Решение № 114619154, 26.10.2023, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2023 р. м. Рівне Справа № 918/99/19(918/180/22)

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Гусевик І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" (65049, м. Одеса, вул. Палубна, буд. 9/4, код ЄДРПОУ 38346157) від імені та в інтересах якого діє арбітражний керуючий Закорко Вадим Вікторович (14000, м. Чернігів, вул. Кільцева, буд.9, Свідоцтво арбітражного керуючого №1632 від 09.08.2013)

до відповідача Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" (65059, м. Одеса, вул. Краснова 6/1, код ЄДРПОУ 20953647)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - державний реєстратор Хмельницького бюро технічної інвентаризації Дубас Олена Олександрівна (29000, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 15, код ЄДРПОУ 03356000)

про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень

в межах справи № 918/99/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД"

у судове засідання з`явилися:

- від позивача: Куцоконь Юрій Петрович;

- від відповідача: Пахомов І.Ю. (в режимі ВКЗ);

- від третьої особи: не з`явився;

Відповідно до ч. 14 ст. 8, ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" (далі - ТОВ "МІЛК ВОРД") від імені та в інтересах якого діє арбітражний керуючий Закорко Вадим Вікторович звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" (далі - ПАТ АБ "Південний") про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 45642525 від 21.02.2019, прийняте державним реєстратором Хмельницького бюро технічної інвентаризації Дубас Оленою Олександрівною.

Дана позовна заява подана в межах справи 918/99/19 про банкрутство ТОВ "МІЛК ВОРД".

Ухвалою від 06.04.2022, між іншого, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено позовну заяву розглядати за правилами загального позовного провадження в межах справи № 918/99/19 про банкрутство ТОВ "МІЛК ВОРД", підготовче засідання призначено на 05.05.2022, залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державного реєстратора Хмельницького бюро технічної інвентаризації Дубас Олену Олександрівну.

05 травня 2022 року від відповідача надійшов відзив. Разом з тим, у відзиві викладено клопотання про поновлення строку на подачу даного відзиву.

20 травня 2022 року від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою від 24.05.2022 продовжено строк підготовчого провадження з ініціативи суду на 30 днів, повідомлено учасників справи, що наступне підготовче судове засідання відбудеться 14.06.2022.

10 червня 2022 року від позивача надійшли:

- клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, яке обґрунтоване тим, що питання визначення ринкової вартості іпотечного майна є спірним та впливає на погашення заборгованості позивача за кредитним договором №АL 2017-01193 від 03/04/2017;

- заява про зупинення провадження у справі до вирішенням справи № 918/99/19 (918/1028/21) про визнання недійсним одностороннього правочину - заяви ПАТ АБ "Південний" про зарахування зустрічних однорічних вимог.

У судовому засіданні 14.06.2022 судом оголошено перерву на 23.06.2022.

16 червня 2022 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У судовому засіданні 23.06.2022 судом залишено без розгляду клопотання позивача про зупинення провадження у справі, у зв`язку з його відкликанням останнім та оголошено перерву до 20.07.2022.

12 липня 2022 року від представника ПАТ АБ "Південний" надійшло заперечення на клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою від 20.07.2022 оголошено перерву на 26.07.2022.

Ухвалою від 26.07.2022, яка залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2022, серед іншого: призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу. На вирішення експерту поставлено питання, вказані в ухвалі. Проведення експертизи Волинському відділенню Львівського науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

09 листопада 2022 року до суду надійшло клопотання завідувача відділенням Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Крука А., в якому останній в зв`язку з надмірним завантаженням експертів ЛНДІСЕ просить погодити виконання експертизи у строк понад 90 календарних днів. Окрім того, у даному клопотанні зазначено, що суду надається копія рахунку вартості проведення експертизи на суму 48 325 грн 12 коп., який надіслано згідно з ухвалою від 26.07.2022 платнику - Закорку В.В. Завідувач відділенням ЛНДІСЕ повідомляє, що у разі несплати вартості проведення експертизи протягом 45 календарних днів матеріали справи будуть повернуті без виконання.

Ухвалою від 14.11.2022 поновлено провадження у справі. Клопотання завідувача відділенням Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Крука А. - задоволено. Погоджено термін проведення судової будівельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою від 26.07.2022 у справі, у строк понад 90 календарних днів. Провадження у справі № 918/99/19(918/180/22) зупинено.

18 листопада 2022 року від ліквідатора ТОВ "МІЛК ВОРД" арбітражного керуючого Закорка Вадима Вікторовича надійшло клопотання про погодження відстрочення оплати витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи у справі.

Ухвалою від 25.11.2022 поновлено провадження у справі. У задоволенні клопотання ліквідатора ТОВ "МІЛК ВОРД" арбітражного керуючого Закорка Вадима Вікторовича про погодження відстрочення оплати арбітражним керуючим Закорко В.В. витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи у справі відмовлено. Провадження у справі № 918/99/19(918/180/22) зупинено на час проведення експертизи Волинським відділенням Львівського науково-дослідному інституту судових експертиз.

05 грудня 2022 року від Волинського відділення Львівського науково-дослідному інституту судових експертиз повернулися матеріали справи та надійшло клопотання завідувача відділенням інституту Крука А. про організацію виконання експертизи.

Ухвалою від 08.12.2022 поновлено провадження у справі. Клопотання судового експерта Любов Посікан № 3519 від 29.11.2022 задоволено. Змінено вид судової експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26.07.2022 у справі із будівельно-технічної експертизи - на оціночно-будівельну експертизу. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи Волинським відділенням Львівського науково-дослідному інституту судових експертиз.

07 червня 2023 року матеріали справи № 918/99/19(918/180/22) повернулися від Волинського відділення Львівського науково-дослідному інституту судових експертиз.

Окрім того, від завідувача відділенням Інституту надійшов лист, до якого долучено акт здачі-приймання висновку експерта, висновок експерта № 3519 від 30.05.2023 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи по господарській справі № 918/99/19(918/180/22).

Ухвалою від 04.07.2023 провадження у справі №918/99/19(918/180/22) поновлено. Підготовче засідання у справі призначено на 06.07.2023. Запропоновано позивачу, відповідачу та третій особі, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача надати свої пояснення з приводу висновку експерта Волинського відділення Львівського науково-дослідному інституту судових експертиз № 3519 від 30.05.2023 - у термін до 04.07.2023.

30 червня 2023 року від ліквідатора ТОВ "МІЛК ВОРД" арбітражного керуючого Закорка Вадима Вікторовича надійшли:

- письмові пояснення;

- заява про відшкодування судових витрат, пов`язаних із проведенням судової будівельно-технічної експертизи та складення звіту у розмірі 48 325 грн 12 коп.;

- заява про зміну предмета позову.

Ухвалою від 06.07.2023 розгляд справи відкладено на 20.07.2023.

Ухвалою від 20.07.2023 у задоволенні клопотання ПАТ АБ Акціонерний банк "Південний" про поновлення строку на подачу відзиву на позов - відмовлено. Визнано причини пропуску строку на подання відзиву ПАТ АБ "Південний" поважними. Прийнято та долучено до матеріалів справи відзив на позов та постановлено здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням даної заяви по суті спору. Підготовче засідання відкладено на 22.08.2023.

18 серпня 2023 року від ТОВ "МІЛК ВОРД" від імені та в інтересах якого діє арбітражний керуючий Закорко Вадим Вікторович надійшла заява про залишення заяви позивача про зміну предмета позову від 19.06.2023 без розгляду та клопотання про виправлення описки в позовній заяві.

У судовому засіданні 22.08.2023 господарський суд, розглянувши заяву ліквідатора ТОВ "МІЛК ВОРД" про залишення без розгляду заяви про зміну предмету позову, дійшов висновку про її задоволення. Протокольною ухвалою суд залишив без розгляду заяву позивача про зміну предмету позову.

Господарський суд, розглянувши клопотання ліквідатора ТОВ "МІЛК ВОРД" про виправлення описки в позовній заяві, встановив, що арбітражний керуючий Закорко Вадим Вікторович просить суд вважати правильною у п. 1 прохальної частини позовної заяви дату оскаржуваного рішення державного реєстратора - 21.02.2019 замість неправильної - 21.02.2018. Суд протокольною ухвалою задовольнив означене клопотання та постановив вважати правильною редакцію прохальної частини позовної заяви з урахуванням клопотання позивача про виправлення описки в позовній заяві (вх. № 7086/23 від 18.08.2023).

Ухвалою від 22.08.2023 оголошено перерву на 07.09.2023.

Ухвалою від 07.09.2023 закрито підготовче провадження у справі. Призначено справу № 918/99/19(918/180/22) до судового розгляду по суті на 19.09.2023.

Ухвалою від 19.09.2023 відкладено розгляд справи на 17.10.2023.

Ухвалою від 17.10.2023 оголошено перерву з розгляду справи по суті на 26.10.2023.

26 жовтня 2023 року у судове засідання з`явилися представники позивача та відповідача.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - державний реєстратор Хмельницького бюро технічної інвентаризації Дубас Олена Олександрівна у судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про час, дату та місце проведення даного засідання, що підтверджується довідкою про надіслання на її офіційну електронну адресу ухвали від 17.10.2023.

Направлення копії судового рішення учасникам справи в електронній формі у разі наявності в особи офіційної електронної адреси є належним виконанням судом обов`язку з направлення копії судового рішення у порядку, встановленому процесуальним законом.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов`язковою, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду справи по суті без участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Присутні у судовому засіданні представники позивача та відповідача підтримали правові позиції, викладені у заявах по суті спору та поясненнях.

Стислий виклад правової позиції позивача, викладеної у позовній заяві

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач як іпотекодержатель набув у власність іпотечне майно у зв`язку з прийняттям рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору від 05.04.2017 та як наслідок проведення 21.02.2018 державної реєстрації права власності на цілісний майновий комплекс, розташований за адресою Хмельницька область, Городоцький р-н, м. Городок, провулок Молочноконсервний, 1. Вказане майно відповідач набув у власність за ціною, що є вдвічі нижчою від погодженої сторонами в договорі іпотеки - 12 393 512,75грн., приховавши від власника майна (ТОВ "МІЛК ВОРД") інформацію про проведення оцінки такого майна, її результати та розмір зарахування вимог іпотекодержателя за рахунок набуття у власність іпотечного майна.

Оскільки визначена ТОВ "Інвестиційно-консалтинговим Бюро "Тріада" вартість іпотечного майна (5 800 103,27грн.) вбачалася істотно заниженою, ТОВ "МІЛК ВОРД" замовив рецензування звіту про незалежну оцінку майна від 06.02.2019, за результатами якого встановлено, що звіт від 06.02.2019 не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним та не може бути використаний як документ, при якому можуть бути прийняті рішення відповідно до мети оцінки. Згідно Висновку про вартість майна будівлі та споруди цілісного майнового комплексу, виготовленого ПП "Експерт-Рівне-Консалт" на замовлення позивача, ринкова вартість іпотечного майна станом на 06.02.2019 становила 12 265 200,00грн.

На переконання позивача вищенаведене свідчить, що набуття у власність предмета іпотеки мало ознаки недобросовісності, зловживання правами кредитора та було здійснене як на шкоду боржнику, так і іншим кредиторам, вимоги яких могли б бути погашеними за рахунок вартості такого майна у разі його реалізації за дійсною ринковою ціною.

Стислий виклад правової позиції відповідача, викладеної у відзиві

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог і вказав, що його дії, що пов`язані із набуттям права власності на предмет іпотеки повністю узгоджуються із Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, які діяли на момент проведення реєстраційної дії та умов договору іпотеки. Банк звернув стягнення на предмет іпотеки у зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором та провів державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за собою.

Відповідач вказує, що реалізував своє право на стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, визначеному ст. 37 Закону України "Про іпотеку", за вартістю об`єкта іпотеки, що визначена на підставі незалежної експертної оцінки. При цьому ані договором іпотеки, що укладений між ТОВ "МІЛК ВОРД" із ПАТ АБ "Південний", ані ст. ст. 35 Закону України "Про іпотеку", не передбачено обов`язку іпотекодержателя зазначати у вимозі про усунення порушень вартість, за якою буде здійснено звернення стягнення, а тим більше отримання погодження цієї вартості боржником. Право вибору суб`єкта оціночної діяльності для виготовлення звіту щодо визначення ринкової вартості майна, умовами договору іпотеки належить лише іпотекодержателю. Такі умови договору іпотеки є чинними, а сам договір не визнавався недійсним. Іпотекодержатель замовив звіт про незалежну експертну оцінку нерухомого майна, який датований 06.02.2019, та замовив рецензування виготовленого звіту, датоване 14.02.2019, на підставі яких було звернено стягнення на предмет іпотеки. Рецензія від 05.10.2020 на рецензію, що з`явилась через півтора роки після рецензії 14.02.2019 є безпідставною, позаяк звіт про оцінку предмету іпотеки, за наслідками рецензування якого встановлено, що звіт відповідає вимогам чинних нормативно-правових актів з оцінки майна, є остаточним і перегляду за ініціативою будь-якої зі сторін договору іпотеки не підлягає. Вказана умова у сукупності із іншими умовами договору іпотеки виключає погодження іпотекодавцем ціни та не ставить питання переходу права власності в залежність від волі іпотекодавця. Сам факт наявності звіту та його рецензії на момент звернення стягнення на предмет іпотеки, за 3 роки існування спорів та вирішення їх по суті, ніким під сумнів не ставився. Спірним виявилось питання вартості через півтора роки після звернення стягнення. Однак вартість предмета іпотеки може лише впливати на розмір погашених перед банком вимог, а відповідно і на реєстр вимог кредиторів, однак аж ніяк не може слугувати підставою для скасування рішення державного реєстратора від 21.02.2019 про перехід права власності на предмет іпотеки на іпотекодержателя.

Питання відповідності вартості предмету іпотеки, згідно з висновком суб`єкта оціночної діяльності, реальній ринковій вартості на момент здійснення звіту про оцінку може впливати на розмір залишку заборгованості (чи відсутності такого залишку), в даному випадку це розмір кредиторських вимог, визначений в реєстрі кредиторів відповідною ухвалою. При цьому відповідач вказує, що розмір кредиторських вимог уже був предметом дослідження та за результатами розгляду Верховним Судом кредиторських вимог у справі про банкрутство № 918/99/19, винесено постанову від 16.03.2021, якою поставлено крапку у спірних питаннях щодо розміру кредиторських вимог Банку, при цьому питання, що порушує позивач у позові Верховним Судом вже вивчались.

Стислий виклад правової позиції позивача, викладеної у відповіді на відзив

Позивач зазначає, що ціна набуття права власності на предмет іпотеки та її погодження з власником майна є істотними обставинами при зверненні стягнення на майно у позасудовий спосіб, та підлягають дослідженню при встановленні правомірності або неправомірності реєстрації права власності на іпотечне майно за іпотекодержателем. (Відповідного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 у справі № 306/2053/16-ц). Також позивач вказує, що право іпотекодержателя на самостійний вибір об`єкта оціночної діяльності у даному випадку не оспорюється, натомість відповідна оцінка предмета іпотеки має бути добросовісною і професійною. Звіт про незалежну оцінку майна від 06.02.2019 не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним і непрофесійним і не може бути використаний як документ, по якому можуть бути прийняті рішення відповідно до мети оцінки. Згідно з договором вартість іпотечного майна становить 12 393 512 грн 75 коп., а відповідач набув у власність означене майно за ціною, що є вдвічі нижчою від погодженої у договорі - за 5 800 103 грн 27 коп. При цьому відповідно до висновку про вартість майна від 08.10.2020, замовленого позивачем, визначено що ринкова вартість іпотечного майна станом на 06.02.2019 становила 12 262 200 грн 00 коп., тобто відповідала вартості яка визначена сторонами в договорі іпотеки.

На переконання позивача вищенаведене свідчить про набуття у власність предмета іпотеки 21.02.2019 мало ознаки недобросовісності, зловживання правами кредитора, а відтак відповідне нерухоме майно підлягає поверненню у ліквідаційну масу боржника для подальшого продажу в ліквідаційній процедурі.

Стислий виклад правової позиції відповідача, викладеної у запереченнях на відповідь на відзив

Відповідач в цілому підтримує викладені у відзиві доводи та стверджує, що висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 20.03.2019 у справі № 306/2053/16-ц є загальним до відповідної категорії справ і не може застосовуватись при вирішення спору у справі № 918/99/19(918/180/22).

Відповідач зазначає, що очевидним є те, що фактичні обставини справи превалюють під час вирішення питання про застосування норм права з урахуванням подібності правовідносин висновкам Верховного Суду, що таким чином спростовує твердження позивача що деяка відмінність фактичних обставин справ № 306/2053/16-ц та № 918/99/19(918/180/22) не має вирішального значення. У справі № 306/2053/16-ц оцінка майна предмету іпотеки на момент переходу права власності (станом на 10.09.2016) не проводилась, а в розрізі звернення стягнення умову про необхідність іпотекодавцем передати предмет іпотеки іпотекодержателю Суд визнав ознакою двостороннього правочину, в якому мають бути погоджені всі умови, в тому числі і його ціна. В свою чергу при встановленні обставин справи № 918/99/19(918/180/22) слід враховувати що договір іпотеки не містить умов, які стали вирішальними під час формування позиції у справі № 306/2053/16-ц, адже момент переходу права власності на предмет іпотеки договір іпотеки виключав погодження ціни предмету іпотеки іпотекодавцем. Спірною у справі № 918/99/19(918/180/22) є тільки ціна предмету іпотеки, а наявність оцінки предмету іпотеки від 06.02.2019 на момент переходу права власності до відповідача є встановленим фактом.

Стислий виклад правової позиції позивача, викладеної у письмових поясненнях від 30.06.2022

Позивач в обгрунтування правової позиції вказує, що перед проведенням державної реєстрації права власності на предмет іпотеки відповідач у відповідності до п. 4.2. Договору повинен був провести поточну технічну інвентаризацію предмету іпотеки, чого не було зроблено. Проте всупереч вказаному проведена державна реєстрація набуття права власності на предмет іпотеки 21.02.2019 за відповідачем. Оцінка предмету іпотеки згідно з п. 1.9. Договору становить 12 393 512 грн 75 коп. Сторони у п. 1.9. Договору домовились не рідше 1 разу на рік проводити переоцінку вартості предмета іпотеки на підставі висновку оцінювача - співробітника банку, однак в матеріалах справи № 918/99/19(918/180/22) відсутні докази здійснення переоцінки предмету іпотеки. Ані звіт від 06.02.2019, ані рецензія на нього від 14.02.2019 не містять інформації про проведення іпотекодержателем поточної технічної інвентаризації предмету іпотеки, хоча це є передумовою для звернення стягнення на предмет іпотеки, застереження про що викладено у п. 4.2. Договору.

Окрім того, позивач звертає увагу, що вимога іпотекодержателя від 16.03.2018 не містить інформації ані про проведення оцінки іпотечного майна, ані про рецензування, ані про вартість майна за якою відбудеться зарахування вимог іпотекодержателя. Відповідач недобросовісно використав своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки, а висновок експерта за результатами проведення експертизи у справі № 918/99/19(918/180/22) підтверджує позицію позивача і свідчить про те, що відповідач при набутті права власності на предмет іпотеки занизив вартість предмету іпотеки більше ніж в 2 рази від його реальної вартості.

Іпотекодержатель не повідомив державного реєстратора, що вже скористався іншим позасудовим способом звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти задоволення позовних вимог, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ГПК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України від 05.06.2003 № 898-IV "Про іпотеку" (тут і далі, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 3 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (стаття 33 Закону України "Про іпотеку").

Можливість і порядок звернення стягнення на предмет іпотеки передбачені, зокрема, статтями 35-37 Закону України "Про іпотеку".

Судом встановлено, що 03.04.2017 між ПАТ АБ "Південний" та ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет" і TOB "МІЛК ВОРД" (далі разом - Позичальники, а окремо кожен з них - Позичальник) укладено генеральну угоду про кредитування №AGS2017-01190 (надалі - Генеральна угода), відповідно до умов якої Банк на прохання будь-якого з Позичальників відкриває кредитні лінії на умовах викладених в Генеральній угоді та відповідних Кредитних договорах, які укладаються окремо з кожним з Позичальників, відповідно до положень Генеральної угоди.

03 квітня 2017 року між ПАТ АБ "Південний" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" "Мілк - Маркет" (далі - позичальник) укладено кредитний договір № АL2017-01193, згідно п.1.1 якого банк зобов`язується відкрити позичальнику кредитну лінію (далі - кредит) в рамках генеральної угоди про кредитування №АGS2017-01190 від 03.04.2017, а позичальник зобов`язується повернути кредит згідно п. 1.5 генеральної угоди, графіку повернення траншу (ів) та графіку зміни ліміту, зазначеному у п. 1.5 даного договору не пізніше 31.03.2022 та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 21,5 % річних.

У відповідності до п.1.5 кредитного договору № АL2017-01193 сума заборгованості позичальника за кредитним договором може збільшуватися при акцепті банком наступних заявок, не перевищуючи, при цьому максимальної суми в розмірі 18 000 000,00грн. та враховуючи графік зміни ліміту.

23 лютого 2018 року між ПАТ АБ "Південний" та ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет" підписано додаткову угоду до кредитного договору від 03.04.2017, у відповідності до якої сторони домовились п.1.5 кредитного договору викласти в наступній редакції: сума заборгованості позичальника за кредитним договором може збільшуватися при акцепті банком наступних заявок, не перевищуючи, при цьому максимальної суми в розмірі 15 254 244,00грн. та враховуючи графік зміни ліміту.

05 квітня 2017 року між ТОВ "МІЛК ВОРД" (далі - іпотекодавець, позичальник-1), що діє в забезпечення власних зобов`язань та як майновий поручитель Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" "Мілк-Маркет" (далі - позичальник - 2) (далі - сумісно - позичальник) та ПАТ АБ "Південний" (далі - іпотекодержатель) укладено Іпотечний договір (далі - Іпотечний договір, договір іпотеки), згідно з п. 1.1 предметом якого є надання іпотекодавцем в іпотеку нерухомого майна, зазначеного в п. 1.5 цього договору, в забезпечення виконання зобов`язань позичальника перед іпотекодержателем, в силу чого іпотекодержатель має право в разі невиконання позичальником зобов`язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення вимог за рахунок переданого в іпотеку предмету іпотеки перед іншими кредиторами іпотекодавця.

За Іпотечним договором іпотекою забезпечується виконання солідарних зобов`язань Позичальників, що випливають з Генеральної угоди про кредитування №АGS2017-01190 від 03.04.2017, укладеної між іпотекодержателем та Позичальниками, Кредитних договорів, укладених в рамках цієї генеральної угоди про кредитування за №АL2017-01194 від 03.04.2017, укладеним між іпотекодержателем та Позичальником-1 (ТОВ "МІЛК ВОРД") та за №АL2017-01193 від 03.04.2017, укладеним між іпотекодержателем та Позичальником-2 та всіх додаткових угод до них, в тому числі додаткових угод, що будуть укладені в майбутньому щодо будь-яких змін умов вказаних договорів (далі - Кредитний договір), в тому числі, але не виключно, стосовно збільшення розміру кредиту, зміни строку повернення кредиту, зміни відсотків ставки, розмірів комісій, штрафів, згідно з яким іпотекодержатель зобов`язується надати позичальникам кредит в розмірі та в строки, визначені кредитним договором, а позичальники солідарно зобов`язуються на умовах, визначених в кредитному договорі повернути іпотекодержателю кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, плату за розрахункове обслуговування, а також сплатити комісії, штрафи та пені, передбачені умовами кредитного договору (п.1.2 договору).

У відповідності до п.1.3 Іпотечного договору іпотекою за цим договором також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за кредитним договором і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмету іпотеки, якщо предмет застави буде прийнятий на утримання іпотекодержателем; витрат на страхування предмету іпотеки, якщо витрати на страхування предмету іпотеки зроблені іпотекодержателем; збитків, завданих порушенням іпотекодавцем умов цього договору; збитків, завданих порушенням позичальником зобов`язань за кредитним договором.

Згідно з п. 1.5 договору в забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно (далі - предмет іпотеки), що є власністю іпотекодавця, а саме цілісний майновий комплекс, загальною площею 12838,2 кв.м., розташований за адресою: Хмельницька область, місто Городок, провулок Молочноконсервний, будинок 1, який складається з адміністративного побутового комплексу, загальною площею 1760 кв м., цегляного складу і столярної майстерні загальною площею 980,4 кв. м., цегляного навіса для зберігання тари загальною площею 129,4 кв.м., цегляної кузні загальною площею 68,8 кв.м, цегляного допоміжного комплексу загальною площею 1416,1 кв.м, цегляного розчинного вузла загальною площею 74 кв.м, цегляної мойки автоцистерн загальною площею 49,7 кв.м, ст. панелей склад цукру загальною площею 1056 кв.м, цегляної будівлі дільниці згущеного молока загальною площею 3707,9 кв.м., цегляної прохідної загальною площею 26,9 кв.м., шлакобетонної варочної дільниці загальною площею 480,1 кв.м ст., цегляного матеріального складу загальною площею 312,6 кв.м, цегляної майстерні загальною площею 146,3 кв.м, цегляної електропідстанції загальною площею 67.1 кв.м, цегляного автогаража загальною площею 550,5 кв.м, цегляної насосної станції загальною площею 20,4 кв.м, цегляного цільномолочного цеха загальна площею 1057 кв.м, цегляної насосної №2 загальною площею 73,8 кв.м., цегляної насосної №3 загальною площею 20,9 кв.м, цегляного складу готової продукції загальною площею 463,2 кв.м, цегляного теплопункту загальною площею 91,2 кв.м., ст. панелі цеху лактози загальною площею 215,1 кв.м, цегляної насосної станції загальною площею 70,8 кв.м. (далі - предмет іпотеки, цілісний майновий комплекс, майно).

Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставленого майна, виданого приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу Хмельницької області Якимишиним С.Є. 31.01.2013 за реєстровим №60. Право власності на предмет іпотеки зареєстроване приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу Хмельницької області Якимишиним С.Є. 31.01.2013 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єктом нерухомого майна 4504868212, номер запису про право власності 67243, що підтверджується Інформаційною довідкою № 84277305, виданою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В.В. 05.04.2017.

Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці кадастровий номер 6821210100:14:004:0012, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 58932868212, загальною площею 5, 32 га, цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою Хмельницька область, Городоцький р-н, м. Городок, вулиця Кам`янецька/провулок Молочноконсервний відносно якої встановлені земельні сервітути згідно з переліком.

Згідно з п. 1.8. Договору на момент укладення цього договору Предмет іпотеки знаходиться в задовольному стані, придатний для його цільового використання.

У п. 1.9. Договору сторони дійшли згоди, що за домовленістю сторін вартість предмету Іпотеки становить 12 393 512 грн 75 коп. без ПДВ, що є ринковою вартістю предмету іпотеки, визначеною на підставі Звіту про оцінку майна, складеного суб`єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "Південно-українське бюро консалтингу та оцінки" 07.02.2017 (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 15276/13, виданий фондом державного майна України 14.10.2013).

Сторони домовились не рідше 1 раз на рік (з метою визначення ринкової вартості предмету іпотеки) здійснювати переоцінку вартості предмета іпотеки на підставі висновку оцінювача майна - співробітника банку, що має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, або на підставі звіту про оцінку майна, наданого незалежним суб`єктом оціночної діяльності.

Витрати для проведення первинної оцінки та подальшої переоцінки несе іпотекодавець, крім внутрішньої переоцінки, яка здійснюється з метою визначення ринкової вартості предмету іпотеки на підставі висновку оцінювача майна - співробітника банку.

Іпотекодержатель має право здійснити незалежну оцінку/переоцінку предмету іпотеки за свій рахунок у разі несплати іпотекодавцем послуг незалежного суб`єкта оціночної діяльності з оцінки/переоцінки.

Пунктом 1.10.3. договору передбачено, що іпотекодавець засвідчує, що на момент укладення цього договору, на підставах передбачених чинним законодавством, на предмет іпотеки може бути звернено стягнення.

Відповідно до п. 1.13 договору у разі часткового виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, право звернення на предмет іпотеки зберігається в первісному обсязі.

Забезпечене іпотекою зобов`язання, вважається виконаним, якщо кредит повернутий (погашений), сплачено відсотки за користування кредитом, штрафи та пені, передбачені умовами кредитного договору, а також відшкодовано інші витрати, пов`язані з його виконанням (п. 1.14 договору).

Згідно п. 1.15 договору іпотекодавець ознайомлений з умовами кредитного договору та розуміє, що є можливість змін його умов відповідно до додаткових угод, що можуть бути укладені в майбутньому.

Іпотекодержатель, з метою задоволення своїх вимог має право:

- звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого - небудь із зобов`язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані (п. 2.1.7.1 договору);

- вимагати дострокового виконання позичальником/іпотекодавцем зобов`язань за кредитним договором: повернення кредиту, сплати процентів, комісій, винагород, штрафних санкцій (штрафів, пені), інших заборгованостей, а в разі невиконання вимоги - звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання зобов`язань за кредитним договором, зокрема порушення позичальником якого-небудь із зобов`язань, передбачених умовами кредитного договору (п. 2.1.7.2 договору).

Згідно п. 3.1 договору іпотекодавець солідарно з позичальником несуть відповідальність перед іпотекодержателем. Іпотекодавець несе відповідальність перед іпотекодержателем в межах вартості предмету іпотеки.

Іпотекодержатель має право задоволення своїх вимог за кредитним договором і за цим договором, яке виникає у іпотекодержателя у випадку невиконання (часткового невиконання) позичальником своїх зобов`язань перед іпотекодержателем за кредитним договором, у випадку невиконання (часткового невиконання) іпотекодавцем своїх зобов`язань за цим договором та в інших випадках, передбачених цим договором (п. 3.2 договору).

Звернення стягнення і реалізація предмета іпотеки здійснюється шляхом позасудового врегулювання, або в примусовому порядку відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України. Іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати відповідно до розділу 5 Закону України "Про іпотеку" спосіб стягнення: на підставі рішення суду; на підставі виконавчого напису нотаріуса; згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі (п. 3.3 договору іпотеки).

У відповідності до п. 3.4 договору іпотекодержатель розпочинає позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо протягом 30 календарних днів іпотекодавцем не буде виконана вимога про усунення порушень зобов`язань за кредитним договором та/або умов цього договору (перебіг 30 денного строку обраховується в порядку, передбаченому п 2.3.18 цього договору). Спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки визначається іпотекодержателем у цій вимозі. Сторони домовились, що у разі виникнення передбачених законом/договором підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, іпотекодержатель має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, не направляючи попереднє повідомлення іпотекодавцю.

Згідно з п. 4.1. Іпотечного Договору, звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку, зокрема, шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку" за вартістю, яка визначається на підставі незалежної експертної оцінки. Згідно ст. 36 Закону України "Про іпотеку" це застереження вважається Договором про задоволення вимог іпотекодержателя і є підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Як вбачається із п. 4.3. Договору визначена суб`єктом оціночної діяльності вартість предмета іпотеки зазначається у звіті про оцінку майна, що складається відповідно до вимог Закону України "про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Виготовлення звіту замовляє іпотекодержатель. Витрати на проведення експертної оцінки несе іпотекодавець. У разі несплати іпотекодавцем витрат на проведення експертної оцінки іпотекодержатель має право здійснити експертну оцінку предмета іпотеки за свій рахунок та включити (з метою відшкодування) витрати на проведення оцінки до складу витрат, пов`язаних зі зверненням стягнення на предмет іпотеки. Звіт про оцінку підлягає рецензуванню. Звіт про оцінку предмета іпотеки, за наслідками рецензування якого встановлено, що звіт відповідає вимогам чинних нормативно-правових актів з оцінки майна, є остаточним і перегляду за ініціативою будь-якої зі сторін цього договору не підлягає.

Цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до 31.03.2027; у разі якщо до 31.03.2027 зобов`язання за цим кредитним договором повністю не виконані, договір діє до повного виконання всіх зобов`язань за вказаним договором та додатковими угодами до нього.

Договір підписано, скріплено відтиском печатки сторін, посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В.В. та зареєстровано в реєстрі за №201.

Судом встановлено, що ПАТ АБ "Південний" звернувся до ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет" та ТОВ "МІЛК ВОРД" з вимогою вих. №14-15094БТ від 16.03.2018, згідно з якою вимагалось в тридцяти денний строк погасити заборгованість, яка станом на 16.03.2018 складає 15 559 234,63грн., з яких 15 254 244,00 грн. заборгованість, власне за кредитом, 304 490,63 грн. заборгованості за процентами. Крім того, Банк повідомив, що у разі, якщо у вказаний строк заборгованість погашена не буде банк, буде змушений ініціювати звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку визначеному ст. 36 - 38 Закону України "Про іпотеку" та Розділом 4 Договору іпотеки або шляхом вчинення виконавчого напису.

Сторонами не заперечується, що вимогу відповідача вих. №14-15094БТ від 16.03.2018 отримано ТОВ "МІЛК ВОРД" 23.03.2018 та не було задоволено.

20 липня 2018 року ПАТ АБ "Південний" звернулось до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Буракової О.І. із заявою про вчинення виконавчого напису на договорі іпотеки від 05.04.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В.В. за № 201, про звернення стягнення на предмет іпотеки - цілісний майновий комплекс для погашення заборгованості за кредитним договором №АL2017-01193 від 03.04.2017 за період з 03.04.2017 по 16.07.2017 у сумі 16 846 595,92 грн., а також для відшкодування витрат стягувача на оплату послуг нотаріуса по вчиненню виконавчого напису.

30 липня 2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бураковою О.І. вчинено виконавчий напис № 846, згідно якого запропоновано звернути стягнення на цілісний майновий комплекс, який на підставі договору іпотеки від 05.04.2017 забезпечує виконання зобов`язань за кредитним договором №АL2017-01193 від 03.04.2017. За рахунок коштів, отриманих від реалізації обладнання пропонується задовольнити вимоги ПАТ АБ "Південний" за кредитним договором №АL2017-01193 від 03.04.2017.

З огляду на викладене, судом встановлено, що ПАТ АБ "Південний" використав своє альтернативне право на звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 05.04.2017, передбачене п. 3.3. Іпотечного договору, шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису № 846 від 30.07.2018.

У подальшому, ПАТ "АБ "Південний" скористався іще одним способом звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, - згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в Іпотечному договорі.

Так, 21.02.2019 у зв`язку із незадоволенням вимоги №14-15098БТ від 16.03.2018 про дострокове погашення заборгованості ПАТ АБ "Південний" звернув стягнення на предмет іпотеки та зареєстрував за собою право власності на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 05.04.2017, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В.В. за № 201.

21 лютого 2019 року державним реєстратором Хмельницького бюро технічної інвентаризації Дубас Оленою Олександрівною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 45642525 та проведено державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки цілісний майновий комплекс за ПАТ АБ "Південний" (номер відомостей про речове право 30401157) (далі - оспорюване рішення державного реєстратора).

Частиною 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

За змістом статті 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 61 Порядку № 1127 передбачено, що для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв`язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, телекомунікаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами);

3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації;

4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

В обґрунтування позовних вимог позивач, серед іншого, вказує, що відповідачем зареєстровано за собою право власності на предмет іпотеки у позадоговірний спосіб за неправомірно визначеною, заниженою більш як у 2 рази, вартістю.

Позивач доводить іншу вартість предмета іпотеки станом на дату набуття права власності Банком

Відповідач доводить, що реальною вартістю майна є 5 800 103 грн 27 коп., яка визначена у Звіті про незалежну оцінку майна від 06.02.2019, на який наявна рецензія від 14.02.2019 і що висновки, які викладені у постанові Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 306/2053/16-ц, на які покликається позивач в обґрунтування своєї правової позиції, не можуть бути застосовані при вирішенні означеного спору.

Предметом доказування у даній справі, серед іншого, є реальна вартість майна, яке відповідач набув у власність у зв`язку з прийняттям рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі Іпотечного договору від 05.04.2017 та як наслідок проведення 21.02.2019 державної реєстрації права власності на цілісний майновий комплекс, розташований за адресою Хмельницька область, Городоцький р-н, м. Городок, провулок Молочноконсервний, 1.

Щодо визначення подібних правовідносин, то в силу приписів ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема п. 1 ч. 2 287 ГПК України та п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи [див. постанови від 27.03.2018 у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі №372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах №522/2202/15-ц (пункт 22) і №522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц (пункт 22)]. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

Позивач в обґрунтування своєї правової позиції, серед іншого, посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 306/2053/16-ц в якій зазначені правові висновки, які, на думку позивача, мають релевантне значення для справи № 918/99/19(918/180/22), а саме на висновки, що ціна набуття права власності на предмет іпотеки та її погодження з власником майна є істотними обставинами при зверненні стягнення на майно у позасудовий спосіб, та підлягають дослідженню при встановленні правомірності або неправомірності реєстрації права власності на іпотечне майно за іпотекодержателем.

Як вбачається із матеріалів справи, жодних інших висновків, які викладені у постанові Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 306/2053/16-ц позивач не наводить в обґрунтування своєї правової позиції.

Відтак суд критично ставиться до тверджень відповідача про те, що не можуть бути застосовані при вирішенні спору у справі № 918/99/19(918/180/22) викладені у справі № 306/2053/16-ц висновки про те, що ціна підлягає дослідженню при встановленні правомірності або неправомірності реєстрації права власності на предмет іпотеки, - адже саме реальна вартість майна, яке відповідач набув у власність 21.02.2019, є предметом дослідження у справі № 918/99/19(918/180/22), і її заниження є однією з підстав позову. Відповідач у свою чергу не довів, що ринкова вартість майна не є спірною, що вказувало б на відсутність підстав для врахування висновків викладених у справі № 306/2053/16-ц.

За викладеного, відповідачем не доведено, а судом не встановлено, що висновки, які викладені у постанові Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 306/2053/16-ц про необхідність встановлення реальної вартості предмета іпотеки станом на дату набуття його у власність іпотекодержателем, не можуть бути враховані при вирішенні спору у даній справі.

Крім того, питання про те, чи може оцінка предмета іпотеки виступати єдиною підставою для визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем, неодноразово було предметом розгляду Верховним Судом. В постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 306/1224/16-ц та від 20.03.2019 у справі № 306/2053/16-ц акцентовано увагу на тому, що ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною і повинна погоджуватися з власником майна.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду, повертаючи справу № 761/11601/19 на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, в ухвалі від 16.06.2021 зазначила, що у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 306/1224/16-ц та від 20.03.2019 у справі №306/2053/16-ц однозначно висловлено правові висновки щодо необхідності подання державному реєстратору документа про експертну оцінку предмета іпотеки для проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем. Відсутність оцінки предмету іпотеки на момент переходу права власності свідчить про порушення проведеної державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем. Подібні за змістом висновки, в тому числі із посиланням на вказані висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 11.06.2020 у справі № 914/953/19, від 12.08.2020 у справі № 921/353/19, а також постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.07.2023 у справі № 725/2030/21 і від 16.08.2023 у справі № 369/16588/18.

Наведене свідчить про те, що суди однаково застосовують висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у справах № 306/1224/16-ц, № 306/2053/16-ц, та приходять до подібних висновків про те, що ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною, а відсутність оцінки предмета іпотеки на момент переходу права власності свідчить про порушення проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем.

За таких обставин іпотекодавець має бути повідомлений про здійснення оцінки предмета іпотеки та результати такої оцінки. Зокрема про ціну, за якою здійснюється відчуження предмета іпотеки. Ціна, за якою здійснюється звернення стягнення на майно іпотекодавця, має для останнього вирішальне значення і є істотною умовою договору іпотеки.

Ключовим питанням, яке постало у справі № 918/99/19(918/180/22) за доводами і доказами сторін, є реальна вартість предмету іпотеки станом на дату набуття його у власність ПАТ АБ "Південний".

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як вбачаться із п. 1.9. Іпотечного Договору від 05.04.2017, вартість предмету іпотеки згідно із проведеною оцінкою станом на 07.02.2017 становить 12 393 512 грн 75 коп.

В матеріалах справи наявні докази оцінки вартості предмета іпотеки від 06.02.2019 та від 08.10.2020, та два рецензійних висновки на звіт про оцінку від 06.02.2019, за результатами дослідження судом встановлено, що докази на які посилаються позивач та відповідач в обґрунтування своїх правових позицій мають суттєві відмінності щодо реального розміру ринкової вартості предмета іпотеки станом на 06.02.2019 та суперечать один одному.

Згідно зі Звітом про незалежну оцінку майна від 06.02.2019, проведеною Інвестиційно-консалтинговим бюро «Тріада» вартість предмету іпотеки становить 5 800 103 грн 27 коп.

Зі Звіту про оцінку будівлі та споруди цілісного майнового комплексу загальною площею 12838,2 кв.м., що знаходиться за адресою Хмельницька область, м. Городок провулок Молочноконсервний, 1, від 08.10.2020, проведеної Приватним підприємством «Експерт-Рівне-Консалт» вбачається, що вартість предмету іпотеки становить 12 265 200 грн 00 коп.

Так, Звіт про незалежну оцінку майна від 06.02.2019, проведеною Інвестиційно-консалтинговим бюро «Тріада» фактично підтверджує можливість часткового погашення суми заборгованості за кредитним договором № AL2017-01193 від 03.04.2017 на суму 5 800 103 грн 27 коп., в той час як Звіт про оцінку будівлі та споруди цілісного майнового комплексу загальною площею 12838,2 кв.м., що знаходиться за адресою Хмельницька область, м. Городок провулок Молочноконсервний, 1, від 08.10.2020, складений Приватним підприємством «Експерт-Рівне-Консалт» підтверджує можливість значно більшого (більшого ніж у 2 рази) погашення суми заборгованості за кредитним договором на суму 12 265 200 грн 00 коп.

Також як вбачається з Рецензії від 14.02.2019, проведеної оцінювачем Приватного підприємства «Дельта-консалтинг» Постолакіною Людмилою Василівною за замовленням відповідача, Звіт про незалежну оцінку майна від 06.02.2019 в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і може бути використаний за вказаною у звіті метою і функцією.

Водночас Рецензія від 05.10.2020, проведена Представництвом експертної ради УТО в Рівненській області за замовленням позивача, на звіт про незалежну оцінку майна від 06.02.2019, свідчить про те, що представлений Звіт не може розглядатися як документ, по якому можуть бути прийняті рішення відповідно до мети оцінки. В звіті відсутні копії технічних паспортів, тому наведені фізичні характеристики нерухомості перевірити неможливо. Наведений у Звіті огляд ринку нерухомості не дає можливості сформулювати судження про цінові характеристики ринку подібної до об`єкту оцінки нерухомості в м. Городок Хмельницької області. Розрахунок вартості проведений із суттєвими недоліками, зібраний оцінювачем доказів недостатньо для проведення достовірної оцінки. Зокрема, некоректно відображена інформація про ціни та характеристики 2-х об`єктів порівняння, що вплинуло на вартість об`єкта оцінки. Використані методичні підходи та процедури не в повній мірі відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, що діяли на момент оцінки, та реалізовані із суттєвими недоліками.

Із викладеного вбачається, що відповідач, реалізувавши своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб, набув у власність предмет іпотеки за ціною 5 800103 грн 27 коп., яка є спірною.

У зв`язку із тим, що питання визначення ринкової вартості іпотечного майна є спірним та впливає на погашення заборгованості позивача за кредитним договором №АL 2017-01193 від 03.04.2017, а докази які подані сторонами є суперечливими, судом у справі була призначена експертиза. Так, ухвалою від 26.07.2022, яка залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2022, серед іншого: призначено по справі судову експертизу. На вирішення експерту поставлено наступне питання:

1) Якою є дійсна ринкова вартість майна станом на 06.02.2019, а саме: цілісного майнового комплексу, що складається з адміністративного побутового комплексу, загальною площею 1760кв.м, матеріали стін - ст. панелі; складу і столярної майстерні загальною площею 980,4кв.м матеріали стін - цегла; навісу для зберігання тари загальною площею 129,4кв.м, матеріали стін - цегла; кузні загальною площею 68,8кв.м; допоміжного комплексу загальною площею 1416,1кв.м, матеріали стін - цегла; розчинного вузла загальною площею 74,кв.м, матеріали стін - цегла; мойки автоцистерн загальною площею 49,7кв.м, матеріали стін - цегла; склад цукру загальною площею 1056кв.м, матеріали стін - ст. панелей; будівлі дільниці згущеного молока загальною площею 3707,9кв.м, матеріали стін - цегла; прохідної загальною площею 26,9кв.м, матеріали стін - цегла; варочної дільниці загальною площею 480,1кв.м., матеріали стін - шлакобетон; матеріального складу загальною площею 312,6кв.м, матеріали стін - цегла; майстерні загальною площею 146,3кв.м, матеріали стін - цегла; електропідстанції загальною площею 67,1кв.м, матеріали стін - цегла; автогаража загальною площею 550,5кв.м,матеріали стін - цегла; насосної станції загальною площею 20,4 кв.м, матеріали стін - цегла, цільномолочного цеха загальною площею 1057кв.м., матеріали стін - цегла; насосної №2 загальною площею 73,8кв.м, матеріали стін - цегла; насосної № 3 загальною площею 20,9кв.м, матеріали стін - цегла; складу готової продукції загальною площею 463,2кв.м, матеріали стін - цегла; теплопункту загальною площею 91,2кв.м, матеріали стін - цегла; цеху лактози загальною площею 215,1кв.м, матеріали стін - панелі; насосної станції загальною площею 70,8кв.м, матеріали стін -. цегла, що розташовані за адресою: Хмельницька область, Городоцький район, м. Городок, провулок Молочноконсервний, 1?

Із висновку експерта № 3519 від 30.05.2023, що виготовлений за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи по господарській справі № 918/99/19(918/180/22), вбачається, що імовірна дійсна ринкова вартість предмета іпотеки станом на 06.02.2019, могла становити 12 309 000 грн 00 коп.

Відтак із висновку експерта № 3519 від 30.05.2023 вбачається потенційну можливість погашення суми заборгованості за кредитним договором, у розмірі, що у два рази перевищує розмір предмета іпотеки, за яким набуто іпотекодержателем.

В силу приписів ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 86 цього Кодексу.

Згідно з п. 1.9 Іпотечного договору сторони домовились не рідше 1 раз на рік здійснювати переоцінку вартості предмета іпотеки на підставі висновку оцінювача майна - співробітника банку, що має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача або на підставі звіту про оцінку майна, наданого незалежним суб`єктом оціночної діяльності.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази здійснення переоцінки предмету іпотеки, як це визначено у п. 1.9. Договору.

Водночас судом встановлено, що перед проведенням державної реєстрації права власності на предмет іпотеки ПАТ АБ "Південний" у відповідності до п. 4.2 Договору повинен був провести поточну технічну інвентаризацію майна.

Однак відповідачем не дотримано умов п. 4.2. Іпотечного договору, що підтверджується матеріалами справи та, серед іншого, підтверджується Рецензією від 05.10.2020, в якій вказано, що у Звіті від 06.02.2019 відсутні копії технічних паспортів, тому наведені фізичні характеристики нерухомості перевірити неможливо.

Крім того, як вбачається із п. 4.3. Іпотечного Договору визначена суб`єктом оціночної діяльності вартість предмета іпотеки зазначається у звіті про оцінку майна; виготовлення звіту замовляє іпотекодержатель; витрати на проведення експертної оцінки несе іпотекодавець. У разі несплати іпотекодавцем витрат на проведення експертної оцінки іпотекодержатель має право здійснити експертну оцінку предмета іпотеки за свій рахунок.

Однак із матеріалів справи вбачається, що відповідач не звертався до ТОВ "МІЛК ВОРД" із вимогою про оплату проведення експертної оцінки предмета іпотеки. ТОВ "МІЛК ВОРД" узагалі не повідомлявся про те, що ПАТ АБ "Південний" ініціює питання проведення оцінки предмету іпотеки та не був повідомлений ані про наявність Звіту від 06.02.2019, ані про рецензування означеного Звіту від 14.02.2019.

Відповідач як сторона Іпотечного договору був зобов`язаний дотримуватись, обумовлених в договорі умов та не порушувати їх, зокрема і щодо порядку набуття у власність в позасудовому порядку права власності на предмет іпотеки, який передбачає обов`язковість проведення оцінки предмета іпотеки і оплати такої оцінки самим іпотекодавцем.

Відповідно до ст. 79 ГПК наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У постановах Верховного Суду неодноразово наголошувалося на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначалося, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 914/847/19, від 16.02.2021 у справі № 927/645/19).

Отже, з огляду на зміст ст.ст. 79, 86 ГПК суд при встановленні обставин справи оцінює докази з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто, обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Оскільки судом встановлено, що подані сторонами докази вартості предмету іпотеки (Звіти про оцінку та рецензії) станом на дату набуття його у власність іпотекодержателем є суперечливими між собою; у Іпотечному договорі сторони визначили, що вартість предмета іпотеки становить 12 393 512 грн 75 коп.; в матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем переоцінки предмету іпотеки всупереч п. 1.9. Договору; в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до майнового поручителя із вимогою про оплату оцінки предмету іпотеки всупереч п. 4.3 Договору, що свідчить про необізнаність ТОВ "МІЛК ВОРД" про замовлення такої оцінки; за результатами призначеної судом експертизи вбачається, що вартість предмета іпотеки станом на 06.02.2019 могла становити 12 309 000 грн 00 коп., - господарський суд дійшов до висновку, що подані сторонами докази свідчать про те, що більш вірогідним є факт того, що відповідачем зареєстровано за собою право власності на предмет іпотеки у позадоговірний спосіб за неправомірно визначеною, заниженою більш як у 2 рази, вартістю, аніж факт того, що вартість предмета іпотеки станом на 06.02.2019 становила 5 800 103 грн 27 коп.

Ціна предмета іпотеки, право власності на який реєструється за іпотекодержателем в позасудовому порядку, є істотною обставиною, що має правові наслідки для сторін забезпеченого іпотекою зобов`язання.

Функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі. Таких висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла, зокрема, у пункті 96 постанови від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18), у пункті 10.29 постанови від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19). Аналогічно функцією державної реєстрації іпотеки є оголошення належності іпотеки нерухомого майна певній особі.

Відповідач набув у власність предмет іпотеки за Іпотечним договором від 05.04.2017 у спосіб, передбачений ст. 37 Закону України «Про іпотеку», що потягнуло за собою зміну розміру залишку непогашеної заборгованості за кредитним договором №АL 2017-01193 від 03.04.2017, майновим поручителем за яким є ТОВ «МІЛК ВОРД».

Крім того, саме на іпотекодержателя було покладено обов`язок здійснювати переоцінку предмету іпотеки згідно з п. 1.9. Договору, зокрема, у строк до 05.04.2018.

Однак докази здійснення переоцінки, з яких можна було б встановити, що майно у період із дати укладення договору до дати звернення стягнення на майно втратило у вартості - в матеріалах справи відсутні, а відтак ТОВ «МІЛК ВОРД» не знав і не міг знати, що ПАТ АБ "Південний" звертаючи стягнення на предмет іпотеки менше ніж через 2 роки після його укладення - набув у власність майно за ціною 5 800 103 грн 27 коп., що вдвічі нижча аніж та яка визначена у Іпотечному договорі від 05.04.2017 (12 393 512 грн 75 коп.).

Водночас, як вбачається із п. 4.3. Договору витрати на проведення експертної оцінки повинен був нести іпотекодавець і лише у разі несплати іпотекодавцем витрат на проведення експертної оцінки іпотекодержатель мав право здійснити експертну оцінку предмета іпотеки за свій рахунок.

При цьому, підтверджуються обставини, на які вказує позивач, а саме: вимога іпотекодержателя від 16.03.2018 не містить інформації ані про проведення оцінки іпотечного майна, ані про рецензування, ані про вартість майна за якою відбудеться зарахування вимог іпотекодержателя.

Дослідивши перебіг спірних правовідносин через призму неповідомлення ПАТ АБ «Південний» іпотекодавця за Іпотечним договором від 05.04.2017 та водночас майнового поручителя за кредитним договором №АL 2017-01193 від 03/04/2017 (ТОВ «МІЛК ВОРД») про вартість, за якою предмет іпотеки набувається у власність іпотекодержателем, а відтак через призму неможливості ТОВ «МІЛК ВОРД» бути обізнаним про реальний стан кредитних зобов`язань за договором №АL 2017-01193, господарський суд дійшов висновку, що набуття у власність ПАТ АБ «Південний» предмета іпотеки відбулося в обхід ТОВ «МІЛК ВОРД».

Досліджуючи історію перебігу відносин щодо набуття права власності відповідачем на предмет іпотеки, за відсутності попереднього з`ясування наявності спору щодо розміру вартості предмета іпотеки, суд дійшов висновку про те, що ПАТ АБ «Південний» недобросовісно використав своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Так, при вирішенні спору судом встановлені обставини, які свідчать про недобросовісність набувача майна (відповідача), пов`язані із заниженням вартості предмета іпотеки, - відповідач набув у власність предмет іпотеки за ціною, що є в 2 рази нижчою аніж реальна ринкова вартість майна.

Добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (Аналогічні висновки викладені у постанові КЦС ВС від 04.10.2023 № 567/1471/21 (61-6249св23).

Окрім того, встановленими судом обставинами перебігу спірних правовідносин підтверджується, що іпотекодержатель станом дату звернення стягнення на предмет іпотеки та набуття права власності на предмет іпотеки 21.02.2019 вже скористався іншим позасудовим способом звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса № 846 від 30.07.2018 про звернення стягнення на цілісний майновий комплекc.

Так, станом на дату набуття відповідачем права власності на предмет іпотеки 21.02.2019 у відповідності до ст. 37 Закону України «Про іпотеку», справа № 924/790/18 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню знаходилася на стадії апеляційного судового розгляду, а рішення Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/790/18 від 26.12.2018 не набрало законної сили. Отже, станом на 21.02.2019 (дата прийняття оскаржуваного рішення державного реєстратора про проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за відповідачем) виконавчий напис № 846 від 30.07.2018 вчинений нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бураковою Л.І. був чинний. Виконавчий напис № 846 від 30.07.2018 визнаний таким, що не підлягає виконанню 06.03.2019 - коли набрало законної сили рішення у справі № 924/790/18.

Як вбачається із рішення Господарського суду Хмельницької області 26.12.2018 у справі справа № 916/1075/18, яким задоволено позов ТОВ "МІЛК - ВОРД" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, мотивуючи рішення, суд вказав, що 31.05.2018 ПАТ АБ «Південний» звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет", ТОВ "Мілк Ворд" та ОСОБА_1 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитними договорами №АL2017-01193 та №AL2017-01194 від 03.04.2017 та договорами поруки від 03.04.2017. Таким чином, на момент вчинення виконавчого напису № 846 від 30.07.2018 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бураковою О.І. в суді існував спір щодо розміру заборгованості за кредитним договором № AL2017-01193 від 03.04.2017. Крім того, суд зазначив, що ПАТ АБ «Південний» не надано первинних бухгалтерських документів (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо) на підтвердження факту наявності заборгованості за кредитним договором.

Норми ЦК України та Закону України «Про іпотеку», які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, передбачали можливість задоволення вимог кредитора за рахунок предмета іпотеки шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки і набуття його у власність.

При цьому задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмету іпотеки, в тому числі шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, завжди пов`язане із обсягом невиконаного зобов`язання.

Підсумовуючи викладене, суд констатує, що на момент звернення стягнення на предмет іпотеки 21.02.2019, між ПАТ АБ «Південний» та ТОВ "МІЛК - ВОРД" в суді (справа № 916/1075/18) існував спір щодо розміру заборгованості за кредитним договором №AL2017-01193 від 03.04.2017, що свідчить про недобросовісність набувача майна (відповідача), пов`язаних із набуттям у власність предмета іпотеки. Рішення від 07.02.2019 у справі 916/1075/18, яким задоволено позов ПАТ АБ "Південний" до ТОВ "Торговий дім "МІЛК - МАРКЕТ", ТОВ "Торговий дім "МІЛК ВОРД", ОСОБА_1 про стягнення 1 856 853,22 грн набрало законної сили 30.05.2019.

З огляду на такі фактичні обставини, на підставі оцінки наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності судом установлено, право власності позивача було порушено та підлягає поновленню.

Щодо інших доказів, доводів та заперечень сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Щодо способу захисту суд зазначає наступне.

У практиці Великої Палати Верховного Суду закріпився принцип реєстраційного підтвердження речових прав на нерухоме майно (такий висновок сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц і в подальшому повторювався у практиці Верховного Суду). Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 48/340 (пункт 6.30), від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 (пункт 4.17), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13) та інші).

Абзацом 2 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній з 16.01.2020) встановлено, що разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Водночас, в абз. 3 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній з 16.01.2020), зокрема, встановлювалося, що ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Зазначене положення закону обумовлено тим, що суд вирішує спір про право. Скасування державної реєстрації речових прав повинно бути пов`язано з підставою для проведення такої реєстрації з одночасним визнанням того, хто набуватиме це право. Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності.

Положення абз. 3 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" адресовані насамперед суду, який, задовольняючи позов, зокрема про скасування рішення державного реєстратора, має чітко визначитися з тим, кому саме і яке речове право внаслідок задоволення такого позову належить.

Норми Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" регламентують процедуру внесення державним реєстратором відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За загальним правилом, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, державний реєстратор повинен керуватися положеннями Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", чинними на момент вчинення ним дій на підставі такого судового рішення.

Абзацом 2 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у чинній нині редакції) передбачено, що якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав.

Чинна нині редакція абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлює, що у разі, якщо в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень.

Абзац 3 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" також містить пряму вказівку на те, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав.

Таким чином, порядок дій державного реєстратора у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення врегульований чинними нині абзацами 2 і 3 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже, якщо суд дійшов висновку, що право власності позивача було порушено та підлягає поновленню, державний реєстратор повинен одночасно з державною реєстрацією припинення права власності відповідача на відповідне нерухоме майно провести державну реєстрацію набуття права власності на спірне нерухоме майно за позивачем.

При цьому в силу положень абз. 1 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про право власності відповідача з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не вилучаються. Задоволення позову є підставою для вчинення державним реєстратором нової реєстраційної дії - внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі судового рішення.

Відповідні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 914/2350/18(914/608/20), а також постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.08.2023 у справі № 910/3867/19, які враховуються судом.

Таким чином, як зауважено вище, не є обов`язковим при зверненні із позовом щодо скасування рішення державного реєстратора також заявляти вимоги щодо визнання, зміну або припинення права власності на спірне майно. У той же час саме на суд покладений обов`язок під час розгляду вимоги щодо скасування рішення державного реєстратора дослідити і встановити, кому саме і яке речове право внаслідок задоволення такого позову належить. Аналогічна позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 14.02.2023 у справі № 907/726/20.

Враховуючи викладене, задовольняючи позов про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем, суд визнає, що право власності на означене майно належить ТОВ "МІЛК ВОРД".

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, судовий збір у розмірі 2 481 грн 00 коп. сплачений ТОВ "МІЛК ВОРД" ч/з Закорко Вадима Вікторовича згідно з квитанцією № 61335802 від 31.03.2022 покладається на ПАТ АБ "Південний".

Розглянувши заяву ліквідатора ТОВ "МІЛК ВОРД" про відшкодування судових витрат у справі, пов`язаних із проведенням судової експертизи, суд дійшов висновку про її задоволення з огляду на наступне.

Положення ст. 127 ГПК України передбачають, що судом встановлюється розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Ухвалою від 26.07.2022, яка залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2022, серед іншого: призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу. Проведення експертизи Волинському відділенню Львівського науково-дослідному інституту судових експертиз. Витрати за проведення експертизи покладено на арбітражного керуючого Закорка Вадима Вікторовича (свідоцтво № 1632 від 09.08.13, адреса а/с 112, Суми ВПЗ, 40000, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Волинським відділенням Львівського науково-дослідному інституту судових експертиз виставлено рахунок № 22-3519 від 18.10.2022 за експертне дослідження у справі № 918/99/19(918/180/22) на суму 48 325 грн 12 коп.

Арбітражним керуючим Закорка Вадимом Вікторовичем оплачено на рахунок Волинського відділення Львівського науково-дослідному інституту судових експертиз 48 325 грн 12 коп., що підтверджується квитанцією № 0.0.2767036592.1 від 12.07.2022.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, судові витрати за проведення експертизи у справі у сумі 48 325 грн 12 коп. покладаються на ПАТ АБ "Південний".

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 202, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" від імені та в інтересах якого діє арбітражний керуючий Закорко Вадим Вікторович до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державний реєстратор Хмельницького бюро технічної інвентаризації Дубас Олена Олександрівна, про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - задовольнити.

2. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 45642525 від 21.02.2019 прийняте державним реєстратором Хмельницького бюро технічної інвентаризації Дубас Оленою Олександрівною, на підставі якого за Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Південний" було зареєстровано право власності на цілісний майновий комплекс що складається з адміністративного побутового комплексу, загальною площею 1760 кв м. ст. панелі, складу і столярної майстерні загальна площа 980,4 кв. м. ст. цегла, навісу для зберігання тари загальна площа 129,4 кв.м., ст. цегла, кузні загальна площа 68,8 кв.м, допоміжного комплексу загальна площа 1416,1 кв.м ст. цегла, розчинного вузла загальна площа 74 кв.м ст. цегла, мойки автоцистерн загальна площа 49,7 кв.м ст. цегла, складу цукру загальна площа 1056 кв.м ст. панелей, будівлі дільниці згущеного молока загальна площа 3707,9 кв.м ст. цегла, прохідної загальна площа 26,9 кв.м ст. цегла, варочної дільниці загальна площа 480,1 кв.м ст. шлакобетон, матеріального складу загальна площа 312,6 кв.м ст. цегла, майстерні загальна площа 146,3 кв.м ст. цегла, електропідстанції загальна площа 67.1 кв.м ст. цегла, авто гаража загальна площа 550,5 кв.м ст. цегла, насосної станції загальна площа 20,4 кв.м ст. цегла, цільномолочного цеха загальна площа 1057 кв.м ст. цегла, насосної №2 загальна площа 73,8 кв.м ст. цегла, насосної №3 загальна площа 20,9 кв.м ст. цегла, складу готової продукції загальна площа 463,2 кв.м ст. цегла, теплопункту загальна площа 91,2 кв.м ст. цегла, цеху лактози загальна площа 215,1 кв.м ст. панелі, насосної станції загальна площа 70,8 кв.м ст. цегла, та розташовані за адресою: Хмельницька область, Городоцький район, м. Городок, провулок Молочноконсервний, 1, номер запису про право власності №30401157, та визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" на цілісний майновий комплекс, що складається з адміністративного побутового комплексу, загальною площею 1760 кв м. ст. панелі, складу і столярної майстерні загальна площа 980,4 кв. м. ст. цегла, навісу для зберігання тари загальна площа 129,4 кв.м., ст. цегла, кузні загальна площа 68,8 кв.м, допоміжного комплексу загальна площа 1416.1 кв.м ст. цегла, розчинного вузла загальна площа 74 кв.м ст. цегла, мойки автоцистерн загальна площа 49,7 кв.м ст. цегла, складу цукру загальна площа 1056 кв.м ст. панелей, будівлі дільниці згущеного молока загальна площа 3707,9 кв.м ст. цегла,, прохідної загальна площа 26,9 кв.м ст. цегла, варочної дільниці загальна площа 480,1 кв.м ст. шлакобетон, матеріального складу загальна площа 312,6 кв.м ст. цегла, майстерні загальна площа 146,3 кв.м ст. цегла, електропідстанції загальна площа 67.1 кв.м ст. цегла, автогаража загальна площа 550,5 кв. м ст. цегла, насосної станції загальна площа 20,4 Кв.м ст. цегла, цільномолочного цеха загальна площа 1057 кв.м ст. цегла, насосної №2 загальна площа 73,8 кв.м ст. цегла, насосної №3 загальна площа 20,9 кв.м ст. цегла, складу готової продукції загальна площа 463,2 кв.м ст. цегла, теплопункту загальна площа 91,2 кв.м ст. цегла, цеху лактози загальна площа 215,1 кв. м ст. панелі, насосної станції загальна площа 70,8 кв.м ст. цегла, та розташовані за адресою: Хмельницька область, Городоцький район, м. Городок, провулок Молочноконсервний, 1.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" (65059, м. Одеса, вул. Краснова 6/1, код ЄДРПОУ 20953647) на користь ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" (65049, м. Одеса, вул. Палубна, буд. 9/4, код ЄДРПОУ 38346157) арбітражного керуючого Закорка Вадима Вікторовича (14000, м. Чернігів, вул. Кільцева, буд. 9; а/с Суми ВПЗ 40000; Свідоцтво арбітражного керуючого №1632 від 09.08.2013) 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп. судового збору та 48 325 (сорок вісім тисяч триста двадцять п`ять) грн 12 коп. судових витрат, пов`язаних із проведенням експертизи у справі № 918/99/19(918/180/22).

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано « 02» листопада 2023 року.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя І.О. Пашкевич