Решение № 114111167, 12.10.2023, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/14662/23

Провадження № 2-а/638/135/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря Кріцак А.М.,

представника позивача Коваленко Л.І.,

відповідача ОСОБА_1 ,

перекладача Осіпової Т.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду м.Харкова в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківській області до громадянина російської федерації ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в України, -

встановив:

Представник Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив затримати громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на 6 (шість) місяців.

В обґрунтуванняадміністративного позовузазначив,що 12.10.2023року працівникамиГоловного управлінняДМС Українив Харківськійобласті буловиявлено громадянинаросійської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який порушивЗакон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» , а саме: проживав без документів, ідентифікуючих його особистість та, які б надавали йому право законного перебування на території України на визначений строк.

Відповідач знаходиться нелегально на території України з березня 2008 року, дозволу на імміграцію в Україну не оформляв, для оформлення статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту в Україні до компетентних органів не звертався. Будь-яких інших дій для легалізації факту свого перебування на території України не здійснював, до органів міграційної служби не звертався.

12 жовтня 2023 року Управлінням міграційного контролю ГУ ДМС у Харківській області винесено рішення про примусове видворення гр. ОСОБА_1 , що на думку позивача свідчить про навмисне ухилення останнього від виконання прийнятого стосовно нього рішення, тому позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою судді від 12.10.2023 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, не заперечував проти його задоволення.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі з таких підстав.

Судом встановлено, що 12.10.2023 року працівниками Головного управління ДМС України в Харківській області було виявлено громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходиться на території України з порушенням Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» № 3773-VI від 22 вересня 2011 (надалі Закон).

За порушення правил перебування іноземних громадян на території України Головним управлінням ДМС у Харківській області стосовно Відповідача 12.10.2023 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.203 КУпАП та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2550 грн.

Стосовно гр. ОСОБА_1 Корюківським районним сектором Управління ДМС в Чернігівській області 18.11.2017 складено рішення № 3 про примусове повернення з України гр. ОСОБА_1 . Встановлено, що термін проживання ОСОБА_1 на території України закінчився 09 березня 2008 року. Рішенням від 18.11.2017 р. відповідача зобов`язано покинути територію України у термін до 17.12.2017 року. Вказане рішення ОСОБА_1 не виконано.

Також судом встановлено, що відповідач відбував покарання з 10.10.2018 по 10.10.2023 у Державній установі «Первомайська виправна колонія № 117».

12.10.2023 Управлінням міграційного контролю ГУ ДМС у Харківській області було винесено рішення про примусове видворення гр. рф ОСОБА_1 .

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 30 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.

Згідно з пунктом 26 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2009 року № 1 «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов`язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» примусове видворення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту». Під час вирішення питання про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства судам варто враховувати, що особа в будь-якому разі не підлягає видворенню, якщо підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», якою встановлено заборону щодо примусового повернення, видворення або видачі чи передачі іноземця та особи без громадянства.

Встановлено, що відповідач досяг 18-річного віку, статус біженця йому не надано, в процедурі отримання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту в Україні не перебуває, тобто відсутні підстави, за яких примусове видворення або повернення не застосовується відповідно до частини 8 статті 26, частини 8 статті 30 та статті 31 Закону.

На теперішнійчас відповідачперебуває натериторії Українинезаконно,постійного місцяпроживання,законного джерелаіснування тавласності вУкраїні немає,дозвіл наімміграцію вУкраїну неоформляв,будь-якихінших дійдля легалізаціїфакту свогоперебування натериторії Українине вчиняв.

Позивач в своєму позові посилається на частину 1 статті 289 КАС України як на підставу звернення до суду з вимогами про затримання відповідача з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України з огляду на те, що відповідач є нелегальним мігрантом, документи які б підтверджували його законне перебування на території України відсутні; відповідач не має законного джерела існування на території України, що є прямим порушенням частини 1статті 21розділу II ЗаконуУкраїни «Проправовий статусіноземців таосіб безгромадянства».Зі слівВідповідача оригіналу паспортногодокумента унього немає.

Надаючи оцінкузібраним доказам,отриманим відсторін поясненням,приймаючи рішенняу данійсправі,суд враховує,що увідповідності доп.14ст.1Закону України«Про правовийстатус іноземцівта осіббез громадянства»(далі Закон)нелегальний мігрант іноземецьабо особабез громадянства,які перетнулидержавний кордонпоза пунктамипропуску абов пунктахпропуску,але зуникненням прикордонногоконтролю іневідкладно незвернулися іззаявою пронадання статусубіженця чиотримання притулкув Україні,а такожіноземець абоособа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Частиною 3 статті 3 розділу I Закону зазначено, що іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Положенням частину 1 статті 289 КАС України встановлено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України.

З огляду викладене, приймаючи до уваги наведені вище норми законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Враховуючи ухилення відповідачем від виїзду з України, а також те, що ним не виконано рішення щодо його примусового видворення, у відповідача відсутній документ, що дає право на виїзд з України, та докази можливості отримання відповідачем такого документу самостійно, ухиляється від виїзду з України, існує ризик його втечі, суд вважає доведеними підстави для його затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту перебування іноземців або осіб без громадянства, строком на 6 (шість) місяців.

Вказана позиція узгоджується і з висновками Верховного Суду, викладеними у рішенні від 13.02.2019 у справі № 359/5975/17, де вказано наступне: оскільки іноземець порушив законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме: не має документів, які посвідчують особу, та не надав суду доказів про своє законне перебування на території України, то є законні підстави для затримання відповідача з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з території України, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

У справі № 522/14416/18 Верховний Суд прийняв 18 березня 2021 року рішення, у якому звернув увагу на те, що відповідач фактично без належних на те законних підстав протягом тривалого часу перебуває на території України. Доказів, які б підтверджували обставини, настання яких передбачає застосування положень частини першої статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» позивачем не надано.

Верховний Суд вказав, що чинним законодавством не передбачено виключень із загальних для всіх іноземців правил перебування на території України і наявність сім`ї не звільняє особу від необхідності дотримання міграційного законодавства України.

Відповідно ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.

Враховуючи вищенаведеніобставини,суд вважає,що вимогиГоловного управлінняДержавної міграційноїслужби Українив Харківськійобласті про затриманнягромадянина російськоїфедерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на 6 (шість) місяців, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

Керуючись ст. ст. ст.ст. 5-11, 72-77, 241-246, 255, 288, 289, 371 КАС України, суд, -

ухвалив:

Адміністративний позов Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області до громадянина російської федерації ОСОБА_1 - задовольнити.

Затримати громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в України строком на 6 (шість) місяців.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

позивач: Головне Управління Державної міграційної служби в Харківській області, ЄДРПОУ 37764460, м.Харків, вул.Римарська буд.24;

відповідач: громадянин російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без місця реєстрації, проживає за адресою АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк