Решение № 114690737, 27.10.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2023 року Справа № 160/20613/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

15.08.2023 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування показника заробітної плати «0», за період роботи в МПП «ЄЛВИО» з 01.07.2000р. по 31.12.2003 року без сплати страхових внесків, при обчисленні коефіцієнту заробітної плати для призначення пенсії за віком ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виключити період роботи в МПП «ЄЛВИО» з 01.07.2000 року по 31.12.2003 року з страхового стажу ОСОБА_1 , як період протягом якого не сплачені страхові внески;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виключити період заробітної плати внесений «0» з 01.07.2000 року по 31.12.2003 року з розрахунку коефіцієнту заробітної плати, та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з моменту звернення з заявою від 30.11.2022 року, застосувавши оптимізацію заробітної плати до нового періоду.

В обґрунтування позову вказано, що позивач звернувся до відповідача з заявою про виключення зі страхового стажу періоду з 01.07.2000 року по 31.12.2003 року, при цьому відповідач листом повідомив що врахував період роботи на підприємстві МПП «ЄЛВИО» на підставі запису в трудовій книжці, а з причини відсутності в системі персоніфікованого обліку за період з 01.07.2000 року по 31.12.2003 року відомості про застраховану особу, при призначенні пенсії заробітну плату враховано «0», із них 37 місяців виключені оптимізацією в межах 10% від загальних 379 місяців. Зазначені дії призвели до зменшення коефіцієнту заробітної плати, а саме: у разі виключення періоду з 01.07.2000 року по 31.12.2003 року зі страхового стажу, оптимізація в кількості 37 місяців мала бути застосована до іншого періоду заробітної плати, та вплинула на розмір коефіцієнту заробітної плати з якої обчислена пенсія. Позивач вважає дії відповідача щодо застосування показника заробітної плати «0», за період роботи в МПП «ЄЛВИО» з 01.07.2000р. по 31.12.2003 року без сплати страхових внесків, при обчисленні коефіцієнту заробітної плати для призначення пенсії за віком протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим просив задовольнити позовні вимоги.

21.08.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін та витребувано у відповідача копії матеріалів пенсійної справи позивача.

18.09.2023 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, призначену відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії з виключенням із заробітної плати період роботи з 01.07.2000 року по 31.12.2003 року. Оскільки в системі персоніфікованого обліку за період з 01.07.2000 року по 31.12.2003 року відсутні відомості про застраховану особу, при призначенні пенсії заробітну плату враховано «0», із них 37 місяців виключені оптимізацією (в межах 10% від загальних 379 місяців), що підтверджується розрахунком заробітної плати для призначення пенсії. Період роботи, який було оптимізовано у межах 10% тривалості страхового стажу відповідно до ч.1 ст. 40 Закону №1058 визначений з 01.07.2000 року по 31.07.2003 року. Згідно протоколу про перерахунок пенсії від 01.11.2022 розмір пенсії позивача обчислено, виходячи із загального страхового стажу 34 роки 1 місяць 6 днів (коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% становить 0,34083) та середньомісячного заробітку 13739,31 грн. Відповідно до алгоритму розрахунку для обчислення середньомісячного заробітку враховано заробітна плата позивача за період з 01.07.2000 по 28.02.2022, з виключенням періоду з 01.08.2000 по 31.07.2003.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, призначену відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

05.04.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про проведення перерахунку пенсії з виключенням із заробітної плати період роботи з 01.07.2000 року по 31.12.2003 року.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11.04.2023 року №15408-14682/Т-01/8-0400/23 повідомлено позивача, що до страхового стажу відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 від 03.08.1989, при призначенні пенсії позивачу зараховано період роботи з 01.02.1998 по 31.12.2003 на посаді електросварщика 2 розряду в МПП «ЄЛВИО». Розмір пенсії обчислено виходячи із загального страхового стажу, зарахованого по 29.11.2022, який складає 45 років 07 місяців 23 дні (547 міс), в тому числі: загальний страховий стаж в одинарному розмірі - 31 рік 7 місяців 23 дні (379 міс), робота за списком №1 - 14 років, де коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% складає 0,45583. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії розрахований за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 30.11.2022 складає 16618,59 грн (10846,37 грн - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2019-2021 роки х 1,53218 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації). Оскільки в системі персоніфікованого обліку за період з 01.07.2000 по 31.12.2003, відсутні відомості про застраховану особу, при призначенні пенсії заробітну плату враховано 0, із них 37 місяців виключені оптимізацією (в межах 10% від загальних 379 місяців). В результаті розгляду звернення, електронну пенсійну справу переглянуто, коригувати стаж у коефіцієнт заробітної плати згідно заяви немає підстав.

Позивач вважає дії відповідача щодо застосування показника заробітної плати «0», за період роботи в МПП «ЄЛВИО» з 01.07.2000 року по 31.12.2003 року без сплати страхових внесків, при обчисленні коефіцієнту заробітної плати для призначення пенсії за віком протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії врегульовано ст.40 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).

Відповідно до ст. 40 Закону №1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка.

Записи про прийом та звільнення з роботи повинні проводитись у відповідності із вимогами Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, а також раніше діючої Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці від 20.06.1974 № 162 (далі Інструкція № 58, Інструкція № 162)

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Частиною 1 ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05 листопада 1991 року (далі - Закон № 1788-XII) вказано, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до п.п. 2, 4 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08 липня 2010 року (далі - Закон № 2464-VI) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону Закон № 2464-VI передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що при обчисленні пенсії враховується заробітна плата (дохід), що була отримана застрахованою особою та з якої були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески.

Так, з матеріалів справи вбачається, що до страхового стажу відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 від 03.08.1989 року, при призначенні пенсії ОСОБА_1 зараховано період роботи з 01.02.1998 року по 31.12.2003 року на посаді електросварщика 2 розряду в МПП «ЄЛВИО».

Розмір пенсії позивачу обчислено виходячи із загального страхового стажу, зарахованого по 29.11.2022, який складає 45 років 07 місяців 23 дні (547 міс), в тому числі: загальний страховий стаж в одинарному розмірі - 31 рік 7 місяців 23 дні (379 міс), робота за списком №1 - 14 років, де коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% складає 0,45583.

Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії розрахований за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 30.11.2022 складає 16618,59 грн (10846,37 грн - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2019-2021 роки х 1,53218 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації).

Так, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначило, що оскільки в системі персоніфікованого обліку за період з 01.07.2000 року по 31.12.2003 року, відсутні відомості про застраховану особу, при призначенні пенсії заробітну плату враховано «0» із них 37 місяців виключені оптимізацією (в межах 10% від загальних 379 місяців), що підтверджується розрахунком заробітної плати для призначення пенсії. Період роботи, який було оптимізовано у межах 10% тривалості страхового стажу відповідно до ч.1 ст. 40 Закону №1058 визначений з 01.07.2000 по 31.07.2003.

Згідно протоколу про перерахунок пенсії від 01.11.2022 розмір пенсії позивача обчислено, виходячи із загального страхового стажу 34 роки 1 місяць 6 днів (коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% становить 0,34083) та середньомісячного заробітку 13739,31 грн.

Відповідно до алгоритму розрахунку для обчислення середньомісячного заробітку враховано заробітна плата позивача за період з 01.07.2000 по 28.02.2022, з виключенням періоду з 01.08.2000 по 31.07.2003. Загальний страховий стаж позивача складає 409 місяців, страховий стаж після 01.07.2000 становить 259 місяців, відповідно 10% від загального страхового стажу - 40 місяців (Індивідуальний коефіцієнт заробітку до оптимізації 1,10427). З урахуванням проведеної оптимізації в межах 10 % з вищезазначеного періоду виключено 40 місяців, понад 10% виключено 10 місяців. Кількість місяців (заробітної плати) після оптимізації склала 210 (Індивідуальний коефіцієнт заробітку після оптимізації 1,26672). Для обчислення середньомісячного заробітку враховано середню заробітну плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020, 2021 роки, що складає 10846,37грн. Отже, середньомісячний заробіток позивача склав 13739,31 грн. (10846,37 х 1,26672).

Тобто, з вищевикладеного вбачається, що відповідачем було виключено період з 01.08.2000 року по 31.07.2003 року в межах 10% від загального страхового стажу.

З огляду на викладене, суд зазначає, що при розгляді заяви позивача про перерахунок його пенсії, відповідач дотримався алгоритму дій, передбаченого законом, іншого позивачем не наведено, а судом не встановлено. Разом з тим, позивачу було вказано про виключення вказаного періоду.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв