Постановление суда № 114535739, 30.10.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/12265/22

Провадження № 4-с/752/68/23

У Х В А Л А

Іменем України

30.10.2023 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Колдіної О.О.,

з участю секретаря Ящука Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Телявського Анатолія Миколайовича, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», ОСОБА_2 , Закрите акціонерне товариство «Трансроуд Груп»,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду м.Києва зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Телявського Анатолія Миколайовича, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», ОСОБА_2 , Закрите акціонерне товариство «Трансроуд Груп», відповідно до якої просиладії приватного виконавця у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 стосовно розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа № 2-3298/09, виданого 07.09.2009 р. Голосіївським районним судом м.Києва, визнати неправомірними, а також визнати неправомірними дії приватного виконавця в частині визначення розміру основної винагороди, яка підлягає стягненню з боржника.

Скарга обгрунтована тим, що 11.08.2022 р. ОСОБА_1 отримала повідомлення приватного виконавця від 05.08.2022 р. про результати визначення вартості майна разом з висновком про вартість нерухомого майна. Однак, як зазначає заявник приватний виконавець у своїх постановах про проведення виконавчих дій не зазначає фактичного залишку боргу та реального розміру основної винагороди приватного виконавця, що підлягає стягненню, що порушує права боржника.

Оскільки повідомлення приватного виконавця вона отримала 11.08.2022 р., вважає, що строк подання скарги не є пропущеним.

В судове засідання заявниця не з`явилась, про місце і час розгляду скарги повідомлялась у спосіб, передбачений ст.128 ЦПК України, клопотань про відкладення судового засідання до суду не подавала.

Представник приватного виконавця Телявського А.М. просила закрити провадження за скаргою, оскільки боржник ознайомлювалась неодноразово з матеріалами виконавчого провадження, про всі винесені постанови в межах виконавчого провадження та їх зміст їй було відомо, однак вона не оскаржувала дії приватного виконавця в частині визначення суми боргу та визначення розміру винагороди.

Представник заінтересованої особа - АТ АБ «Укргазбанк» підтримав подане клопотання, з підстав, заявлених представником приватного виконавця.

Бучко Ігор Володимирович, представник Закрите акціонерне товариство «Трансроуд Груп» в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду скарги повідомлялись у спосіб, передбачений ст.128 ЦПК України.

Вислухавши представника приватного виконавця, представника заінтересованої особи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 07 липня 2009 року Голосіївським районним судом м.Києва у справі №2-3298/09 було ухвалено рішення, згідно з яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Закритого акціонерного товариства «Трансроуд Груп» на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №1/2006 від 30 січня 2006 року в розмірі 46772,75 доларів США та 75,01 грн., державне мито в розмірі 1700 грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» штраф в розмірі 20085 грн.; в рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на транспортний засіб «Лексус», н.з. НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .

07 вересня 2009 року судом був виданий виконавчий лист щодо примусового виконання вищезазначеного рішення суду від 07 липня 2009 року по справі №2-3298/09.

08 грудня 2010 року автомобіль «Lexus GX470», н.з. НОМЕР_1 , був проданий на аукціоні за 175000 грн., грошові кошти в сумі 149625 грн. були перераховані одержувачу ВДВС Оболонського РУЮ.

15 січня 2013 року ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві було відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа від 07 вересня 2009 року по справі №2-3298/09 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Закритого акціонерного товариства «Трансроуд Груп» на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором №1/2006 від 30 січня 2006 року в розмірі 46772,75 доларів США та 75,01 грн.

15 січня 2013 року ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві було відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа від 07 вересня 2009 року по справі №2-3298/09 про примусове стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» штрафу в розмірі 20085 грн.

15 січня 2013 року ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві було відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа від 07 вересня 2009 року по справі №2-3298/09 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Закритого акціонерного товариства «Трансроуд Груп» на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» суми боргу в розмірі 1730 грн.

29 квітня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Телявським А.М. було відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа від 07 вересня 2009 року по справі №2-3298/09 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Закритого акціонерного товариства «Трансроуд Груп» на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором від 30.01.2006 №1/2006 в розмірі 46772,75 доларів США та 75,01 грн.

29 квітня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Телявським А.М. при примусовому виконанні виконавчого листа від 07 вересня 2009 року по справі №2-3298/09 накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 в межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 51450,02 доларів США та 2685,25 грн.

29 квітня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Телявським А.М. при примусовому виконанні виконавчого листа від 07 вересня 2009 року по справі №2-3298/09 накладено арешт на грошові кошти, які містяться на відкритих рахунках в банках (за переліком), а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 в межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 51450,02 доларів США та 2685,25 грн.

Згідно з копією листа №062/14-7199 (И-2021) КП «Київське МБТІ» від 10 червня 2021 року за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 03 березня 2000 року зареєстровано право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 , дата реєстрації права власності в КМБТІ 07 березня 2000 року.

17 вересня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Телявським А.М. при примусовому виконанні виконавчого листа від 07 вересня 2009 року по справі №2-3298/09 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , які вона отримує в ТОВ «Бучко Трек Системс», шляхом здійснення відрахувань в розмірі 20% відрахування із заробітної плати. Відрахування проводити до виплати заборгованості за виконавчими документами та основних винагород приватного виконавця 1373643,04 грн.

05 жовтня 2021 року ТОВ «Бучко Трек Системс» перерахувало приватному виконавцю 15000 грн.

19 жовтня 2021 року приватним виконавцем було описано та накладено арешт на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 , власником якої є боржник ОСОБА_1

22 жовтня 2021 року ОСОБА_1 перерахувала приватному виконавцю 2252,90 грн.

16 лютого 2022 року в рамках виконавчого провадження НОМЕР_3 приватним виконавцем призначено суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Приватна експертна служба» для складання письмового звіту з експертної оцінки описаного та арештованого майна 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 та попереджено експертів про кримінальну відповідальність за відмову від без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків та за надання завідомо неправдивого звіту.

20 липня 2022 року ТОВ «Приватна експертна служба» склала звіт про оцінку майна боржника визначивши вартість частини вказаної квартири в розмірі 1276330 грн.

05 серпня 2022 року приватний виконавець отримав звіт про вартість квартири та цього ж дня листом №1248 повідомив ОСОБА_1 про результати визначення вартості майна 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 в сумі 1276330 грн.

16 серпня 2022 року приватним виконавцем до ДП «СЕТАМ» подана заява на реалізацію арештованого майна боржника 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 , копію якої направлено боржнику ОСОБА_1

13.09.2022 р. ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії приватного виконавця Телявського А.М. в частині визначення в постановах, винесених у виконавчому провадженні, суми боргу та суми винагороди виконавця без врахування погашених сум, що як зазначає заявник є неправомірним та порушує її права.

Відповідно до положень статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Статтею 449 ЦПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

У частині п`ятій статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Верховний Суд зауважує, що строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця необхідно виходити з того, що у ЦПК України не міститься переліку поважних причин пропуску строку, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга залишається без розгляду та повертається заявникові.

Строк звернення до суду зі скаргою на дії державного, приватного виконавця є не строком позовної давності, а процесуальним строком, а тому у разі його пропуску, скарга може бути розглянута по суті лише після вирішення питання про його поновлення, оскільки відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналогічного правового висновку дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у справі № 2608/20647/12.

У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №466/948/19, зроблено висновок, що з`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.

ОСОБА_1 оскаржує дії приватного виконавця в частині викладення в змісті винесених постанов про відкриттяя виконавчого провадження від 29.04.2021 р., постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 29.04.2021 р. суми забргованості без врахування сум погашення, здійснених боржник на виконання рішення суду та за рахунок реалізації заставного майна.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження представник боржника у виконавчому провадженні ознайомився з матеріалами 09.06.2021 р., а отже боржнику було відомо про зміст винесених у виконавчому провадженні постанов.

Однак, ОСОБА_1 не зверталась до суду зі скаргами на дії приватного виконавця щодо зазначення суми стягнення та винагороди виконавця без врахування суми погашеного боргу.

В судове засідання заявниця не з`явилась, та не обгрунтувала причини пропуску нею строку на оскарження дій приватного виконавця, не заявляла клопотання про його поновлення.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити скаргу без розгляду в зв`язку з пропуском заявником строків на оскарження дій приватного виконавця та відсутність підстав для його поновлення.

У задоволенні клопотання представника приватного виконавця про закриття провадження за скаргою суд вважає за необхідне відмовити, оскільки пропуск строків подання скарги є підставою для залишення скарги без розгляду.

Крім того, на підставі заяви представника приватного виконавця суд вважає за необхідне вирішити питання про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 6000 гривень.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника (частина друга статті 452 ЦПК України).

Відповідно до ст.142 ЦПК України у разі у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 137 ЦПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У частинах четвертій - шостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представником приватного виконавця надано Договір про надання правничої допомоги, Акт прийому-передачі виконаних робіт, а також підтвердження про оплату таких витрат в сумі 6000 гривень.

Будь-яких заперечень від заявника щодо стягнення витрат на правничу допомогу або ж їх зменшення на адресу суду не надходило.

Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні клопотання представника приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Телявського Анатолія Миколайовича про закриття провадження у справі - відмовити.

Скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Телявського Анатолія Миколайовича, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», ОСОБА_2 , Закрите акціонерне товариство «Трансроуд Груп» залишии без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Телявського Анатолія Миколайовича (м.Київ, вул.Юрія Поправки, 6, оф.26) витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 гривень.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя