Приговор № 114500959, 25.10.2023, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/27451/21

пр. № 1-кп/759/372/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2023 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді -ОСОБА_1 при секретарі -ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12021105080002915 від 22.11.2021 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з вищою освітою, не одруженого, працюючого фізичною особою-підприємцем, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: -24.04.2000 Московським районним судом міста Києва за ст.ст. 17 ч.2, 140 ч.1 КК України ( в редакції 1960 року) на 2 роки позбавлення волі, з випробуванням іспитовим строком 1 рік, зі сплатою штрафу у розмірі 680 гривень;

-13.06.2002 Оболонським районним судом міста Києва за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України на 1 рік 10 місяців позбавлення волі;

-29.06.2004 Солом`янським районним судом міста Києва за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;

-18.05.2006 Голосіївським районним судом міста Києва за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі;

-10.04.2012 Голосіївським районним судом міста Києва за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України до штрафу в розмірі 1700 гривень;

-09.07.2012 Києво-Святошинським районним судом Київської області за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч. 1 ст.185 КК до штрафу в розмірі 850 гривень;

-12.07.2012 Святошинським районним судом міста Києва за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі,з випробуванням іспитовим строком на 2 роки;

-02.03.2015 Шевченківським районним судом міста Києва за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України на 6 місяців арешту;

-13.02.2015 Святошинським районним судом міста Києва за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України на 4 місяці арешту;

-29.09.2017 Дніпровським районним судом міста Києва за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді громадських робіт строком на 240 годин;

-04.12.2017 Святошинським районним судом міста Києва за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України на 2 роки 1 місяць позбавлення волі, з випробуванням іспитовим строком на 1 рік, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7

обвинувачений - ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання пред`явленого обвинувачення:

21.11.2021, приблизно о 16 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , знаходячись у приміщенні торгового залу гіпермаректу «Леруа Марлен», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Велика Кільцева дорога, 12 намагався повторно таємно викрасти чуже майно, яке належить ТОВ « Леруа Марлен Україна», на суму 3293 гривні 33 копійки (без ПДВ), однак не довів свій злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий охороною магазину на місці вчинення злочину.

Встановлено, що 21.11.2021, приблизно о 16 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , прибувши за адресою: м. Київ, вул. Велика Кільцева дорога, 12 проспект, вирішив повторно таємно викрасти чуже майно, яке належить ТОВ «Леруа Марлен Україна».

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 21.11.2021 продовжуючи знаходитись в приміщенні торгівельного залу вищевказаного магазину, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, вважаючи, що за його діями ніхто з оточуючих не спостерігає, взяв з торгових полиць товар, що належить ТОВ «Леруа Марлен Україна», а саме :

- 12066110 кабель ВВГп-НГ 3х2,5 ММ2 33 КМ 100 М, штрих-код 2020001912667, в кількості 1 штука, загальною вартістю 3293 гривні 33 копійки (без ПДВ), який поклав до свого рюкзака.

Після цього, маючи намір повторно таємно викрасти вказаний товар, ОСОБА_4 перетнув лінію кас та направився до виходу з магазину, тим самим вчинивши всі дії, що вважав необхідними для доведення злочину до кінця. Однак довести свій злочинний умисел до кінця він не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був викритий та затриманий працівниками служби охорони магазину «Леруа Марлен», разом з наявним при ньому викраденим товаром.

Отже, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинувачується у вчинені закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України визнав частково, не оспорював фактичні обставини безпосередньо крадіжки, та показав, що 21.11.2021 року, приблизно о 16.00 год. він, перебуваючи у гіпермаркеті "Леруа Марлен Україна" намагався викрасти кабель, який заховав до свого рюкзака, пройшов повз каси не розрахувавшись за них та був затриманий співробітниками охорони гіпермаркету, а викрадене майно було у нього виявлено та вилучено. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати. Разом із цим ОСОБА_4 заперечував щодо кваліфікації вчиненого правопорушення.

Так, відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_4 останній раз був засуджений 14.03.2019 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді 3 років 1 місяць позбавлення волі. Разом із цим, даний вирок суду було скасовано ухвалою Київського апеляційного суду від 19.10.2022, кримінальне провадження було закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості в суді і вичерпанням можливості їх отримання. Отже, з кваліфікації інкримінованого йому кримінального правопорушення слід виключити ознаку «повторність», що має наслідком необхідність перекваліфікації кримінального правопорушення з ч. 2 ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України на ч. 2 ст.15, ч. 1 ст. 185 КК України.

Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, в порядку ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів, які характеризують його особу, зокрема вироку Святошинського районного суду м. Києва від 14.03.2019 та ухвали Київського апеляційного суду від 19.10.2022.

Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що слідством доведена вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, саме така кваліфікація діяння є вірною, оскільки він вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, однак не довів кримінальне правопорушення до кінця з причин, що не залежали від його волі.

До такого висновку суд прийшов, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 32 КК України повторністю кримінальних правопорушень визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.

Відповідно до ст. 35 КК України повторність, сукупність та рецидив кримінальних правопорушень враховуються при кваліфікації кримінальних правопорушень та призначенні покарання, при вирішенні питання щодо можливості звільнення від кримінальної відповідальності та покарання у випадках, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження, інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення кваліфіковано за ознакою «повторність» з урахуванням вироку Святошинського районного суду м. Києва від 14.03.2019 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України. Однак, даний вирок було скасовано ухвалою Київського апеляційного суду від 19.10.2022, кримінальне провадження було закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_4 в суді і вичерпанням можливості їх отримання. Отже, даний вирок не може бути підставою для кваліфікації кримінального правопорушення з ознакою «повторність».

Стосовно інших попередніх вироків, а саме від 04.12.2017, слід зазначити, що даним вироком ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, призначено йому покарання у виді 2 років позбавлення волі; на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом повного складання покарання за даним вироком та покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 29.09.2017, ОСОБА_4 призначено остаточне покарання у виді 2 років 1 місяця позбавлення волі, застосовано ст. 75 КК України та звільнено останнього від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Таким чином, з урахуванням викладеного, ОСОБА_4 є несудимим в силу ст. 89 КК України, а тому суд, керуючись ч. 3 ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав обвинуваченого і його основоположних свобод, виходить за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, змінює правову кваліфікацію кримінального правопорушення з ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України на ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, які віднесено до категорії кримінальних проступків, його ставлення до скоєного, бажання стати на шлях виправлення, особу обвинуваченого, який працює фізичною особою-підприємцем, має дохід, не одружений та не має утриманців, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, однак стоїть на обліку у лікаря-нарколога Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого є щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу у межах санкцій ч.1 ст.185 КК України. Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дане покарання буде достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Також, ураховуючи майновий стан обвинуваченого, його прохання, суд, керуючись ч. 3 ст. 53 КК України призначає штраф із розстрочкою виплати рівними частинами строком чотири місяці.

Цивільний позов представником потерпілого не заявлявся.

Питання речових доказів по справі вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України, а саме залишити потерпілому за належністю.

Керуючись ст.ст. 336, 369-371, 373- 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Розстрочити на чотири місяці з моменту набрання вироком законної сили виплату суми штрафу, призначеного ОСОБА_4 , визначивши щомісячну частину платежу в розмірі 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) грн.

Речові докази - 12066110 кабель ВВГп-НГ 3х2,5 ММ2 33 КМ 100 М, штрих - код 2020001912667, в кількості 1 шт., - залишити за належністю ТОВ «Леруа Марлен Україна».

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1