Постановление суда № 114280845, 19.10.2023, Харківський районний суд Харківської області

19.10.23

Справа № 635/8040/23

Провадження №1-в/635/289/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

19 жовтня 2023 року смт Покотилівка Харківського району

Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Покотилівка подання заступника начальника державної установи «Темнівська виправна колонія (№100) ОСОБА_3 щодо вирішення питання про знищення речей померлого засудженого ОСОБА_4 ,-

в с т а н о в и в:

До Харківського районного суду Харківської області надійшло подання заступника начальника державної установи «Темнівська виправна колонія (№100) ОСОБА_3 щодо вирішення питання про знищення речей померлого засудженого ОСОБА_4 .

На обґрунтування клопотання зазначає, що засуджений ОСОБА_4 помер і похований на цвинтарі с.Шубіно Харківського району Харківської області. На підставі акту Темнівської багатопрофільної лікарні №100 у засудженої лишились особисті речі. Родичі померлого засудженого не відгукнулись. Посилаючись на наказ Міністерства юстиції України від 08 червня 2012 року №847/5 зі змінами, внесеними 17 червня 2021 року, яким затверджено Інструкцію про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, у відповідності до якої рішення про знищення щодо речей, грошей і цінностей засудженого, який помер, приймається судом, просить вирішити питання про знищення речей засудженого.

Від представника ДУ «Темнівська виправна колонія (№100) начальника відділу по контролю за виконанням судових рішень ОСОБА_5 надійшла заява про проведення судового засідання без її участі.

Прокурор в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, подав клопотання про розгляд подання без його участі.

Згідно аб.2 ч. 5ст.539 КПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Суд, дослідивши матеріали подання, приходить до наступного.

Відповідно до положень ст.533 КПК України вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до ч. 2 ст.534 КПК України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Перелік питань, які вирішуються судом під час виконання вироків, визначений ст..537 КПК України.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Відповідно п. 12 Постанови Пленуму ВСУ № 11 від 21 грудня 1990 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні питань, пов`язаних з виконанням вироків" до питань про будь-які сумніви і суперечності, що виникають при виконанні вироку, які належить вирішувати суду, що ухвалив вирок, відносяться: а) про уточнення посади чи виду діяльності, якщо при призначенні покарання (основного або додаткового) у вигляді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю допущено неточні, неконкретні формулювання; б) про усунення суперечностей і неточностей при написанні прізвища, імені, по батькові чи інших біографічних даних засудженого; в) про усунення описок та арифметичних помилок, коли вони очевидні і виправлення їх не стосується суті вироку і не тягне погіршення становища засудженого тощо.

Під час виконання вироків суд, який їх ухвалив, вправі вирішувати питання, що виникають внаслідок недоліків вироків, а також питання, що виникли в процесі виконання вироків, зокрема: про звільнення з-під варти особи, засудженої до покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, якщо підсудний був під вартою, і суд не вирішив питання про зміну запобіжного заходу; про застосування закону про амністію, якщо його застосування є обов`язковим, і суд при постановленні вироку не обговорив цього питання; про зарахування досудового тримання особи під вартою в строк відбування покарання, якщо таке зарахування не проведено судом або допущена неточність при його обчисленні; про поновлення в правах особи, обмежених під час кримінального провадження, якщо таке поновлення не було зроблено судом при ухваленні виправдувального вироку; про скасування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо вони не були скасовані судом при ухваленні виправдувального вироку; про виключення з акта опису майна, на яке за законом не допускається стягнення, якщо у вироку не вирішено питання про це майно; про долю речових доказів і документів, якщо їх не вирішено вироком суду; про заходи піклування про неповнолітніх, непрацездатних і збереження майна засудженого, якщо у вироку немає такого рішення, тощо.

Наведений перелік питань про будь-які сумніви і суперечності, недоліки, допущені судом при ухваленні вироків, а також питань, що виникають в процесі виконання вироків, які належить вирішувати суду під час виконання вироків, не є вичерпним. Однак, під час виконання вироків суд може вирішувати лише ті питання, які не стосуються суті вироку і не тягнуть погіршення становища засудженого, якщо таке погіршення становища прямо не передбачено в законі.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволені подання з наступних підстав.

Як вбачається із подання ОСОБА_4 засуджений 15 лютого 2022 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч.3 ст. 15,ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з актом начальника ТБПЛ №100 ОСОБА_6 , головної медичної сестри ТБПЛ №100 ОСОБА_7 , сестри-господарки ОСОБА_8 у померлого засудженого ОСОБА_4 залишилися особисті речі згідно наданого переліку.

В той час суд вважає, що заступником начальника державної установи «Темнівська виправна колонія (№100) ОСОБА_3 не доведено, що питання про знищення особистих речей померлого засудженого відноситься до питань, які вирішуються судом під час виконання вироку суду у відповідності до ст.537 КПК України.

Суд вважає, що питання про знищення особистих речей померлого не пов`язані з виконанням вироку суду і не можуть бути розглянуті в порядку виконання вироку на підставі п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України.

За таких обставин подання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 537, ст. 539 КПК України, суд

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні подання заступника начальника державної установи «Темнівська виправна колонія (№100) ОСОБА_3 про вирішення питання про знищення речей померлого засудженого ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 7 днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суду Харківської області.

Суддя ОСОБА_9