Решение № 114332913, 20.10.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/15431/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді Бойко О.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Першого відділу Одеського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Чорноморськ про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, вирішив адміністративний позов задовольнити частково.

І. Суть спору:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача, Першого відділу Одеського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Чорноморськ, в якій просив суд:

(1). Визнати бездіяльність Першого відділу Одеського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Чорноморськ щодо не розгляду заяви позивача від 11 квітня 2023 року (з урахуванням заяви від 09 травня 2023 року) по суті порушеного питання і ненадання позивачу відстрочки від призову за мобілізацією з підстав, визначених абзацом одинадцятим частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме - у зв`язку з тим, що мати позивача, ОСОБА_2 , 1949 року народження, є особою з інвалідністю II групи довічно;

(2). Зобов`язати Перший відділ Одеського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Чорноморськ надати позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених абзацом одинадцятим частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв`язку з тим, що мати позивача, ОСОБА_2 , 1949 року народження, є особою з інвалідністю II групи, та направити довідку про надання позивачу такої відстрочки за встановленою формою на мою адресу - АДРЕСА_1 .

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивача

В обґрунтування позовних вимог вказав, що на день подання цього адміністративного позову заява позивача від 11 квітня 2023 року (з урахуванням заяви від 09 травня 2023 року) на адресу відповідача про надання відстрочки залишилася нерозглянутою по суті порушеного питання - відповідачем до цього часу не надано позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, але й не відмовлено у її наданні, що свідчить про протиправну бездіяльність з його боку, формальний підхід до розгляду звернення і затягування часу; про порушення відповідачем абзацу одинадцятого частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.ст. 19, 20 Закону № 393/96-ВР (так як з дня отримання відповідачем заяви позивача від 11 квітня 2023 року сплинуло сорок п`ять днів.

Позивач вважає, протиправною бездіяльність Першого відділу Одеського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Чорноморськ щодо нерозгляду заяви по суті порушеного питання, яка призвела до порушення прав та законних інтересів позивача.

(б) Позиція Відповідача

Станом на дату вирішення справи відзив на позовну заяву або заява про продовження встановленого судом процесуального строку для його подання, в порядку ч. 2 ст. 121 КАС України, від відповідача до суду не надійшли.

ІІІ Процедура та рух справи

03.07.2023 р. суд ухвалою позовну заяву залишив без руху.

18.07.2023 р. ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами загального позовного провадження.

19.09.2023 р. суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження, перейшов до розгляду по суті та продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження

Судом встановлено, що відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного, серії НОМЕР_1 , позивача взято на облік військовозобов`язаних Чорноморським МТЦК та СП 22.07.02.

Позивач направив поштою до відповідача заяву від 11 квітня 2023 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та пакетом документів доданих до заяви.

До вказаної заяви додано копії: свідоцтва про народження позивача, паспорту позивача, тимчасового посвідчення військовозобов`язаного позивача, довідки про присвоєння ідентифікаційного коду позивача, довідки МСЕК щодо матері позивача, посвідчення про призначення пенсії за інвалідністю матері позивача.

Листом від 18 квітня 2023 року відповідач повідомив, що заяву позивача розглянуто та, згідно з вимогами Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", позивач повинен особисто прибути до Першого відділу Одеського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Чорноморськ, надати оригінали і засвідчені копії документів, для можливості їх перевірки і в подальшому оформлення, за власноручно написаною заявою, відстрочки від мобілізації у відповідності з вимогами Закону України «Про мобілізацію і мобілізаційну підготовку».

9 травня 2023 року позивач повторно поштою до відповідача заяву від 11 квітня 2023 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та пакетом документів доданих до заяви.

До вказаної заяви додано нотаріально засвідченні копії: паспорту позивача, довідки про присвоєння ідентифікаційного коду позивача, тимчасового посвідчення військовозобов`язаного позивача, свідоцтва про народження позивача, посвідчення про призначення пенсії за інвалідністю матері позивача.

Листом від 12 червня 2023 року відповідач повторно повідомив, що заяву позивача розглянуто та, згідно з вимогами Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", позивач повинен особисто прибути до Першого відділу Одеського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Чорноморськ, надати оригінали і засвідчені копії документів, для можливості їх перевірки і в подальшому оформлення, за власноручно написаною заявою, відстрочки від мобілізації у відповідності з вимогами Закону України «Про мобілізацію і мобілізаційну підготовку».

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

IV. Джерела права та висновки суду

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 року захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року, № 259/2022 від 18.04.2022 року, № 341/2022 від 17.05.2022 року, № 573/2022 від 12.08.2022 року, № 757/2022 від 07.11.2022 року, № 58/2023 від 06.02.2023 року, № 254/2023 від 01.05.2023 року, № 451/2023 від 26.07.2023 року строк дії воєнного часу продовжувався.

Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.

Згідно з абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, що діяла станом на час звернення позивача до відповідача з відповідною заявою) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

З огляду на матеріали справи відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 є матір`ю позивача.

ОСОБА_2 є особою з інвалідністю II групи безстроково, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії МСЕ № 132930 від 13.01.1997 року, перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію по інвалідності 2 групи.

«Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Відповідно до п. 2 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з пп. 8 п. 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів») призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

З урахуванням зазначеного, військовозобов`язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Отже, позивачем дотримано процедуру особистого подання (направлення) документів, що підтверджують (на його думку) право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до п. 19 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з п. 4 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» громадяни, які ухиляються від військового обліку, навчальних (перевірочних) або спеціальних зборів, від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, несуть кримінальну відповідальність.

Таким чином, порушення військовозобов`язаними вимог правил військового обліку має наслідком настання відповідальності згідно із законом.

Тобто, порушення позивачем вимог правил військового обліку може мати наслідком настання відповідальності, однак це не може бути підставою для не розгляду по суті його заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до п. 1, 8, 9, 11 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, крім іншого: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

З урахуванням зазначеного, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання поштою від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації разом з доданими документами повен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви.

Разом з цим, відповідач у відповідь на заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та доданих документів направив лист.

Таким чином, у даних правовідносинах суб`єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.

В свою чергу, відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

При прийнятті рішення суд враховує, що бездіяльність - це не вчинення у встановлений законом строк дії, яку суб`єкт владних повноважень повинен вчинити, та в даному випадку вказана бездіяльність стосується саме розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви позивача від 11 квітня 2023 року (з урахуванням заяви від 09 травня 2023 року) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Оскільки відповідач належним чином не розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не прийняв будь-яке рішення, то суд в контексті спірних правовідносин може лише зобов`язати відповідача розглянути по суті заяву позивача, за результатом чого прийняти відповідне рішення.

Отже, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача в даному випаду є зобов`язання Першого відділу Одеського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Чорноморськ розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 квітня 2023 року (з урахуванням заяви від 09 травня 2023 року) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Фактично, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач з метою захисту своїх прав звернувся до суду із вимогами до відповідача про визнання протиправною бездіяльності щодо не розгляду заяви позивача від 11 квітня 2023 року (з урахуванням заяви від 09 травня 2023 року) по суті порушеного питання і ненадання позивачу відстрочки від призову за мобілізацією з підстав, визначених абзацом одинадцятим частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме - у зв`язку з тим, що мати позивача, ОСОБА_2 , 1949 року народження, є особою з інвалідністю II групи довічно та зобов`язання надати позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених абзацом одинадцятим частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв`язку з тим, що мати позивача, ОСОБА_2 , 1949 року народження, є особою з інвалідністю II групи, та направити довідку про надання позивачу такої відстрочки за встановленою формою на мою адресу - АДРЕСА_1 .

Однак, в задоволенні цих вимог слід відмовити як передчасних, оскільки відповідачем не вчинено жодних дій які б свідчили про розгляд заяви позивача від 11 квітня 2023 року (з урахуванням заяви від 09 травня 2023 року) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно з п. 20 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Військово-обліковими документами є: для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці; для військовозобов`язаних - військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов`язаного; для резервістів - військовий квиток.

Суд зазначає, що законодавством з питань мобілізації та військової служби не передбачено видачу довідки про надання відстрочки від призову за мобілізацією на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацією», а тому позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання довідки за встановленою формою про надання відстрочки від призову за мобілізацією на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацією» та зобов`язання надати довідку за встановленою формою про надання відстрочки від призову за мобілізацією на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацією» є необґрунтованими та безпідставними, тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене вище, суд робить висновок, що позовні вимоги належать до задоволення частково.

VI. Розподіл судових витрат

Відповідно до довідки про видачу готівкових коштів від 22.06.2023 року позивач сплатив судовий збір у сумі 1073,60 грн., який належить до розподілу на користь позивача на підставі ч.3 ст.139 КАС України.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 77, 161,245, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправною бездіяльність Першого відділу Одеського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Чорноморськ заяви ОСОБА_1 від 11 квітня 2023 року (з урахуванням заяви від 09 травня 2023 року) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених абзацом одинадцятим частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

3.Зобов`язати Перший відділ Одеського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Чорноморськ розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 квітня 2023 року (з урахуванням заяви від 09 травня 2023 року) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених абзацом одинадцятим частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Першого відділу Одеського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Чорноморськ (вул. Шевченка, 10, м. Чорноморськ, Одеська область, 68004, ЄДРПОУ 08402040) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати у справі - судовий збір у розмірі у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три),60 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Оксана БОЙКО