Постановление суда № 114054895, 10.10.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 жовтня 2023 року Справа №200/5606/23

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., вирішуючи питання про наявність підстав для прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса тимчасового проживання/перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (84511,Донецька область, м.Бахмут, вул. О.Сибірцева, 17, код ЄДРПОУ 34776850) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 21.07.2021 про арешт коштів боржника, у виконавчому провадженні № 66080248, в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на рахунок номер № НОМЕР_2 , відкритий в ПАТ «Банк Восток», код банку: 307123, ЄДРПОУ: 26237202, як заробітна плата.

Судом встановлено, що вона подана без додержання вимог, передбачених ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною п`ятою статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Разом із позовною заявою позивачем подано до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, в обґрунтування якого заявником зазначено, що арешт карткового рахунку та позбавлення доступу до заробітної плати позбавляє позивача можливості оплатити судовий збір за подання позову у сумі 1073,60 грн. Окрім того, позивач зареєстрована у с. Серебрянка Бахмутського району Донецької області. Згідно п. 2.2. Розділу 2 Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» з 24.02.2022 Бахмутська міська теріторіальна громада та Бахмутський район відносяться до територій активних бойових дій. Через бойові дії позивач втратила все своє майно та була вимушена з однією валізою в руках покинути рідну домівку. Наразі позивач має статус внутрішньо переміщеної особи і перебуває у скрутному матеріальному становищі.

Вирішуючи заявлене позивачем клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI) судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з пунктом першим статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який на 01.01.2023 становить 2684 грн, та відповідно дорівнює 1073,60 грн.

Сплата судового збору або надання доказів, що підтверджують право особи на звільнення (зменшення розміру, відстрочку) від його сплати покладається саме на особу, що звертається до суду.

Суд зазначає, що позивачем подано позов, який містить вимогу немайнового характеру щодо визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця, а отже виходячи зі змісту позовних вимог за подання даного адміністративного позову належить сплатити судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Суд зазначає, що відстрочення сплати судового збору можливо за умови належного обґрунтування підстав такого відстрочення, яке залежить від майнового стану заявника.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

- розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

- позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

- предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Особа, яка заявляє клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Разом з тим, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження власного майнового стану, в тому числі, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, що може бути підтверджено довідкою податкового органу про доходи тощо.

Оскільки обставини, які зазначив позивач, відповідно до вказаних статей Закону України «Про судовий збір», не є умовами для відстрочення сплати судового збору, а сам позивач не надає доказів наявності інших підстав для його відстрочення, суд не вбачає правових підстав для задоволення заявленого клопотання, виходячи з наданих ним доказів.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Пунктом 1 частини 2 ст. 287 КАС України зазначено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Днем, коли особа дізналась про порушення свого права, - є день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Суд звертає увагу, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

З огляду на позовну заяву позивач оскаржує постанову Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 21.07.2021 про арешт коштів боржника, у виконавчому провадженні № 66080248.

Таким чином, звернувшись до суду 05.10.2023 про скасування постанови від 21.07.2021 позивач пропустив 10-денний строк звернення до суду, який встановлений ст. 287 КАС України.

Позивачем разом з позовною заявою подано клопотання про визнання поважними причини пропуску та поновити ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до адміністративного суду з позовною заявою. В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що до кінця вересня позивач не знала про арешт її рахунку № НОМЕР_2 , оскільки до цього моменту вона безперешкодно отримувала належну їй заробітну плату. Відповідна постанова відповідача про арешт коштів до відома позивача не доводилась, на адресу її місця реєстрації та в подальшому на адресу місця перебування/проживання не надходила. Після ознайомлення із вказаною постановою через Автоматизовану систему виконавчого провадження, ОСОБА_1 намагалась у досудовому порядку вирішити питання щодо зняття арешту з коштів, які надходять їй, як заробітна плата та зверталась до Бахмутського ВДВС. Проте, 03.10.2023 позивач отримала відповідь від Бахмутського ВДВС (вих. №26516 від 03.10.2023) відповідно до якої позивачці відмовлено у розгляді її заяви щодо зняття арешту з рахунку в частині надходження заробітної плати у зв`язку з тим, що чинним законодавством не передбачена можливість винесення процесуальних документів по завершеним виконавчим провадженням.

Суд критично ставиться до вказаного посилання позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до інформації наявної в КП «ДСС», позивач ОСОБА_1 вже зверталась до суду з позовом до Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (справа №200/4831/23) з аналогічними вимогами: «Визнати протиправною та скасувати постанову Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 21.07.2021 року про арешт коштів боржника, у виконавчому провадженні № 66080248, в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на рахунок номер № НОМЕР_2 , відкритий в ПАТ «Банк Восток», код банку: 307123, ЄДРПОУ: 26237202, як заробітна плата».

У вказаному позові у справі №200/4831/23 позивачем було зазначено, що 19.08.2023 через банкомат ПАТ «Банк Восток» позивач намагалася отримати свою заробітну плату, але виявилось, що її зарплатний рахунок заблокований. На її усне звернення банк пояснив, що рахунок ОСОБА_1 знаходиться під арештом відповідно до постанови Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Отже, станом на 19.08.2023 позивачу вже було відомо про блокування зарплатного рахунку.

Задля надання повної та належної оцінки підставам пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, суд вказує на необхідність зазначити коли саме ОСОБА_1 дізналась про блокування її рахунків, які дії та коли були вчинені позивачем задля здійснення захисту порушених на її думку її прав та інтересів.

Також суд вказує на те, що з листа Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 03.10.2023 № 26516 вбачається, що державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено боржнику до виконання та стягувачу до відома.

Так, у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 по справі №240/12017/19 зауважено, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом встановленого строку. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Крім того, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Той факт, що позивач у жовтні 2023 року отримав лист відповідача від 03.10.2023 №26516, не змінює часу, з якого позивач повинен був або міг дізнатись про порушення своїх прав.

Зазначена дата свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду, а є лише фактично штучно створеною новою часовою передумовою звернення з позовом до суду.

Відтак, про порушення прав як стягувача у виконавчому провадженні ОСОБА_1 повинна була дізнатись з моменту отримання спірної постанови, проте позивачем не надано суду доказів отримання вказаного документу, а тому зважаючи на викладене в сукупності, суд доходить висновку про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду із даним позовом та не заявлено про поновлення вказаного строку із зазначенням поважних причин та доказів пропуску строку звернення до суду.

Крім того позивач не вказав всіх конкретних обставин, які дозволять суду встановити докази існування обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом суду. Та було подано до суду позовні заяви з однаковими позовними вимогами, в яких визначено різні дати, з яких позивачу відомо про порушення своїх прав.

Відповідно до ч.6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно із ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 172, 169, 171, 256 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса тимчасового проживання/перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (84511,Донецька область, м.Бахмут, вул. О.Сибірцева, 17, код ЄДРПОУ 34776850) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачу у десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали усунути недоліки поданого адміністративного позову шляхом надання до суду:

заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та доказів на їх підтвердження щодо існування дійсних, істотних обставин, що об`єктивно перешкоджали позивачеві звернутися до суду із означеною позовною заявою;

надання доказів сплати судового збору у визначеному судом розмірі;

уточнюючої заяви з відповідним та належним обґрунтуванням щодо визнання протиправними дій чи бездіяльності Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Роз`яснити особі, яка звернулася з позовною заявою, що у разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, така позовна заява повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В.Загацька