Решение № 114595280, 30.10.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2023 р. № 520/22587/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІ" до Кропивницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТІ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Кропивницької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів UA901000/2023/000101/2 від 01.08.2023; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901020/2023/0000181 від 01.08.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення та картка відмови відповідача є протиправними та такими, що прийняті всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Ухвалою суду від 29.08.2023 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Представником відповідача 14.09.2023 до суду надано відзив на позов, в якому зазначено, що оскаржуване рішення та картка відмови в прийнятті митної декларації, які прийняті відповідачем, є правомірними, та прийнятими з дотриманням вимог чинного законодавства. В задоволенні адміністративного позову просить відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «АРТІ» (надалі - позивач) подано для митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) №23UА901020006343U2 від 31.07.2023 з метою ввезення в Україну конвеєрних стрічок з вулканізованої гуми.

Після подання МД, аналізу наданих до неї документів та інформації відповідачем було розпочато процедуру консультацій із позивачем шляхом формування електронного повідомлення за наступним ідентифікатором: №bеddе02f-5b13-4423-9178-8df657а935f7 від 31.07.2023.

Відповідно до даного повідомлення відповідач зазначив, що Автоматизована система управління ризиками виявила наступні факти:

- Згідно умов контракту від 01.05.2017 № АRКАІL-2017 (пункт 4.4) передбачено надання товаросупровідних документів, серед яких, рахунок-проформа, що до митного оформлення не надавалась;

- Умовами додаткової угоди до контракту від 25.01.2023 №5 передбачено, що імпортер проводить 100% оплату згідно суми комерційного інвойсу, виставленого постачальником, протягом 60 календарних днів з дати коносаменту. Відповідно до заявлених даних коносамент №UTRUST23060212А датовано 08.06.2023, станом на 31.07.2023 оплата за товар вже могла бути здійснена;

- Умовами додаткової угоди до контракту від 10.05.2023 № 6 передбачено, що ціна товару, який постачається, вказується в інвойсах та/або в проформах інвойсах на кожну партію і включає вартість пакування та маркування товару, а також вартість навантаження, доставки в порт, експортні формальності і завантаження на борт судна. В калькуляції вартості від 05.06.2023 (наданому перекладі) зазначено наступні складові: вартість матеріалу, вартість процесу виробництва та вулканізації, собівартість продукції, вартість упаковки, вартість доставки до порту, навантаження/роботи в порту/експорт. Як приклад, вартість маркування в калькуляції не відображена;

- Договорами на перевезення передбачена Заявка, що до митного оформлення не надавалась.

Відповідач витребував документи, за переліком, визначеним ст. 53 Митного кодексу України, які підтверджують митну вартість товарів.

Позивач повідомив, що надати інші додаткові документи на даний момент та впродовж наступних 10 діб немає можливості, а тому попросив розглянути надані документи та винести рішення про підтвердження чи коригування митної вартості товарів.

Наступного дня відповідач надіслав повідомлення №e4bа9а13-2f87-44f0-81d9-7b0406b79d06 від 01.08.2023, в якому повідомив, що було здійснено коригування митної вартості товарів за 6 (резервним) методом на рівні 2,4101 дол. США/кг.

За результатами проведеного контролю визначення митної вартості відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА901000/2023/000101/2 від 01.08.2023. Згідно цього рішення відповідач здійснив митну оцінку товару за 6 (резервним) методом визначення митної вартості. Коригуванню підлягав товар № 1. Джерелом даних для корегування стали МД, зазначені у повідомлені №e4bа9а13-2f87-44f0-81d9-7b0406b79d06 від 01.08.2023.

Після рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем було надіслано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА901020/2023/000181 від 01.08.2023.

З урахуванням корегувань, визначених в оскаржуваному рішенні № UА901000/2023/000101/2 від 01.08.2023 позивач подав скореговану митну декларацію №23UА901020006406U9, за якої товар було випущено до вільного обігу на території України.

Позивач вважаючи, що рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 1 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів визначений у частині другій статті 53 Митного кодексу України.

Відповідно до п.24 частини першої статті 4 Митного кодексу України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно частини 1 та 2 статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Статтею 49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Також частинами першою, четвертою статті 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Формато-логічний контроль - це автоматизована перевірка правильності заповнення даних митних декларацій та повернення результатів перевірки; перевірка митних декларацій та інших документів на достовірність та законність; здійснення статистичного, валютного контролю, контролю нарахованих митних платежів, контролю правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, стандартними правилами 6.3, 6.4 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (дата підписання: 18.05.1973, дата приєднання України: 15.02.2011, дата набрання чинності для України: 15.09.2011) визначено, що при застосуванні митного контролю використовується система управління ризиками. Митна служба застосовує метод аналізу ризиків для визначення осіб та товарів, в тому числі транспортних засобів, що підлягають перевірці, та ступеня такої перевірки.

Відповідно розділу І Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, автоматизована система управління ризиками (далі - АСУР) - сукупність програмно-інформаційних комплексів, які забезпечують функціонування системи управління ризиками (далі - СУР) під час митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів.

Контроль із застосуванням СУР, що здійснюється відповідно до статті 337 Митного кодексу України, може бути автоматизованим, неавтоматизованим та комбінованим.

Розділом VII Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю передбачено, що за результатами аналізу та оцінки ризиків у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України АСУР (шляхом здійснення автоматизованого контролю із застосуванням СУР) та/або посадові особи митних органів на підставі результатів застосування СУР (шляхом здійснення комбінованого та/або неавтоматизованого контролю із застосуванням СУР) обирають форми та обсяги митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування зазначених у пункті 11 розділу I цього Порядку інструментів з управління ризиками.

Під час застосування АСМО або іншої інформаційної системи ЄАІС для митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів Перелік митних формальностей формується за допомогою інформаційних технологій, за результатами автоматизованого контролю із застосуванням СУР, а також доповнюється/змінюється за результатами проведення комбінованого та/або неавтоматизованого контролю із застосуванням СУР шляхом оцінки ризику відповідно до документальних профілів ризику, орієнтувань, переліків індикаторів ризику, методичних рекомендацій, у тому числі за результатами аналізу поданих для митного контролю документів (їх копій), відомостей, результатів застосування технічних засобів митного контролю, а також на підставі вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів.

Посадові особи митниці (митного поста), які здійснюють митний контроль у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів, в обов`язковому порядку переглядають сформований за допомогою інформаційних технологій Перелік митних формальностей та доповнюють/змінюють його за результатами проведення комбінованого та/або неавтоматизованого контролю із застосуванням СУР шляхом оцінки ризику відповідно до документальних профілів ризику, орієнтувань, переліків індикаторів ризику, методичних рекомендацій, у тому числі за результатами аналізу поданих для митного контролю документів (їх копій), відомостей, результатів застосування технічних засобів митного контролю, а також на підставі вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів.

Відповідно до першої, четвертої частини статті 320 Митного кодексу України форми та обсяги митного контролю обираються: 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками. Не допускається визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.

Форми та обсяги митного контролю, визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті, є обов`язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

В частині 10 статті 58 Митного кодексу України наведені витрати (складові митної вартості), які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, до яких зокрема, віднесені витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрати на страхування цих товарів.

Пунктами 2, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що до документів, які підтверджують митну вартість товарів, відносяться зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, до яких, зокрема, відносяться, виписка з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копія митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту).

Крім того, частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Також, статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року передбачено, що ніщо в цій Угоді не тлумачиться як таке, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митного оцінювання.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що згідно умов контракту від 01.05.2017 №ARKAIL-2017 (пункт 4.4) передбачено надання товаросупровідних документів, серед яких, рахунок-проформа позивачем щодо митного оформлення не надавалась.

Умовами додаткової угоди до контракту від 25.01.2023 №5 передбачено, що імпортер проводить 100 % оплату згідно суми комерційного інвойсу, виставленого постачальником, протягом 60 календарних днів з дати коносаменту.

Відповідно до заявлених даних коносамент №UTRUST23060212А датовано 08.06.2023, станом на 31.07.2023 оплата за товар вже могла бути здійснена.

Умовами додаткової угоди до контракту від 10.05.2023 №6 передбачено, що ціна товару, який постачається, вказується в інвойсах та/або в проформах інвойсах на кожну партію і включає вартість пакування та маркування товару, а також вартість навантаження, доставки в порт, експортні формальності і завантаження на борт судна. В калькуляції вартості від 05.06.2023 (наданому перекладі) зазначено наступні складові: вартість матеріалу, вартість процесу виробництва та вулканізації, собівартість продукції, вартість упаковки, вартість доставки до порту, навантаження/ роботи в порту/експорт. Як приклад, вартість маркування в калькуляції не відображена. Договорами на перевезення передбачена Заявка, що до митного оформлення не надавалась.

Згідно з положенням п. 2 частини 2 статті 55 МКУ, у відповідності до заходів передбачених Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби від 01.07.2021 № 476, проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару «конвеєрні стрічки» виробника ZHEJIANG KAILI RUBBER CO., LTD з рівнем митної вартості товарів з максимально наближеними характеристиками товарів, та виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж рівні митних вартостей всіх вищезгаданих товарів по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт» за час наближений до дати експорту в Україну оцінюваного товару.

В тому числі, при проведенні порівняння заявленого рівня митної вартості відповідачем було виявлено митні оформлення ідентичних товарів ТОВ «Арті» за вищими рівнями митної вартості. З урахуванням зазначеного, подані позивачем до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючи вищезазначене, для підтвердження заявленої митної вартості товару №1 у відповідності до III «Митна вартість товарів та методи її визначення», ч. 3 ст. 53 «Документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості» МКУ, декларанту було повідомлено, що протягом 10 календарних днів необхідно надати (за наявності) додаткові документи.

Позивача проінформовано, що у відповідності до ч. 5 ст. 55 МКУ декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі та у відповідності ч. 4 ст.57 МКУ в рамках процедури консультування митниця та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Згідно ч. 6 ст. 53 МКУ, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

Додатково повідомлено, що у відповідності до пункту 6 частини 2 статті 255 Митного кодексу України, пункту 2.5 наказу Міністерства фінансів України від 22.05.12 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», у разі відмови подати додаткові документи декларант або уповноважена ним особа робить відповідний письмовий запис. При електронному декларуванні декларант або уповноважена ним особа надсилає повідомлення про відмову у подачі документів у складі електронного повідомлення, засвідченого електронним підписом. Про відмову від подання додаткових документів або про бажання надати додаткові наявні у позивача документи, необхідно повідомити шляхом надіслання електронного повідомлення. Проінформовано про проведення консультації.

У відповідь на електронне повідомлення митного органу 31.07.2023 ТОВ «Арті» листом № 1/31/07/2023 від 31.07.2023, в якому надано пояснення до окремих зауважень Кропивницької митниці, без документального підтвердження та яким направлено проформу-інвойс, та було проінформовано Кропивницьку митницю, окрім іншого, з наступним: «Надати інші додаткові документи на даний момент та впродовж наступних 10 діб немає можливості».

Відповідно до статті VII ГАТТ (Генеральна угода з тарифів і торгівлі), оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується митні платежі, або аналогічного товару (підпараграф 2 (а) статті VII ГАТТ).

Під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції (підпараграф 2 (b) статті VII ГАТТ). Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпараграфа (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити (підпараграф 2 (с) статті VII ГАТТ).

Формулювання підпараграфів (а) і (b) дозволяє стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на аналогічний товар (додаток I до статті VII ГАТТ). Таким чином, аби упевнитись, що задекларована митна вартість ґрунтується на дійсній вартості здійснюється порівняння рівня заявленою митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних і подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

У відповідності до ч. 3 ст. 337 МКУ проведено контроль співставлення - автоматизоване порівняння даних, які містяться в митній декларації або інших документах, поданої для митного оформлення, з даними, які містяться в електронних ресурсах митних органів. Відповідно до частини 1 та 8 ст. 31 МКУ митна справа здійснюється з використанням інформаційних технологій, у тому числі заснованих на системах, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, і засобів їх забезпечення, що функціонують на національному та/або міжнародному рівні; для використання передбачених МКУ митних формальностей використовується автоматизована система митного оформлення, що входить до складу єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України.

Рівень заявленої декларантом митної вартості товару №1 «конвеєрні стрічки» (код товару згідно УКТЗЕД 4010120090) - 1,69 дол.США/кг. Як було зазначено в повідомленні №1, з використанням автоматизованої системи митного оформлення - ПІК «Інспектор» уповноваженими особами відповідача проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з рівнями митної вартості товарів з максимально наближеними характеристиками товарів, та виявлено, що заявлений позивачем рівень митної вартості товару нижчий, ніж рівні митних вартостей всіх вищезгаданих товарів по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт» за час наближений до дати експорту в Україну оцінюваного товару. При проведенні порівняння заявленого рівня митної вартості було виявлено, в тому числі, митні оформлення ідентичних товарів ТОВ «Арті» за вищими рівнями митної вартості.

Враховуючи зазначені в повідомленні №1 митниці результати перевірки документів, наданих позивачем до митного оформлення оцінюваної партії товару та визначених АСУР ФМК; неподання декларантом або уповноваженою ним особою інших документів згідно з переліком (окрім проформи - інвойс), результати порівняння рівня заявленої митної вартості товару з рівнями митної вартості товарів з ідентичними характеристиками товарів, в тому числі здійснених ТОВ «Арті» - основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо застосувати, відповідно до частини шостої ст. 54 МКУ, частини другої ст. 58 МКУ.

Між відповідачем та позивачем проведено консультацію з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості товару. Цінова інформація (ціни договорів) щодо вартості ідентичних та подібних товарів в розумінні ст. 59 - 61 МКУ у максимально наближений до дати експорту товару в Україну термін у митниці не виявлено (згідно даних ПІК «Інспектор» враховуючи, інформацію щодо митних оформлень ідентичних артикулів товарів ТОВ «Арті» резервним методом). Для визначення митної вартості товару за методами на основі віднімання та додавання вартості згідно ст. 62 та 63 МКУ необхідна інформація у митниці відсутня, а декларантом не надана. У відповідності до положень ст.ст. 54, 55 МКУ, на підставі інформації, яка міститься в ПІК «Інспектор» та враховуючи встановлену ст. 57 МКУ послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено згідно статті 64 МКУ резервним методом на рівні 2,4101 дол.США/кг згідно інформації щодо товаровиробника "ZHEJIANG KAILI RUBBER CO., LTD".

Для визначення митної вартості використані відомості з: МД від 20.02.2023 №UА209190/2023/8764, за якою здійснено митне оформлення ТОВ «Арті» товару «конвеєрні стрічки, торгівельна марка «ЕXСЕLLЕNТ», виробник товару "ZHEJIANG KAILI RUBBER CO., LTD", МВМВ 6, умови поставки FОВ Ningbо, вага нетто 18103 кг, країна походження, відправлення - Китай; МД від 03.03.2023 №UА209190/2023/11285, за якою здійснено митне оформлення ТОВ «Арті» товару «конвеєрні стрічки, торгівельна марка «ЕXСЕLLЕNТ», виробник товару "ZHEJIANG KAILI RUBBER CO., LTD", МВМВ 6, умови поставки FОВ Ningbо, вага нетто 2788 кг, країна походження, відправлення - Китай; МД від 31.07.2023 №UА902020/2023/205409, за якою здійснено митне оформлення товару «конвеєрні стрічки», виробник товару "ZHEJIANG KAILI RUBBER CO., LTD", МВМВ 6, умови поставки FОВ Ningbо, вага нетто 2506 кг, країна походження, відправлення - Китай.

Суд зазначає, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналогічна правова позиція зазначена у Постанові Верховного Суду від 12.07.2022 у справі № 808/865/18.

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 1 статті 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Пунктами 1, 2, 3 частини 6 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Оскільки декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Також згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Частиною першою статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною другою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Крім того, відповідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, у графі 33 рішення зазначаються обставини його прийняття та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості.

Пунктом 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення.

Частиною 7 статті 55 Митного кодексу України визначено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Згідно з частиною 8 статті 55 Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Частиною 9 статті 55 Митного кодексу України передбачено, що у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

В постанові Верховного Суду України від 02.06.2015 у справі № 21-498а15 (номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 45186607) за позовом Приватного підприємства "Українська дистрибуційна система" до Житомирської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирський області, викладений висновок щодо застосування норм права, а саме: "відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів".

Також в постанові від 01.10.2013 у справі № 21-354а13 Верховний Суд України прийшов до висновків про те, що витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Верховний Суд України в постанові від 15.10.2013 у справі № 21-270а13, в постанові від 22.10.2013 у справі 21-342а13 дійшов висновку про те, що наявність в ЄАІС інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості.

Верховного Суду у Постанові від 13.01.2021 по справі № 805/2942/16-а дійшов наступного висновку: «Як встановлено судом апеляційної інстанції, сумніви у достовірності та правильності обрахування заявленої митної вартості товару були обґрунтовані такими чинниками: 1)спрацювання профілю ризику в системі АСАУР під кодом 103-1 «Контроль правильності визначення митної вартості» з повідомленням про можливе заниження митної вартості товару та завданням здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до МК України та з урахуванням вимог наказу ДФС України від 11.09.2015 №689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Дана митна формальність є обов`язковою для виконання посадовою особою митниці. Встановлення факту заниженої митної вартості спірного товару в порівнянні з цінами на ідентичні товари, митне оформлення яких вже здійснено, за допомогою використання ПІК ЄАІС ДФС «Цінова інформація при визначенні митної вартості».

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 808/865/18 у Постанові від 12.07.2022 зазначив, що «обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.»

Стосовно того, що «обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу», встановлюється також у постановах ВС України від 28.07.2021 справа № 808/3022/17, постанова ВС України від 26.07.2021 справа № 813/8725/14, постанова ВС України від 16.07.2021 справа № 804/3702/16, постанова ВС України від 16.07.2021 справа № 804/769/16.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Кропивницька митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів, які імпортувалися Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТІ", прийняття рішення про коригування митної вартості товару UA901000/2023/000101/2 від 01.08.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № №UA901020/2023/0000181 від 01.08.2023, діяла в межах повноважень у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІ".

Отже, враховуючи вище зазначене, суд доходить до висновку, що позивачем не доведена протиправність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару №UA901000/2023/000101/2 від 01.08.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901020/2023/0000181 від 01.08.2023, прийнятих відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІ" не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІ" (вул. Пушкінська, буд. 61, літ. Д-1, м. Харків, 61024, ЄДРПОУ 25185087) до Кропивницької митниці Державної митної служби України (вул. Лавандова, буд. 27Б, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25030, ЄДРПОУ 44005668) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов