Решение № 11446470, 30.08.2010, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №2 –2153-1/10

Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И 30 серпня 2010  р. м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва під головуванням судді Мельника В.В. при секретарі Глушко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Туристичний комплекс «Пролісок», третя особа ОСОБА_2, про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

У квітні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила стягнути на її користь з відповідача заборгованість по заробітній платі за період з серпня по грудень 2009 року у сумі 3095, 94 грн., середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 01.01.2010 р. по 30.04.2010 р. у сумі 4177, 80 грн. та 10.000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що з травня 2002 р. по січень 2010 р. вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем, де працювала на посаді буфетника-комірника ресторану «Пролісок».

Позивачка зазначала, що при звільненні з роботи уповноважений орган власника підприємства не провів з позивачкою остаточний розрахунок та не виплатив у повному обсязі належні позивачці при звільненні суми, зокрема, за серпень 2009 р. – 221, 69 грн., вересень 2009 р. – 632, 10 грн., жовтень 2009 р. – 770, 60 грн., листопад 2009 р. – 792, 72 грн. та за грудень 2009 р. – 678, 83 грн.

Внаслідок неправомірних дій з боку відповідача позивачці було заподіяно моральну шкоду, яка полягала у порушенні права на оплату праці, так як отримувана позивачкою заробітна плата була єдиним засобом існування та невиплата заробітної плати призвела до негативних емоцій, нервових стресів та переживань.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала позов та просила про його задоволення, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок» у судове засідання повторно не з‘явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, надіславши 19.08.2010 р. до суду письмову заяву (вих. №236 від 19.08.2010 р.), в якій просив розглядати справу у відсутності представника відповідача.

Третя особа у судове засідання не з‘явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Вислухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується робітникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.

У судовому засіданні встановлено, що згідно з наказом №75 від 27.05.2002 р. ОСОБА_1 була прийнята на роботу до ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок» на посаду буфетника-комірника ресторану «Пролісок».

Згідно з наказом №4 від 11.01.2010 р. ОСОБА_1 припинила трудові відносини з ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок» та у день звільнення уповноважений орган власника підприємства не провів з позивачкою остаточного розрахунку, зокрема, не виплатив у повному обсязі належні позивачці при звільненні суми: за серпень 2009 р. – 221, 69 грн., вересень 2009 р. – 632, 10 грн., жовтень 2009 р. – 770, 60 грн., листопад 2009 р. – 792, 72 грн. та за грудень 2009 р. – 678, 83 грн.

Загальний розмір заборгованості по заробітній платі складає 3095, 94 грн., що підтверджується дослідженою у судовому засіданні довідкою ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок» №55 від 23.03.2010 р.

Згідно статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред‘явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до вимог статті 214 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Оцінивши у відповідності до правил статті 212 ЦПК належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що з вини уповноваженого органу власника відповідача позивачці не були виплачені належні їй суми в день звільнення, а тому порушене право позивачки підлягає захисту та з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість по заробітній платі у сумі 3095, 94 грн.

Відповідно до роз‘яснень, викладених у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 р. №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, – наступного дня після пред’явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи — по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі непроведення розрахунку у зв’язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Не можна вважати спором про розмір сум, належних до виплати при звільненні, спір про відрахування із заробітної плати (на відшкодування матеріальної шкоди, на повернення авансу тощо), оскільки він вирішується в іншому встановленому для нього порядку.

Як вбачається із дослідженої у судовому засіданні довідки ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок» №86 від 19.04.2010 р. розмір середнього заробітку ОСОБА_1 становить 1.044, 45 грн. (а.с.8), тоді як час затримки розрахунку складає 4 місяці (з 01.01.2010 р. по 30.04.2010 р.)

Таким чином, розмір середнього заробітку, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки складає 4177, 80 грн. (1.044, 45 грн. * 4).

Згідно зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У судовому засіданні встановлено, що внаслідок несвоєчасного проведення розрахунку з позивачкою, останній внаслідок неправомірних дій відповідача було заподіяно моральну шкоду.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховує характер та обсяг фізичних і душевних страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості і можливості відновлення), стану здоров’я позивача, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, та визначає його у розмірі 1000 грн.

У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 827, 3 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

Керуючись статтями 94, 115, 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Туристичний комплекс «Пролісок», третя особа ОСОБА_2, про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Туристичний комплекс «Пролісок» (ідентифікаційний код 02573510) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 3095, 94 грн., середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні у сумі 4177, 80 грн. та 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього на загальну суму 8273, 74 грн.

В решті позову ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Туристичний комплекс «Пролісок» (ідентифікаційний код 02573510) на користь держави судовий збір у сумі 827, 3 грн.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Туристичний комплекс «Пролісок» (ідентифікаційний код 02573510) на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Мельник В.В.