Постановление суда № 114630445, 25.10.2023, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/9590/23

Провадження №1-кс/932/3857/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2023року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

слідчої ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі клопотання слідчої СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12023041030003636 від 09.09.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, офіційно не працевлаштованому, неодруженому, який на утриманні дітей не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 307 КК України.

В обґрунтуваннязаявленого клопотанняслідчий зазначає,що ОСОБА_5 ,маючи умиселна незаконнепридбання,зберігання зметою збутуособливо небезпечноїпсихотропної речовини,з корисливихмотивів,за невстановленихдосудовим розслідуваннямобставин,незаконно придбавособливо небезпечнийнаркотичний засіб,обіг якогозаборонено - «канабіс». Для реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_5 здійснив розфасування незаконно придбаного особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, - «канабісу» на 13 сліп-пакетів, які в подальшому розпочав зберігати при собі, з метою подальшого здійснення закладок на території міста Дніпра. При цьому, ОСОБА_5 зберігав вище перелічені згортки з ізоляційною стрічки в якому міститься сліп-пакети зі вмістом особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту до 23.10.2023 року.

23.10.2023 року у ході особистого обшуку ОСОБА_5 слідчим СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області було виявлено та вилучено: згорток ізоляційної стрічки, в якому міститься сліп-пакет з речовиною рослинного походження, який відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/104-23/37721-НЗПРАП від. 24.10.2023, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, а саме «канабіс». Маса канабісу становить 0,9320 г.

Окрім того, досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Так, з 29.08.2023 року по 02.09.2023 року, ОСОБА_5 познайомився з потерпілою ОСОБА_7 , і перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , у останнього раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, із корисливих мотивів, вчиняючи злочин повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 взяв з шухляд та сумок наступне майно, а саме: грошові кошти сумі 1600 євро купюрами номіналом по 50 євро, котрі знаходились у сумці (на момент вчинення злочину тобто 01.09.2023 року згідно курсу Національного банку України еквівалентно 60382 гривні 56 копійок), 12500 гривень 1 купюра 1000 гривень, також номіналом по 500 та 200 гривень, обручальна кабулчка золото 585 проби, вагою 4.57 г, 16 розміру, 1 пара сережок у круглої форми з камінням по всій довжині приблизно 2-3 ряди, знизу від круглої форми наявний круг з білого золота, 1 пара сережок схожих у вигляді листка з камінням по середину з металу білого золота масою 3.13 г, золото 585 проби, навушники «Air Pods Pro» білого кольору, павербанк білого кольору «MI» білого кольору.

Таким чином ОСОБА_5 вчинив таємне викрадення майна, вчиненого повторно в умовах воєнного стану, розпорядившись вказаним майно на власний розсуд, чим завдав потерпілій матеріальний збиток на загальну суму 101017,56 гривень.

23.10.2023 року о 15.48 год. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

24.10.2023року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 307 КК України.

У ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваної у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики, вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання, прохав таке задовольнити.

Підозрюваний у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав, проти клопотання слідчого заперечував, прохав застосувати до нього запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

У судовому засіданні захисник підозрюваного проти задоволення клопотання слідчого заперечував, ризики вважав недоведеними, прохав застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши доводи прокурора, заперечення підозрюваного та його захисника, дослідивши надані докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.

Як вбачається з клопотання та наданих до нього доказів, СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023041030003636 від 09.09.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 307 КК України.

23.10.2023 року ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

24.10.2023року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 307 КК України.

Згідно повідомленої підозри ОСОБА_5 підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту, та у таємному викраденні чужого майна, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.

Про причетність підозрюваного ОСОБА_5 до неправомірних дій та обґрунтованість підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення свідчать докази, які долучені до матеріалів клопотання, а саме: протокол допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколи пред`явлення особи для впізнання; протокол допиту свідка ОСОБА_9 ; протокол обшуку; висновок експерта №СЕ-19/104-23/37721-НЗПРАП; висновок експерта №СЕ-19/104-23/37746-Д; протокол затримання ОСОБА_5 у порядку ст. 208 КПК України; протоколи огляду; протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення; протокол допиту потерпілої ОСОБА_7 ; протокол допиту свідка ОСОБА_10 ; докази у їх сукупності.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

Зврахуванням вищевказанихписьмових доказів,що булинадані органомдосудового розслідування,та дослідженів судовомузасіданні,здійснюючи їхоцінку засвоїм внутрішнімпереконанням,слідчий суддя,приходить довисновку,що повідомлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні кримінального правопорушення є обґрунтованою.

Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою та вирішуючи питання про існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя зазначає таке.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Інкриміноване підозрюваному ОСОБА_5 кримінальне правопорушення передбачає застосування покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`ять років, тобто тримання під вартою, як запобіжний захід, може бути застосований до підозрюваного.

Доведеними, наданими суду поясненнями прокурора та матеріалами справи в їх сукупності, є наявність ризику у вигляді можливого переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_5 , у випадку доведеності його вини у вчиненні злочину, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна, його вік та стан здоров`я не є перешкодою для зміни місця мешкання та вчинення дій із можливого переховування від слідства та суду, підозрюваний не має міцних соціальних зв`язків.

З огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, він не працевлаштований, тобто не має офіційного джерела доходу та підозрюється у вчиненні двох не пов`язаних між собою кримінальних правопорушень, які були вчинені у досить короткому проміжку часу, вважаю, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення є доведеним.

Внаслідок того, що досудове розслідування тільки розпочато, усі слідчі та процесуальні дії не проведені, підозрюваний особисто знайомий з потерпілою та йому відомі особи свідків сторони обвинувачення, беручи до уваги характер інкримінованого правопорушення, високоймовірним є ризик незаконного впливу на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні.

Так, при встановленні наявності ризику позапроцесуального впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання у кримінальному провадженні показань від осіб, які є свідками, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні. При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на тих показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто на показаннях допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею осіб. Суд, згідно із вимогами ч. 4 ст. 95 КПК України, не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тому, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

До такого висновку приходжу і тому, що на цей час підозра у вчиненні ОСОБА_5 злочинів, ґрунтується, у тому числі і на показаннях свідків та потерпілої, які, хоча і є наданими слідчому, однак не можуть бути покладені, як зазначено вище, у мотивування рішення суду по суті обвинувачення.

Запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, шляхом обрання підозрюваному більш м`якого запобіжного заходу не є можливим, через те, що інші, більш м`які запобіжні заходи, не здатні забезпечити унеможливлення реалізації ризиків, встановлених у судовому засіданні.

Підстав для обрання відносно підозрюваного біль м`якого запобіжного заходу у судовому засіданні встановлено не було.

Викладене вище дає підстави для твердження про те, що тримання ОСОБА_5 під вартою відповідає інтересам суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, в даному випадку, переважають інтереси забезпечення поваги до його особистої свободи.

Спираючись на норми ст. 178 КПК України, якими встановлено ті обставини, що враховуються при обранні запобіжного засобу, прихожу до висновку про можливість обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту, дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Нормою ч. 2 цієї статті встановлено, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту його затримання.

Враховуючи те, що фактично ОСОБА_5 було затримано 23.10.2023 року, датою закінчення дії ухвали про тримання її під вартою є 21.12.2023 року включно.

З огляду на пред`явлену підозру та на матеріальний стан ОСОБА_5 , заставу визначаю у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 107360 гривень.

Керуючись ст.2,7-9,131,132,176-178,181,186,193,194-196,202,309,372,376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчої СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати допідозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 58 днів, тобто до 21.12.2023 року включно.

Визначити заставу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 107360 гривень.

При внесеннівизначеної сумизастави підозрюваного ОСОБА_5 , з-під варти звільнити.

Увипадку внесеннязастави увизначеному слідчимсуддею розмірі,покласти напідозрюваного ОСОБА_5 зобов`язання про виконання обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, у провадженні якого буде знаходитись справа, прокурора, слідчого судді чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично мешкає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, в залежності від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд, в залежності від стадії кримінального провадження, про зміну свого фактичного місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у вказаному кримінальному провадженні, у разі невиконання яких, слідчим суддею або судом буде вирішено питання про звернення застави в дохід Держави.

Відповідно до вимогст.182 КПК України, роз`яснити підозрюваному, щов разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Дана ухвала діє до 21 грудня 2023 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1