Решение № 114339121, 01.03.2023, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/512/22

Провадження № 2-др/456/3/23

РІШЕННЯ

іменем України

(додаткове)

01 березня 2023 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Шрамка Р. Т. ,

з участю секретаря Дверій Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Стрий заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф», третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Чорній Світлани Богданівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

17 січня 2023 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області ухвалено рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф», третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Чорній Світлани Богданівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Представник позивача звернувся в суд із заявою про ухвалення додаткового рішення та вказує, що суд не вирішив питання розподілу судових витрат щодо стягнення в його користь з відповідача судового збору, не вирішено вимоги позовної заяви в частині стягнення із ТзОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» в сумі 24898,80 грн., як безпідставно набутих.

З огляду на наведене та керуючись ст. 270 ЦПК України, просить ухвалити додаткове рішення в цій справі, яким вирішити питання про розподіл судових витрат, стягнути з відповідача в її користь судовий збір.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України в разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

В судове засідання учасники справи не з`явилась.

Від представника відповідача ТзОВ «Фінасова компанія «Артеміда-Ф» надійшла заява, в якій представника відповідача ТзОВ «Фінасова компанія «Артеміда-Ф» заперечив в задоволенні заяви в частині стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 5000 грн., оскільки витрати мають бути документально підтвердженні та доведені. Оскільки позивачем в позовні заяві не зазначено жодної інформації про надання платної допомоги, а прохальній частині відсутня інформація, про обсяг та вартість робіт адвоката, до матеріалів справи не долучено жодних договорів, розрахункових документів, які б підтверджували оплату правової допомоги по вказаному договору на підставі актів виконаних робіт та на підставі наданого рахунку, підстав для відшкодування витрат на професійну допомогу немає.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що рішенням від 17 січня 2023 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області ухвалено рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Артеміда-Ф»,третьої особибез самостійнихвимог настороні відповідача приватногонотаріуса Львівськогоміського нотаріальногоокругу ЧорнійСвітлани Богданівнипро визнаннявиконавчого написутаким,що непідлягає виконаннюзадоволено.

Питання розподілу судових витрат та стягнення із ТзОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» в сумі 24898,80 грн., грошових коштів, як безпідставно набутих у вказаному рішенні судом не вирішувалось.

Згідно положень ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Згідно ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Відповідно до постанови приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Михалковського С.В., про закінчення виконавчого провадження від 21.09.2021 №ВП66396585, виконавче провадження закінчене, тобто в межах виконавчого провадження стягнуто 24898,80 грн.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Відповідно до вимогстатей 76-79 ЦПК Українидоказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як роз`яснено в п.27Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку в даній частині позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

В даному випадку, правовою підставою набуття ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» 24898,80грн., став спірний виконавчий напис нотаріуса №1228 від 02.08.2021 року, який виконанню не підлягає. Тому, правова підстава для отримання ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» 24898,80 грн. від ОСОБА_1 , відпала і вказані кошти підлягають поверненню відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1-3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Враховуючи, що стороною позивача не надано суду документи, що свідчать про підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а саме звіту про виконану роботу, акту приймання-передачі наданих послуг, документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.) чи інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрат адвоката, а відтак суд приходить до висновку про відмову в задоволенні даної частини позовних вимог.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, квитанції №1254-6475-0994-0738 від 01.02.2022, №2091-2205-9432-8799 від 01.02.2022, позивачем при зверненні з позовом до суду було сплачено 1984,80 грн. судового збору, а тому судовий збір в сумі 1984,80 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 270, 137, 141 ЦПК України суд,-

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 - ОСОБА_2 проухвалення додатковогорішення уцивільній справіза позовом ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Артеміда-Ф»,третьої особибез самостійнихвимог настороні відповідача приватногонотаріуса Львівськогоміського нотаріальногоокругу ЧорнійСвітлани Богданівнипро визнаннявиконавчого написутаким,що непідлягає виконаннюзадовольнити частково.

Стягнути зТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти в сумі24898,80 (двадцять чотири тисячі вісімсот дев`яносто вісім грн.. 80 коп) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 1984,80 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

На додаткове рішення може бути подана апеляційна скарга через Стрийський міськрайонний суд Львівської області до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Р. Т. Шрамко