Решение № 114896971, 13.11.2023, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" листопада 2023 р. Справа № 911/2672/23

За позовом Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), 03150, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 51

до Приватної фірми "ВІТА", 08730, Київська область, Обухівський район, село Степок, вулиця Корольова, будинок 7

про стягнення 4 190,12 грн плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом

суддя Н.Г. Шевчук

без виклику сторін

суть спору:

Державна служба України з безпеки на транспорті звернулась до господарського суду з позовом до Приватної фірми "ВІТА" про стягнення 4 190,12 грн плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в ході рейдової перевірки на додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом зупинено транспортний засіб марки SCANIA, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом марки SOMMER, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Після проведення габаритно-вагового контролю вказаного вище транспортного засобу разом з напівпричепом виявлено перевищення нормативно вагових параметрів, а саме фактичне навантаження на одиничну ось складало 11,65 т при допустимих 11 т, що підтверджується талоном про зауваження від 03.02.2021 та у зв`язку з чим працівниками позивача складено довідку № 045502 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 03.02.2021, акт № 027002 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 03.02.2021 та акт № 260416 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 03.02.2021. На підставі викладеного, позивачем нараховано відповідачу плату за проїзд великовагового транспортного засобу у розмірі 124,00 Євро, що еквівалентно складає 4 190,12 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.09.2023 відкрито провадження у справі № 911/2672/23 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім того, цією ухвалою повідомлено відповідача, що відзив на позов подається протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Відповідач не скористався наданим йому правом заперечити проти позовних вимог та надати суду відзив на позовну заяву, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку. Ухвала суду про відкриття провадження у справі надіслана на встановлену юридичну адресу місцезнаходження відповідача: 08730, Київська область, Обухівський район, село Степок, вулиця Корольова, будинок 7, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Судова кореспонденція направлена рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600044199588. 19.09.2023 на адресу суду повернулось рекомендоване повідомлення № 0600044199588 без зазначення дати вручення поштового відправлення. У зв`язку з чим, судом зроблено витяг із сайту Укрпошти щодо відстеження повідомлення про вручення № 0600044199588, з якого вбачається, що відправлення вручено: особисто - 14.09.2023.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев`ятій статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Суд наголошує, що відповідно до частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев`ятої статті 165 та частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

Посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, а саме старшим державним інспектором ВДК на АТ Департаменту державного контролю на транспорті Головахою В.В. та старшим державним інспектором Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області Клец М.О. 03.02.2021 на підставі направлення на рейдову перевірку на 474 км а/д Н-08 Запорізька область проведена рейдова перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Під час перевірки 03.02.2021 о 12:29 год був зупинений транспортний засіб марки SCANIA, реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 з напівпричепом марки SOMMER, реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_1 .

Згідно до свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу, власником транспортного засобу марки SCANIA реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 "; власником напівпричепу марки SOMMER, реєстраційний номер НОМЕР_4 є ОСОБА_2 .

Працівниками Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки SCANIA, реєстраційний номерний знак НОМЕР_6 з напівпричепом марки SOMMER, реєстраційний номер НОМЕР_4 , в результаті якого було виявлено перевищення нормативних вагових параметрів, а саме фактичне навантаження на одиничну ось складало 11,65 т, при допустимих 11 т, що підтверджується копією талона про зважування від 03.02.2021.

За результатами перевірки було складено довідку № 045502 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 03.02.2021; акт № 027002 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 03.02.2021; акт № 260416 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 03.02.2021 та нараховано ПФ "ВІТА" плату за проїзд великовагового транспортного засобу у розмірі 124,00 Євро, що еквівалентно 4 190,12 грн (курс НБУ станом на 03.02.2021 за 1 Євро = 33,7913 грн), про що складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, як додаток до акта № 027002 від 03.02.2021.

Зазначений розрахунок від 03.02.2021 № 027002 та копія акта № 027002 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 03.02.2021 були направлені позивачем на адресу відповідача 12.03.2021 разом з листом-вимогою від 04.03.2021 № 16058/23.4/24-21 про необхідність здійснення оплати заборгованості у вищевказаному розмірі, що еквівалентно 4 190,12 грн. Однак, дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Також позивач зазначає, що дії працівників Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки щодо проведення габаритно-вагового контролю та складання розрахункової плати за проїзд відповідачем не оскаржувались.

З огляду на те, що відповідачем в добровільному порядку не сплачено нараховану плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем нарахованої плати в зазначеному розмірі, а також не містить заперечень по суті заявлених позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Положеннями статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Пунктом 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт покладено на перевізників.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 визначено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі за текстом - Порядок № 879).

Порядком № 879 визначається механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах.

Так, відповідно до підпунктів 2-5 пункту 2 Порядку № 879 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології;

- великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N 1306 від 10.10.2001. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки;

- габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів;

- дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.200 N 30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами", після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (пункт 6 Порядку № 879).

В той же час, згідно із пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001 (далі Правила № 30), транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Як зазначається у частині третій статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та згідно пункту 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994 перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Із положень пункту 4 Правил № 30 слідує, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Як встановлено судом вище, посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 03.02.2021 проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки SCANIA, реєстраційний номерний знак НОМЕР_6 з напівпричепом марки SOMMER, реєстраційний номер НОМЕР_4 , у результаті якого було виявлено перевищення нормативних вагових параметрів, а саме фактичне навантаження на одиничну ось складало 11,65 т, при допустимих 11 т.

Пунктом 30 Порядку № 879 визначено формулу для розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, яка справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В.

Крім того, позивач звертає увагу на положення пункту 31 Порядку № 879 (в рекції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким закріплено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу.

Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Так, пунктом 21 Порядку № 879 визначено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту.

Пунктом 311 Порядку № 879 передбачено, що якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру:

- до 10 відсотків - у подвійному розмірі;

- на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі;

- більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

Дослідивши доданий до позову розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акта № 027002 від 03.02.2021 суд дійшов висновку, що останній проведений відповідно до затвердженої формули пунктом 31 Порядку № 879, а обрахований таким чином розмір плати за проїзд становить П = (0,00+0,1+0) х 620 х 2 (коефіцієнт) = 124,00 Євро є вірним.

Пунктами 26 та 27 Порядку № 879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Плата за проїзд справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на 03.02.2021, курс гривні до євро складав 33,7913 грн, а тому загальний розмір плати за проїзд, нарахованої відповідачу становить 4 190,12 грн, який станом на дату винесення рішення не сплачено, що є підставою для його стягнення до державного бюджету.

Докази оскарження відповідачем в установленому законодавством порядку дій позивача щодо фіксування відповідного правопорушення та нарахування відповідної суми грошових коштів у матеріалах справі відсутні, також відсутні докази на підтвердження права відповідача на рух дорогами загального користування з перевищенням нормативно вагових параметрів.

Також відповідачем не надано доказів сплати ним зазначених коштів та повідомлення про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із статтею 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач належними та допустимими доказами доводи позивача не спростував.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги Державної служби України з безпеки на транспорті є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватної фірми "ВІТА" (08730, Київська область, Обухівський район, село Степок, вулиця Корольова, будинок 7, код ЄДРПОУ 20575062) в дохід Державного бюджету України 4 190 (чотири тисячі сто дев`яносто) грн 12 коп. плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

3. Стягнути з Приватної фірми "ВІТА" (08730, Київська область, Обухівський район, село Степок, вулиця Корольова, будинок 7, код ЄДРПОУ 20575062) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 51, код ЄДРПОУ 39816845) судовий збір в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись із змістом судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Н.Г. Шевчук

Рішення складено та підписано: 13.11.2023