Решение № 114680082, 06.11.2023, Межівський районний суд Дніпропетровської області

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 181/1496/23

Провадження № 2/181/299/23

"06" листопада 2023 р. смт. Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Літвінової Л.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Остапенко А.О.,

розглянувши упорядку спрощеногопозовного провадженняу відкритомусудовому засіданнів залісуду цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

До Межівського районного суду Дніпропетровської області звернулася ОСОБА_1 , з позовною заявою до ТОВ «ФК «Кредит-капітал», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 15.11.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган О.А. відкрито виконавче провадження №ВП 67498528 про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса №13006 виданого 29.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. про стягнення з неї на користь ТОВ «ФК «Кредит-капітал» заборгованості за кредитним договором №2438256 від 13.01.2021 року, укладеного з ТОВ «МІЛОАН» ЄДРПОУ 40484607, правонаступником усіх прав і обов`язків якого за договором відступлення права вимоги №67-МЛ від 23.04.2021 року є ТОВ «ФК «Кредит капітал» ЄДРПОУ 35234236.

У постанові про відкриття виконавчого провадження вказується, що строк платежу настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 23.04.2021 року по 28.05.2021 року. Сума заборгованості становить 30017,44 гривень, що складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 6500,00 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 21937,50 грн.; прострочена заборгованість за комісією становить 650,00 грн. та плата нотаріуса за вчинення напису на підставі ст.31 ЗУ «Про нотаріат». Відповідну інформацію внесено до Єдиного реєстру боржників.

Дізнавшись про це, вона була дуже здивована, так як ніяких договорів про отримання кредиту не укладала, ніяких кредитних коштів не брала та нікому нічого повертати не має. Про існування кредитного договору №2438256 від 13.01.2021 року та договору відступлення права вимоги №67-МЛ від 23.04.2021 року їй нічого не відомо так як вона ніколи його не укладала також їй нічого не відомо і про виконавчий напис нотаріуса №13006 виданого 29.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф.

Враховуючи вищевикладене виконавчий напис вчинений на підставі неіснуючого договору не підлягає виконанню.

Та навіть якщо допустити існування вказаного договору вказаний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню на таких правових підставах: кредитних коштів вона не отримувала, не користувалася ними, будь-яких повідомлень щодо наявності вказаного договору не отримувала, стягнення заборгованості за вказаним виконавчим написом є безпідставним та необґрунтованим щодо його наявності. Відповідач не повідомляв її ані про борг, ані про заміну кредитора в зобов`язанні (у разі якщо таке мало місце бути), а також не направляв їй будь-яких вимог про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором, таким чином вона взагалі була позбавлена можливості заявити свої заперечення та доводи щодо відсутності боргу та відсутності правових підстав для його стягнення. Крім того, чинним законодавством передбачено, що виконавчий напис може бути вчинений лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору, а у даному випадку вона не укладала кредитного договору навіть у простій письмовій формі. Порушення нотаріусом вказаних вимог є підставою визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню в судовому порядку. Крім того відповідачем не було надано нотаріусу підтвердження безспірності заборгованості. Необхідно також звернути увагу на те, що згідно наказу Міністерства юстиції України №4085/5 від 27.09.2022 р., анульовано свідоцтво на заняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 17.10.1994 року за №1466 на приватного нотаріуса Данич О.Ф., а її діяльність зупинена наказом Міністерства юстиції України №127806/ПІ-С-6126/37 від 22.12.2021 р.

Позивач просить суд визнати виконавчий напис №13006 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. 29.05.2021 року, про звернення стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (місце знаходження вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корп.28, м. Львів, 79018, код ЄДРПОУ 35234236) заборгованості в сумі 30017,44 гривень, таким, що не підлягає виконанню; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1073,60 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 8000,00 гривень.

Ухвалою судді Межівського районного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2023 року дану справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.(а.с.22-23)

10 жовтня 2023 року від представника відповідача за довіреністю Кравчук М.А. надійшло клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу, відповідно до якого остання зазначає, що вони вважають необґрунтованою вимогу позивача про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 8000,00 гривень та прохають суд відмовити ОСОБА_1 у стягненні з відповідача витрат на правничу допомогу та відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в повному обсязі.(а.с.87-89)

Позивач у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності. На задоволенні позовних вимог наполягає.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у клопотанні про зменшення судових витрат, прохав розгляд справи здійснювати без його участі.

Треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про день та час розгляду справи і від них не надійшло повідомлень про причини неявки. Приватний виконавець Шаган О.А. надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється. У зв`язку з чим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом досліджені та надана оцінка таким доказам:

Згідно копіївиконавчого написузареєстрованого вреєстрі за№13006від 29.05.2021року вчиненогоприватним нотаріусомКиївського міськогонотаріального округуДанич О.Ф.вбачається,що з ОСОБА_1 ,яка єборжником закредитним договором№2438256від 13.01.2021року,укладеним зТОВ «МІЛОАН»,правонаступником всіхправ таобов`язків якогоза Договоромвідступлення прававимоги №67-МЛвід 23.04.2021року єТОВ «ФК«КРЕДИТ-КАПІТАЛ»,заборгованості закредитним договором№2438256від 13.01.2021року.Строк платежуза Кредитнимдоговором №2438256від 13.01.2021року настав.Боржником допущенопрострочення платежів.Стягнення заборгованостіпроводиться заперіод з23.04.2021року по28.05.2021року.Сума заборгованостістановить 29087,50гривень,що складаєтьсяз:прострочена заборгованістьза сумоюкредиту становить6500,00гривень;прострочена заборгованістьпо несплаченимвідсоткам закористування кредитомстановить 21937,50гривень;прострочена заборгованістьза комісієюстановить 650,00гривень.За вчиненнявказаного виконавчогонапису нотаріусомна підставістатті 31Закону України«Про нотаріат»стягнуто платуіз стягувача,яка підлягаєстягненню зборжника накористь стягувача.Загальна сума, яка підлягає стягненнюз боржникана користьстягувача становить 30017,44гривень. (а.с.56)

Згідно постанови№ВП 67498528від 15.11.2021року вбачається,що приватнимвиконавцем виконавчогоокругу Дніпропетровськоїобласті ШаганО.А.,на підставізаяви ТОВ«ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»про примусовевиконання рішення,було відкритовиконавче провадженнядля виконаннявиконавчого написуприватного нотаріуса Київського міськогонотаріального округуДанич О.Ф.за №13006виданого 29.05.2021року,про стягненняз ОСОБА_1 на користьТОВ «ФК«Кредит-капітал»заборгованості закредитним договором№2438256від 13.01.2021року,укладеного зТОВ «МІЛОАН»ЄДРПОУ 40484607,правонаступником усіхправ іобов`язків якогоза договоромвідступлення прававимоги №67-МЛвід 23.04.2021року єТОВ «ФК«Кредит капітал»ЄДРПОУ 35234236. (а.с.9,50)

У зазначеномувиконавчому провадженніприватним виконавцембуло винесенопостанову про розмірмінімальних витратвиконавчого провадженнявід 15.11.2021року,постанову простягнення зборжника основноївинагороди від15.11.2021року, постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 18.11.2021 року та від 15.08.2023 року. (а.с.34-35,39-40,44,46)

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України. Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок).

Так, згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку, що, здійснюючи свою діяльність, нотаріус не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.

Перевірка безспірності боргу є обов`язком нотаріуса. Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Такий ж самий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому, цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 29.05.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Так,з наданихприватним виконавцемдокументів виконавчогопровадження,а такождокументів наданихвідповідачем вбачається,що долученийДоговір проспоживчий кредит№2438256 від 13.01.2021 року не є нотаріально посвідченим.(а.с.50-54,65-68)

Оскільки, відповідачем на надано підтвердження, що укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Крім того, за змістом п. 2.3 глави 16 розділу ІІ «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих банком повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику.

При цьому, неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Вчинення виконавчого напису, в разі порушення основного зобов`язання, здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі №357/12818/17 (провадження №44380св18).

У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

Згідно наданої відповідачем претензії на ім`я ОСОБА_1 за вих. №20673794 від 28.05.2021 року, вбачається що вихідна дата претензії та заява відповідача до приватного нотаріуса про вчинення виконавчого напису для стягнення заборгованості з ОСОБА_1 є тотожною, а саме 28.05.2021 року. Крім того, надані відповідачем докази взагалі не містять підтвердження, що відповідна вимога направлялася позивачу.(а.с.75,82)

Таким чином, вбачається, що відповідачем при подані нотаріусу документів для вчинення виконавчого напису не було надано доказів на підтвердження щодо отримання боржником письмової вимоги про усунення порушення за кредитним договором. Нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її позивачем, що унеможливило подання ОСОБА_1 нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди. У зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги ТОВ «ФК «Кредит-капітал» або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 нараховану суму заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню за виконавчим написом нотаріуса, - заперечує, позивач взагалі заперечує факт наявності будь-яких правовідносин між нею та відповідачем, жодних договорів з ТОВ «ФК «Кредит-капітал» вона не укладала, грошові кошти не отримувала. Отже дана обставина спростовує сам факт безспірності заборгованості позивача перед відповідачем.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф, не виконала вимоги ухвали суду про витребування доказів та не представила для суду документи на основі яких нею було вчинено виконавчий напис та відповідно з яких нею було встановлено безспірність вимоги стягувача.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

З наданих суду документів встановлено, що Договір про споживчий кредит №2438256 від 13.01.2021 року за яким було вчинено виконавчий напис не є нотаріально посвідченим, неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від банку та від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними.

Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим порушив норми ст.88 Закону України «Про нотаріат».

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Зі змісту наведених правових норм вбачається покладення процесуального обов`язку на кожну із сторін довести належними доказами наявність або відсутність тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та доведеними, такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат суд проводить відповідно дост.141 ЦПК України.

Так згідноквитанції №0.0.3186024653.1від 08.09.2023позивачем, ОСОБА_1 ,було сплаченосудовий збіру загальномурозмірі 1073,60 гривень, що відповідно до положень закону підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно дост. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Позивач, ОСОБА_1 , просила суд стягнути з відповідача, понесені нею витрати в сумі 8000,00 гривень на професійну правничу допомогу адвоката у суді у зв`язку із розглядом цивільної справи.

На підтвердження обставин понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано акт приймання-передачі наданих послуг №3 до Договору №27/09 від 27.09.2021 року про надання правничої допомоги від 04 вересня 2023 року та квитанцію №0.0.3186028705.1 від 08.09.2023 року на суму 8000,00 гривень.

Пунктом 48 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17.10.2014 року визначено, що витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).

До того ж, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так не погоджуючись із заявленим позивачкою розміром судових витрат на правничу (правову) допомогу представник відповідач зазначає, що вказані витрати є неспівмірними до предмету позову та не містять документального підтвердження.

Однак, дослідивши надані позивачкою докази, суд вважає, що позивачем ОСОБА_1 доведено обставину отримання професійної правничої допомоги в межах даної цивільної справи.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так згідно акта приймання-передачі наданих послуг №3 до Договору №27/09 від 27.09.2021 року про надання правничої допомоги від 04 вересня 2023 року, вбачається, що підготовка та подача зазначеної позовної заяви, серед іншого, коштувала 7000,00 грн.

Проте, справа про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню є малозначною. Складення позовної заяви, з урахуванням наявних правових позицій Верховного Суду, не вимагає довготривалого аналізу законодавства чи консультування клієнта. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того факт, що адвокатом вживались дії зі збору доказів, оскільки відповідні запити чи заяви суду не надані. Обсяг письмових доказів є незначним.

Крім того, позовну заяву до суду було подано саме позивачкою, а не адвокатом, отже суд вважає безпідставним включення до витрат «подачу позовної заяви».

Таким чином, із врахуванням того що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, є завищеним та неспівмірним, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, з огляду на заперечення останнього, підлягає зменшенню та відшкодуванню у сумі 5 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», ст.3,4,5,12,13,77,81,141,259,263-266,268 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (місце знаходження вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корп.28, м. Львів, 79018, код ЄДРПОУ 35234236), треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович (місце знаходження вул. Сімферопольська, буд.21, приміщення 56, кімната 415, приміщення 70, кімната 407, м. Дніпро, 49005), та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна (місце знаходження вул. Софіївська, б.8, кв.2, м. Київ, 01001), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №13006 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною 29.05.2021 року, про звернення стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (місце знаходження вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корп.28, м. Львів, 79018, код ЄДРПОУ 35234236) заборгованості в сумі 30017,44 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (місце знаходження вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корп.28, м. Львів, 79018, код ЄДРПОУ 35234236) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , судові витрати, на загальну суму 6073,60 гривень (шість тисяч сімдесят три гривні 60 копійок), які складаються з: судового збору у розмірі 1073,60 гривень (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) та витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень (п`ять тисяч гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06 листопада 2023 року.

Суддя: Л. Ф. Літвінова