Постановление суда № 114875476, 14.11.2023, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/1030/23 Провадження № 2/613/377/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі

головуючого судді Сеник О.С.,

за участі секретаря Нагорної С.П.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Богодухові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Богодухівська міська рада Харківської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Богодухівського районного суду Харківської області перебуває вказана цивільна справа.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 25.07.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Богодухівська міська рада Харківської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщеннямприйнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено у справі підготовче засідання.

Ухвалою суду від 21.09.2023 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.

13.11.2023 від позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій ОСОБА_1 просить суд : визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим прміщенням квартирою АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідачки судові витрати.

В обґрунтування уточненої позовної заяви позивач зазначив, що з 11.05.2005 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 24.06.2008. Після розірвання шлюбу намагалися зберегти сім`ю та продовжували жити разом. У листопаді 2008 року позивач, як медичний працівник, отримав квартиру АДРЕСА_1 . На той час у вказану квартиру вселилися відповідачка ОСОБА_2 , спільна донька сторін ОСОБА_4 , 2005 р.н., та донька відповідачки від першого шлюбу ОСОБА_5 , 1994 р.н.. Згодом ОСОБА_5 виписалася із вказаної квартири, оскільки почала мешкати окремо.

Позивач поживає за адресою: АДРЕСА_2 з листопада2008року, зареєстрований за цією адресою з 04.12.2008. Дана квартира перебуває на балансі КП «Богодухівжитло» виконавчого комітету Богодухівської міської ради Харківської області, а ОСОБА_1 є наймачем цієї квартири. Відповідачка ОСОБА_2 була зареєстрована у вказаній квартирі 04.12.2008.

Позивач вказує,що у2014році сторониприйняли остаточнерішення припинитиспільне проживаннята житиокремо. На початку 2015 року ОСОБА_2 почала мешкати по різним адресам у м. Богодухові, а в червні 2015 року переїхала мешкати до м. Харкова, після чого вони з позивачем разом ніколи не проживали.

17.02.2017 позивач зареєстрував шлюб із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_7 . У свою чергу, 22.03.2022 відповідачка зареєструвала шлюб із ОСОБА_8 , після чого взяла собі прізвище « ОСОБА_9 ».

Зазначив, що на даний час у спірній квартирі проживає він особисто зі своєю сім`єю дружиною та сином. Відповідачка наразі більше не є членом сім`ї позивача, не оплачує комунальні послуги, утримувати житлове приміщення не допомагає, участі у спільному побуті не приймає, відсутня у місці постійного проживання більше шести місяців, а саме з початку 2015 року.

Раніше як він, так і відповідачка вже зверталися до суду з приводу її права користування вказаною квартирою. Так, рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 29.05.2017 по справі № 613/188/17 відповідачку було визнано такою, що втратила право користування вказаною квартирою, однак, рішенням апеляційного суду Харківської області від 16.08.2017 вказане рішення суду було скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Також рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 13.12.2017 у справі № 613/681/17 було задоволено позову відповідачки, зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні спірною квартирою шляхом надання ключів від замків вхідних дверей. Однак, відповідачка жодного разу у вказаній квартирі не з`явилась, жодного разу не виявила наміру проживати у ній. Ніяких перепон для проживання відповідачки у вказаній квартирі позивач не чинив і не чинить, відповідачка не проживає у ній з власної ініціативи у зв`язку з тим, що побажала проживати окремо, створила нову сім`ю. Будь-яких її особистих речей у квартирі немає.

Під час реєстрації за вказаною адресою та вселення ніякої угоди з відповідачкою позивач не укладав, вона була зареєстрована у даній квартирі як член сім`ї позивача, оскільки перед тим була його дружиною.

Таким чином, оскільки відповідачка у вказаній квартирі не проживає більше 6 місяців, не оплачує комунальні послуги, не несе інших витрат по утриманню квартири та не приймає участь у спільному побуті, більше не членом сім`ї позивача, вона вважається такою, що втратила право користування цією квартирою. Враховуючи викладене, з посиланням на ст.ст.1, 50, ч.ч.1-3 ст.64, ст.65, ч.1 ст.71, ст.72 Житлового кодексу України, ч.2 ст.3 Сімейного кодексу України вказує на наявність підстав для визнання ОСОБА_10 такою, що втратила прав користування спірним житловим приміщенням.

Зазначив, що рішення суду про позбавлення її прав користування житловим приміщенням необхідне йому для зняття відповідачки реєстрації у відповідності до ст.9 ЖК України.

Позивач та представник позивача у підготовче засідання не прибули, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. У поданій до суду письмовій заяві представник позивача просив прийняти заяву про уточнення позовних вимог, а саме: зміну підстав позову, вирішити вказане питання за їх відсутності, зазначив, що не заперечує проти надання часу відповідачці для реагування на заяву про уточнення позовних вимог.

Відповідачка у підготовче засідання не прибула, про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлена належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши заяву позивача, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.

Статтею 13ЦПК України закріплено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В силу положеньст.189 ЦПК Українизавданнями підготовчого провадження є зокрема остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.

Згідно з п. ч.2ст.197 ЦПКв підготовчому засіданні суд у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.

Відповідно до п.2 ч.2, ч.3ст.49 ЦПК Українипозивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц).

Отже, зміна предмету позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

У свою чергу, зміна предмету позову можлива, зокрема, у такі способи : 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачеві в межах спірних відносин.

На відміну від викладеного, правові підстави позову- це зазначена в позовній заяві правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги. Водночас, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин; зміна посилання на норми процесуального чи матеріального права.

Суд зауважує, що позовні вимоги ОСОБА_1 в уточненій позовній заяві викладено ті ж самі, що й у первісній позовній заяві (крім прізвища відповідачки, зміненого у зв`язку з укладенням шлюбу), разом з тим, змінено правові та фактичні підстави позову.

Враховуючи викладене, оскільки характер та кількість позовних вимог не змінились, а відтак, відсутні підстави для доплати судового збору, беручи до уваги, що до уточненої позовної заяви додано докази направлення її копій відповідачці та третій особі, суд вважає за необхідне прийняти до розгляду подану заяву як заяву про зміну підстав позову.

Керуючись ст.ст.13, 49, 189, 196, 197, ч.1 ст.223, ч.2 ст.247, ч.2 ст.258, ст.ст.260, 261, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Прийняти до розгляду уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_10 , третя особа Богодухівська міська рада Харківської області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням як заяву про зміну підстав позову.

Запропонувати відповідачці подати відзив на уточнену позовну заяву, а третій особі пояснення щодо уточненої позовної заяви у 15-денний строк з дня отримання копії даної ухвали.

Відкласти підготовче засідання на11 грудня 2023 року на 09 год. 00 хв.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Сеник