грн. судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

5) зазначення реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) представника ПП «Скол» - адвоката Хоптія Мирослава Васильовича (за його наявності) або номеру і серії паспорта;

6) зазначення відомих номерів засобів зв`язку представника ПП «Скол» - адвоката Хоптія Мирослава Васильовича;

7) надання доказів реєстрації представника ПП «Скол» - адвоката Хоптія Мирослава Васильовича в підсистемі Електронний суд ЄСІТС АБО доказів створення електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС за електронною адресою: kolegia.if.mv@gmail.com.

Роз`яснити позивачу (його представнику), що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде повернена.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ Кафарський В.В.