Решение № 114754366, 30.10.2023, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа №538/1926/23

Провадження по справі №2-о/538/90/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2023 року м. Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді Зуб Т.О.,

за участю секретаря судового засідання Криворучко В.І.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника- адвоката Волторніст С.М.,

заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиця цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Лохвицька міська рада Миргородського району Полтавської області, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення (перебування осіб на утриманні),-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною заявою, зазначивши, що на даний час постійно проживає за адресою АДРЕСА_1 . Разом з ним за вказаною адресою проживає його дружина- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з якою укладений шлюб 03.09.2021 року Новобаварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків). Разом з ними за вказаною адресою проживають малолітні діти: спільний син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька дружини заявника від першого шлюбу- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Включно до 24.02.2022 року сім`я проживала у АДРЕСА_2 . Водночас, в зв`язку з початком військової агресії російської федерації та загрозою для життя сім`я переїхала на постійне місце проживання до міста Лохвиця. На даний час дружина заявника ОСОБА_2 перебуває у декретній відпустці а тому сім`я знаходиться повністю на його утриманні. Крім двох малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_1 має на утриманні ще одну малолітню дитину від першого шлюбу- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка хоча і проживає разом із своєю матір`ю- ОСОБА_6 , але заявник постійно надає кошти на її утримання, в тому числі вчасно перераховує на її утримання аліменти у відповідності до судового наказу виданого Дергачівським районним судом Харківської області 16.12.20202 року у справі № 619/4923/20. Біологічний батько дитини дружини заявника від першого шлюбу ОСОБА_4 - ОСОБА_7 ніякої участі у вихованні та утриманні своєї доньки не приймає всю турботу про її виховання та, утримання взяв ОСОБА_1 .

На даний час з метою проведення оздоровлення дітей та зустріччю із своєю ріднею, яка перебуває на тимчасовому проживанні за межами України, ОСОБА_1 разом із своєю дружиною має намір виїхати за кордон до Болгарії для оздоровлення дітей. В той самий час в зв`язку з введенням обмежень щодо перетину кордону у військовий час ОСОБА_1 , являючись особою призовного віку, не має змоги без будь-яких перешкод виїхати, оскільки за загальним правилом на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам-громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов`язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Ухвалою судді від 06.10.2023 року відкрито провадження у справі (а.с. 21).

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 вимоги підтримав та просив задовольнити. Пояснив, що від першого шлюбу має доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка разом зі своєю матір`ю проживає за кордоном. На її утримання стягуються аліменти.

Представник заявника- адвокат Волторніст С.М. також просив заяву задовольнити, пояснив, що ОСОБА_1 довідку про склад сім`ї в Лохвицькій міській раді не надали, оскільки такого відділу не створено, і звернення залишилось без реагування, тому він звернувся до суду з заявою про встановлення факту утримання трьох неповнолітніх дітей. ОСОБА_1 хоче поїхати з дітьми до Болгарії з метою їх оздоровлення, проте прикордонною службою йому було роз`яснено, що необхідно мати документи, які б підтверджували, що на його утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей. ОСОБА_1 має двох рідних неповнолітніх дітей. На сьогоднішній день з ним фактично проживає двоє дітей та перебуває на його утриманні, а третя дитина- донька від першого шлюбу, проживає за кордоном. ОСОБА_1 крім аліментів, перераховує кошти дитині від першого шлюбу, проте доказів даного факту немає.

Заінтересована особа ОСОБА_2 проти задоволення заяви не заперечувала. Пояснила, що ОСОБА_1 утримує сім`ю. Батько її дитини від попереднього шлюбу за взаємною домовленістю кошти на утримання дитини не надає.

Вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, який зареєстрований 03.09.2021 року Новобаварським відділом ДРАЦС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (а.с. 7). Від вказаного шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 8).

Крім того, заявник ОСОБА_1 від першого шлюбу має неповнолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 10). Згідно судового наказу від 16.12.2020 року, виданого Дергачівським районним судом Харківської області 16.12.20202 року у справі № 619/4923/20, з ОСОБА_1 стягуються аліменти на корить ОСОБА_8 на утримання неповнолітньої доньки у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (а.с. 12). Згідно листа Дергачівського відділу ДВС у Харківському районі Харківської області № 49701 від 13.09.2023 року, вимоги ОСОБА_1 на підставі виконавчого документу виконуються фактично у повному обсязі, борг станом на 01.10.2023 року за боржником відсутній (а.с. 13).

Дружина заявника раніше перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 . Від спільного подружнього життя з останнім у його дружини заявника є неповнолітня донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 9). Згідно довідки № 18053/17.15-1/5 від 11.09.2023 року, виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 аліментів на утримання неповнолітньої дитини до Лохвицького ВДВС не пред`являвся (а.с. 14).

Батько дитини дружини заявника від попереднього шлюбу з пояснень ОСОБА_2 , даних в судовому засіданні, за спільною домовленістю грошові кошти на утримання спільної дитини не перераховує.

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 25.09.2023 року, ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з дружиною: ОСОБА_2 , донькою ОСОБА_4 та сином ОСОБА_3 . Дохід сім`ї складається від самозайнятості. Офіційний дохід відсутній (а.с. 11).

Допитаний у якості свідка ОСОБА_10 пояснив, що заявник з сім 'єю винаймає у нього будинок, кошти платить ОСОБА_1 . Знає, що ОСОБА_11 не рідна дочка заявника. Рідного батька ОСОБА_12 не бачив.

Відповідно до ч. 1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.

Посилаючись у заяві на вимоги вищевказаного закону, ОСОБА_1 зазначає, що на даний час з метою проведення оздоровлення дітей та зустріччю із своєю ріднею, яка перебуває на тимчасовому проживанні за межами України, ОСОБА_1 разом із своєю дружиною має намір виїхати за кордон до Болгарії для оздоровлення дітей, а тому йому необхідно встановити факт перебування на його утриманні трьох неповнолітніх дітей.

Згідно ст. 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.(ч.1 ст. 81 ЦПК України).

Статтею 293 ЦПК України передбачено, що суд, серед інших, розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до приписів пункту 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд, зокрема, розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Правовідносини щодо утримання дітей, є предметом регулювання Сімейного кодексу України.

Статтею ст. 51 Конституції України гарантовано, а ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Тобто, Закон покладає на батьків обов`язок щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, або чи розірвано їх шлюб.

Обов`язок по утриманню зберігається також і у випадку позбавлення батьківських прав батьків (ч. 2 ст. 166 СК).

У випадку невиконання батьками обов`язку утримувати неповнолітню дитину добровільно, аліменти можуть стягуватися за рішенням суду. При злісному ухиленні батьків від сплати аліментів вони підлягають притягненню до кримінальної відповідальності, відповідно до ст. 164 КК України.

Визнання батьків або одного із них недієздатними не припиняє їх обов`язку утримувати свою неповнолітню дитину. Водночас, смерть матері або батька чи оголошення їх померлими припиняє їх обов`язок по утриманню дитини. До спадкоємців померлих батьків обов`язок по утриманню дитини не переходить.

Отже, аналізуючи викладене, суд доходить висновку, що у батьків дитини зберігається обов`язок утримання своєї дитини з моменту її народження до досягнення нею повноліття, при чому такий обов`язок не залежить від наявності зареєстрованого шлюбу між батьками, факту позбавлення батьківських прав, визнання батьків недієздатними, тощо, а припиняється лише фактом смерті батьків.

Відповідно до ст. 268 СК України мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

Отже вітчим має обов`язок утримувати своїх падчерку та пасинків, прямо передбачений законом, лише за сукупності таких обставин: такі діти не мають матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер, або ж ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання; вітчим може надавати матеріальну допомогу.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів, що заявник ОСОБА_1 являється вітчимом однієї неповнолітньої дитини, а саме: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вітчим- це чоловік (нерідний батько) рідної матері дитини, з яким мати й дитина постійно проживають однією сім`єю.

Вітчим має особливий правовий статус, що істотно відрізняється від статусу батька, усиновлювача, опікуна та піклувальника, характеризується мінімально необхідним набором прав та обов`язків щодо пасинка, падчерки.

Як було зазначено вище, сімейне законодавство передбачає права та обов`язки щодо утримання вітчимом падчерки, пасинка (ст.268 Сімейного кодексу України).

Матеріали справи свідчать про те, що падчерка заявника має рідного батька ОСОБА_7 .

Беззаперечних доказів, які б вказували на те, що біологічний батько падчерки заявника не виконує свій обов`язок щодо утримання своєї дитини не надано, оскільки зі слів заінтересованої особи ОСОБА_2 , яка є дружиною заявника вбачається, біологічний батько її дитини не сплачує аліменти за їх взаємною згодою.

Допитана у якості свідка ОСОБА_14 пояснила, що сім`ю заявника знає рік, вони з м. Харкова. Заявник проживає з дружиною і дітьми: ОСОБА_11 і ОСОБА_15 . За рік їх проживання заявник виконує обов`язки батьківстві перед дітьми, вони їздили з дітьми на оздоровлення. Яна навчається, від підвозить дитину у школу. Яна не рідна донька ОСОБА_1 , за цей час жодного разу не бачила щоб її рідний батько приїжджав, а лише телефонує.

Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні також будь-які дані щодо відсутності у неповнолітньої падчерки рідних діда, баби, або ж неможливості належного утримання ними дитини. А з довідки № 18053/17.15-1/5 від 11.09.2023 року, виданої Лохвицьким ВДВС, лише вбачається, що виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 аліментів на утримання неповнолітньої дитини саме до вказаного відділу виконавчої служби не пред`являвся.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що у матеріалах справи відсутні докази, якими підтверджується обов`язок заявника утримувати неповнолітню падчерку в силу ст. 268 СК України.

Крім того, не подано доказів щодо матеріального стану (доходу) як заявника так і його дружини, дружини заявника від попереднього шлюбу, доказів розміру сум грошових коштів, які ОСОБА_1 перераховує на утримання своєї доньки від першого шлюбу, що унеможливлює достовірне встановлення обставин утримання ОСОБА_1 дітей та неможливість утримання власних дітей матір`ю. Батько дитини ОСОБА_2 від першого шлюбу ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,- ОСОБА_7 , не позбавлений батьківських прав, не звільнений від обов`язку про надання коштів на її утримання.

Водночас, матеріали справи також не містять і доказів, якими би підтверджувалось фактичне утримання заявником всих трьох дітей.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 142, 258, 259, 263-265, 268, 315, 354 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Лохвицька міська рада Миргородського району Полтавської області, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення (перебування осіб на утриманні)- відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складений 08.11.2023 року.

Суддя: Т.О. Зуб