№ 114587748, 23.10.2023, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 505/2365/23

Провадження № 3/505/2089/2023

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.10.2023 р. Котовський міськрайонний суду Одеської області в складі:

головуючої судді Павловської Г.В.

секретаря судового засідання Марченко Н.Б.

законного представника неповнолітнього ОСОБА_1

особи, відносно якої складено адміністративний протокол- ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу яка надійшла від Подільського РУП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ІПН: НОМЕР_1 , студента 2-го курсу Подільського медичного

фахового коледжу, який мешкає за адресою:

АДРЕСА_1 ,

- за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ :

Неповнолітній ОСОБА_2 , 17 червня 2023 року о 01 годині 15 хвилини, по вулиці Соборна, 74 в м. Подільськ, Одеської області, керував мотоциклом MUSSTANG RegionMT200-В, з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення кординації руху), від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДРУкраїни та тим самим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В судовому засіданні ОСОБА_2 роз`яснені права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності передбачені ст.268КУпАП та ст. ст. 10,63 Конституції України в присутності законного представника батька ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 в судовому засіданні в присутності батька пояснив, що 17 червня 2023 року біля 01 години ночі, під час коменданської години, коли його зупинили працівники поліції і запропонували пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в лікарні, він спочатку погодився їхати в лікарню, а потім відмовився оскільки випив бакал пива, про що сказав працівникам поліції. Працівники поліції зафіксували на боді камеру його відмову.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі ст. 6 ЄКПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст.6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і спів ставити їх з матеріалами судової справи.

Таким чином, доступ до суду є аспектом права на справедливий суд, порушення якого (права на доступ) неодноразово визнавалось ЄСПЛ, зокрема в справах «Кутіч проти Хорватії», заява № 487778\99 п.25. ЄСПЛ 2002-11, «Меньшакова проти України», заява № 377\02 від 08.04.2010 р.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбаченні цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно доЗакону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановленийПравилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно зп.1.1Правилдорожнього руху України вони, відповідно доЗакону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно доп.1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 14Закону України«Про дорожнійрух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цьогозакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно зі ст.251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Провина ОСОБА_2 доведена матеріалами справи а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 164384 від 17 червня 2023 року, з якого вбачається, що 17 червня 2023 року о 01 годині 15 хвилини, по вулиці Соборна, 74 в м. Подільськ, Одеської області, неповнолітній ОСОБА_2 керував мотоциклом MUSSTANG RegionMT200-В, з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення кординації руху), від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, відеофіксацією яка велась на бодікамери №1509, №260, запис якої був досліджений судом в судовому засіданні, поясненнями поясненнями ОСОБА_2 .

Крім того, в матеріалах адміністративної справи міститься копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД№164385 з якої вбачається, що неповнолітній ОСОБА_2 , 17 червня 2023 року о 01 годині 15 хвилини, по вулиці Соборна, 74 в м. Подільськ, Одеської області, керував мотоциклом MUSSTANG RegionMT200-В, не маючи посвідчення водія відповідної категорії, тобто не мав права керувати даним транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1., 2.4 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст.126КУпАП (а.с.9).

Дослідивши в судовому засіданні за участю ОСОБА_2 та його законного представника батька ОСОБА_1 , диск відеозапису від 17 червня 2023 року, вбачається, що після зупинки його працівниками поліції, ОСОБА_2 пояснив, що керував мотоциклом випивши бакал пива і посвідчення водія та техпаспорта на мотоцикл при ньому немає, але він може поїхати додому і через 2 хвилини привизе. Також на запитання поліцейських ОСОБА_2 пояснив, що він є ОСОБА_1 , 2004 року народження, при цьому озвучив ім`я та побатькові і рік народження неправильно.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 3 грудня 2005 року № 14, судам слід ураховувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ч. 1ст.130 КУпАПне має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, які знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з моменту, коли правопорушник почав рухатись.

Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само у відмові особи, яка керує транспортним засобом,від проходження відповідно до встановленого порядку огляду настан алкогольного, наркотичного чиіншого сп`янінняабо щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Приписами п.2.5 ПДР встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.

Зазначені вище докази вини ОСОБА_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст.ст. 251,252КУпАП прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Аналіз вищевказаних норм законодавства та диспозиції інкримінованої ОСОБА_2 статтіКУпАП, доводить суду, що законодавець чітко визначив вичерпний перелік підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності передбаченої ст.130КУпАПі кожна ця обставина як окрема так і у сукупності з іншими є по суті складовою адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1ст. 130КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 , вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, провина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП, доведена у повному обсязі, обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення є щире каяття неповнолітнього ОСОБА_2 у вчиненні даного правопорушення. Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення в судовому засіданні не встановлено

При накладенні адміністративного стягнення враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, зокрема той факт, що ОСОБА_2 є неповнолітньою особою, ступінь його вини, майновий стан, суд вважає за можливе притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1ст.130 КУпАП.

Згідно зі ч. 2ст. 13 КУпАП, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44,51,89,121-127,130,статтею139, частиною третьою статті154,частиною другою статті156,статтями173,173-4,174,183-1,185,190-195цьогоКодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбаченістаттею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбаченістаттею 24-1цього Кодексу.

Таким чином, вказана норма закріплює право суду, а аж не як не обов`язок, застосувати до неповнолітнього заходи впливу передбаченіст. 24-1 КУпАП.

Згідност. 1 КУпАПзавданням Кодексу, окрім іншого, є зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

ОСОБА_2 перебуває саме у тому віці, коли у особи формується повага до закону, уявлення про відповідальність та невідворотність покарання за скоєні вчинки.

При цьому, ОСОБА_2 керував транспортним засобом без посвідчення водія та відмовився виконувати законну вимогу працівників поліції про проходження огляду на стан сп`яніння, що свідчить про формування викривленого уявлення про законність та безвідповідального ставлення до небезпеки, що може бути спричинена його діями.

За таких обставин, суд вважає, що жоден із заходів передбаченихст.24-1КУпАПне буде дієвим запобіжником від вчинення ОСОБА_2 адміністративних правопорушень в подальшому, а навпаки укріпить у неповнолітньої особи переконання у власній безкарності.

Таким чином, підстав для застосування до неповнолітнього ОСОБА_2 заходів впливу, передбаченихст. 24-1 цього Кодексу, з огляду на характер вчиненого правопорушення, не вбачається, тому він підлягає відповідальності на загальних підставах.

Крім того, згідно з п. 28 Постанови N 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Оскільки неповнолітній ОСОБА_2 не отримував у встановленому порядку посвідчення на право керування транспортними засобами, додаткове адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами до нього не може бути застосовано.

Враховуючи викладене, беручи до уваги обставини справи, суд вважає, що за вчинення неповнолітнім ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, слід, застосувати адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1ст.130КУпАП у виді штрафу без позбавленням права керування транспортними засобами, яке є необхідне та достатнє для попередження нових правопорушень.

Відповідно дост. 40-1 КУпАПсудовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) Постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується, особою, на яку покладено таке стягнення в розмірі, передбаченому п.5 ч.2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі496 (чотириста дев`яносто шість ) грн. 20 коп.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст.13,16,40-1,283,284 КУпАП,Постановою Пленуму Верховного Суду України N 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті",ст. 4 Закону України "Про судовий збір", суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_2 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави без позбавленням права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 копійок - Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Суддя Павловська Г.В.