Решение № 114656266, 03.11.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2023 року Справа№200/4923/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Галатіної О.О. розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

На адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 18.07.2023 року, вона с заявою про призначення пенсії звернулась до Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області. Рішенням Головного управління пенсійного фонду України в Миколаївській обл. від 26.07.2023 року за № 057350007153 позивачеві було відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно п. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи. За підрахунком відповідача страховий стаж позивачки складає 19 років 9 місяців 3 дні. Не були враховані до страхового стажу певні періоди її роботи. Позивач вважає, що такі дії є протиправними і порушують принципи рівності та гарантування прав і законних інтересів громадянина, об`єктивності та неупередженості суб`єкта владних повноважень у зв`язку з чим звернулась до суду із зазначеним позовом та просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 057350007153 від 26.07.2023 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) наступні періоди її роботи: - відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 від 11.02.1983 року в колгоспі «Росія» з 15.07.1982 року по 29.09.1986 року в якості повара в дитячому садочку; - відповідно до трудової книжки колгоспника НОМЕР_3 від 06.01.1987 року, а саме: з 18.12.1986 року по 25.03.2000 року в колгоспі ім. Суворова Олександрівського району Донецької обл, з 19.02.2002 року по 11.07.2002 року період отримання допомоги по безробіттю в Олександрівському центрі зайнятості, з 29.12.2003 року по 01.07.2004 року період отримання допомоги по безробіттю в Олександрівському районному центрі зайнятості, з 12.05.2005 року по 02.11.2005 року - період отримання допомоги по безробіттю в Олександрівському районному центрі зайнятості, з врахуванням архівної довідки № 06-05/23 від 18.08.2023 року, архівної довідки № 96 від 16.06.23, архівної довідки № 97 від 16.06.2023;

-призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком відповідно до п.1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 18.07.2023 року.

Ухвалою суду від 08 вересня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву. Відкрито провадження в адміністративній справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На адресу суду надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зокрема зазначає, що до страхового стажу Позивача не зараховано період роботи в колгоспі Росія з липня 1982 року по вересень 1986 року за записами трудової книжки НОМЕР_2 від 11.02.1983, оскільки відсутні документи щодо встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві та його виконання (кількість відпрацьованих вихододнів). До страхового стажу Позивача не зараховано час догляду за дітьми 13.01.1982 та ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки в свідоцтвах про народження дітей відсутня відмітка про одержання паспорта, а також відсутні інші документи, що підтверджують факт догляду непрацюючої матері за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. До страхового стажу Позивача не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_3 від 06.01.1987 з грудня 1986 року по грудень 1998, з 19.02.2002 по 11.07.2002, з 29.12.2003 по 01.07.2004 та з 12.05.2005 по 02.11.2005, оскільки виправлення дати народження Позивача у трудовій книжці здійснено в порушення приписів Інструкції № 58. Крім того, архівною довідкою від 16.06.2023 № 96 не підтверджуються періоди роботи Позивача в колгоспі ім. Суворова (КСП Суворова) протягом 1986-2000 років, оскільки в ній не зазначено повністю по батькові Позивача. Також, відсутні документи що підтверджують реорганізацію колгоспу ім. Суворова в КСП Суворова. З урахуванням викладеного, правові підстави для зарахування спірних періодів роботи Позивача до страхового стажу у Головного управління відсутні. Відтак, страховий стаж Позивача на день звернення із заявою про призначення пенсії від 18.07.2023, склав 19 років 09 місяців 03 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058. З урахуванням викладеного, рішенням Головного управління від 26.07.2023 №057350007153 Позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком за заявою від 18.07.2023 у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з`ясував наступні обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 18.07.2023 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058).

З урахуванням норм Порядку № 22-1, органом, що приймав рішення за заявою Позивача від 18.07.2023, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

26.07.2023 за принципом екстериторіальності Головним управлінням розглянуто заяву від 18.07.2023 та додані до неї документи та прийнято рішення № 057350007153 про відмову в призначенні пенсії за віком згідно частини 1 статті 26 Закону № 1058 у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу.

Згідно вищезазначеного рішення, страховий стаж позивачки складає 19 років 9 місяців 3 дні.

Не враховано до страхового стажу вказаний в трудовій книжці НОМЕР_2 від 11.02.1983 року період роботи з липня 1982 року по вересень 1986 року, оскільки відсутні документи, щодо встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві та його виконання (кількість відпрацьованих вихододнів), догляду за дітьми, 13.01.1982 та ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки в свідоцтвах про народження дітей відсутня відмітка про одержання паспорта та відсутні інші документи, що підтверджують факт догляду непрацюючої матері за дитиною до трьох років.

Крім того не був врахований період роботи позивачки протягом грудня 1986 року по грудень 1998 року, період отримання допомоги по безробіттю з 19.02.2002 року по 11.07.2002 року, з 29.12.2003 року по 01.07.2004 року та з 12.05.2005 року по 02.11.2005 року, згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_3 від 06.01.1987, яку не прийнято до уваги, оскільки на титульному аркуші виправлення дати народження заявниці здійснене з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58.

Архівну довідку від 16.06.2023 року № 96 про роботу в колгоспі «ім. Суворова» (КСП «Суворова») за період протягом 1986 року по 2000 рік не прийнято до уваги, оскільки в ній не зазначено повністю по-батькові позивачки «Серг.» Крім того, відсутні документи про реорганізацію колгоспу «ім. Суворова» в КСП «Суворова».

Згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 11.02.1983 року (в частині спірного періоду), Позивачка:

-з 15.07.1082 року по 29.09.1986 року працювала в колгоспі «Росія» в якості повара в дитячому садочку.

Згідно записів трудової книжки колгоспника НОМЕР_3 від 06.01.1987 року (в частині спірних періодів), Позивачка:

- з 18.12.1986 року по 25.03.2000 року - працювала в колгоспі ім. Суворова Олександрівського району Донецької області;

- з 19.02.2002 року по 11.07.2002 року період отримання допомоги по безробіттю в Олександрівському центрі зайнятості;

- з 29.12.2003 року по 01.07.2004 року період отримання допомоги по безробіттю в Олександрівському районному центрі зайнятості;

- з 12.05.2005 року по 02.11.2005 року - період отримання допомоги по безробіттю в Олександрівському районному центрі зайнятості.

Відповідно до архівної довідки від 16.06.2023 року № 96, виданої Трудовим архівом Олександрівської селищної Ради, відомості про стаж роботи в довідці повністю співпадають з аналогічними відомостями, що вказані в трудовій книжці колгоспника НОМЕР_3 від 06.01.1987.

Факт реорганізації колгоспу ім. Суворова в колективне сільськогосподарське підприємство ім. Суворова підтверджується архівною довідкою № 06-05/23 від 18.08.2023 року, виданою Архівним відділом Краматорської районної державної адміністрації Донецької області.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України Про пенсійне забезпечення.

Як передбачено Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України (його територіальні органи) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Одними з основних завдань Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Відповідно до покладених завдань і функцій, саме Пенсійний фонд України є суб`єктом владних повноважень у сфері правовідносин щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому згідно з вимогами частини 2статті 4 КАС України їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.

Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування).

Згідно п.2 Розділу Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цьогоЗакону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Статтею 100 Закону України Про пенсійне забезпечення встановлений порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону, згідно якої особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пільгових умовах пенсія за віком призначається, чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Щодо спірного періоду роботи в колгоспі «Росія» з 15.07.1982 року по 29.09.1986 року в якості повара в дитячому садочку, які не зараховано до стажу у зв`язку з відсутністю довідки за період роботи в колгоспі із зазначенням встановленого мінімуму трудової участі та фактично відпрацьованого часу, суд виходить з наступного.

Статтею 48 Кодексу законів про працю України,статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 56 Закону України №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Згіднопостанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року №1545-XII «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР», до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечатьКонституціїі законам України.

Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульовано Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року № 310, які чинні на час розгляду справи (далі - Основні положення).

Відповідно до пункту 1, 2 Основних положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.

Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по-батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (п. 5 Основних положень).

Згідно із пунктом 6 Основних положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до вимог пункту 13 Основних положень відповідальність за організацію робіт по веденню, обліку, зберіганню та видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть відповідальність у відповідності до статуту та правилами трудового розпорядку колгоспу, а в передбаченихзакономвипадках іншу відповідальність.

З огляду на зазначене, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06 лютого 2018 по справі №677/277/17 провадження № К/9901/1298/17.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 12 березня 2019 року по справі № 2а/349/28/16 провадження № К/9901/30494/18.

Отже, суд не приймає посилання відповідача на відсутність в трудовій книжці записів щодо вихододнів, оскільки працівник не несе відповідальність за невірне оформлення трудової книжки та такі недоліки не повинні перешкоджати працівнику для зарахування його страхового стажу, таким чином, періоди роботи позивача в колгоспі «Росія» з 15.07.1982 року по 29.09.1986 року в якості повара в дитячому садочку, підлягають зарахуванню до стажу позивача.

Щодо не зарахування Позивачці до стажу періодів з грудня 1986 року по грудень 1998, з 19.02.2002 по 11.07.2002, з 29.12.2003 по 01.07.2004 та з 12.05.2005 по 02.11.2005, оскільки виправлення дати народження Позивача у трудовій книжці здійснено в порушення приписів Інструкції № 58 та неврахування при призначенні пенсії архівної довідки від 16.06.2023 № 96 протягом 1986-2000 років, оскільки в ній не зазначено повністю по батькові Позивача та відсутні документи що підтверджують реорганізацію колгоспу ім. Суворова, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що у відповідності до записів трудової книжки колгоспника НОМЕР_3 від 06.01.1987 року (в частині спірних періодів), Позивачка:

- з 18.12.1986 року по 25.03.2000 року - працювала в колгоспі ім. Суворова Олександрівського району Донецької області;

- з 19.02.2002 року по 11.07.2002 року період отримання допомоги по безробіттю в Олександрівському центрі зайнятості;

- з 29.12.2003 року по 01.07.2004 року період отримання допомоги по безробіттю в Олександрівському районному центрі зайнятості;

- з 12.05.2005 року по 02.11.2005 року - період отримання допомоги по безробіттю в Олександрівському районному центрі зайнятості.

Відповідно до архівної довідки від 16.06.2023 року № 96, виданої Трудовим архівом Олександрівської селищної Ради, відомості про стаж роботи в довідці повністю співпадають з аналогічними відомостями, що вказані в трудовій книжці колгоспника НОМЕР_3 від 06.01.1987.

Факт реорганізації колгоспу ім. Суворова в колективне сільськогосподарське підприємство ім. Суворова підтверджується архівною довідкою № 06-05/23 від 18.08.2023 року, виданою Архівним відділом Краматорської районної державної адміністрації Донецької області.

Поряд із тим, архівна довідка від 16.06.2023 № 96 містить гербову печатку з підписом завідувача трудового архіву Олександрівської селищної ради

Суд звертає увагу, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки та архівної довідки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а, від 30 листопада 2018 року у справі №235/4179/17.

Таким чином суд приходить до висновку, що періоди 18.12.1986 року по 25.03.2000 року, з 19.02.2002 року по 11.07.2002 року, з 29.12.2003 року по 01.07.2004 року, з 12.05.2005 року по 02.11.2005 року, підлягають зарахуванню до страхового стажу Позивачки.

Обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, приходить до висновку, що слід прийняти рішення про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 057350007153 від 26.07.2023 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.07.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до страхового стажу позивача наступні періоди її роботи: - відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 від 11.02.1983 року в колгоспі «Росія» з 15.07.1982 року по 29.09.1986 року в якості повара в дитячому садочку; - відповідно до трудової книжки колгоспника НОМЕР_3 від 06.01.1987 року, а саме: з 18.12.1986 року по 25.03.2000 року в колгоспі ім. Суворова Олександрівського району Донецької обл, з 19.02.2002 року по 11.07.2002 року період отримання допомоги по безробіттю в Олександрівському центрі зайнятості, з 29.12.2003 року по 01.07.2004 року період отримання допомоги по безробіттю в Олександрівському районному центрі зайнятості, з 12.05.2005 року по 02.11.2005 року - період отримання допомоги по безробіттю в Олександрівському районному центрі зайнятості, з врахуванням архівної довідки № 06-05/23 від 18.08.2023 року, архівної довідки № 96 від 16.06.29, архівної довідки № 97 від 16.06.2023.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 вказаної статті).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54008, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1, ЄДРПОУ 13844159) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 057350007153 від 26.07.2023 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.07.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до страхового стажу позивача наступні періоди її роботи:

- відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 від 11.02.1983 року в колгоспі «Росія» з 15.07.1982 року по 29.09.1986 року в якості повара в дитячому садочку;

- відповідно до трудової книжки колгоспника НОМЕР_3 від 06.01.1987 року, а саме: з 18.12.1986 року по 25.03.2000 року в колгоспі ім. Суворова Олександрівського району Донецької обл, з 19.02.2002 року по 11.07.2002 року період отримання допомоги по безробіттю в Олександрівському центрі зайнятості, з 29.12.2003 року по 01.07.2004 року період отримання допомоги по безробіттю в Олександрівському районному центрі зайнятості, з 12.05.2005 року по 02.11.2005 року - період отримання допомоги по безробіттю в Олександрівському районному центрі зайнятості, з врахуванням архівної довідки № 06-05/23 від 18.08.2023 року, архівної довідки № 96 від 16.06.23, архівної довідки № 97 від 16.06.2023.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 900 (дев`ятсот) грн. 00 коп.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Направлення даного рішення суду здійснювати шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи.

Суддя О.О. Галатіна