Постановление суда № 114585013, 20.10.2023, Деснянський районний суд міста Києва

1-кс/754/3241/23

Справа № 754/13879/23

У Х В А Л А

Іменем України

20 жовтня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва у складі

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участі прокурора - ОСОБА_3

за участі обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_7 про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження №62023000000000409 за обвинувальним актом по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Відповідно до автоматизованого розподілу матеріалів розгляд кримінального провадження було визначено судді Деснянського районного суду м. Києва - ОСОБА_8 .

До суду надійшла заява прокурора ОСОБА_7 про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_8 . Відвід мотивований тим, що суддя ОСОБА_8 була допита у якості свідка у кримінальному провадженні №42014100070000020, з якого в подальшому було виділено кримінальне провадження №62023000000000409, у якому головуючою є суддя ОСОБА_8 . Дані кримінальні провадження пов`язані єдиними подіями, а тому є всі підстави передбачені п.2ч.1ст.75 КК України для відводу судді.

В судовому засіданні прокурор підтримав заяву та просив її задовольнити,

Особа, якій заявлено відвід - суддя ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилась, належним чином була повідомлена.

Обвинувачені підтримали заяву прокурора.

Суддею з урахуванням положень ст.81 КПК України, визнано можливим проводити розгляд заяви про відвід за відсутності осіб, що не з`явилися.

Вивчивши заяву про відвід, заслухавши думку учасників судового провадження, суддя дійшов до наступного висновку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його об`єктивності.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Положення Конвенції щодо права особи на справедливий суд знайшли відображення у ст. 21 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

Європейський суд з прав людини зазначає у рішеннях «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Таким чином, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, положення пункту 1 ст. 6 Конвенції, ч. 1 ст. 21 КПК України, вважаю задовольнити заяву прокурора про відвід судді Деснянського районного суд м. Києва ОСОБА_8 , тим самим забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у її безсторонності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.75,76,81,82 КПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Заяву прокурора про відвід судді Деснянського районного суд м. Києва ОСОБА_8 - задовольнити.

Відвести суддю Деснянського районного суд м. Києва ОСОБА_8 від участі у розгляді кримінального провадження №62023000000000409 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.27ч.3,28ч.2,371ч.3,27ч.3,28ч.2,372ч.2,27ч.3,28ч.2,366ч.1,28ч.2,340 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.27ч.3,28ч.2,371ч.3,28ч.2,372ч.2,27ч.3,28ч.2,366ч.1,28ч.2,340 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.27ч.3,28ч.2,371ч.3,28ч.2,372ч.2,27ч.3,28ч.2,366ч.1,28ч.2,340 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.28ч.2,371ч.3,28ч.2,366ч.1,28ч.2,340 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: